Іменем України
04 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 11-202сап21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор'євої І. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Яроша Д. В.,
представника скаржника - Кравця Р. Ю.,
представника відповідача - Ізвєкова К. В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 08 квітня 2021 року № 801/0/15-21 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 січня 2021року № 77/3дп/15-21 про притягнення судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності»,
1. 24 травня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла скарга ОСОБА_1 , у якій він просить скасувати повністю рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 08 квітня 2021 року № 801/0/15-21 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 січня 2021 року № 77/3дп/15-21 про притягнення судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
2. На переконання ОСОБА_1 , ВРП протиправно притягнула суддю до відповідальності за невжиття заходів для дотримання розумних строків, оскільки, по-перше, такі заходи не передбачені законом, по-друге, фактичні обставини (надмірне навантаження) свідчать про те, що суддя фізично не мав можливості розглядати справи в розумні строки, по-третє, для належного розгляду справ та внесення їх відомостей до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР, Реєстр) судді з урахуванням коефіцієнта навантаження потрібно було б 6 558 робочих днів, а не фактичних 758 робочих днів, що в будь-якому випадку не відповідає нормальним умовам праці та не залежить від волі судді. Скаржник вважає, що ВРП протиправно притягнула суддю до відповідальності за розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів за відсутності адвоката потерпілого, оскільки за висновками Верховного Суду потерпілий чи його адвокат не є стороною кримінального провадження, а також з урахуванням вимог частини четвертої статті 163 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), передбачена участь лише сторони кримінального провадження. З огляду на зазначене, на думку скаржника, він не порушив та не міг порушити жодної норми КПК України, розглянувши клопотання за відсутності потерпілого чи його адвоката. Окрім цього, ОСОБА_1 наголошує, що ВРП протиправно притягнула суддю до відповідальності за незазначення мотивів в ухвалі суду, адже суддя мотивом відмови вказав відсутність конкретно визначеного документа, оскільки матеріали обґрунтування достатності існуючого розміру санітарно-захисної зони, про які йдеться в клопотанні, не є єдиним документом, а становлять сукупність різного роду дозвільних та експертних документів, тому відповідно до вимог статті 164 КПК України суддя не міг надати дозвіл на їх доступ.
3. До скарги ОСОБА_1 додав клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження рішення ВРП від 08 квітня 2021 року № 801/0/15-21.
4. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 червня 2021 року причини пропуску строку визнано неповажними та відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку, а скаргу на рішення ВРП від 08 квітня 2021 року № 801/0/15-21 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме наведення інших підстав для поновлення строку звернення до суду.
5. 16 червня 2021 року на виконання ухвали суду від 02 червня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про усунення недоліків.
6. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 01 липня 2021 року клопотання ОСОБА_1 задовольнила; поновила ОСОБА_1 строк на оскарження рішення ВРП від 08 квітня 2021 року № 801/0/15-21; відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 08 квітня 2021 року № 801/0/15-21 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 січня 2021 року № 77/3дп/15-21 про притягнення судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
7. 06 липня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли доповнення до клопотання про усунення недоліків.
8. 09 серпня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшов відзив на скаргу, у якому відповідач просить залишити скаргу без задоволення, а рішення ВРП - без змін.
9. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 01 вересня 2021 року призначила розгляд справи в судовому засіданні.
10. 21 жовтня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року.
11. 03 листопада 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від представника скаржника надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, мотивоване його участю в іншому судовому засіданні 04 листопада 2021 року.
12. 04 листопада 2021 року в судовому засіданні представник скаржника зазначив про непідтримання поданого ним клопотання, у зв'язку з чим Велика Палата Верховного Суду протокольною ухвалою залишила без розгляду клопотання представника скаржника про перенесення розгляду справи.
Фактичні обставини, встановлені судом
13. ОСОБА_1 . Указом Президента України від 05 серпня 1998 року № 846/98 призначений суддею Дарницького районного суду міста Києва строком на п'ять років, а Постановою Верховної Ради України від 09 липня 2003 року № 1072-IV обраний суддею цього суду безстроково.
14. До ВРП 04 лютого 2019 року за вхідним № К-852/0/7-19 надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_2 на дії судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 під час розгляду справи № 753/7371/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
15. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 04 лютого 2019 року за № К-852/0/7-19 зазначена скарга передана для розгляду члену ВРП ОСОБА_4 .
16. Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 08 липня 2020 року № 2064/3дп/15-20 за скаргою ОСОБА_2 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 у зв'язку з можливою наявністю в діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), а саме безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, та несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР.
17. До ВРП 17 липня 2020 року за вхідним № К-4175/0/7-20 надійшла скарга ОСОБА_5 на дії судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 під час розгляду справи № 753/23491/18 за заявою ОСОБА_5 про скасування заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року.
18. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 17 липня 2020 року № К-4175/0/7-20 зазначена скарга ОСОБА_5 розподілена члену ВРП ОСОБА_6 .
19. Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 29 липня 2020 року № 2305/3дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_5 стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 у зв'язку з можливою наявністю в діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, та об'єднано дисциплінарні справи, відкриті за скаргою ОСОБА_5 (№ К-4175/0/7-20) та за скаргою ОСОБА_2 (№К-852/0/7-19) стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , в одну дисциплінарну справу і передано її для подальшої підготовки до розгляду члену Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_7 .
20. До ВРП 06 листопада 2019 року за вхідним № А-1885/8/7-19 надійшла скарга ОСОБА_8 на дії судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 під час розгляду справи № 753/7779/19 за позовом ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Національне агентство стягнення», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Алькор інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайгетел компанія», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д. М. про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування правочину та внесення записів і примусове зняття з реєстрації.
21. Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному члену ВРП від 06 листопада 2019 року № А-1885/8/7-19 зазначену скаргу ОСОБА_8 розподілено члену ВРП ОСОБА_6 .
22. Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 29 липня 2020 року № 2306/3дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_8 стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 у зв'язку з можливою наявністю в діях судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР, та об'єднано дисциплінарну справу, відкриту за скаргою ОСОБА_8 (№ А-1885/8/7-19), з дисциплінарними справами, відкритими за скаргами ОСОБА_5 (№ К-4175/0/7-20), ОСОБА_2 (№ К-852/0/7-19) стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , в одну дисциплінарну справу і передано для подальшої підготовки до розгляду члену Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_7 .
23. До ВРП 15 червня 2020 року за вхідним № Л-3669/0/7-20 надійшла дисциплінарна скарга адвоката Любарця А. Ю. на дії судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 під час розгляду справи № 753/7036/20 за клопотанням Любарця А. Ю. про тимчасовий доступ до речей та документів у межах розслідування у кримінальному провадженні № 12019100020006293.
24. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 15 червня 2020 року № Л-3669/0/7-20 зазначену скаргу адвоката Любарця А. Ю. розподілено члену ВРП ОСОБА_10 .
25. Ухвалою Другої Дисциплінарної палати ВРП від 21 вересня 2020 року № 2675/3дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу за скаргою адвоката Любарця А. Ю. стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 у зв'язку з можливою наявністю в діях судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме умисного або внаслідок грубої недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків; незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
26. Ухвалою ВРП від 15 жовтня 2020 року № 2839/0/15-20 об'єднано дисциплінарну справу, відкриту за скаргою адвоката Любарця А. Ю. (№ Л-3669/0/7-20), із дисциплінарними справами, відкритими за скаргами ОСОБА_8 (№ А-1885/8/7-19), ОСОБА_5 (№ К-4175/0/7-20), ОСОБА_2 (№ К-852/0/7-19) стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , в одну дисциплінарну справу і передано її для подальшої підготовки до розгляду члену Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_7 .
