Справа № 0424/1306/2012
2/180/905/21
13 грудня 2021 р. м. Марганець
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Хомченко С.І.
за участю секретаря - Меньшиковою А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Марганець Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг України” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В квітні 2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг України” звернулося з позовною заявою, посилаючись на те, що 13 серпня 2008 року між Позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № СL-0BU/141/2008. На умовах даного договору ОСОБА_1 . Позивачем були надані кредитні кошти в сумі 18688,99 доларів США, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути отриманий кредит, сплати відсотки за користування кредитом.
Кредит був отриманий ОСОБА_1 в сумі 18688,99 доларів США..
ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов'язання по кредитному договору, він несвоєчасно сплачував заборгованість по кредиту, відсоткам за його користування. Заборгованість по кредитному договору всього складає 151014,35 грн..
В якості забезпечення зобов'язань по кредитному договору, 13 серпня 2008 року між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № СL-0BU/141/2008.
Відповідно до умов якого ОСОБА_2 добровільно прийняла на себе зобов'язання перед позивачем відповідати у повному обсязі по зобов'язанням позичальника за кредитним договором.
Тому позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість солідарно.
Відповідно до ст.274 ЦПК України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_2 надала до суду відзив про невизнання позовних вимог.
Враховуючи вимоги ст. 247 ЦПК України та ст.6 Конвенції "Про захист прав людини та основних свобод", ратифікованої Законом України 17 липня 1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідив письмові докази по справі, дав їм оцінку в їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.»
Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до статті 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що в квітні 2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг України” звернулося з позовною заявою, посилаючись на те, що 13 серпня 2008 року між Позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № СL-0BU/141/2008. На умовах даного договору ОСОБА_1 . Позивачем були надані кредитні кошти в сумі 18688,99 доларів США, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути отриманий кредит, сплати відсотки за користування кредитом.
Кредит був отриманий ОСОБА_1 в сумі 18688,99 доларів США..
ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов'язання по кредитному договору, він несвоєчасно сплачував заборгованість по кредиту, відсоткам за його користування. Заборгованість по кредитному договору всього складає 151014,35 грн..
В якості забезпечення зобов'язань по кредитному договору, 13 серпня 2008 року між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № СL-0BU/141/2008.
Відповідно до умов якого ОСОБА_2 добровільно прийняла на себе зобов'язання перед позивачем відповідати у повному обсязі по зобов'язанням позичальника за кредитним договором.
В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди
Відповідно до п. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та цього кодексу.
Отже, виходячи з вищенаведених обставин справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг України” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,слід задовольнити у повному обсязі.
Згідно з ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, згідно з яким поручитель відповідає в тому ж обсязі, що і боржник.
Цей обов'язок передбачений також підписаними поручителями договору поруки. За договором, порука припиняється з моменту виконання зобов'язання, яке забезпечене порукою. Порука припиняється, якщо кредитор протягом року з настання строку основного зобов'язання не звернеться з вимогою до поручителя.
В матеріалах цивільної справи відсутні докази отримання відповідачем ОСОБА_2 від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг України” вимог та позову протягом року з моменту укладення договору поруки, тому суд вважає, що порука припинилася 13.08.2009 року.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ст.13 ЦПК передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.5,6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, виходячи з вищенаведених обставин справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг України” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,слід відмовити у повному обсязі.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, стягненню на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 підлягають судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 967, 26 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 553, 554, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4,10, 12, 13 ,76, 81, 141, 259, 263-265,268,273,274-277,279 ЦПК України, суд ,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг України” заборгованість за кредитним договором № СL-0BU/141/2008 від 13.08.2008 року в сумі 151014,35 грн. та судовий збір в сумі 967, 26 грн..
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: С. І. Хомченко