Справа № 203/5371/21
Провадження № 6/0203/225/2021
09 грудня 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Ханієва Ф.М., розглянувши матеріали подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України,
08 грудня 2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, в якому заявник просить суд:
- встановити тимчасове обмеження щодо боржника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт Республіки Індія НОМЕР_1 , виданий 27.06.2018 року, термін дії до 26.06.2028 року, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на нього за рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу в межах загальної суми боргу - 1887288,84грн., у виконавчому провадженні за № 60137753.
Суд, вивчивши матеріали подання, доходить висновку, що заява підлягає поверненню заявнику без розгляду, відповідно до частини 4 статті 183 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Так, судом встановлено, що заявником до заяви не додано доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи (виконавчого провадження). Водночас до заяви заявником додано реєстр відправок поштової кореспонденції з квитанцією, де зазначені учасники справи (виконавчого провадження): ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , датовані 24.09.2019 року. Інший реєстр відправок поштової кореспонденції та квитанція від 11.11.2021 року не містять адрес та прізвищ учасників справи: боржника ОСОБА_1 та стягувача ОСОБА_2 . Водночас з заявою про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України заявник звернулась 08.12.2021 року, тому суд не враховує додані до заяви реєстри відправок та квитанції як докази направлення на адресу інших учасників справи копій заяви та доданих до неї документів.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Також суд звертає увагу приватного виконавця на те, що відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України. У Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про: 1) прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) приватного виконавця; 2) дату рішення Кваліфікаційної комісії про надання права на здійснення діяльності приватного виконавця; 3) номер посвідчення; 4) виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність; 5) офіс приватного виконавця; 6) реквізити договору страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, відомості про страховика та страхову суму; 7) зупинення діяльності приватного виконавця; 8) дату та номер рішення про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та вид дисциплінарного стягнення; 9) дату та номер рішення Дисциплінарної комісії про припинення діяльності; 10) прізвище, ім'я та по батькові помічників приватного виконавця (у разі їх наявності).
Згідно з ч. 6 ст. ст. 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Судом встановлено, що предметом подання є встановлення тимчасового обмеження боржника - громадянина Індії ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, з огляду на ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), з метою забезпечення виконання вимог виконавчого документа, а саме: рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.05.2019 року, справа № 201/5875/18, загальна сума боргу - 1887288,84 грн, яке набрало законної сили станом на 19.06.2019 року, виконавче провадження за № 60137753 (а.с.18-25).
Аналіз зазначених вище норм та підстав звернення заявника до суду з поданням дає суду підстави для висновку, що місцезнаходження приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О., робоче місце якої знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 46, оф. 54, не є місцем виконання рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.05.2019 року, справа № 201/5875/18.
Згідно з долученими до подання копіями заяви стягувача та копій постанов приватного виконавця, рішення суду пред'являлося стягувачем для примусового виконання приватному виконавцю за місцем проживання боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). Відомості та докази того, що місце проживання боржника або місцезнаходження майна боржника знаходяться у Центральному районі м. Дніпра в матеріалах подання відсутні. Тобто вказаний вище виконавчий документ поданий та прийнятий до примусового виконання приватним виконавцем за місцем проживання боржника.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що у поданні приватний виконавець не вказала в порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 183 ЦПК України підстав звернення до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з відповідним поданням.
Тому суд вважає за необхідне на підставі ст. 183 ЦПК України повернути без розгляду подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Керуючись ст.ст. 183, 185, 258-260 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Ф.М. Ханієва