Ухвала
12 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 716/741/20
провадження № 61-17587ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області» на постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області», державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг та державної реєстрації Заставнівської районної державної адміністрації, Чернівецької обласної державної адміністрації в особі державного реєстратора Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: релігійна організація «Управління Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви», державний реєстратор - начальник відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління економічного розвитку та інфраструктури Заставнівської районної державної адміністрації Москалюк Алла Василівна, державний реєстратор Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації - провідний спеціаліст відділу з питань релігії та національностей управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації Гергелюк Микола Михайлович, про скасування рішення зборів релігійної організації, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, державної реєстрації релігійної організації та права власності на нерухоме майно,
27 жовтня 2021 року подана касаційна скарга релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області» на постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2021 року, повний текст якої складено 30 липня 2021 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Вказана касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку і релігійна організація «Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області» не заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та не надає доказів, які свідчать про поважність причин пропуску строку касаційного оскарження, в тому числі доказів, що підтверджують дату отримання копії постанови суду апеляційної інстанції, яка оскаржується.
За таких обставин касаційна скарга відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України залишається без руху з наданням заявнику права протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження та надати докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний
пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник визначає
пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень
пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення
пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Касаційна скарга релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області» не відповідає зазначеним вимогам закону.
Заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Заявником у касаційній скарзі не вказано ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг та державної реєстрації Заставнівської районної державної адміністрації, Чернівецької обласної державної адміністрації в особі державного реєстратора Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації, їх місце проживання чи перебування.
За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.
Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особоюкасаційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2021 року становить 2 270 грн.
За таких обставин за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 270 грн, про що надати відповідний документ.
Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
До касаційної скарги додано заяву, що містить твердження заявника про направлення касаційної скарги на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10 вересня 2021 року, яке касаційним судом не приймається, з огляду на наступне.
У серпні 2021 року релігійна організація «Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2021 року.
На виконання вимог статті 33 ЦПК України касаційну скаргу передано судді Верховного Суду Луспенику Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року касаційну скаргу релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області» на постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2021 року визнано неподаною та повернено особі, яка її подала.
За таких обставин подання заявником касаційної скарги 27 жовтня 2021 року вважається її повторним зверненням до суду касаційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області» на постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2021 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
У разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко