Ухвала
13 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 357/8104/19
провадження № 61-399 сво 21
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Погрібного С. О.,
Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» - адвоката Тетері Світлани Ігорівни, про відвід суддів
Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду:
Фаловської Ірини Миколаївни, Червинської Марини Євгенівни, Висоцької Валентини Степанівни, Крата Василя Івановича; заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни, про відвід судді Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Луспеника Дмитра Дмитровича від участі у розгляді справи за позовом приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори»
до ОСОБА_1 , фермерського господарства «Пролісок», фермерського господарства «Дари ланів», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права
на нерухоме майно, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння та користування, внесення змін до договору оренди землі,
за касаційною скаргою приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2020 року у складі судді Кошель Л. М.
та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Мережко М. В., Савченка С. І.,
У липні 2019 року приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Сидори» (далі - ПОСП «Сидори») звернулося до суду з позовом
до ОСОБА_1 , фермерського господарства «Пролісок» (далі - ФГ «Пролісок»), фермерського господарства «Дари ланів» (далі - ФГ «Дари ланів»), державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. (далі - державний реєстратор Ілюшина М. О.) про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння
та користування, внесення змін до договору оренди землі.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2020 року у задоволенні позову ПОСП «Сидори» відмовлено. Понесені судові витрати залишено за позивачем.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року апеляційну скаргу ПОСП «Сидори» залишено без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2020 року - без змін. Стягнуто з ПОСП «Сидори» на користь ФГ «Пролісок» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн. Стягнуто з ПОСП «Сидори» на користь ФГ «Дари ланів» понесені витрати
на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн. Стягнуто з ПОСП «Сидори» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.
У касаційній скарзі, поданій у січні 2021 року до Верховного Суду, ПОСП «Сидори», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 січня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А., судді, які входять до складу колегії: Черняк Ю. В.,
Воробйова І. А.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2021 року касаційну скаргу ПОСП «Сидори» залишено без руху
з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику визначити та доплатити судовий збір за подання касаційної скарги та надати документ, що підтверджує його сплату; уточнити касаційну скаргу, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено
про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 29 січня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції. Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву.
22 березня 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2021 року у задоволені клопотання ПОСП «Сидори» про розгляд справи за участі його представника відмовлено. Справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 травня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А., судді, які входять до складу колегії: Луспеник Д. Д. (головуючий), Воробйова І. А., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року касаційне провадження
у справі зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 334/3161/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вартанова О. С., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
про визнання свідоцтва про право власності (правочину) недійсним,
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16 листопада 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року (провадження № 14-188цс20).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року касаційне провадження у справі поновлено.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року справу передано
на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Фаловська І. М., Червинська М. Є., ОСОБА_6, Синельников Є. В., Гулько Б. І., Крат В. І.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 жовтня 2021 року справу, у зв'язку із перебуванням
у відпустці суддів: Синельникова Є. В., Гулька Б. І., справу призначено
судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Фаловська І. М., Червинська М. Є., ОСОБА_6, Крат В. І.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року прийнято до розгляду вказану справу
та призначено справу до розгляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів
від 03 листопада 2021 року справу призначено судді-доповідачеві
Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Фаловська І. М., Червинська М. Є., ОСОБА_6, Синельников Є. В., Гулько Б. І., Крат В. І.
Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 грудня 2021 року № 6 «Про внесення змін до рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2017 року № 5» обрано до Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду: від Першої судової палати Касаційного цивільного суду суддю Погрібного С. О., виключивши суддю Синельникова Є. В.;
від Третьої судової палати Касаційного цивільного суду суддю
Грушицького А. І., виключивши суддю ОСОБА_6
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві
Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Фаловська І. М., Червинська М. Є., Погрібний С. О., Грушицький А. І., Гулько Б. І., Крат В. І.
У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла заява представника ПОСП «Сидори» - адвоката Тетері С. І., про відвід суддів Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Фаловської І. М., Червинської М. Є., ОСОБА_6, Крата В. І., від участі у розгляді даної справи.
Як на підстави для відводу суддів заявник посилається на пункт 5
частини першої статті 36 ЦПК України, а саме на наявність обставин,
що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів.
Заявник указує, що суддя Червинська М. Є. входила до складу колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду під час розгляду справ: № 357/8110/18, № 188/1612/16-ц, № 705/364/20.
У даній справі Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, дійшовши висновку про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, вважав за необхідне відступити саме від наведених вище висновків колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Справу прийнято
до розгляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, до складу якої входить суддя Червинська М. Є., тобто вона здійснюватиме повторний перегляд власних правових висновків, що ставить під сумнів винесення об'єктивного рішення у справі, яка розглядається.
