20 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/2648/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н.О., Зуєва В.А.
перевіривши матеріали касаційної скарги Громадської спілки "Всеукраїнська асоціація "Альраід"
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі
за позовом Громадської спілки "Всеукраїнська асоціація "Альраід"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голос.ЮА"
про визнання недостовірною та спростування недостовірної інформації, стягнення в розмірі 10 000 грн. моральної шкоди,
22.10.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Громадської спілки "Всеукраїнська асоціація "Альраід" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі №910/2648/21, подана 12.10.2021.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.11.2021 касаційну скаргу Громадської спілки "Всеукраїнська асоціація "Альраід" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 910/2648/21 повернуто скаржникові на підставі п. 1 ч. 4 ст. 292 ГПК України.
02.12.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Громадської спілки "Всеукраїнська асоціація "Альраід" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 910/2648/21, подана 01.12.2021 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
В якості підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень скаржник зазначає, що право на касаційне оскарження ним використане на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України. При цьому, зазначаючи, що оскаржувані судові рішення винесені без урахування правових висновків викладених у постановах Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №761/37180/17, від 25.09.2019 у справі № 668/11614/15-ц, від 31.10.2019 у справі № 760/20787/18, від 13.11.2019 у справі № 757/22492/16-ц, від 29.11.2019 у справі № 761/44367/17-ц, від 11.12.2019 у справі № 757/46387/15-ц, від 02.07.2020 у справі № 761/36287/17, від 11.12.2019 у справі № 757/46400/15-ц (без зазначення стосовно якої норми права у подібних правовідносинах Верховним Судом викладено висновок у постановах у цих справах).
Разом з тим, скаржнику слід обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права.
У касаційній скарзі скаржник зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте не зрозуміло щодо якої норми права відсутній висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Таким чином, скаржнику слід зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Предметом оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 (повний текст складено 23.09.2021), строк для оскарження якої сплив 13.10.2021.
Вперше касаційна скарга була подана Громадською спілкою "Всеукраїнська асоціація "Альраід" 12.10.2021, проте, як зазначалося вище, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.11.2021 її повернуто скаржникові на підставі п. 1 ч. 4 ст. 292 ГПК України, оскільки касаційна скарга, підписана юристом Громадської спілки "Всеукраїнська асоціація "Альраід" - Кубішиною А.В., проте підтвердження повноважень на її представництво від імені скаржника не додані до касаційної скарги.
01.12.2021 Громадська спілка "Всеукраїнська асоціація "Альраід" повторно подала касаційну скаргу, що підтверджується конвертом Укрпошти, тобто із пропуском зазначеного процесуального строку.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що 15.11.2021 скаржник отримав ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.11.2021, ним вчинені дії щодо приведення касаційної скарги до вимог ГПК України та усунення підстав, які стали причиною для повернення касаційної скарги. Тому строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Оскільки наведені обставини не обґрунтовані належними обґрунтуваннями, вони не можуть вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у зв'язку з чим наведені підстави для поновлення процесуального строку визнаються неповажними.
Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, і особа, яка її подала, не порушує питання поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів із дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно навести інші причини пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску.
Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Громадської спілки "Всеукраїнська асоціація "Альраід" залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 04.01.2022, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю .Я. Чумак
Судді Н. О. Багай
В. А. Зуєв