Справа № 177/251/20
Провадження № 2/177/42/21
Іменем України
10 грудня 2021 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Строгової Г. Г.
за участі секретаря Короновської Д. І.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс» про скасування наказів про оголошення догани, звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Представник позивача - ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, яку уточнила та в обґрунтування уточнених позовних вимог зазначила, що згідно наказу (розпорядження) про прийняття на роботу № 3/к-0000000137 від 10.01.2014 року позивач ОСОБА_1 прийнятий до ТОВ «Парк Плюс» на посаду начальника охорони.
13.02.2020 року згідно наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) № 16/к-0000000137 позивач звільнений із займаної посади по причині систематичного невиконання працівником без поважних причин трудових обов'язків, п. 3 ст. 40 КЗпПУ, на підставі акту службового розслідування від 12.02.2020 року.
Про факт звільнення з займаної посади позивач дізнався 13.02.2020 о 16.30 год. коли до його робочого кабінету, що знаходиться на Базі «Червоний шахтар» за адресою: с. Вільне ст. Червоний Шахтар, Криворізький район, Дніпропетровська область, прибули троє фізичних осіб - працівник відділу кадрів ОСОБА_5 , менеджер по персоналу ОСОБА_6 і особа, що не входить до штату працівників підприємства, який представився адвокатом ОСОБА_7 , які повідомили, що 13.02.2020 є його останнім робочим днем і з завтрашнього дня він є звільненим з займаної посади. Підстав та обставин, які б слугували для прийняття рішення про його звільнення вони не оголошували та вимагали від позивача поставити підпис на документі, що назвали наказом про звільнення, і віддати ключі від приміщення. На вимогу позивача надати йому копію відповідного наказу, який вимагають підписати, і документи що обґрунтовують звільнення позивач отримав відмову.
У зв'язку з відмовою вказаних осіб пояснити причини звільнення його і надати копію відповідного наказу, позивач відмовився ставити підпис про ознайомлення з наказом про звільнення.
14.02.2020 року позивач письмово звернувся до відділу кадрів з вимогою надати йому копію наказу про звільнення, трудову книжку і копії документів, що дали підстави для його звільнення з ініціативи власника. Того ж дня позивач отримав копію наказу про звільнення, трудову книжку, в оригіналі наказу поставив підпис про ознайомлення з ним 14.02.2020, інші документи йому не надали.
24.02.2020 листом роботодавець відмовив позивачу у надані копій документів, що стали підставою для його звільнення, посилаючись на те, що станом на день подання ОСОБА_1 письмового звернення - 14.02.2020, він не був працівником ТОВ «Парк Плюс».
Пізніше позивач дізнався про ряд наказів про оголошення йому догани, які були винесені роботодавцем під час його роботи на ТОВ «Парк Плюс» і про зміст яких йому не було відомо. Також дізнався, що відносно нього під час його роботи на підприємстві проводилось службове розслідування, яке також відбулося без відома позивача.
З наданих ТОВ «Парк Плюс» документів, підставами для звільнення позивача стало, на думку відповідача, систематичне невиконання позивачем без поважних причин своїх трудових обов'язків.
Так, відповідно до наказу про оголошення догани № 49 від 07.11.2019, 18.10.2019 позивач спізнився на 25 хвилин, прийшов на роботу о 08.25 год. Вказаний наказ винесено на підставі акту № 1 від 18.10.2019, складеного за фактом відсутності начальника охорони ОСОБА_1 на роботі, письмових пояснень ОСОБА_1 , керуючись ст. ст. 139,142, 147-152 КЗППУ, п. 3.1.2, п. 6.1, п. 8.1, п. 8.2, п. 8.4, п.8.5 Правил внутрішнього трудового законодавства, затверджених наказом № 49 від 29.08.2017.