27. До ВРП 28 вересня 2020 року за вхідним № Б-5282/0/7-20 надійшла скарга ОСОБА_11 на дії судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 під час розгляду справи № 753/7340/19 за скаргою ОСОБА_11 на дії та рішення державного виконавця.
28. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 28 вересня 2020 року за № Б-5282/0/7-20 зазначену дисциплінарну скаргу передано члену ВРП ОСОБА_12 для проведення попередньої перевірки.
29. Ухвалою Першої Дисциплінарної палати ВРП від 27 листопада 2020 року № 3283/1дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_11 стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 у зв'язку з можливою наявністю в діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду скарги протягом строку, встановленого законом.
30. Ухвалою ВРП від 08 грудня 2020 року № 3419/0/15-20 об'єднано дисциплінарну справу, відкриту за скаргою ОСОБА_11 (№ Б-5282/0/7-20), з дисциплінарними справами, відкритими за скаргами адвоката Любарця А. Ю. (№ Л-3669/0/7-20), ОСОБА_8 (№ А-1885/8/7-19), ОСОБА_5 (№ К-4175/0/7-20), ОСОБА_2 (№ К-852/0/7-19) стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , в одну дисциплінарну справу і передано її для подальшої підготовки до розгляду члену Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_7 .
31. Рішенням Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 20 січня 2021 року № 77/3дп/15-21 суддю Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення - попередження.
32. Дисциплінарний орган ВРП встановив «у поведінці судді ОСОБА_1 склад дисциплінарних проступків, визначених підпунктами «а», «б» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків; умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення та несвоєчасне надання суддею копій судових рішень для їх внесення до ЄДРСР), внаслідок недбалого ставлення до виконання службових обов'язків».
33. Не погодившись із рішенням Третьої Дисциплінарної палати від 20 січня 2021 року № 77/3дп/15-21, 29 січня 2021 року суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 подав скаргу до ВРП.
34. За результатами розгляду скарги судді ОСОБА_1 . ВРП прийняла рішення від 08 квітня 2021 року № 801/0/15-21 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 січня 2021 року № 77/3дп/15-21 про притягнення судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
35. ВРП дійшла висновку, що Дисциплінарна палата правильно встановила обставини дисциплінарної справи, надала їм належну оцінку, а наведені у скарзі доводи не містять підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення з огляду на таке.
Щодо розгляду справи № 753/7371/16-ц
36. 14 квітня 2016 року до провадження судді Дарницького районного суду міста Києва Набудович І. О. надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
37. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 травня 2016 року у справі № 753/7371/16-ц відкрито провадження.
38. На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 23 червня 2017 року справа № 753/7371/16-ц розподілена судді Кириченко Н. О.
39. На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 04 грудня 2017 року справа № 753/7371/16-ц розподілена судді ОСОБА_1
40. Ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 від 30 березня 2018 року цивільну справу № 753/7371/16-ц прийнято до провадження, призначено справу до розгляду на 06 листопада 2018 року, тобто більше ніж через сім місяців з дня прийняття справи до провадження.
41. 06 листопада 2018 року розгляд справи не відбувся у зв'язку з відрядженням судді ОСОБА_1 Судове засідання відкладено на 06 травня 2019 року, тобто ще на пів року.
42. 06 травня 2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 04 липня 2019 року у зв'язку з наданням відповідачу часу для ознайомлення з позовною заявою, тобто ще на два місяці.
43. 04 липня 2019 року суд ухвалив закінчити підготовче судове засідання та призначити справу до розгляду по суті на 27 лютого 2020 року, тобто ще через більше як сім місяців.
44. 27 лютого 2020 року в судовому засіданні оголошено перерву до 11 листопада 2020 року, тобто більше ніж на вісім місяців.
45. Із копій матеріалів справи ВРП встановила, що під час перебування справи № 753/7371/16-ц у провадженні судді ОСОБА_1 представник позивача Годня А. А. неодноразово звертався до судді з адвокатським запитом та клопотаннями про прискорення розгляду справи та недопущення відкладення судових засідань (заяви від 18 травня, 11 червня, 13 липня, 11 жовтня 2018 року, 04 лютого 2020 року).
46. Під час розгляду дисциплінарної справи суддя ОСОБА_1 повідомив, що 18 листопада 2020 року задоволено заяву про самовідвід судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 з підстав звернення позивача до ВРП зі скаргою на дії судді щодо тривалого розгляду справи № 753/7371/16-ц.
47. ВРП врахувала, що в ЄДРСР відсутня ухвала про задоволення заяви про самовідвід судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 від розгляду справи № 753/7371/16-ц.
48. ВРП встановила, що справа перебувала у провадженні судді ОСОБА_1 більше ніж 2 роки та 7 місяців.
49. На момент відкриття дисциплінарного провадження та прийняття рішення про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності ухвала від 30 березня 2018 року, якою суддя ОСОБА_1 прийняв до свого провадження справу № 753/7371/16-ц, у ЄДРСР відсутня.
50. ВРП встановила, що на час розгляду скарги судді ОСОБА_1 на рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності зазначена ухвала в ЄДРСР відсутня.
Щодо розгляду справи № 753/23491/18
51. Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року (суддя ОСОБА_1) задоволено позов ОСОБА_14 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про розірвання договору, відшкодування майнової та моральної шкоди.
52. 25 травня 2020 року ОСОБА_5 подав заяву про перегляд заочного рішення.
53. Відповідно до звіту про передачу судової справи раніше визначеному складу суду від 28 травня 2020 року зазначену заяву розподілено судді ОСОБА_1
54. ВРП врахувала, що, незважаючи на те, що підставою для звернення із вказаною заявою слугувала інформація про внесення стосовно ОСОБА_5 даних до Реєстру боржників та арешту рахунків, суддею Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 розгляд заяви про перегляд заочного рішення призначено на 24 березня 2021 року, тобто майже через 10 місяців із дня надходження заяви.
55. ВРП встановила, що згідно з інформацією веб-порталу «Судова влада України» розгляд справи № 753/23491/18 відкладено на 25 жовтня 2021 року.
Щодо розгляду справи № 753/7779/19
56. 15 квітня 2019 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Національне агентство стягнення», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайгетел компанія», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д. М. про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування правочину та внесення записів і примусове зняття з реєстрації.
57. 16 квітня 2019 року протоколом автоматизованого розподілу справи для розгляду цієї справи визначено суддю ОСОБА_1
58. 22 квітня 2019 року суддею ОСОБА_1 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження на 01 квітня 2020 року, тобто майже через рік після надходження справи до провадження судді.
59. У копіях матеріалів справи наявне клопотання, у якому ОСОБА_8 зазначав, зокрема, що з 15 квітня до 20 вересня 2019 року не відкрито провадження у справі, не призначено жодного судового засідання.
60. 26 вересня 2019 року сторонам надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі та судові повістки-повідомлення.
61. У копіях матеріалів справи наявна довідка секретаря судового засідання Литвин Н. М. про те, що всі судові засідання у цивільних справах, які перебувають у провадженні судді ОСОБА_1, з 12 березня 2020 року відкладаються у зв'язку із введенням на території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
62. 01 квітня 2020 року до суду надійшло електронне звернення ОСОБА_8 , у якому він повідомив, що він та його представник не можуть прибути у судове засідання 01 квітня 2020 року.