Судді ОСОБА_6, Крат В. І. та Фаловська І. М. були у складі відповідних колегій суддів, які розглядали спори в аналогічних справах (№ 357/8107/18, № 357/7886/18, № 357/7734/18, № 357/8095/18, № 357/7886/18),
і які погодилися з правовими висновками, викладеними колегією суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 357/8110/18. При цьому вказані судді під час розгляду відповідних судових справ відмовили у задоволенні касаційних скарг, тобто уже сформували свою думку щодо цієї категорії справ, що також ставить
під сумнів винесення об'єктивного рішення у цій справі.
У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Л. А., про відвід судді Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Луспеника Д. Д. від участі у розгляді даної справи.
Заява мотивована тим, що суддя Луспеник Д. Д., як головуючий, входив
до складу колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, яка вирішила передати дану справу на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
з підстав існуванням різного підходу між судовими колегіями різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду до розуміння
та тлумачення норм щодо періоду чинності договорів оренди землі, а також залежності чинності таких договорів від державної реєстрації права оренди. Разом із цим, різність підходів обґрунтовано посиланням на правові висновки, викладені колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах: № 291/422/17,
№ 291/426/17. Судові рішення в указаних справах ухвалено колегіями суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, у яких суддя Луспеник Д. Д. був головуючим.
Указане, на думку заявника заяви про відвід судді Луспеника Д. Д., свідчить про заінтересованість судді Луспеника Д. Д. у результаті розгляду справи
та викликає сумнів у його неупередженості та об'єктивності. Як на підставу для відводу судді посилається також на наявність сталої судової практики Верховного Суду у подібних справах. Крім того, ставить під сумнів правомірність статусу судді Луспеника Д. Д., як головуючого та судді-доповідача під час розгляду справи (пункти 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України).
Що стосується судді Верховного Суду ОСОБА_6, то Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду залишає заяву про її відвід без розгляду, оскільки неможливо відвести від розгляду справи суддю, яка звільнена і яка справу розглядати не буде. Вища рада правосуддя 16 листопада 2021 року звільнила суддю ОСОБА_6 у відставку.
Перевіривши наведені заявниками на обґрунтування відповідних заяв
про відвід суддів доводи, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.
За змістом статті 40 ЦПК України, у тому числі її частини шостої, судді Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду може бути заявлений відвід і вирішується він за правилами, передбаченими цією статтею.
Відповідно до частини четвертої статті 33 ЦПК України до складу об'єднаної палати входять по два судді, що обираються зборами суддів Касаційного цивільного суду, зі складу кожної із судових палат Касаційного цивільного суду та голова Касаційного цивільного суду.
Отже, лише судді, обрані до складу об'єднаної палати, можуть розглядати справи, передані на розгляд об'єднаної палати.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (пункти 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України).
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішене як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33
цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (стаття 40
ЦПК України).
Частиною четвертою статті 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставами для відводу.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України
«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року
і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема,
щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи,
а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати,
чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь,
що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім,
але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях,
не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону
у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя
і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди
з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.
Оскільки зміст поданої заяви про відвід суддів Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Червинської М. Є., Фаловської І. М., Крата В. І. фактично зводиться до тлумаченням заявником законодавства, висловленого ними при розгляді інших справ, що в силу вимог частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Вищенаведене стосується й доводів заяви про відвід судді Луспеника Д. Д. щодо висновків колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в інших цивільних справах, у яких суддя
був головуючим.
Крім того, підстави та порядок передачі справи на розгляд об'єднаної палати визначені нормами процесуального закону (статті 403, 404 ЦПК України),
як і порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи (стаття 35 ЦПК України), а тому посилання представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Л. А., про те, що вказана справа передана на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, до складу якої входить суддя Луспеник Д. Д. (головуючий), є необґрунтованими й не викликають сумнівів у неупередженості судді.
Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case,
№ 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 46).
Щодо суб'єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що судді виявляють особисту упередженість щодо будь-якого учасника цього спору. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти,
які можна підтвердити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть існувати об'єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності
у певного судді.
Верховний Суд вважає, що немає фактичних даних, які можуть ставити
під сумнів у цій справі безсторонність суддів.
Факт того, що судді Червинська М. Є., Фаловська І. М., Крат В. І.,
Луспеник Д. Д. брали участь у розгляді інших подібних справ, не дозволяє зробити висновок про те, що існують об'єктивно виправдані побоювання
у відсутності безсторонності вказаних суддів. При цьому відповідно
до частини першої статті 37 ЦПК України це не є підставою для відводу судді, оскільки зазначена норма передбачає саме випадок, коли суддя
вже брав участь у розгляді саме тієї справи, для розгляду якої його визначено, в судах інших інстанцій.
Тому за таких обставин підстав для задоволення заяв про відвід немає.
Крім того, наявність сталої судової практики Верховного Суду у подібних справах, про що вказує заявник заяви про відвід судді Луспеника Д. Д.,
не може бути доказом особистої неупередженості судді.
Щодо доводів представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Л. А., про правильність визначення складу суду Верховний Суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 33 ЦПК України передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду
на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації
та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Визначення судді-доповідача і складу суду здійснювалось відповідно
до вимог статті 33 ЦПК України.