З вказаними обставинами позивач не погоджується, оскільки відповідно до Посадової інструкції начальника охорони, затвердженої директором підприємства 23.10.2017, основними обов'язками начальника охорони ТОВ «Парк Плюс» є здійснення контролю за охороною об'єктів та матеріальних цінностей підприємства, координація роботи охорони, проведення гласних та негласних перевірок несення служби основним складом зміни, приймання мір для усунення виявлених недоліків і т.д. (розділ 2 Посадової інструкції). При цьому зазначає, що поняття «Підприємство», яке використовується у посадовій інструкції позивача, являє собою комплекс будівель і споруд, які входять до складу потужностей ТОВ «Парк Плюс», і знаходяться за наступними адресами: основна база по зберіганню і відпуску у продаж металопродукцїї у АДРЕСА_1 ; склади по розміщенню деревини у АДРЕСА_2 ; вул. Л.Бородича, 21, вул. С.Рзянкіна, 8. Адміністративна дислокація керівництва підприємства у складі директора, головного бухгалтера, менеджерів і касирів знаходиться у приміщенні за адресою м. Кривий Ріг, вул. Л. Бородича, 21.
На кожному з перелічених об'єктів нерухомості ТОВ «Парк Плюс» знаходяться і несуть службу працівники охорони, які належать до особового складу служби охорони, керівництво якою здійснював позивач. Також суттєвою умовою роботи служби охорони на підприємстві є те, що охорона потужностей здійснюється цілодобово у порядку змінності працівників на всіх перелічених об'єктах. Таким чином, начальник охорони як головна координаційна особа підрозділу «Охорона» на підприємстві ТОВ «Парк Плюс» зобов'язаний і здійснював свої посадові обов'язки у масштабі всіх перелічених територій у режимі роботи осіб, що йому підпорядковані.
Крім того, посадовою інструкцією начальника охорони, Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, не зазначене його конкретне місце роботи.
На підставі викладеного позивач вважає, що твердження роботодавця про не перебування його о 8.00 год. на одній із баз підприємства, що у Криворізькому районі с. Вільне ст. Червоний Шахтар свідчить про запізнення на роботу, є безпідставним і упередженим, таким що не ґрунтується на будь-яких законних вимогах.
Вважає, що порядок оформлення «Факту запізнення на роботу начальника охорони 18.10.2019» вбачає ознаки фальсифікації обставин, що покладаються у вину позивача.
Вказує, що 18.10.2019 позивач не порушував трудової дисципліни щодо дотримання режиму роботи, а навпаки сумлінно виконував свої посадові обов'язки в рамках наданих йому для цього повноважень, беручи до уваги, що начальник охорони не має єдино визначеним місцем роботи базу за адресою АДРЕСА_1 , і режим роботи за посадою начальник охорони не підпорядковується режиму роботи загального персоналу підприємства, а дії працівників відповідача є нічим іншим ніж перевищення своїх службових повноважень, то притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача є незаконним. Застосування до позивача положень наслідків ст. 147 КЗпПУ без належних підстав, грубо порушує його трудові і громадянські права.
Також, вважає, що наказ № 53 від 25.11.2019 р. «Про оголошення догани ОСОБА_1 » є аналогічним перевищенням своїх посадових повноважень вище вказаним складом осіб.
Так, ознайомившись із змістом наказу №53 від 25.11.2019 актом від 21.11.2019, на підставі якого винесено вказаний наказ, позивач вбачає чергову фальсифікацію з прямим грубим умислом щодо себе. Зазначення у наказі серед іншого факту наявності письмових пояснень ОСОБА_1 щодо допущення ним порушень трудової дисципліни що проявилася у відсутності на робочому місці 21.11.2019, в той час коли він не надавав ніяких пояснень з цього приводу, і відсутність письмових підтверджень щодо зазначеного прямо вказує на надуманість роботодавця щодо допущення позивачем порушень трудової дисципліни.