63. 01 квітня 2020 року у зв'язку із неявкою сторін розгляд справи відкладено на 26 січня 2021 року, тобто на дев'ять місяців.
64. ВРП встановила, що суддею ОСОБА_1 у період із 22 квітня 2019 року по 26 січня 2021 року розгляд справи призначався два рази.
65. ВРП врахувала, що згідно з інформацією ЄДРСР копія ухвали від 22 квітня 2019 року про відкриття провадження у справі надіслана судом для оприлюднення 27 вересня 2019 року, зареєстрована 29 вересня 2019 року, оприлюднена 30 вересня 2019 року, тобто через п'ять місяців із дня її постановлення.
66. Під час дисциплінарного провадження з інформації, наданої в.о. голови Дарницького районного суду міста Києва Щасною Т. В., встановлено, що ухвалу про відкриття провадження у справі внесено до автоматизованої системи документообігу суду 27 вересня 2019 року користувачем «ОСОБА_1».
67. Окрім цього, ВРП встановила, що згідно з інформацією веб-порталу «Судова влада України» судове засідання у справі № 753/7779/19 призначено на 18 березня 2021 року. За даними ЄДРСР, ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 від 18 березня 2021 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Національне агентство стягнення», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Алькор інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайгетел компанія», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д. М. про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування правочину та внесення записів і примусове зняття з реєстрації. Ухвала мотивована тим, що позивач та/або його представник повторно не з'явились до суду без поважних підстав, тому з урахуванням положень частини п'ятої статті 233 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позовну заяву слід залишити без розгляду.
68. ВРП врахувала, що справа перебувала у провадженні судді ОСОБА_1 1 рік 11 місяців.
Щодо розгляду справи № 753/7340/19
69. До Дарницького районного суду міста Києва 08 квітня 2019 року надійшла скарга ОСОБА_11 на дії та рішення старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чертка О. Ф.
70. 09 квітня 2019 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено суддю ОСОБА_1
71. 24 квітня 2019 року справу передано судді та зареєстровано в журналі обліку цивільних справ.
72. Перше судове засідання призначено на 06 квітня 2020 року, тобто майже через рік після надходження справи до суду.
73. Згідно з інформацією, наданою Дарницьким районним судом міста Києва, судову повістку стягувач ОСОБА_15 отримала особисто, ОСОБА_11 судову повістку не отримав, її повернено до суду.
74. Відповідно до протоколу судового засідання від 06 квітня 2020 року сторони у судове засідання не з'явились, суддя ухвалив відкласти розгляд справи на 01 лютого 2021 року, тобто на десять місяців.
75. ВРП встановила, що згідно з доповненнями до скарги та інформацією із ЄДРСР ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 від 01 лютого 2021 року у справі № 753/7340/19 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_11 на дії старшого державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Чертка О. Ф., стягувач ОСОБА_16 , а саме про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 07 березня 2018 року у виконавчому провадженні ВП № 42220839.
76. ВРП встановила, що справа № 753/7340/19 (провадження № 4-с/753/56/20) перебувала у провадженні судді ОСОБА_1 більше ніж 1 рік та 9 місяців.
77. ВРП погодилась із Третьою Дисциплінарною палатою, що суддя ОСОБА_1 не дотримався строків розгляду справ № 753/7371/16-ц, 753/23491/18, 753/7779/19, 753/7340/19, встановлених цивільним процесуальним законодавством, та строків внесення до ЄДРСР судових рішень у справах № 753/7371/16-ц, 753/7779/19.
78. ВРП дійшла висновку, що суддею ОСОБА_1 під час розгляду справ № 753/7371/16-ц, 753/23491/18, 753/7779/19, 753/7340/19 допущено дії, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, та несвоєчасне надання копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР), та вчинені внаслідок недбалості.
79. ВРП визнала помилковим висновок її Третьої Дисциплінарної палати про кваліфікацію порушень, допущених суддею ОСОБА_1 , як зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, оскільки дисциплінарні справи відкриті в об'єднаному дисциплінарному провадженні, зокрема, у зв'язку з можливою наявністю в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, та несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР. Обставини щодо зволікання судді ОСОБА_1 з виготовленням вмотивованого судового рішення у зазначених справах не були предметом дослідження Третьої Дисциплінарної палати під час розгляду об'єднаного дисциплінарного провадження та не встановлені її рішенням.
80. Враховуючи наведене, з кваліфікації допущених суддею ОСОБА_1 дисциплінарних проступків під час розгляду справ № 753/7371/16-ц, 753/23491/18, 753/7779/19, 753/7340/19 ВРП виключила зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення.
Щодо розгляду справи № 753/7036/20
81. Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 30 квітня 2020 року до провадження слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання із додатками про тимчасовий доступ до речей і документів, подане адвокатом Любарцем А. Ю. - представником потерпілого ОСОБА_18 у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 23 серпня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України), у якому Дарницьким управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування. Зазначеному матеріалу присвоєно єдиний унікальний номер 753/7036/20 (номер провадження 1-кс/753/1649/20).
82. Розгляд клопотання слідчим суддею ОСОБА_1 призначено на 06 травня 2020 року о 10:30, а 04 травня 2020 року підписано відповідну повістку про виклик у судове засідання учасників справи, зокрема Любарця А. Ю. , ОСОБА_17 , керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промекопроект» (далі - ТОВ «Промекопроект»), явка яких у судове засідання визнана обов'язковою.
83. Під час дисциплінарного провадження встановлено, що в копіях матеріалів справи відсутні докази надіслання та вручення повістки будь-кому із зазначених учасників цієї справи. Серед копій матеріалів справи відсутні й будь-які інші докази повідомлення цих учасників про судове засідання.
84. 06 травня 2020 року за відсутності учасників справи слідчим суддею ОСОБА_1 проведено розгляд клопотання, за результатами якого того самого дня постановлено відповідну ухвалу.
85. В ухвалі зазначено, що адвокат Любарець А.Ю. та ОСОБА_17 в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином. Представник ТОВ «Промекопроект» у судове засідання не викликався, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
86. Під час дисциплінарного провадження встановлено, що з інформації, наданої Дарницьким районним судом міста Києва, слідує, що 04 травня 2020 року у цій справі в автоматизованій системі документообігу суду секретарем Литвин Н. М. сформована судова повістка № 31646/20, проте із доказів її надсилання учасникам справи наявний лише запис № 7553 у журналі вихідної кореспонденції: адресат Любарець А. Ю. ; АДРЕСА_1 (аналогічні записи щодо надіслання кореспонденції на адресу інших учасників відсутні).
87. Також під час дисциплінарного провадження встановлено, що докази надіслання судових повісток (повідомлень) про виклик до суду електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику (повідомлення) телефоном або телефонограмою будь-кого з учасників справи відсутні.
88. Третьою Дисциплінарною палатою ВРП встановлено, що у матеріалах дисциплінарної справи відсутні відомості та докази, які б вказували на те, що адвокат Любарець А. Ю. (як і інші учасники цієї справи) був повідомлений належним чином про виклик у судове засідання для розгляду його клопотання про доступ до речей і документів, призначене на 06 травня 2020 року, що свідчить про відсутність підстав для проведення судового засідання за відсутності всіх учасників справи та ухвалення судового рішення за його результатами.
89. ВРП дійшла висновку, що встановлені обставини свідчать, що суддя ОСОБА_1, розглянувши клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів без участі адвоката Любарця А. Ю., яким подане таке клопотання в інтересах потерпілого ОСОБА_18 , істотно порушив норми процесуального права, що унеможливило реалізацію зазначеними учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків в обсязі, визначеному нормами процесуального закону.
