Справа № 136/2339/21
провадження №1-кп/136/140/21
17 грудня 2021 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021025060000193 від 06.12.2021 року про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Наталія Баранівського району, Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта професійно технічна, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, у скоєнні ним кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.
04.12.2021 близько 04:00 год., ОСОБА_2 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , в приміщенні будинку де проживає ОСОБА_3 , під час розпивання спиртних напоїв побачив на полиці шафи прихожої кімнати, гаманець і в цей час у нього виник умисел, направлений на викрадення коштів, що містились у вказаному гаманці, після чого діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та його наслідків, та бажаючи їх настання, коли потерпілий ОСОБА_3 , спав, то ОСОБА_2 , підійшов до місця де лежав гаманець з грошима, який належить ОСОБА_3 . Після чого ОСОБА_2 , упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, з середини гаманця здійснив крадіжку грошей у розмірі 9500 гривень, після чого поклав їх до кишені своїх штанів, ліг спати, а в ранці прокинувшись, швидко зібрався та пішов у напрямку свого домогосподарства, де він проживає та витратив викрадені кошти на власні потреби.
Такі умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 отримавши копії матеріалів дізнання, добровільно, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого ним кримінального проступку, його кваліфікацію, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1ст. 394 КПК України, за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.
Потерпілий ОСОБА_3 також надав письмову згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1ст. 394 КПК України.
Ураховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки це узгоджується з приписами частини другої статті 381, 382 КПК України.
Суд, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце,вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні ним кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковано вірно за ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, раніше не судимий, непрацюючий; за місцем проживання характеризується посередньо; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Надані обвинуваченим до матеріалів кримінального провадження докази на підтвердження вагітності дружини та наявності у нього на утриманні неповнолітніх дітей, суд не приймає, оскільки не підтверджено обставини щодо проживання обвинуваченого з ОСОБА_5 у незареєстрованому шлюбі будь якими належними доказами, а також у свідоцтвах про народження дітей (а.с.40, 41) батьком дітей - дівчаток ОСОБА_6 та Анни вказано ОСОБА_7 , а не обвинуваченого ОСОБА_2 .
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обираючи ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України, його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, при цьому враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом'якшують покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, майнового стану обвинуваченого, який не має офіційного місця роботи та доходу, тому суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде покарання передбачене санкцією частини статті, за якою інкриміновано його діяння у виді обмеження волі на певний строк.
При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та інших обставин справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та ізоляції його від суспільства, а тому приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України із покладенням обов'язків, що передбаченіст.76 КК України.
На переконання суду,іспитовий строк буде дисциплінувати засудженого, привчати до додержання законів,оскільки він не виправданий,а проходить випробування від результатів якого залежить подальша його доля-звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне відбуття покарання,що сприятиме формуванню у нього звички законослухняної поведінки і небажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст.65 КК України, ст. 368, 370, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст.76 ч.1 п.1, 2 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання, в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду, через Липовецький районний суд Вінницької області, з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1