Постанова
Іменем України
16 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 346/4094/20
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4808/217/21
Провадження № 51 - 4481 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090180000026 від 09 січня
2020 року, щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Марківка Томашпільського району Вінницької області, громадянина України, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , такого, що на підставі ст. 89 КК України, не судимого,
за ст. 281 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_7 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2021 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від
15 квітня 2021 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 281 ч. 1 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження закрито на підставі ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України.
Згідно з обвинувальним актом 09 січня 2020 року приблизно о 00 годин 30 хвилин ОСОБА_6 , який відповідно до відомостей Державної авіаційної служби від
06 березня 2020 року № 1.19-1633-20 втратив кваліфікаційні навички пілота, порушив правила безпеки польотів повітряних суден, а саме на повітряному судні типу «Ан-2» державний реєстраційний знак « НОМЕР_1 » за відсутності його льотної придатності та належної технічної підготовленості вчинив несанкціонований виліт зі злітно-посадкового майданчику « ІНФОРМАЦІЯ_2 » громадської організації «Прикарпатська дитячо-юнацька спортивна асоціація малої авіації», розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Аеропортна, 8, та здійснив політ орієнтовною тривалістю 02 години 30 хвилин, що створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2021 року зазначену ухвалу суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Указує на те, що судом апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 419 ч. 2 КПК України не спростовано усіх доводів апеляційної скарги прокурора про невмотивованість рішення суду першої інстанції та безпідставне звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності. Звертає увагу на те, що ОСОБА_6 втретє притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних проступків, пов'язаних з порушенням правил польотів, в його діях не вбачається щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також дані про відшкодування ним шкоди відсутні. Вважає, що суд першої інстанції за відсутності правових підстав необґрунтовано застосував положення ст. 45 КК України та незаконно звільнив ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу в частині відшкодування шкоди необґрунтованою, а в іншій частині обґрунтованою, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Ухвала суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду в частині встановлення фактичних обставин та кваліфікації дій ОСОБА_6 за ст. 281 ч. 1 КК України, а також висновки судів у цій частині вкасаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 45 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно зі ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ст. 288 ч. 3 КПК України).
Такою, яка вчинила кримінальне правопорушення вперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла кримінальних правопорушень або раніше вчинила кримінальне правопорушення, що вже втратило правове значення (особу було звільнено від кримінальної відповідальності за раніше вчинене кримінальне правопорушення; закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; особа вчинила кримінальне правопорушення, однак була звільнена від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку; особа раніше вчинила кримінальне правопорушення, однак була засуджена без призначення покарання або звільнена від покарання чи відбула покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом; судимість особи погашена чи знята судом; щодо особи закрито кримінальне провадження або ухвалено виправдувальний вирок).
Щире каяття засвідчує критичну оцінку винним вчиненого ним кримінального правопорушення, співчуття до потерпілих, прагнення зменшити негативні наслідки його протиправної поведінки. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення слід вважати надання особою органам досудового розслідування допомоги в установленні невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні. Це може бути повідомлення про всі відомі епізоди, обставини злочинного діяння, свідків, потерпілих, викриття інших співучасників кримінального правопорушення. Мінімальні вимоги, яким має відповідати позитивна посткримінальна поведінка у виді активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, полягають у добровільній дачі правдивих і повних свідчень про всі відомі особі обставини злочинного діяння. Активність сприяння розкриттю кримінального правопорушення означає, що дії особи повинні мати високу інтенсивність, ефективність та значну процесуальну цінність. Визначення ступеня активності залежить від обставин конкретного кримінального провадження.
Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.
Інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ст. 281 ч. 1 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком. Воно не відноситься до корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Посилання прокурора на те, що ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з порушенням правил польотів, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області від 19 червня 2017 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 281 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень. Згідно з копією квитанції штраф сплачено 19 червня 2017 року.
Крім того, вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 26 червня 2018 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 15 ч. 2, ст. 334 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 гривень. Згідно з копією листа Рівненського районного суду Рівненської області від 10 березня 2020 року штраф сплачено 26 червня 2018 року.
Відповідно до ст. 89 п. 5 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені за вчинення злочину до основного покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт або арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що протягом року після сплати штрафу 26 червня 2018 року ОСОБА_6 нових кримінальних правопорушень не вчиняв.
Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загально-правові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов'язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.
Згідно з журналом судового засідання від 15 квітня 2021 року та аудіозаписом цього судового засідання, який міститься на технічному носії фіксації кримінального провадження в суді першої інстанції, ОСОБА_6 повністю визнав свою вину, розкаявся у вчиненому та надав детальні показання про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також підтримав клопотання свого захисника про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. Апеляційний суд також зазначив, що висновки про щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення ґрунтуються на показаннях
ОСОБА_6 , які не спростовані в судовому засіданні, про відсутність з його боку перешкод для проведення процесуальних дій та про визнання ним вини у вчиненні кримінального правопорушення в повному обсязі. Отже, висновки судів про щире каяття ОСОБА_6 є обґрунтованими, також існували і мінімальні вимоги, яким має відповідати позитивна посткримінальна поведінка у виді активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а тому доводи касаційної скарги в цій частині безпідставні.
Органом досудового розслідування у провину ОСОБА_6 не ставилось і судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено, що його діями було заподіяно будь-яку шкоду.
Враховуючи зазначене, з матеріалів кримінального провадження та ухвали апеляційного суду вбачається, що суд першої інстанції встановив всі передбачені ст. 45 КК України умови виникнення правової підстави для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК України, воно є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу місцевого суду, належним чином перевірив викладені в ній доводи про невмотивованість рішення суду першої інстанції та незаконне звільнення
ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, які аналогічні доводам касаційної скарги прокурора, визнав їх безпідставними, мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судового рішення, не виявлено.
За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги прокурора і скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_6 не знаходить.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд
ухвалив:
Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2021 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_7 - без задоволення.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3