Єдиний унікальний номер справи 183/7160/20
Провадження № 2/183/1750/21
14 грудня 2021 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Майної Г. Є.,
з участю секретаря судового засідання - Власко Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
22 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 19 серпня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н. С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 28617, яким запропоновано стягнути з нього на користь ТОВ "Росвен Інвест Україна" суму заборгованості у розмірі 13 188,41 грн. Зазначений виконавчий напис нотаріуса перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина А. М. Про існування зазначеного виконавчого напису йому стало відомо тільки після отримання за місцем служби постанови приватного виконавця про звернення стягнення на його доходи.
Позивач вважає зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки останній вчинений з істотними порушеннями вимог чинного законодавства, а саме Закону України "Про нотаріат", Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, крім того, відповідачем не доведено безспірність заборгованості за кредитним договором.
У зв'язку з чим, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 19 серпня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н. С., зареєстрований в реєстрі за № 28617 і вирішити питання стосовно судових витрат.
Ухвалою судді від 24 грудня 2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого засідання. Цією ж ухвалою було задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Ухвалою суду від 24 грудня 2020 року повернуто заяву позивача про забезпечення його позову. Ухвалою суду від 28 квітня 2021 року було відмовлено позивачеві у задоволенні його заяви про забезпечення позову. Ухвалою суду від 27 липня 2021 року було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавав.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до переконання, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків є договори.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
У матеріалах виконавчого напису нотаріуса, наданих на виконання ухвали суду, міститься кредитний договір № 20180904130178, укладений 04 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредит ту Ю" і ОСОБА_1 , разом з тим, останні не містять будь-яких доказів заміни кредитора у зобов'язанні на Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна".
Слід зауважити, що відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Судом установлено, що 19 серпня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н. С. вчинений виконавчий напис (реєстровий номер № 28617), яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Росвен Інвест Україна", як правонаступника ТОВ "ФК "Авансар", яке у свою чергу було правонаступником ТОВ "Кредит ту Ю", заборгованість за кредитним договором № 20180904130178 від 04 вересня 2018 року в загальному розмірі 11 353,10 грн., яка утворилась за період з 03 грудня 2019 року по 22 червня 2020 року та складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 5 876,21 грн., простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 4 976,89 грн., а також витрат за вчинення виконавчого напису у розмірі 500,00 грн.
Зазначений виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Яцишина А. М. (ВП № 63276659), приватним виконавцем здійснюються заходи з примусового виконання зазначеного виконавчого документа.
У відповідності до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Можливість вчинення виконавчого напису прямо передбачена, зокрема, ст. 18 ЦК України, главою 14 Закону України "Про нотаріат", ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу", ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".
Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів.
Відповідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат" та п. 3.1. Глави 16 Розділу II Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" від 22 лютого 2012 р. № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 88 Закону «Про нотаріат» про безспірність заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом у матеріалах виконавчого напису відсутній.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Матеріалами справи підтверджується, що спірний виконавчий напис вчинений без наявності всіх необхідних документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, зокрема укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, виконавчий напис виданий із порушенням вимог чинного законодавства, а саме, ст. 87 Закону України "Про нотаріат", Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, а тому підлягає визнанню таким, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 158, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 19 серпня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Стаіславівною, зареєстрований в реєстрі за № 28617, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" (код ЄДРПОУ 37616221) заборгованості за кредитним договором № 20180904130178 від 04 вересня 2018 року в сумі 10 853,10 грн., яка утворилась за період з 03 грудня 2019 року по 22 червня 2020 року та складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 5 876,21 грн. та простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 4 976,89 грн., а також витрати за вчинення виконавчого напису у розмірі 500,00 грн., а всього - 11 353,10 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду складено і підписано 14 грудня 2021 року.
Учасники справи:
-позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце перебування за адресою: АДРЕСА_2 ;
-відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна", код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6;
Суддя Г. Є. Майна