Категорія 6.19
про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі
"01" липня 2010 р.№ 2а-5254/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Ірметової О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Відділу Державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження права виїзду за межі України, -
30 червня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділу Державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження права виїзду за межі України.
З позовної заяви вбачається, що у відділі державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції на виконанні знаходиться виконавчий лист Лисичанського міського суду Луганської області №2-3155 від 24.10.2008 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. з усіх видів доходів щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 22.07.2008 року. Як зазначив позивач в позовній заяві, станом на 01.06.2010 року у ОСОБА_1 існує заборгованість по аліментам у розмірі 20066 грн. 96 коп. Тобто відповідачем не виконується рішення суду, що є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.
При зверненні до суду з вимогою тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України, а саме до виконання боржником своїх зобов'язань, позивач керується ст. ст. 5, 6 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України", ст. 19 Закону України "Про державну прикордонну службу", п. 2 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" від 24.03.2008 р. №261/2008.
Відповідно до п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. В розумінні цієї статті суб'єкт владних повноважень може бути позивачем, якщо він звертається до суду з адміністративним позовом на виконання своїх (або делегованих) повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік повноважень органів Державної виконавчої служби - державних виконавців відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державні виконавці зобов'язані вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. У ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на майно боржника;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
При вжитті заходів примусового виконання рішень державні виконавці мають право, зокрема:
- на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
- звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення;
- звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання.
Закон України "Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Згідно з ст. 6 Закон України "Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України" громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Норми, на які покликається позивач в обґрунтування своїх вимог не передбачають право державного виконавця на звернення до суду з позовом про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Водночас, відповідно до ч.1 п.4 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Відтак, лише у тому випадку, коли суб'єкт владних повноважень звернувся до суду у випадку, встановленому законом, адміністративний суд має компетенцію розглянути спір.
Згідно ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, встановлених законом.
Однак з наведених норм чинного законодавства не вбачається права органів державної виконавчої служби звертатися до суду із позовами про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Законом України "Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України" не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення суду. Суд враховує правову позицію викладену в ухвалі від 18.11.2009 р. Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
Законом України "Про виконавче провадження" визначено повноваження та спосіб (порядок) дій державних виконавців органів державної виконавчої служби на випадок, якщо боржник добровільно не виконує рішення суду, ухиляється від його виконання. Цей порядок не передбачає права державних виконавців органів державної виконавчої служби звертатися до суду з вимогою про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене суд вважає, що у відкритті провадження у справі слід відмовити та роз'яснити позивачу, що відмова у відкритті провадження в адміністративній справі тягне за собою заборону повторного звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом (у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав), щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження.
Керуючись ст.ст. 3, 17, 50, 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
У відкритті провадження у справі за позовом Відділу Державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження права виїзду за межі України відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ірметова О.В.