90. ВРП та її дисциплінарний орган врахували, що у додатках до клопотання містились надані ТОВ «Промекопроект» документи, які, у свою чергу, підтверджували факт наявності у володільця матеріалів обґрунтування на 164 аркушах. До клопотання також долучені перші 10 аркушів (у тому числі титульна сторінка) вказаного документа, надані ТОВ «Промекопроект», а також зазначено про неможливість отримання цього документа в повному обсязі та його значення для досудового розслідування кримінального провадження.
91. ВРП дійшла висновку, що на порушення положень пункту 2 частини першої статті 372 КПК України суддя ОСОБА_1, відмовляючи у задоволенні клопотання адвоката Любарця А. Ю. з підстав незазначення заявником конкретного переліку матеріалів та документів, не вказав в ухвалі від 06 травня 2020 року мотиви відхилення чітко зазначеної у тексті клопотання та додатках до нього вимоги щодо конкретного документа, про надання дозволу на доступ до якого заявлялось клопотання.
92. ВРП погодилася з висновком її Третьої Дисциплінарної палати про те, що дії судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 753/7036/20 становлять склад дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків; внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).
93. ВРП дійшла висновку, що застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненим ним дисциплінарним проступкам.
94. Водночас виключення із кваліфікації допущених суддею ОСОБА_1 дисциплінарних проступків такого дисциплінарного проступку, як зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, не є підставою для зміни виду дисциплінарного стягнення, застосованого до судді Третьою Дисциплінарною палатою, оскільки в діях судді встановлено наявність складу інших дисциплінарних проступків, а саме: безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР; істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків; незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
95. Не погодившись із рішенням ВРП від 08 квітня 2021 року № 801/0/15-21, ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на це рішення.
Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог
96. Необхідність скасування рішення ВРП від 08 квітня 2021 року № 801/0/15-21 ОСОБА_1 обґрунтовує таким.
97. На переконання скаржника, ВРП, зазначаючи, що суддя не вживав заходів для дотримання розумних строків, не зазначає, які заходи суддя у цій ситуації міг вжити, але не вжив.
98. Скаржник вважає, що ВРП з метою повного та об'єктивного встановлення обставин дисциплінарного провадження мала б перевірити, чи була фактична (фізична) можливість у судді призначати справи з меншим інтервалом, не надаючи переваги будь-якій зі справ.
99. У скарзі наголошується, що зі статистичних даних навантаження судді слідує, що, навіть не перебуваючи у відпустці, на лікарняному чи у відрядженні, працюючи щоденно, ОСОБА_1 мав би розглядати в середньому 12 справ на день за умови призначення справи один раз на рік. Водночас суддя фактично розглядав в середньому по 9 справ на день за умови призначення справи один раз на рік.
100. ОСОБА_1 наголошує, що фізично не мав можливості розглядати справи в розумні строки, адже 8744 справ та матеріалів неможливо розглянути за 758 робочих днів, призначивши кожну зі справ до розгляду хоча б один раз, суддя не міг призначити повторний розгляд в розумний двомісячний строк, оскільки це б призвело до абсолютної неможливості розгляду інших поточних справ, що надходили до судді щоденно.
101. Скаржник зауважує, що наведені обставини також вплинули на своєчасність внесення ним рішень до ЄДРСР.
102. Скаржник вважає нерелевантним посилання ВРП на сталу практику судді щодо розгляду справ у розумні строки, наголошує, що тривалість розгляду справ була зумовлена виключно об'єктивними, а не суб'єктивними критеріями.
103. Спростовуючи наявність у своїх діях порушення норм процесуального права, що унеможливило реалізацію процесуальних прав, ОСОБА_1 зауважує, що клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів було подане адвокатом потерпілого. Водночас відповідно до позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 02 квітня 2020 року у справі № 161/19398/17, потерпілий не має права звертатися до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, оскільки під час досудового розслідування він не є стороною кримінального провадження, а слідчий суддя відповідно не має права надавати такий дозвіл. З огляду на зазначене, а також враховуючи вимоги частини четвертої статті 163 КПК України, скаржник наголошує, що він не порушив та не міг порушити жодної норми КПК України, розглянувши клопотання за відсутності потерпілого чи його адвоката.
104. Окрім цього, скаржник зауважує, що, незважаючи на те, що КПК України не передбачав виклик адвоката потерпілого, суддя був упевнений, що секретарем судового засідання належним чином виконано свої обов'язки та повідомлено осіб, які хоч не обов'язково мали бути присутні, але були заінтересовані в результатах розгляду свого клопотання, що свідчить про вжиття суддею всіх заходів для забезпечення правосуддя.
105. Щодо встановленого ВРП незазначення мотивів в ухвалі слідчого судді скаржник зауважує, що нормами матеріального права, які регулюють питання визначення санітарно-захисної смуги, не передбачено такого виду документа, як матеріали обґрунтування достатності існуючого розміру санітарно-захисної зони. Натомість матеріали обґрунтування достатності існуючого розміру санітарно-захисної зони, про які зазначено в клопотанні, не є єдиним документом, а становлять сукупність різного роду дозвільних та експертних документів, тому відповідно до вимог статті 164 КПК України суддя не міг надати дозвіл на їх доступ, оскільки дозвіл надається на конкретний документ, а не на матеріали в цілому.
106. На думку ОСОБА_1 , документом, який визначає обґрунтування достатності існуючого розміру санітарно-захисної зони, є протокол та висновок Експертної комісії з питань встановлення та зміни розмірів санітарно-захисних зон при Головному державному санітарному лікарі України, а не документи, розроблені приватним товариством, що також виключало можливість задоволення клопотання та випливає із обраного суддею обґрунтування.
Позиція ВРП щодо скарги ОСОБА_1 .
107. У відзиві на скаргу ОСОБА_1 . ВРП зазначає про свою незгоду з її доводами.
108. Відповідач наголошує, що на засіданні ВРП від 08 квітня 2021 року були присутні 12 членів ВРП, рішення ухвалено більшістю присутніх на засіданні та підписано всіма членами ВРП, які його ухвалювали. Підстави та мотиви ухвалення ВРП рішення наведені безпосередньо в оскаржуваному акті та підтверджуються матеріалами дисциплінарного провадження. Відповідач зауважує, що у скарзі судді ОСОБА_1 не наведено визначених статтею 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) підстав для скасування рішення ВРП.
109. Посилаючись на обставини, встановлені в ході дисциплінарної справи, та відповідні висновки ВРП, викладені в оскаржуваному рішенні, відповідач обґрунтовує безпідставність доводів скарги про протиправність притягнення судді ОСОБА_1 за невжиття заходів для дотримання розумних строків розгляду справ.
110. Відповідач наголошує, що положення КПК України встановлюють імперативну вимогу щодо розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів з обов'язковою участю особи, яка подала таке клопотання. Тому, розглянувши клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів без участі адвоката Любарця А. Ю., яким подане таке клопотання в інтересах потерпілого, суддя ОСОБА_1 істотно порушив норми процесуального права, що унеможливило реалізацію зазначеними учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків в обсязі, визначеному нормами процесуального закону.
111. На переконання відповідача, доводи скаржника про протиправність притягнення його до відповідальності за відсутність мотивів в ухвалі не спростовують висновків Третьої Дисциплінарної палати ВРП про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
112. Відповідач наголошує на пропорційності застосованого до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. На переконання відповідача, дисциплінарне провадження щодо судді ОСОБА_1 здійснено з дотриманням процедури, передбаченої законодавством України, рішення про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності ухвалено Дисциплінарною палатою ВРП у межах визначених законом повноважень.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
113. Дослідивши наведені в скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши суддю-доповідача у справі та пояснення сторін, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення з таких мотивів.