Вказує, що серед документів, з якими був ознайомлений позивач не зазначено, що начальник охорони ОСОБА_1 зобов'язаний виконувати свої посадові обов'язки виключно в рамках території бази Криворізький район с. Вільне ст. Червоний Шахтар 1. В свою чергу обов'язок ОСОБА_1 щодо збереження об'єктів та матеріальних цінностей підприємства, передбачений розділом 2 Посадової інструкції начальника охорони, прямо передбачає і зобов'язує начальника охорони перебувати на всіх територіях ТОВ «Парк Плюс». Дані обставини додатково підтверджують безпідставність, надуманість і незаконність дій роботодавця з притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарна відповідальності за добросовісне виконання своїх посадових обов'язків.
Також, зазначає, що ні про сам наказ, ні про обставини, які стали підставою його винесення він не знав поки не звернувся до суду із даним позовом.
Крім того, до позивача застосовано третє дисциплінарне стягнення у вигляді догани, що підтверджується Наказом №55 від 29.11.209.
Вказує, що зміст вказаного наказу взагалі не дає можливості зрозуміти що саме було вчинено позивачем, що дало можливість визначити його дії як такі що порушують законодавство, покладені на нього посадові обов'язки. Описова частина наказу вказує на те, що він складений на підставі розпорядження директора № Р-15, у резолютивній частині наказу зазначається про невиконання ОСОБА_1 вимог Розпорядження №-15 від 13.11.2019, про докази встановлення і з'ясування обставин порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 не зазначено нічого, наслідки вчиненого позивачем порушення, що покладаються на нього також не визначені. Отже описова частина наказу не містить визначення, який саме дисциплінарний проступок вчинив позивач .
Вважає, що роботодавцем не дотримано законності у притягнені працівника до дисциплінарної відповідальності при накладенні на нього стягнення на підставі наказу № 55 від 28.11.2019. Імперативні вимоги щодо дотримання формальних умов притягнення працівника до відповідальності у рамках трудового законодавства не виконані.
Вважає, що дії відповідача щодо позивача є неправомірними і його незаконно звільнено з роботи, у зв'язку чим просить суд визнати незаконними та скасувати наказ №49 від 07.11.2019 року ТОВ «Парк Плюс» про оголошення начальнику охорони ОСОБА_1 догани за порушення трудової дисципліни, наказ №53 від 25.11.2019 року ТОВ «Парк Плюс» про оголошення начальнику охорони ОСОБА_1 догани за порушення трудової дисципліни, наказ №55 від 29.11.2019 року ТОВ «Парк Плюс» про оголошення начальнику охорони ОСОБА_1 догани за невиконання Розпорядження директора № 15- від 13.11.2019 наказ № 16/к - 0000000137 від 13 лютого 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс» про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 . Поновити ОСОБА_1 , на посаді начальника охорони Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс», та стягнути з ТОВ «Парк Плюс» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 лютого 2020 до дня поновлення на роботі, у розмірі визначеному згідно чинного законодавства.
Ухвалою судді від 04.03.2020 справа прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 12 Том 1).
17.04.2020 директор ТОВ «Парк Плюс» - Буравицький В.М. надав відзив на позовну заяву (а.с. 21-27 Том 1) та 03 серпня 2020 року відзив на уточнену позовну заяву (а.с. 138-147 Том 1), в яких вказував на те, що з позовними вимогами позивача відповдач не згоден, вважає їх безпідставними, твердження позивача є необґрунтованими та недоведені належними і допустимими доказами, які б прямо свідчили про підстави, наявність яких може призвести до задоволення позовних вимог.
Зазначив, що позивача наказом № 16/6-0000000137 про припинення трудового договору (контракту) від 13 лютого 2020 року звільнено з посади начальника охорони, у зв'язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин трудових обов'язків, п. 3 ст. 40 КЗпПУ, на підставі ату службового розслідування від 12.02.2020.
Так, наказом № 49 від 07.11.2019 року ОСОБА_1 оголошено догану за запізнення на роботу на 25 хвилин, прийшов на роботу о 08.25 год., на підставі акту № 1 від 18.10.2019 за фактом відсутності начальника охорони ОСОБА_1 на роботі та письмових пояснень ОСОБА_1 .