Під час здійснення автоматизованого розподілу судових справ Верховний Суд керується, зокрема Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України
від 26 листопада 2010 року № 30 (далі - Положення), а також Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду
та визначення складу суду у Верховному Суді, затвердженими Постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 (зі змінами) (далі - Тимчасові засади).
Автоматизована система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в суді, зокрема, розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів), визначення запасного судді, слідчого судді, присяжних
та народних засідателів.
Відповідно до підпунктів 2.3.1, 2.3.2 Положення розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної
до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:
- автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;
- пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;
- розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;
- визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);
- повторного автоматизованого розподілу судових справ.
Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
За підпунктом 2.3.11 Положення якщо розгляд справи здійснюється колегіально, склад колегії суддів визначається автоматизованою системою.
Відповідно до підпункту 2.3.23 якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач
із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації
(за її наявності).
Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності)
та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності).
Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів, що автоматично створюється автоматизованою системою.
Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2019 року № 3 Луспеника Д. Д. визначено головуючим першої колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Згідно з пунктом 1.3 Тимчасових засад збори суддів касаційного суду (далі - збори суддів) для здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, у тому числі, визначають персональний склад судових палат
та кількість суддів у судових палатах; визначають персональний склад постійних колегій суддів; обирають суддів до складу об'єднаної палати.
Судові справи у Верховному Суді відповідно до процесуального законодавства розглядаються суддею одноособово, колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, палатою, об'єднаною палатою, складом Великої Палати (пункт 1.6 Тимчасових засад).
Згідно з пунктом 1.7 Тимчасових засад визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється АСДС під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем АСДС, який має відповідні функціональні обов'язки та права (далі - відповідальна особа), а також
в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності).
Якщо судова справа підлягає розгляду складом Великої Палати, об'єднаної палати або палати, під час автоматизованого розподілу суддя-доповідач визначається із числа суддів цих палат з урахуванням вимог цих Засад. Розгляд судової справи Великою Палатою, об'єднаною палатою чи палатою здійснюється суддями цієї палати, які на момент розгляду справи мають повноваження щодо її розгляду (пункт 2.4 Тимчасових засад).
Відповідно до пункту 2.8 Тимчасових засад у разі постановлення ухвали про передачу судової справи на розгляд об'єднаної палати така судова справа передається в АСДС на розгляд об'єднаної палати шляхом повторного автоматизованого визначення судді-доповідача зі складу об'єднаної палати без урахування спеціалізації.
У разі коли суддя-доповідач входить до складу об'єднаної палати, передача судової справи здійснюється без повторного визначення АСДС судді-доповідача.
АСДС визначає склад суду для розгляду справи об'єднаною палатою відповідно до рішення зборів суддів про обрання суддів до складу об'єднаної палати.
До складу об'єднаної палати входять по два судді, що обираються зборами суддів Касаційного цивільного суду, зі складу кожної із судових палат Касаційного цивільного суду та голова Касаційного цивільного суду
(частина четверта статті 33 ЦПК України).
Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2017 року року № 5 Луспеника Д. Д. обрано
до Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до пункту 4.2.8 Тимчасових засад головуючим на засіданні об'єднаної палати є суддя-доповідач, визначений АСДС у встановленому Положенням та цими Засадами порядку.
Отже, посилаючись у відповідній заяві на порушення порядку визначення судді-доповідача (головуючого) для розгляду цієї справи Об'єднаною палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, заявником
не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних доказів
на підтвердження цього.
Таким чином, жодних обґрунтованих сумнівів в упередженості суддів немає,
що узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ («Teslya v. Ukraine»
від 08 вересня 2020 року, № 52095/11, «Ilie v. Romania» від 26 вересня
2019 року, № 26220/10).
Інших, визначених статтями 36-37 ЦПК України, підстав для відводу
не встановлено.
Враховуючи необґрунтованість заявлених відводів суддям Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, питання про їх відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі
на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 39, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
Заяву представника приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» - адвоката Тетері Світлани Ігорівни, про відвід суддів Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Фаловської Ірини Миколаївни, Червинської Марини Євгенівни, Крата Василя Івановича від участі у розгляді справи № 357/8104/19 визнати необґрунтованою.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни, про відвід судді Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Луспеника Дмитра Дмитровича від участі
у розгляді справи № 357/8104/19 визнати необґрунтованою.
Заяву представника приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» - адвоката Тетері Світлани Ігорівни, про відвід суддів Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Фаловської Ірини Миколаївни, Червинської Марини Євгенівни, Крата Василя Івановича від участі у розгляді справи № 357/8104/19; заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни, про відвід судді Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Луспеника Дмитра Дмитровича від участі у розгляді справи № 357/8104/19 передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник А. І. Грушицький Б. І. Гулько В. І. Крат С. О. Погрібний І. М. Фаловська М. Є. Червинська