Щодо меж перегляду оскаржуваного рішення ВРП
114. Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє ВРП, яка, зокрема, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
115. З метою усунення прогалин національного законодавства, на які звернув увагу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», Верховна Рада України прийняла Закон № 1798-VIII, глава 4 якого визначає нову процедуру та порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.
116. Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 цього Закону, відповідно до частини першої якої право оскаржити таке рішення до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.
117. Статтею 52 зазначеного Закону передбачено порядок оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, та визначено вичерпний перелік підстав для його скасування, зокрема: 1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; 3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону; 4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
118. Як зазначає Консультативна рада європейських суддів (далі - КРЄС), «дисциплінарний розгляд справи в кожній країні повинен передбачати можливість подання апеляції на рішення первинного дисциплінарного органу (відомства або суду) до суду» (пункт 77 (v) Висновку № 3 КРЄС про принципи та правила, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості (2002)).
119. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права.
120. Згідно з практикою ЄСПЛ «навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо «прав та обов'язків цивільного характеру», у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у вищезазначеному органі «згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції». У межах скарги за статтею 6 Конвенції для того, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду» для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі фактори, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, в який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», пункт 123).
121. Можливість оскаржити рішення по суті є важливим запобіжником суддівської незалежності та незалежності судової системи в цілому. Велика Палата Верховного Суду забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції та є визначеним статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовим органом, який має повну юрисдикцію щодо розгляду скарг на рішення ВРП, зокрема на її рішення, ухвалені за результатом розгляду скарг на рішення її дисциплінарних палат про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
122. Так, предметом оскаржуваного рішення ВРП було рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 20 січня 2021 року № 77/3дп/15-21 про притягнення судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
123. Велика Палата Верховного Суду переглядає ухвалене у спосіб, передбачений Законом № 1798-VIII, рішення ВРП від 08 квітня 2021 року № 801/0/15-21, яким рішення дисциплінарного органу було залишено без змін.
124. Підстави для оскарження рішення ВРП, які наведені у скарзі ОСОБА_1 , свідчать про наявність у Великої Палати Верховного Суду повної юрисдикції щодо розгляду скарг на рішення ВРП.
125. Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
126. Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
127. Ураховуючи зазначені правові висновки, Велика Палата Верховного Суду вважає за можливе розглянути вимоги ОСОБА_1 у межах наведених у його скарзі доводів, ретельно дослідивши дотримання ВРП при прийнятті спірного рішення положень частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII.
Щодо складу ВРП та дотримання процедури прийняття оскаржуваного рішення
128. За змістом частини першої статті 5 Закону № 1798-VIII ВРП складається з двадцяти одного члена.
129. Згідно із частиною другою статті 30 Закону № 1798-VIII засідання ВРП у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП.
130. Відповідно до частин п'ятої-шостої статті 30 Закону № 1798-VIII особа, питання щодо якої має розглядатися ВРП, повідомляється про такий розгляд не пізніш як за десять календарних днів до дня засідання, крім випадків, якщо законом не вимагається участь такої особи у засіданні, а також якщо інше не визначено цим Законом.
131. Особа вважається належним чином повідомленою, якщо повідомлення направлено на адресу її місця проживання чи перебування або на адресу суду чи прокуратури, де така особа обіймає посаду, а за неможливості такого направлення - розміщене на офіційному веб-сайті ВРП.
132. Відповідно до пунктів 12.23-12.25 Регламенту ВРП розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь суддя, скаржник, їх представники. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи. Розгляд дисциплінарної справи може бути відкладено у зв'язку з неявкою судді, стосовно якого розглядається питання, у засідання з поважних причин. Поважність причини неявки судді визначає Дисциплінарна палата. Дисциплінарна палата може визнати явку судді для участі у засіданні обов'язковою.
133. Відповідно до пунктів 12.27-12.28 Регламенту ВРП повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи за його відсутності. Неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.
134. Як слідує з матеріалів справи, на засіданні ВРП 08 квітня2021 року були присутні 12 членів ВРП. За результатами голосування за прийняття оскаржуваного рішення проголосувало 12 членів ВРП, проти - 0.
135. З наявної в матеріалах справи копії рішення ВРП від 08 квітня 2021 року № 801/0/15-21 слідує, що воно підписане повноважним складом ВРП та всіма її членами, які брали участь у його ухваленні (12 членів).
136. У засіданні ВРП 08 квітня 2021 року був присутній суддя ОСОБА_1
137. Як слідує з матеріалів справи, листом в.о. керівника секретаріату ВРП Зуб Д. С. від 26 березня 2021 року № 10113/0/9-21 на адресу Дарницького районного суду міста Києва суддю ОСОБА_1 направлено повідомлення про те, що розгляд його скарги відбудеться 08 квітня 2021 року о 10 годині.
138. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність визначених пунктами 1-3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII підстав для скасування оскаржуваного рішення ВРП.
Щодо наявності в оскаржуваному рішенні ВРП посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви
139. Рішенням Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 20 січня 2021 року № 77/3дп/15-21, яке залишено без змін рішенням ВРП від 08 квітня 2021 року, суддю Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення - попередження.
140. Дисциплінарний орган ВРП встановив «у поведінці судді ОСОБА_1 склад дисциплінарних проступків, визначених підпунктами «а», «б» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків; умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення та несвоєчасне надання суддею копій судових рішень для їх внесення до ЄДРСР), внаслідок недбалого ставлення до виконання службових обов'язків».
141. ВРП, обираючи судді ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, на виконання частини другої статті 109 Закону № 1402-VIII та частини п'ятої статті 50 Закону № 1798-VIII врахувала особу судді, характер та наслідки вчинених ним дисциплінарних проступків, ступінь його вини.
Щодо невжиття заходів стосовно розгляду справи протягом строку, встановленого законом у справі № 753/23491/18
142. З матеріалів дисциплінарного провадження та змісту оскаржуваного рішення, ВРП дійшла висновку, що суддею ОСОБА_1 під час розгляду справи № 753/23491/18 допущено дії, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом) та вчинені внаслідок недбалості.
143. Оцінюючи висновки ВРП та її дисциплінарного органу щодо допущеного суддею ОСОБА_1 порушення у справі № 753/23491/18, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких мотивів.
144. Дисциплінарна палата встановила, що заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року (суддя ОСОБА_1) задоволено позов ОСОБА_14 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про розірвання договору, відшкодування майнової та моральної шкоди.
145. 25 травня 2020 року ОСОБА_5 подав заяву про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року, яку розподілено судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 28 травня 2020 року.
146. Суддею Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 розгляд заяви про перегляд заочного рішення призначено на 24 березня 2021 року, тобто майже через 10 місяців із дня надходження заяви.
147. ВРП встановила, що згідно з інформацією веб-порталу «Судова влада України» розгляд справи № 753/23491/18 відкладено на 25 жовтня 2021 року.
148. Відповідно до пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом.
149. Відповідно до частин першої, другої статті 286 ЦПК України, прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження.
150. Відповідно до частини першої та другої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
151. З огляду на зазначені вище норми закону можна дійти висновку, що дотримання судами процесуального законодавства при перегляді заочного рішення є визначальним з точки зору виконання інститутом заочного провадження своєї мети - сприяти ефективному та оперативному здійсненню правосуддя та забезпечення сторонам доступу до правосуддя.
152. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначав, що законом не передбачено заходів для дотримання розумних строків, а суддя не мав фізичної можливості розглядати справи в розумні строки.
153. Велика Палата вважає обґрунтованим висновок ВРП про те, що надмірне навантаження судді не може слугувати у цьому випадку єдиним та достатнім обґрунтуванням призначення судових засідань із порушенням строків розгляду справ, зокрема майже через рік після надходження до провадження судді; відкладення судових засідань з розгляду цієї заяви зі значними інтервалами, які перевищують пів року, навіть у разі відкладення судових засідань за клопотанням сторін. Зазначені обставини свідчать про неналежний рівень організації судочинства суддею ОСОБА_1 та невжиття ним заходів щодо розгляду справ протягом строку, встановленого законом.
154. Відтак вважати, що за цим епізодом суддю притягнуто до дисциплінарної відповідальності необґрунтовано, немає підстав.
Щодо невжиття заходів стосовно розгляду справи протягом строку, встановленого законом у справах № 753/7371/16-ц, 753/7779/19, 753/7340/19
155. Як слідує з матеріалів дисциплінарного провадження та змісту оскаржуваного рішення, ВРП дійшла висновку, що суддею ОСОБА_1 під час розгляду справ № 753/7371/16-ц, 753/7779/19, 753/7340/19 допущено дії, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, та несвоєчасне надання копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР) та вчинені внаслідок недбалості, виключивши з кваліфікації дій судді зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення.
156. Оцінюючи висновки ВРП та її дисциплінарного органу щодо допущеного суддею ОСОБА_1 порушення, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких мотивів.
157. Відповідно до пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом.
158. Статтею 121 ЦПК України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
159. Згідно із частинами другою, третьою статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.
160. Статтею 210 ЦПК України встановлено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
161. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
162. Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України № 1402-VIII передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
163. Отже, обов'язковою умовою для встановлення у діях судді ознак вказаного дисциплінарного проступку, зокрема невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, чи безпідставного її затягування, є встановлення обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв'язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом, або умисним вчиненням дій, що мали наслідком затягування строків розгляду справи.
164. У своїй практиці ЄСПЛ виходить з того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і зумовлюють певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
165. ВРП встановила, що 04 грудня 2017 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу цивільна справа № 753/7371/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою розподілена судді ОСОБА_1 Також ВРП зазначила, що ця справа перебувала у провадженні судді ОСОБА_1 більше ніж 2 роки та 7 місяців.
166. З копій матеріалів справи ВРП встановила, що під час перебування справи № 753/7371/16-ц у провадженні судді ОСОБА_1 представник позивача Годня А. А. неодноразово звертався до судді з адвокатським запитом та клопотаннями про прискорення розгляду справи та недопущення відкладення судових засідань (заяви від 18 травня, 11 червня, 13 липня, 11 жовтня 2018 року, 04 лютого 2020 року).
167. Під час розгляду дисциплінарної справи суддя ОСОБА_1 повідомив, що 18 листопада 2020 року задоволено заяву про самовідвід судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 з підстав звернення позивача до ВРП зі скаргою на дії судді щодо тривалого розгляду справи № 753/7371/16-ц.
168. ВРП врахувала, що в ЄДРСР відсутня ухвала про задоволення заяви про самовідвід судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 від розгляду справи № 753/7371/16-ц та дійшла висновку про неприйняття суддею заходів щодо розгляду справи та безпідставне затягування справи.
169. Разом з тим у рішенні ВРП, крім констатації факту недотримання строків розгляду справи, не зазначено, які саме дії не вчинив суддя задля розгляду справи та/або у чому проявилась його бездіяльність щодо організації такого розгляду.
170. За таких обставин не можна вважати, що рішення ВРП у цій частині є достатньо мотивованим та обґрунтованим.
171. Щодо справи № 753/7779/19 ВРП встановила таке. 15 квітня 2019 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_8 до ТОВ «Національне агентство стягнення», ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест», ТОВ «Тайгетел Компані», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д.М. про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування правочину та внесення записів і примусове зняття з реєстрації, а 16 квітня 2019 року справа була розподілена судді ОСОБА_1
172. 22 квітня 2019 року суддею ОСОБА_1 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження на 01 квітня 2020 року, тобто майже через рік після надходження справи до провадження судді.
173. ВРП встановила, що суддею ОСОБА_1 у період з 22 квітня 2019 року по 26 січня 2021 року справа № 753/7779/19 призначалась до розгляду два рази. Окрім цього ВРП врахувала, що справа перебувала у провадженні судді ОСОБА_1 1 рік 11 місяців.
174. Також під час дисциплінарного провадження встановлено, що справу № 753/7340/19 за скаргою ОСОБА_11 на дії та рішення старшого державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Чертка О.Ф. передано судді ОСОБА_1 24 квітня 2019 року, перше судове засідання призначено на 06 квітня 2020 року, тобто майже через рік після надходження справи до суду, а 06 квітня 2020 року розгляд справи відкладено на 01 лютого 2021 року, тобто на десять місяців. ВРП встановила, що справа № 753/7340/19 перебувала у провадженні судді ОСОБА_1 більше ніж 1 рік та 9 місяців.
175. Окрім цього, ВРП та її дисциплінарним органом враховано статистичні показники роботи судді ОСОБА_1 . Зокрема, за інформацією Дарницького районного суду міста Києва за 2018 рік, залишок нерозглянутих справ у судді ОСОБА_1 на початок звітного періоду становить 650 справ, кількість справ та матеріалів, що надійшли у звітному періоді, - 2929, кількість розглянутих справ та матеріалів - 2743, залишок нерозглянутих справ та матеріалів на кінець звітного періоду - 920. За перше півріччя 2019 року до провадження судді ОСОБА_1 надійшло 1520 справ та матеріалів, розглянуто 1182 справи і матеріали, а за період з 09 квітня 2019 року по 3 листопада 2020 року залишок справ і матеріалів, які не розглянуто станом на 09 квітня 2019 року, становив 1083, надійшло справ та матеріалів за вказаний період - 2562, розглянуто справ та матеріалів - 2495.
176. Разом з тим у рішенні ВРП, крім констатації факту недотримання строків розгляду справи, не зазначено, які саме дії вчинив суддя задля розгляду справи та/або у чому проявилась його бездіяльність щодо організації такого розгляду.
177. За таких обставин, не можна вважати, що рішення ВРП у цій частині є достатньо мотивованим та обґрунтованим.
178. Оцінюючи доводи скаржника про фізичну неможливість призначати справи з меншим інтервалом, Велика Палата Верховного Суду враховує, що статистичні показники роботи судді ОСОБА_1 свідчать про високий рівень навантаження судді та інтенсивності розгляду справ і матеріалів, а тому, дотримуючись принципу обґрунтованості та збалансованості, ВРП мала б, з'ясувати реальну можливість призначення суддею справ у біль стислі строки та причини відкладання цих справ.
179. Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок ВРП про те, що надмірне навантаження судді не може слугувати єдиним та достатнім обґрунтуванням призначення судових засідань із порушенням строків розгляду справ, зокрема майже через рік після надходження до провадження судді, та відкладення судових засідань із значними інтервалами, які перевищують пів року, навіть у разі відкладення судових засідань за клопотанням сторін. Зазначені обставини свідчать про неналежний рівень організації судочинства суддею ОСОБА_1 та невжиття ним заходів щодо розгляду справ протягом строку, встановленого законом.