Також, наказом 53 від 25.11.2019 року ОСОБА_1 оголошено догану за відсутності 21.11.2019 на робочому місці з 08.00 год. до 13.30 год., на підставі акту від 21.11.2019 за фактом відсутності начальника охорони ОСОБА_1 на роботі та письмових пояснень ОСОБА_1 .
Крім того, наказом № 55 від 29.11.2019 року ОСОБА_1 оголошено догану, у зв'язку з порушенням трудової дисципліни, а саме невиконання ОСОБА_1 . Розпорядження директора № Р-15 від 13.11.2019.
Вказує, що позивач після оголошення йому першої догани вчиняв нові дисциплінарні проступки, систематично не виконував покладені на нього посадові обов'язки та правила внутрішнього трудового розпорядку, на вжиті адміністрацією заходи впливу не реагував, від ознайомлення з наказами відмовлявся, що стало причиною для його звільнення. Таким чином, позивача звільнено правомірно з дотриманням трудового законодавства.
Крім того, вказує, що позивач в уточненій позовній заяві зазначив, що про зміст оскаржуваних доган йому не було відомо, однак зазначене не відповідає дійсності, оскільки позивач від підписів зазначених наказів відмовлявся, що підтверджено актами, доповідними записками, а тому вважає, що позивачем порушено строк звернення до суду з позовом про скасування наказів про оголошення догани.
У задоволені уточнених позовних вимог просив відмовити.
Ухвалою від 04 серпня 2021 року вказану цивільну справу прийнято провадження суддею Криворізького районного суду Дніпропетровської області Строговою Г.Г., у зв'язку з закінченням терміну повноважень судді Суботіної С.А. (а.с. 132 Том 1).
Позивач та його представник - адвокат Жданюк Т.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на пояснення викладені у відзивах на позовну заяву та уточнену позовну заяву (а.с. 21-27, 138-147 Том 1).
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.
Суд, вислухавши позивача, його представника, представників відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних законних підстав.
Судом встановлено, що згідно наказу (розпорядження) про прийняття на роботу № 3/к-0000000137 від 10.04.2012 року позивач ОСОБА_1 прийнятий до ТОВ «Парк Плюс» на посаду начальника охорони, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 (а.с. 3 Том 1).
Наказом № 49 від 07.11.2019 року начальнику охорони ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, що проявилася у відсутності працівника на роботі протягом робочого часу тривалістю 25 хвили (а.с. 49 Том 1). З наказу вбачається, що він виданий на підставі акту № 1 від 18.10.2019 за фактом відсутності начальника охорони ОСОБА_1 на роботі та письмових пояснень ОСОБА_1 , керуючись ст. ст. 139, 142, 147-52 КЗпП України, п. 3.1.2, п. 6.1, п.8.1, п. 8.4, п.8.5 Правил внутрішнього трудового законодавства, затверджених наказом № 49 від 29.08.2017.
Наказом №53 від 25.11.2019 року начальнику охорони ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, що проявилася у відсутності працівника на роботі протягом робочого часу тривалістю 5 годин 30 хвили (а.с. 61 Том 1), Наказ виданий на підставі акту від 21.11.2019 за фактом відсутності начальника охорони ОСОБА_1 на роботі та письмових пояснень ОСОБА_1 , керуючись ст. ст. 139, 142, 147-52 КЗпП України, п. 3.1.2, п. 6.1, п.8.1, п. 8.4, п.8.5 Правил внутрішнього трудового законодавства, затверджених наказом № 49 від 29.08.2017.
Також, наказом № 55 від 29.11.2019 року начальнику охорони ОСОБА_1 оголошено догану, за невиконання Розпорядження директора №-15 від 13.11.2019 (а.с. 66 Том 1). Зазначений наказ виданий, у зв'язку з порушенням трудової дисципліни (ст. 139 КЗпП України та п. 3.1.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства), а саме невиконання ОСОБА_1 . Розпорядження директора № Р-15 від 13.11.2019, керуючись ст. 147-149 КЗпП України, п. 8.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку.
