20 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 759/1310/21
провадження № 61-17415ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Левчук Ірина Ігорівна, ОСОБА_2 про визнання іпотечного договору та додаткової угоди недійсним,
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив визнати кредитний договір №2203494605 від 26 червня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» Дніпровського районного відділення Київської регіональної дирекції (філії АППБ «Аваль») (правонаступник АТ «Райффайзен Банк Аваль») та договір іпотеки №3848 від 26 червня 2008 року, додаткової угоди № 1 до іпотечного договору від 26 серпня 2008 року укладеної між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 від 08 квітня 2009 року недійсними.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2021 року заявнику поновлено строк на касаційне оскарження вказаної постанови, касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано надати уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав);
У грудні 2021 року на виконання вимог ухвали заявником подано до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги.
Недоліки касаційної скарги встановлені ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2021 року заявником не виконано, тому касаційна скарга
ОСОБА_1 , з урахуванням уточненої редакції, підлягає поверненню з таких підстав.
Як у поданій касаційній скарзі, так і в її уточненій редакції, заявник посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не навів передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судового рішення.
Тому, посилання заявника не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
В ухвалі Верховного Суду від 12 листопада 2021 року детально викладені підстави касаційного оскарження судового рішення, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України. Заявнику надано роз'яснення, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт (абзац та/або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подання цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав).
У пункті 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Servicesv.France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Оскільки, ОСОБА_1 не усунув недоліки касаційної скарги, а саме не виконав вимоги процесуального закону щодо наведення підстав касаційного оскарження судового рішення, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, вказав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (Ashingdane v. the United Kingdom).
Тому, повернення касаційної скарги не є порушенням права заявника на доступ до суду за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Левчук Ірина Ігорівна, ОСОБА_2 про визнання іпотечного договору та додаткової угоди недійсним, повернути заявнику.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, а додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська