Єдиний унікальний номер 205/6177/21
Провадження № 1-кс/205/1131/21
17 грудня 2021 року м. Дніпро
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали клопотання представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна,
19.07.2021 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання, в якому представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просив скасувати арешт, накладений 03.12.2015 року слідчим суддею Ленінського районного суду м. Дніпропетровська на майно ОСОБА_6 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 .
Представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 письмово просив розглядати клопотання за його відсутності, просить клопотання задовольнити.
Прокурор та слідчий у судове засідання не з'явились.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
12.11.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за № 42015040690000020.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.12.2015 року накладено арешт на нерухоме майно, а саме на квартири, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_1 шляхом заборони їх відчуження та розпорядження.
Постановою дізнавача СД ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 від 10.06.2021 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015040690000020 від 13.11.2015 року закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Судувід 30.06.2020 року по справі № 727/2878/19 (провадження № 14-516цс19).
Фактичні обставини справи свідчать про відсутність потреби для подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання про скасування арешту є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 131, 170, 174 КПК України,
Клопотання представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.12.2015 року на нерухоме майно, а саме: на квартири, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_1 , заборону їх відчуження та розпорядження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1