13.02.2020 року згідно наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) № 16/к-0000000137 ОСОБА_1 звільнений із посади начальника охорони по причині систематичного невиконання працівником без поважних причин трудових обов'язків, п. 3 ст. 40 КЗпПУ, на підставі акту службового розслідування від 12.02.2020 року (а.с. 5).
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Як вбачається з роз'яснень, викладених в п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за
порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому
конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення,
чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за
пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником
або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148,
149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень,
зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи
застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи
враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку
і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і
попередня робота працівника.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18)
Відповідно до ст. 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).
Під час розгляду справи, правова оцінка дисциплінарного проступку має проводитись на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника, яке є однією з важливих гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.
Як вказували в судовому засіданні представники відповідача позивач протягом листопада 2019 року систематично порушував трудову дисципліну, що проявилося у відсутності начальника охорони ОСОБА_1 на роботі протягом робочого часу тривалістю 25 хвилин 18.10.2019 та тривалістю 5 годин 30 хвилин 21.11.2019 року, а також у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 . Розпорядження директора №Р-15 від 13.11.2019, що є порушенням правил внутрішнього трудового розпорядження. За кожне з перелічених порушень було видано накази про оголошення догани (а.с. 49,61,66 Том 1).
Як на підтвердження порушення трудової дисципліни відповідачем надані акти про відсутність на робочому місці працівника від 18.10.2019 (а.с. 48) та від 21.11.2019 (а.с. 56 Том 1), також факт порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є працівниками ТОВ «Парк Плюс». Також, свідок ОСОБА_9 вказувала, що 13 листопада 2019 року директором ТОВ «Парк Плюс» винесено розпорядження № Р-15 по організації перевірки пропускного пункту охорони ТОВ «Парк Плюс» на території с. Вільне, ст. Червоний Шахтар, 1», яке ОСОБА_1 відмовився підписувати.
Відповідно до розділу ІІ Посадової інструкції начальника охорони, затвердженої директором ТОВ «Парк Плюс» Буравицьким В.М. 23.10.2017, основними обов'язками начальника охорони ТОВ «Парк Плюс» є здійснення контролю за охороною об'єктів та матеріальних цінностей підприємства; розроблення та внесення змін до діючої документації з організації охорони підприємства, дотримання пропускного режиму; здійснення підбору та розстановки, навчання працівників охорони; координація роботи охорони; визначення маршруту руху та порядку руху службових нарядів, забезпечення безпеки їх руху; слідкування за правильним облаштуванням та використанням місць обладнаних для вартових КПП, майданчиків, вишок, перил, сходів; приймання мір щодо визначення, освітлення та огорожі місць на об'єктах, небезпечних для життя працівників охорони; проведення гласних та негласних перевірок несення служби особовим складом зміни, приймання мір щодо усунення виявлених недоліків; приймання мір щодо матеріально-технічного забезпечення особового складу його екіпіровці, необхідним спорядженням та спецодягом; контролювання дотримання особовим складом охорони правил носіння форменого одягу та його зберігання; здійснення постійного контролю за працівниками охорони, слідкування за охайністю їх зовнішнього вигляду, наявності засобів зв'язку, ліхтарів, спецзасобів, тощо; слідкування за правильним дотриманням та експлуатацією службових приміщень охорони, збереженням матеріально-технічних засобів, які в них знаходяться; контроль стану зовнішнього огородження та освітлення території підприємства, прийняття мір щодо усунення виявлених недоліків; контроль дотримання працівниками охорони вимог, правил та норм охорони праці, виробничої та трудової дисципліни; аналізування результатів діяльності працівників охорони та прийняття міри щодо підвищення їх ефективності; організація та проведення зборів у своєму підрозділі; надання встановленої звітності по роботі охорони директору підприємства; ведення табелю обліку робочого часу працівників охорони, складення графіків змінності; здійснення керівництва працівниками охорони; забезпечення дотримання чинних норм, правил тв. Інструкцій з охорони праці, техніці безпеки при виконанні робіт, промислової санітарії та пожежної безпеки; здійснення контролю за відеоспостереженням; контролювання виконання охоронниками своїх обов'язків. З посадовою інструкцією ОСОБА_1 ознайомлений 23.10.2017 (а.с. 36-40 Том 1)
Як зазначав позивач в позовній заяві поняття «Підприємство», яке використовується у зазначеній вище посадовій інструкції, являє собою комплекс будівель і споруд, які входять до складу потужностей ТОВ «Парк Плюс», і знаходяться за адресами: основна база по зберіганню і відпуску у продаж металопродукції у АДРЕСА_1 ; Склади по розміщенню деревини у АДРЕСА_2 ; вул. Л.Бородича, 21, вул. С.Рзянкіна, 8. Адміністративна дислокація керівництва підприємства у складі директора, головного бухгалтера, менеджерів і касирів знаходиться у приміщенні за адресою м. Кривий Ріг, вул. Л. Бородича, 21. На кожному з перелічених об'єктів нерухомості ТОВ «Парк Плюс» знаходяться і несуть службу працівники охорони, які належать до особового складу служби охорони, керівництво якою здійснював позивач. Крім того, охорона потужностей здійснюється цілодобово у порядку змінності працівників на всіх перелічених об'єктах, що не заперечувалося представниками відповідача.
Таким чином, начальник охорони як головна координаційна особа підрозділу «Охорона» на підприємстві ТОВ «Парк Плюс» зобов'язаний здійснювати свої посадові обов'язки у масштабі всіх перелічених територій у режимі роботи осіб, що йому підпорядковані.
Пунктом 6.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ТОВ «Парк Плюс», для категорії працівників «Керівники» встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з режимом роботи з 08.00 год. до 17.00 год. з обідньою перервою з 12.00 год. до 13.00 год. (а.с. 41-45 Том 1). Про те, що зазначений графік роботи встановлений і для ОСОБА_1 , як керівника зазначав у своєму відзиві на позовну заяву директор ТОВ «Парк Плюс» (а.с. 21), про що не заперечували в судовому засіданні представник відповідача.
Отже, з положень Посадової інструкції начальника охорони, Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, не визначено поняття «Робоче місце начальника охорони» і конкретно не встановлено, в який робочий час і за якою саме адресою потужності ТОВ «Парк Плюс» позивач повинен виконувати свої посадові обов'язки.
Про те, що ОСОБА_1 належним чином виконував свої посадові інструкції, в судовому засіданні вказували свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які також зазначали, що до них зверталося керівництво ТОВ «Парк Плюс» та просили написати доповідні «кляузи» відносно ОСОБА_1 , щодо порушення останнім трудової дисципліни та самоусунення від виконання посадових обов'язків.
Крім того, в наказах № 49 від 07.11.2019 року та № 53 від 25.11.2019 року про оголошення начальнику охорони ОСОБА_1 доган за порушення трудової дисципліни, зазначено, що підставою для їх винесення є пояснення ОСОБА_1 , однак в матеріалах справи не містяться такі пояснення.
Із відеозапису, на якому зображено зі слів представників відповідача факти відмови позивача від надання пояснень, неможливо зробити висновок про які саме події йдеться, встановити їх час та місце.
Щодо наказу № 55 від 25.11.2019 року, в якому зазначено, що причиною його винесення було порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, а саме невиконання Розпорядження директора № Р-15 від 13.11.2019, однак не роз'яснено в чому саме виявилося невиконання вказаного розпорядження.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем без будь яких законних підстав видано вказані вище накази про винесення доган, а тому вони підлягають скасуванню.
Згідно ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:
1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;
3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
10) призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду;
11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.
Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним.
