Справа № 180/1004/21
Провадження № 1-кп/0182/840/2021
Іменем України
16.12.2021 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021041330000018, відомості про яке 08.03.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст. 115 КК України,-
В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло кримінальне провадження № 12021041330000018 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що ризики, які були наявними на момент обрання цього запобіжного заходу не минули та наразі наявні ризики того, що обвинувачена, може переховуватись від суду, може чинити тиск на потерпілу та свідків.
Обвинувачена заперечувала проти продовження строку тримання під вартою, зазначила, що вина її не доведена, вона не скоювала умисного вбивства, а діяла захищаючись.
Захисник підтримав клопотання обвинуваченої. За думкою захисника прокурором клопотання не мотивоване. Захисник просив суд обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем її проживання в АДРЕСА_1 .
Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, пов'язаного з насиллям, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, що може спонукати її переховуватись від суду. ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово (рішення «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України»), зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Обвинувачена не має міцних соціальних зв'язків, її неповнолітня дитина на теперішній час проживає з потерпілою по справі, а тому немає ніяких родичів обвинуваченої, які б могли забезпечити проживання обвинуваченої в м.Марганець, у разі обрання їй запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Крім того, по провадженню не допитані свідки, адреси проживання яких відомі обвинуваченій, тому, враховуючі можливе покарання, яке може бути призначене обвинуваченій у разі визнання її вини, існує ризик, що у разі зміни обвинуваченій запобіжного заходу на більш м'який, ОСОБА_5 може чинити тиск на свідків з метою зміни ними своїх показань.
Ніякі більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам.
Що стосується посилання обвинуваченої на недоведеність її вини в скоєнні особливо тяжкого злочину, то саме доведеність такої вини і є предметом судового розгляду і до закінчення такого розгляду суд не вправі робити висновки що до кваліфікації дій обвинуваченої.
Таким чином, суд вважає клопотання прокурора мотивованим та таким, що підлягає задоволенню.
Строк дії запобіжного заходу слід продовжити не більше ніж на 2 місяці.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 - задовольнити, в задоволенні клопотання захисника - відмовити.
Продовжити дію щодо обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, рахуючи з 16.12.2021 року до 16.02.2022 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена на протязі 5 днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1