180. Водночас, Велика Палата Верховного Суду не може погодитися з висновком ВРП про те, що, задовольнивши заяву про самовідвід у справі № 753/7371/16-ц, що перебувала у його провадженні більше 2 років 7 місяців, із підстав подання учасником провадження ВРП скарги на безпідставне затягування суддею розгляду справи суддя ОСОБА_1 фактично самоусунувся від здійснення правосуддя, що суперечить основоположним принципам судочинства. Такі дії судді ОСОБА_1, на переконання ВРП, призвели до ще більшого затягування розгляду справи, оскільки її розподілено іншому судді в порядку, визначеному ЦПК України, що, у свою чергу, має наслідком розгляд справи спочатку.
181. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя підлягає відводу/самовідводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
182. За підпунктом «д» пункту першого частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у випадку порушення правил щодо відводу (самовідводу). За змістом цього пункту, неусунення сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді є підставою для дисциплінарної відповідальності.
183. Здійснюючи оцінку балансу ризиків між тривалістю розгляду справи та дотриманням фундаментальних принципів здійснення правосуддя, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді.
184. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Визначення належного та безстороннього суду є первинним щодо вчинення процесуальних дій у справі. Тому встановлення сумнівів у безсторонності судді за суб'єктивним чи об'єктивним критеріями має наслідком відвід судді від участі у розгляді справи, який не може спростовуватися потребою дотримання розумних строків розгляду такої справи.
185. Однак, зазначене не свідчить про те, що суддя має право на зловживання правом на самовідвід та на свавільність його заявляти. Кожен випадок самовідводу у справах, які тривало знаходяться на розгляді у судді, повинен бути оцінений з точки зору зловживання правом на самовідвід та його обґрунтованості.
186. Оскільки ВРП не навела мотивів щодо такого обґрунтування, а обмежилась лише констатацією факту самовідводу у справі, що знаходиться у провадженні судді тривалий час, не можна вважати, що таке рішення є достатньою мірою вмотивованим. Ці епізоди підлягають виключенню з рішення ВРП.
Щодо несвоєчасного надання копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР
187. Частиною другою статті 2 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV «Про доступ до судових рішень» (далі - Закон № 3262-IV ) визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
188. Згідно із частиною третьою статті 3 Закону № 3262-IV суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
189. Пунктом 1 розділу III Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням ВРП від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, встановлено, що електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру в день його виготовлення засобами автоматизованої системи документообігу суду.
190. Відповідно до пункту 1 розділу X зазначеного Порядку обов'язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до Реєстру шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в автоматизованій системі документообігу суду покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.
191. Під час дисциплінарного провадження встановлено, що на момент його відкриття та прийняття рішення про притягнення скаржника до дисциплінарної відповідальності ухвала від 30 березня 2018 року, якою суддя ОСОБА_1 прийняв до свого провадження справу № 753/7371/16-ц, у ЄДРСР відсутня. ВРП встановила, що на час розгляду скарги судді ОСОБА_1 на рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності зазначена ухвала в ЄДРСР відсутня.
192. ВРП врахувала, що згідно з інформацією ЄДРСР копія ухвали від 22 квітня 2019 року про відкриття провадження у справі №753/7779/19 надіслана судом для оприлюднення 27 вересня 2019 року, зареєстрована 29 вересня 2019 року, оприлюднена 30 вересня 2019 року, тобто через п'ять місяців із дня її постановлення. Під час дисциплінарного провадження встановлено, що ухвалу про відкриття провадження у справі внесено до автоматизованої системи документообігу суду 27 вересня 2019 року користувачем «ОСОБА_1».
193. З огляду на встановлені обставини, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком ВРП про те, що скаржником несвоєчасно надано копії судових рішень для їх внесення до ЄДРСР у справах № 753/7371/16-ц, 753/7779/19 і така несвоєчасність не може бути виправдана великим навантаженням судді.
Щодо внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків
194. Під час дисциплінарного провадження встановлено, що 30 квітня 2020 року до провадження слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, подане адвокатом Любарцем А. Ю. - представником потерпілого ОСОБА_18 у кримінальному провадженні, яке внесено до ЄРДР 23 серпня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України, у якому Дарницьким управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування. Зазначеному матеріалу присвоєно єдиний унікальний номер 753/7036/20 (провадження № 1-кс/753/1649/20).
195. 06 травня 2020 року за відсутності учасників справи слідчим суддею ОСОБА_1 проведено розгляд зазначеного клопотання, за результатами якого того самого дня постановлено ухвалу про відмову в його задоволенні.
196. Під час дисциплінарного провадження встановлено, що у матеріалах дисциплінарної справи відсутні відомості та докази, які б вказували на те, що адвокат Любарець А. Ю. (як і інші учасники цієї справи) був повідомлений належним чином про виклик у судове засідання для розгляду його клопотання про доступ до речей і документів, призначене на 06 травня 2020 року. За позицією дисциплінарного органу, за таких обставин були відсутні підстави для проведення судового засідання за відсутності всіх учасників справи та ухвалення судового рішення за його результатами.
197. За висновком ВРП, суддя ОСОБА_1, розглянувши клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів без участі адвоката Любарця А. Ю., який подав таке клопотання в інтересах потерпілого ОСОБА_18 , істотно порушив норми процесуального права, що унеможливило реалізацію зазначеними учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків в обсязі, визначеному нормами процесуального закону.
198. Водночас скаржник, посилаючись позицію Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 02 квітня 2020 року у справі № 161/19398/17, наголошує на відсутності допущення ним порушень норм КПК України шляхом розгляду клопотання за відсутності потерпілого та його адвоката, оскільки потерпілий не є стороною кримінального провадження, яка вправі подати таке клопотання.
199. Пунктом 18 частини першої статті 3 КПК України встановлено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
200. Згідно із частиною першою статті 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу випадків. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
201. Відповідно до частин першої-четвертої статті 163 КПК України після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, за винятком випадку, встановленого частиною другою цієї статті.
202. Якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
203. У повістці про судовий виклик, що слідчий суддя, суд надсилає особі, у володінні якої знаходяться речі і документи, зазначається про обов'язок збереження речей і документів у тому вигляді, який вони мають на момент отримання судового виклику.
204. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
205. Наявність дисциплінарного порушення в діях судді ОСОБА_1 , передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, ВРП, зокрема, мотивувала тим, що із системного аналізу статей 56, 57, 58, 160, 163 КПК України вбачається, що під час кримінального провадження потерпілий, представник потерпілого, з-поміж іншого, мають право бути поінформованими про час і місце судового розгляду, брати участь у судовому провадженні, у тому числі в судовому розгляді клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, право заявляти відводи та клопотання, право давати пояснення, подавати докази слідчому судді, суду на підтвердження свого клопотання, брати участь у безпосередній перевірці доказів та інші права, а також обов'язки, передбачені цим Кодексом.
206. Кваліфікація діяння - це точна правова оцінка конкретного діяння, яка полягає у встановленні точної відповідності між ознаками вчиненого діяння та ознаками, визначеними законом.
207. Юридичною підставою кваліфікації діяння є його склад.
208. Наслідки вчинення певних дій у кожному конкретному випадку мають бути встановлені і поставлені у вину суб'єктові дисциплінарного правопорушення, якщо між його діянням і наслідками існує причинний зв'язок.
209. Настання описаних у законі наслідків є свідченням того, що вони виконують роль обставин, які надають проступку кваліфікованого виду.
210. Згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстави умисної або внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
211. Отже, зазначеною нормою чітко визначено, що істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя має бути умисним або вчиненим внаслідок недбалості та повинне мати певні наслідки, зокрема такі, що унеможливили б реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків або призвели б до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
212. Виходячи з обставин справи, що розглядається, для кваліфікації дій судді ОСОБА_1 за підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII необхідно з'ясувати, чи потерпілий та його представник наділені відповідними правами та обов'язками під час розгляду клопотання про тимчасовий доступ, які потенційно міг порушити своїми діями слідчий суддя ОСОБА_1
213. Відповідно до пункту 19 частини першої статті 3 КПК України сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
214. Згідно із правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 161/19398/17, потерпілий не має права звертатися до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, оскільки під час досудового розслідування він не є стороною кримінального провадження, а слідчий суддя відповідно не має права надавати такий дозвіл.
215. Водночас потерпілий має право ініціювати питання про тимчасовий доступ до речей і документів перед слідчим або прокурором шляхом подання відповідного клопотання в порядку, передбаченому статтею 220 КПК України.
216. З огляду на зазначене нормативне регулювання уповноваженого суб'єкта звернення із клопотанням про тимчасовий доступ та порядку розгляду такого клопотання, нездійснення слідчим суддею належного виклику в судове засідання потерпілого та його представника хоч і може вважатися процесуальною помилкою з урахуванням проведення розгляду слідчим суддею ОСОБА_1 такого клопотання, однак не зумовлює (є недостатнім для встановлення) наслідків, як обов'язкового елемента дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
217. Відтак непереконливим є висновок ВРП про те, що дії судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 753/7036/20 становлять склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону №1402-VIII (внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків), а тому такий епізод підлягає виключенню з рішення ВРП.
Щодо ненаведення внаслідок недбалості в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін стосовно суті спору
218. Окрім цього, ВРП дійшла висновку, що на порушення положень пункту 2 частини першої статті 372 КПК України суддя ОСОБА_1, відмовляючи у задоволенні клопотання адвоката Любарця А. Ю. з підстав незазначення заявником конкретного переліку матеріалів та документів, не вказав в ухвалі від 06 травня 2020 року мотивів відхилення чітко зазначеної у тексті клопотання та додатках до нього вимоги щодо конкретного документа, про надання дозволу на доступ до якого заявлялось клопотання.
219. Зазначений висновок відповідача, зокрема, обґрунтований тим, що під час дисциплінарного провадження встановлено, що у додатках до клопотання містились надані ТОВ «Промекопроект» документи, які підтверджували факт наявності у володільця матеріалів обґрунтування на 164 аркушах. До клопотання долучені перші 10 аркушів цього документа, надані ТОВ «Промекопроект», а також зазначено про неможливість його отримання в повному обсязі та його значення для досудового розслідування.
220. Як слідує зі змісту ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 06 травня 2020 року, підставою для відмови у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів стало незазначення конкретного переліку матеріалів та документів, щодо яких висловлено прохання надати тимчасовий доступ.
221. У рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» визначено, що в судових рішеннях мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, різниться залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (пункт 58).
222. У Рекомендації СМ/Rec(2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленій 17 листопада 2010 року, зазначено, що тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для відповідальності судді, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункти 66, 68).
223. Схожа за змістом позиція висловлена й Венеційською комісією «За демократію через право» у Висновку від 16-17 березня 2007 року № CDL-AD(2007)003 щодо законопроекту про судоустрій та статус суддів в Україні. У ньому було наголошено, що неправильне тлумачення закону суддею має вирішуватися шляхом апеляції, а не шляхом дисциплінарної процедури (пункт 40).
224. Якщо суддя може бути притягнутий до юридичної відповідальності через його рішення, то неможливо зберегти судову незалежність і демократичний баланс гілок влади. На цьому наголошено в пункті 62 Висновку № 10 (2007) Консультативної ради європейських суддів «Судова влада на службі суспільства».
225. Згідно із Висновками першої експертної комісії Міжнародної асоціації суддів «Відповідальність суддів» (Туніс, 24-25 жовтня 1980 року) суддя не може бути відповідальним за свої рішення, якщо вони є результатом помилки у праві чи факті, але єдиний випадок, коли суддя несе відповідальність за свої рішення, - це грубахалатність або геть неправильна поведінка, тобто вчинки, які не сумісні зі званням судді, що нормально і розумно виконує свої функції.
226. З огляду на правове регулювання тимчасового доступу до речей і документів, а також на висновки, викладені вище у цій постанові, якщо судді ставиться за провину незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, то такий висновок ВРП не можна вважати обґрунтованим, якщо він не узгоджується з точним змістом відповідних норм матеріального та/або процесуального права.
227. Відтак необґрунтованим є висновок ВРП про те, що дії судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 753/7036/20 становлять склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).
Щодо пропорційності застосованого дисциплінарного стягнення
228. Оцінюючи пропорційність застосованого до скаржника виду дисциплінарного стягнення, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.
229. Відповідно до частини другої статті 109 Закону № 1402-VIII та частини п'ятої статті 50 Закону № 1798-VIII під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
230. Під час обрання дисциплінарного стягнення враховано особу судді ОСОБА_1 , характер та наслідки вчинених ним дисциплінарних проступків, ступінь його вини.
231. Незважаючи на помилковість висновків ВРП та її Третьої Дисциплінарної палати щодо наявності в діях судді ОСОБА_1 складів дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1 частини першої статті 106 № 1402-VIII, ураховуючи характер допущених суддею ОСОБА_1 порушень та ступінь його вини, позитивну характеристику судді, відсутність у нього дисциплінарних стягнень, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що застосування до судді дисциплінарним органом ВРП найбільш м'якого дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку, тому немає підстав для скасування оскаржуваного рішення ВРП.
232. Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що наведені в оскаржуваному рішенні ВРП висновки щодо вчинення суддею ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, є належним чином умотивованими, ґрунтуються на доказах, а застосований вид дисциплінарного стягнення є пропорційним вчиненому проступку.
233. Відтак передбачених статтею 52 Закону № 1798-VIII підстав для скасування рішення ВРП у цій справі немає
Висновки за результатами розгляду скарги
234. Велика Палата Верховного Суду встановила, що ВРП, приймаючи оскаржуване рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 1798-VIII. Оскаржуване рішення містить обґрунтовані мотиви, з яких ВРП дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування до судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження.
235. Передбачених статтею 52 Закону № 1798-VIII підстав для скасування рішення ВРП у цій справі немає.
236. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги судді ОСОБА_1 про скасування рішення ВРП від 08 квітня 2021 року № 801/0/15-21.
Керуючись статтями 266, 341, 344, 349, 350, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
Скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 08 квітня 2021 року № 801/0/15-21 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 січня 2021 року № 77/3дп/15-21 про притягнення судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» залишити без задоволення, а рішення Вищої ради правосуддя від 08 квітня 2021 року № 801/0/15-21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. С. Князєв
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді: В. В. Британчук К. М. Пільков
Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко
І. В. Григор'єва Л. І. Рогач
Д. А. Гудима О. М. Ситнік
О. С. Золотніков В. М. Сімоненко
Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач
Г. Р. Крет
На підставі частини третьої статті 355 КАС України постанову оформлено суддею Сімоненко В. М.
| № рішення: | 102010751 |
| № справи: | |
| Дата рішення: | 04.11.2021 |
| Дата публікації: | 21.12.2021 |
| Форма документу: | Постанова |
| Форма судочинства: | Адміністративне |
| Суд: | Велика Палата Верховного Суду |
| Категорія справи: |