Отже, оскільки відповідачем недоведене систематичне невиконання ОСОБА_1 своїх трудових обов'язків, тому наказ про його звільнення підлягає скасуванню, а належним способом захисту його прав є поновлення позивача на роботі.
Відповідно до частин першої та другої статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348), згідно з яким нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з п.п. з п. 1, п. 2 Постанови КМ України № 100 від 08.02.1995 року „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", цей порядок застосовується і у випадках вимушеного прогулу, при цьому середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Згідно п. 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Пункт 8 Порядку передбачає, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Згідно табелю обліку використання робочого часу ОСОБА_1 у грудні 2019 року пропрацював 21 робочий день, а у січні 2020 року 16 робочих днів (а.с. 16, 18 Том 2).
Відповідно до розрахункового листа нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 отримав заробітну плату за грудень 2019 року в розмірі 3935, 64 грн., а за січень 2020 року 3343,27 грн. (а.с. 20 Том 2).
Отже, середня заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці (грудень 2019 року та січень 2020) складає 7278,91 грн. Середньоденна заробітна плата вираховується шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні (7278,91 грн.) на число відпрацьованих робочих днів (37 днів) та складає 196,73 грн.
Розрахунок нарахування за час вимушеного прогулу за період з 14.02.2020 року по 10.12.2021 року наступний:
- з 14 лютого 2020 року: 11 робочих днів х 196,73 грн. = 2164,03 грн.;
- березень 2020 року: 21 робочих днів х 196,73 грн. = 4131,33 грн.;
- квітень 2020 року: 21 робочих днів х 196,73 грн. = 4131,33 грн.;
- травень 2020 року: 19 робочих днів х 196,73 грн. = 3737,87 грн.
- червень 2020 року: 20 робочих днів х 196,73 грн. = 3934,60 грн.;
- липень 2020 року: 23 робочих днів х 196,73 грн. = 4524,79 грн.;
- серпень 2020 року: 20 робочих днів х 196,73 грн. = 3934,60 грн;
- вересень 2020 року: 22 робочих днів х 196,73 грн. = 4328,06 грн;
- жовтень 2020 року: 21 робочих днів х 196,73 грн. = 4131,33 грн.;
- листопад 2020 року: 21 робочих днів х 196,73 грн. = 4131,33 грн.;
- грудень 2020 року: 22 робочих днів х 196,73 грн. = 4328,06 грн.;
- січень 2021 року: 19 робочих днів х 196,73 грн. = 3737,87 грн.;
- лютий 2021 року: 20 робочих днів х 196,73 грн. = 3934,60 грн;
- березень 2021 року: 22 робочих днів х 196,73 грн. = 4328,06 грн;
- квітень 2021 року: 22 робочих днів х 196,73 грн. = 4328,06 грн;
- травень 2021 року: 18 робочих днів х 196,73 грн. = 3541,14 грн;
- червень 2021 року: 20 робочих днів х 196,73 грн. = 3934,60 грн;
- липень 2021 року: 22 робочих днів х 196,73 грн. = 4328,06 грн;
- серпень 2021 року: 21 робочих днів х 196,73 грн. = 4131,33 грн.;
- вересень 2021 року: 22 робочих днів х 196,73 грн. = 4328,06 грн;
- жовтень 2021 року: 20 робочих днів х 196,73 грн. = 3934,60 грн;
- листопад 2021 року: 22 робочих днів х 196,73 грн. = 4328,06 грн;
- до 10 грудня 2021 року: 8 робочих днів х 196,73 грн. = 1573,84 грн.;
Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_12 за період з 14 лютого 2020 року до 10 грудня 2020 року складає 89905,61 грн. (виходячи з розрахунку: 2164,03 грн + 4131,33 грн +4131,33 грн, +3737,87 грн + 3934,60 грн +4524,79 грн + 3934,60 грн + 4328,06грн + 4131,33 грн + 4131,33 грн + 4328,06грн +3737,87 грн. + 3934,60 грн + 4328,06 грн +4328,06грн + 3541,14 грн + 3934,60 грн + 4328,06грн + 4131,33 грн + 4328,06грн +3934,60 грн + 4328,06грн + 1573,84 грн = 89905,61грн. ).
