20 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/4569/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кролевець О. А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Ягічевої Н. І.
від 25.05.2021 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Кропивна Л. В., Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.
від 03.11.2021
за позовом Приватного підприємства "Транс Логістик"
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про стягнення 194 509,37 грн,
Приватне підприємство "Транс Логістик" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 194 509,37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням зобов'язань за договором добровільного страхування наземного транспорту № 078999/920/190001043 від 16.07.2019.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 у справі № 910/4569/21 позовні вимоги Приватного підприємства "Транс Логістик" задоволено повністю: присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь Приватного підприємства "Транс Логістик" суму страхового відшкодування у розмірі 194 509,37 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 917,54 грн.
Постановою від 03.11.2021 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 у справі № 910/4569/21.
26 листопада 2021 року Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 у справі № 910/4569/21 із клопотанням про зупинення дії оскаржуваного судового рішення.
09 грудня 2021 року до Суду через "Скриню" надійшли заперечення Приватного підприємства "Транс Логістик" проти відкриття касаційного провадження у справі № 910/4569/21 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", в яких зазначається, що Верховний Суд розглянув справу № 910/4224/21 за аналогічними обставинами (предмет спору, однаковість сторін, їх процесуальний статус, спір стосується одного і того ж самого договору страхування, тощо), в якій ухвалив постанову від 30.11.2021 та сформував певну правову позицію. Отже, на думку заявника, доводи Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" не заслуговують на увагу та є необґрунтованими, а отже не дають підстав для відкриття касаційного провадження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", Суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" цієї норми.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення 194 509,37 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом дату подання позову - 227 000,00 грн), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа № 910/4569/21 є малозначною.
Водночас, у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
З огляду на те, що справа є малозначною скаржник, обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження відповідно до підпунктів "а" і "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для скаржника, оскільки у провадженні Господарського суду міста Києва та Північному апеляційному господарському суді перебуває близько 20 подібних справ за позовом Приватного підприємства "Транс Логістик" до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення сум страхового відшкодування, які є абсолютно аналогічними за правовою природою і випливають із одного укладеного між сторонами договору добровільного страхування наземного транспорту № 078999/920/190001043 від 16.07.2019, а також відсутня однакова практика щодо застосування одних і тих же норм законодавства під час розгляду аналогічних справ однією тією ж судовою інстанцією, що створює правову невизначеність. Основним питанням, яке вирішували суди під час розгляду справ, було те, чи можна тлумачити положення статті 9 Закону України "Про страхування" таким чином, щоб дійти висновку про можливість визначення сторонами в договорі страхування страхової суми щодо застрахованого майна виключно після проведення страховиком огляду автомобіля, щодо якого укладається договір страхування. Зокрема, у судах склалися дві позиції:
1) можливе виключно після проведення страховиком огляду автомобіля при укладенні договору, а тому рішення страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з відсутністю акту огляду транспортного засобу складеного при укладенні договору страхування є незаконним;
2) норми закону не містять умов про визначення страхової суми виключно після проведення страховиком огляду автомобіля, така сума визначається за згодою сторін і досягнення цієї згоди закон не пов'язує з будь-якими умовами або обставинами, оскільки страхувальник не виконав передбаченого Правилами страхування обов'язку надати автомобіль для огляду страховику при укладенні договору, що унеможливило складення страховиком відповідного акту огляду, відсутність якого є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Отже, на думку скаржника, питання про тлумачення статті 9 Закону України "Про страхування" в контексті можливості визначення страхової суми без огляду майна має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у спорах, які виникають із правовідносин щодо страхування майна.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" зазначило, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми частин 1 та 3 статті 9 Закону України "Про страхування" та дійшли помилкового висновку про те, що визначення сторонами страхової суми в договорі страхування можливе виключно після проведення страховиком огляду транспортного засобу, а також не застосували норми статті 525, частини 1 статті 526, статей 627, 990, 991 Цивільного кодексу України та статей 9, 16 Закону України "Про страхування", які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, і відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини 2 статті 294 Господарського процесуального кодексу України Приватне підприємство "Транс Логістик" не скористалося.
Отже, враховуючи, що касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" подана в межах строків, встановлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, та відповідає вимогам статті 290 цього Кодексу, а також обґрунтованість підстав, визначених підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку, що подані матеріали достатні для прийняття касаційної скарги до провадження.
Крім того, в касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" просить зупинити виконання оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в касаційному порядку, обґрунтовуючи тим, що невжиття таких заходів призведе до порушення його прав, оскільки оскаржуваним судовим рішенням стягнуто з останнього суму страхового відшкодування, яка враховуючи економічну кризу та зменшення попиту на страхові послуги, є досить значною.
Розглянувши зазначене клопотання, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Частиною 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
Відповідно до частини 1 статті 332 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи питання про зупинення виконання/дії судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Клопотання про зупинення виконання/дії судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення його виконання/дії, які підтверджені належними доказами. Заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.
Відповідно до частини 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 у справі № 910/4569/21 до закінчення його перегляду в касаційному порядку, оскільки Суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що вони оскаржені і скаржник вважає їх незаконними. До того ж клопотання Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" є необґрунтованим, так як обставини, на які посилається скаржник, не підтверджені належними доказами, які свідчили б про необхідність зупинення дії судового рішення, та є лише припущеннями про ймовірність настання певних наслідків в майбутньому також не підтвердженими належним чином.
Також, Суд відхиляє доводи Приватного підприємства "Транс Логістик", викладені в запереченнях проти відкриття касаційного провадження, оскільки стаття 293 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за певних обставин, не містить такого випадку для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на судові рішення як вказівка іншого учасника справи про необґрунтованість доводів касаційної скарги.
Водночас пункт 5 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Постанова Верховного Суду у справі № 910/4224/21, на яку посилається Приватне підприємство "Транс Логістик", ухвалена 30.11.2021, а оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду - 03.11.2021, отже суд апеляційної інстанції не міг ухвалити постанову відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у справі № 910/4224/21.
Інші зауваження Приватного підприємства "Транс Логістик" по суті є відзивом на касаційну скаргу, а отже на момент вирішення питання про відкриття касаційного провадження до уваги не беруться.
Керуючись статтями 8, 234, 287, 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/4569/21 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021.
2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
3. Витребувати з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/4569/21.
4. Встановити Приватному підприємству "Транс Логістик" строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 17 січня 2022 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.
5. Клопотання Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 у справі № 910/4569/21 до закінчення його перегляду в касаційному порядку залишити без задоволення.
6. Заперечення Приватного підприємства "Транс Логістик" проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" відхилити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді С. В. Бакуліна
О. А. Кролевець