Категорія №2.19.8
Іменем України
23 червня 2010 року Справа № 2а-2981/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ципко О.В.,
суддях: Гончарової І.А., Ковальової Т.І.,
при секретарі: Бондарі Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства "Донецька залізниця" в інтересах держави в особі Сватівської дистанції колії до Пенсійного фонду України, Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області, управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення,-
20 квітня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державного підприємства "Донецька залізниця" в інтересах держави в особі Сватівської дистанції колії до Пенсійного фонду України, Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області, управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, в якій позивач просив визнати незаконними та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області № 24, 25 від 29.01.2009 р., рішення Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області № 2201/09-10 від 01.04.2009 р. та рішення Пенсійного фонду України № 11280/09-10 від 24.06.2009 р. як безпідставні.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що при проведенні планової перевірки відповідачем були виявлені необчисленні та несплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме з сум витрат на безкоштовний проїзд працівникам залізничного транспорту та безкоштовне харчування працівників, про що було зазначено у акті перевірки. На підставі акту перевірки до позивача були застосовані фінансові санкції у розмірі 216 386,82 грн. Позивач з цим не погоджується через те, що витрати з надання безкоштовного проїзду та безкоштовного харчування працівників залізничного транспорту вважає витратами, яки не входять до оплати праці, тому не можуть бути базою для нарахування страхових внесків. Позивач вважає, що ці витрати, згідно Закону України «Про залізничний транспорт»та п.п. 4.2.9 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб»є додатковим благом, а тому на них не можуть нараховуватися збір Пенсійного фонду та інших Фондів загальнообов'язкового державного страхування громадян.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд визнати незаконними та скасувати управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області № 24, 25 від 29.01.2009 р., рішення Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області № 2201/09-10 від 01.04.2009 р. та рішення Пенсійного фонду України № 11280/09-10 від 24.06.2009 р.
Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви за необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до наступного.
Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області було проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.11.2005 р. до 01.01.2009 р. За результатами перевірки було складено акт перевірки № 6 від 29.01.2009 року про виявлені своєчасно не обчислені та не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з сум витрат на безкоштовний проїзд та безкоштовне харчування працівникам залізничного транспорту у сумі 160 317,47 грн. Вони не були враховані позивачем до фонду оплати праці при надані до органу ПФУ звітності, що є порушенням ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідачу було донараховано внесків за період з 01.04.2006 р. по 31.12.2008 р. у розмірі 56 069,35 грн. (а.с. 7-13).
На підставі акту перевірки № 6 від 29.01.2009 року управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області 29.01.2009 року прийняло рішення № 24 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески в сумі 160 317,47 грн. (а.с. 14) та № 25 про застосування до відповідача фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків у сумі 56 069,35 грн. (а.с. 17-18).
Позивачем було подано до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області заперечення на рішення № 24, 25 від 29.01.2009 року по акту перевірки (а.с. 22-24).
Разом з цим, Сватівською дистанцією колії Державного підприємства «Донецька залізниця»було направлено на адресу Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області скарги на рішення управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області №№ 24 та 25 від 29 січня 2009 року (а.с. 25-27, 30-35).
Як убачається з матеріалів справи, Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області своїм рішенням про результати розгляду скарги від 01.04.2009 року за № 2201/0910 та Пенсійний фонд України своїм рішенням про результати розгляду скарги від 24.06.2009 року за № 11280/09-10 залишили скарги без задоволення, а рішення №№ 24, 25 від 29 січня 2009 року без змін (а.с. 29,37-39).
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ч.2. ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у тому числі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів здійснюється органами Пенсійного фонду України відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 N 775 "Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Статтею 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 09.07.2003р. (далі -Закон України № 1058) визначено, що страхові внески до солідарної системи для роботодавців нараховуються на суми фактичних витрат на оплату і праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до п 9 Інструкції № 21-1 до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яке контролюється органами Пенсійного фонду, застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону
За приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу). При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 15 цієї Інструкції.
Підставою для прийняття такого рішення є акт документальної перевірки або акт звірки з органами податкової служби.
За донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.
Для розрахунку зазначеного штрафу кількість місяців розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми внесків, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким страхувальником акта перевірки від органу Пенсійного фонду або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.
Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованих (своєчасно не обчислених) та не сплачених страхових внесків, то за кожне таке донарахування накладається штраф у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.
При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 16 цієї Інструкції.
Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки, акт звірки та розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що прийняті на підставі акту перевірки № 6 від 29.01.2009 року управлінням Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області 29.01.2009 року рішення № 24 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески в сумі 160 317,47 грн. (а.с. 14) та № 25 про застосування до відповідача фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків у сумі 56 069,35 грн. винесені з дотриманням вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 16 Закону України „Про залізничний транспорт" працівники залізничного транспорту загального користування та члени їх сімей (утриманці) користуються правом на безплатний проїзд залізничним транспортом. Порядок та умови надання цих та інших пільг встановлюються Кабінетом Міністрів України, колективними договорами та угодами.
Висновки позивача про те, що безкоштовний проїзд та безкоштовне харчування працівників залізничного транспорту є витратами, які не входять до оплати праці, а тому не можуть бути базою для нарахування страхових внесків, спростовуються нормами Закону України „Про оплату праці", яким регламентовано, що заробітна плата - це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу. Крім того, вказаним законом визначено, що є заробітна плата основна та додаткова.
Основна заробітна плата це -винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки).Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок(окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата це -винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Крім того, відповідно до п.п.1.3 п.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затверджену наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за № 114/8713 чітко визначено, що до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Відповідно до п.п.2.2.10 п.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять, зокрема, витрати, пов'язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту та міського електротранспорту.
Дія Інструкції поширюється на всіх юридичних осіб, їхні філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи.
Посилання позивача на роз'яснення, викладені у листі Держкомстату від 23.03.2004 р. № 01-3-01-9/126, у якому трактуються терміни «Фонд оплати праці»та «Витрати на оплату праці», судом не беруться до уваги, оскільки відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції і законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими нормативно-правовими актами, при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме Закон України «Про оплату праці»та Інструкція зі статистики заробітної плати, а не лист Держкомстату.
Тому, суд приходить до висновку, що безкоштовний проїзд та безкоштовне харчування залізничним транспортом, в розумінні Закону України «Про оплату праці»є додатковою заробітною платою, яке входить до структури заробітної плати і може бути розцінена, як база (об'єкт) для нарахування збору до Пенсійного фонду України.
Оскільки витрати за безкоштовний проїзд та безкоштовне харчування працівникам залізничного транспорту, яки входять до фонду додаткової заробітної плати структурного підрозділу, правомірно віднесена управлінням Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до фактичних витрат на оплату праці, на які нараховуються страхові внески, з огляду на приписи частини першої статті 19 Закону України 1058, з таких підстав суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки судове рішення винесено не на користь позивача.
На підставі викладеного, ст.ст. 2, 11, 17, 87,94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволені позовних вимог державного підприємства "Донецька залізниця" в інтересах держави в особі Сватівської дистанції колії до Пенсійного фонду України, Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області, управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення відмовити за необгрунтованістью.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови буде складено 29.06.2010 року.
Головуючий суддяЦипко О.В.
суддя
суддяГончарова І.А.
Ковальова Т.І.