У зв'язку вищевикладеним, суд вважає за необхідне наказ №49 від 07.11.2019 року ТОВ «Парк Плюс» про оголошення начальнику охорони ОСОБА_1 догани за порушення трудової дисципліни, наказ №53 від 25.11.2019 року ТОВ «Парк Плюс» про оголошення начальнику охорони ОСОБА_1 догани за порушення трудової дисципліни, наказ №55 від 29.11.2019 року ТОВ «Парк Плюс» про оголошення начальнику охорони ОСОБА_1 догани за невиконання Розпорядження директора № 15- від 13.11.2019 та наказ № 16/к - 0000000137 від 13 лютого 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс» про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 скасувати, поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника охорони Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс» та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.02.2020 до 10.12.2021 в розмірі 89905,61 грн.
Розглядаючи заяву представників відповідача про застосування строку позовної давності, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 цього Кодексу, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від робот, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно до ст. 233 КЗпПУ, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
На оскарження догани законодавством дається тримісячний строк із дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Таким днем слід вважати день ознайомлення працівника з наказом (розпорядженням) про оголошення йому догани, незалежно від дня видання цього наказу.
Строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, норма статті 233 КЗпП України деталізує це правило стосовно випадків звільнення працівника.
Отже, для встановлення початку перебігу строку у справах про звільнення визначальними є такі юридично значимі обставини, як вручення копії наказу про звільнення або день видачі трудової книжки.
Згідно із ст.7 Конвенції МОП № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року», яка ратифікована Україною 04 лютого 1994 року, із набранням чинності для України 16 травня 1995 року - трудові відносини з працівником не припиняються з причин, пов'язаних з його поведінкою або роботою доти, доки йому не нададуть можливість захищатись у зв'язку з висунутими проти нього звинуваченнями, крім випадків, коли від роботодавця не можна обґрунтовано чекати надання працівникові такої можливості.
Враховуючи те, що з оскаржуваними у своїй позовній заяві наказами про оголошення догани представник позивача ознайомилася лише при ознайомленні з матеріалами вказаної цивільної справи 14.05.2020, що підтверджується її особистим підписом у матеріалах справи (а.с. 100 Тотм) та відсутністю будь-яких доказів зі сторони відповідача про ознайомлення з оскаржуваними позивачем наказами в інший час, суд вважає, що заява відповідача про застосування строків позовної давності по справі не підтверджена жодними докази і необґрунтована по суті відповідно до вимог законодавства, тому задоволенню не підлягає.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки позивач на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому в силу ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн. на користь держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 293 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс» про скасування наказів про оголошення догани, звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Скасувати наказ №49 від 07.11.2019 року ТОВ «Парк Плюс» про оголошення начальнику охорони ОСОБА_1 догани за порушення трудової дисципліни.
Скасувати наказ №53 від 25.11.2019 року ТОВ «Парк Плюс» про оголошення начальнику охорони ОСОБА_1 догани за порушення трудової дисципліни.
Скасувати наказ №55 від 29.11.2019 року ТОВ «Парк Плюс» про оголошення начальнику охорони ОСОБА_1 догани за невиконання Розпорядження директора № 15- від 13.11.2019.
Скасувати наказ № 16/к - 0000000137 від 13 лютого 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс» про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 .
Поновити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на посаді начальника охорони Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс», ЄДПРОУ 30169090.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс», ЄДПРОУ 30169090, місцезнаходження: Станція Червоний Шахтар, 1, с. Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.02.2020 до 10.12.2021 в сумі 89905 (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ять) грн. 61 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс», ЄДПРОУ 30169090, місцезнаходження: Станція Червоний Шахтар, 1, с. Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область, на користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Повний текст рішення виготовлений 15.12.2021.
Суддя Г.Г. Строгова