16 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 906/521/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
товариства з обмеженою відповідальністю «Системи технологій» - Вернидуб Д.В., адвокат (ордер від 05.11.2021),
державного підприємства «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» - Джигірей В. - керівник, Кулик Т.Б., адвокат (ордер від 16.11.2021),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу державного підприємства «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь»
на рішення господарського суду Житомирської області від 28.04.2021 (суддя Тимошенко О.М.)
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 (головуючий суддя: Коломис В.В., судді: Миханюк М.В., Саврій В.А.)
у справі № 906/521/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Системи технологій» (далі - ТОВ «Системи технологій»)
до державного підприємства «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» (далі - ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь»)
про повернення майна, стягнення 1 442 400,00 грн. та
за зустрічним позовом ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь»
до ТОВ «Системи технологій»
про визнання недійсним договору оренди.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ «Системи технологій» звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» про: зобов'язання повернути ТОВ «Системи технологій» орендоване стендове обладнання, яке отримане згідно з актом прийому-передачі від 16.10.2015 у кількості 58 стендів - пультів для ремонту кабіни УНК (ЗРК С125); стягнення 2 400,00 грн. заборгованості з орендної плати; 1 440 000,00 грн. пені за несвоєчасне повернення обладнання, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди.
Позов обґрунтований з посиланням на припинення договору оренди та невиконання відповідачем зобов'язання з повернення орендованого майна й зі сплати орендної плати за період з жовтня 2015 року по лютий 2020 року.
У зустрічному позові ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» просило визнати недійсним договір від 16.10.2015 оренди стендового обладнання для ремонту ЗРК С125 № 8, з посиланням на те, що вказане у договорі майно не могло і не може належати ТОВ «Системи технологій», як суб'єкту права власності, оскільки це прямо заборонено законом (майно відноситься до спеціальної військової техніки); договір оренди взагалі не містить вартості майна з урахуванням її індексації, при цьому оцінка об'єкта оренди вказана не за відновною вартістю, що прямо передбачено законом, а як «залогова».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.04.2021 зі справи № 906/521/20 первісний позов задоволено частково: зобов'язано ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» повернути ТОВ «Системи технологій» майно, яке було предметом договору оренди та зазначене в акті прийому-передачі (стенд-пульти та стенд-імітатори); стягнуто з ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» на користь ТОВ «Системи технологій» 2400,00 грн. орендної плати, 2138,00 грн. судового збору. У задоволенні первісного позову в частині вимоги про стягнення пені відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції у справі про часткове задоволення первісного позову обґрунтовано з посиланням, зокрема, на те, що: передане в оренду майно не є майном, яке не може бути у власності ТОВ «Системи технологій»; майно придбане останнім за біржовою угодою від 28.11.2008 № 35 купівлі - продажу майна та передане в оренду ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь»; у зв'язку із закінченням договору оренди Підприємство зобов'язане повернути ТОВ «Системи технологій» орендоване майно та сплатити заборгованість з орендної плати; вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає, оскільки порушене зобов'язання з повернення стендового обладнання не є грошовим. У задоволенні зустрічного позову відмовлено з підстав його необґрунтованості (передане в оренду майно не є майном, яке не може бути у власності ТОВ «Системи технологій»; договір оренди містить оцінку майна, яка узгоджена сторонами, а відсутність у договорі словосполучень «з урахуванням індексації» та «відновна вартість» не є підставою для визнання цього договору недійсним).
Згідно з додатковим рішенням господарського суду Житомирської області від 20.05.2021 зі справи № 906/521/20 стягнуто з ТОВ «Системи технологій» на користь ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» 7882,90 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Повернуто ТОВ «Системи технологій» з Державного бюджету України 12 262,00 грн. зайво сплаченого судового збору.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 рішення суду першої інстанції від 28.04.2021 залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь», з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій (ухвалені по суті спору), ухвалити нове рішення про відмову в первісному позові та про задоволення зустрічного позову.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування статей 178, 785 Цивільного кодексу України та постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна».
Доводи інших учасників справи
12.11.2021 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Системи технологій» надійшов відзив на касаційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на його подання. У відзиві назване Товариство просить судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення. В обґрунтування поданого клопотання про поновлення строку на подання відзиву скаржник посилався на: неотримання копії касаційної скарги від скаржника (з огляду на неповно зазначену при відправленні адресу), ознайомлення представника ТОВ «Системи технологій» з касаційною скаргою 08.11.2021 (шляхом звернення з відповідним клопотанням до Верховного Суду), необхідність забезпечення принципу змагальності сторін.
У судовому засіданні 18.11.2021 Суд протокольною ухвалою постановив поновити ТОВ «Системи технологій» строк на подання відзиву на касаційну скаргу та долучити його до матеріалів справи.
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 15.11.2021 № 29.3-02/4115 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 906/521/20 у зв'язку з відпусткою судді Булгакової І.В.
Розгляд клопотань учасників справи
Від ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» 08.11.2021 надійшла заява, у якій викладено клопотання про залучення державного концерну «Укроборонпром» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Підприємства. В обґрунтування поданої заяви Підприємство посилається, зокрема, на положення наказу державного концерну «Укроборонпром» від 02.08.2021 № 319 «Про внесення змін до наказу державного концерну «Укроборонпром» від 15.09.2020 № 380».
У судовому засіданні 18.11.2021 протокольною ухвалою у задоволенні зазначеного клопотання Судом відмовлено, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, які передбачені приписами статті 300 ГПК України.
У судовому засіданні 18.11.2021 Судом оголошувалася перерва до 16.12.2021.
Згідно з ухвалою Суду від 02.12.2021 зупинено виконання рішення господарського суду Житомирської області від 28.04.2021, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 у справі № 906/521/20, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
03.12.2021 від представника ТОВ «Системи технологій» надійшли додаткові письмові пояснення на касаційну скаргу, у яких представник названого Товариства просив приєднати до матеріалів справи додаткові документи (отримані на адвокатський запит від 24.11.2021) та поновити строк для їх подання.
У судовому засіданні 16.12.2021, розглянувши вимоги ТОВ «Системи технологій», викладені у додаткових письмових поясненнях, Суд на місці постановив відмовити в їх задоволенні, оскільки такі вимоги скаржника виходять за межі повноважень, передбачених статтею 300 ГПК України, в силу частини другої якої суд касаційної інстанції не має права приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Водночас додаткові письмові пояснення ТОВ «Системи технологій» на касаційну скаргу Суд долучив до матеріалів справи.
10.12.2021 від ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» надійшли додаткові письмові пояснення на касаційну скаргу, в яких назване Підприємство, зокрема, підтримало доводи касаційної скарги та просило її задовольнити.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16.10.2015 ТОВ «Системи технологій», як орендодавцем та ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь», як орендарем укладений договір оренди стендового обладнання для ремонту ЗРК С125 № 8 (далі - Договір № 8), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування стендове обладнання для ремонту блоків кабіни УНК ЗРК С125 в комплектності та робочому стані в кількості 58 стендів-пультів.
Згідно з пунктом 2.1 Договору № 8 стендове обладнання (стенди-пульти) переходить у користування орендаря в термін до 01.03.2020, починаючи з дати підписання сторонами акта прийому - передачі обладнання.
Після закінчення строку дії Договору № 8 або припинення його дії з інших причин орендар протягом 20 днів повертає орендодавцю обладнання згідно з актом приймання - передачі (пункт 2.3 Договору № 8).
Відповідно до пункту 7.1 Договору № 8 за затримку повернення стендового обладнання, в разі вимоги орендодавця, орендар сплачує пеню в розмірі 1% від вартості обладнання за кожен день затримки.
16.10.2015 сторонами Договору № 8 підписаний акт прийому - передачі в оренду обладнання у кількості 58 одиниць, залоговою вартістю 2 400 000,00 грн. (пункт 6.1 Договору № 8), а саме: 1. стенд-пульт П104М1-У; 2. стенд-пульт П1042-У; 3. стенд-пульт П1043-У; 4. стенд-пульт П1044-У; 5. стенд-пульт П1045-У; 6. стенд-пульт П1046-У; 7. стенд-пульт П1047-У; 8. стенд-пульт П1071-У; 9. стенд-пульт П1072-У; 10. стенд-пульт П1073-У; 11. стенд-пульт П1074-У; 12. стенд-пульт П1075-У; 13. стенд-пульт ПР1-У; 14. стенд-пульт П1092-У; 15. стенд-пульт П1072-У; 16. стенд-пульт ПР2-У; 17. стенд-пульт П1031-У; 18. стенд-пульт П1032-У; 19. стенд-пульт П1033-У; 20. стенд-пульт П1089-У; 21. стенд-пульт П1080-У; 22. стенд-пульт П1081-У; 23. стенд-пульт П1082-У; 24. стенд-пульт П1083-У; 25. стенд-пульт П1085М1-У; 26. стенд-пульт П1086-У; 27. стенд-пульт П10381-У; 28. стенд-пульт ППК-Н; 29. стенд- імітатор ИУК-61А; 30. стенд-пульт П1058-У; 31. стенд-пульт СНП-5; 32. стенд-пульт П1051-УК; 33. стенд-пульт П1052 -УК; 34. стенд-пульт П1053 -У; 35. стенд-пульт С-УК91М-У; 36. стенд-пульт П1055-У; 37. стенд-пульт П1050 -У; 38. стенд-пульт П1056-У; 39. стенд-пульт П1064-У; 40. стенд-пульт П1063М-У; 41. стенд-пульт П1018-У; 42. стенд-пульт П1087-У; 43. стенд-пульт П1088-У; 44. стенд-пульт П1061-М; 45. стенд-пульт СГШН-1; 46. стенд-пульт СГШН-2; 47. стенд-імітатор И1077-У; 48. стенд-імітатор ИУ-1; 49. стенд-імітатор И1070-У; 50. стенд-імітатор ИУК-31; 51. стенд-імітатор ИУК-61М1; 52. стенд-імітатор ИУК-62М1; 53. стенд-імітатор ИУК-65; 54. стенд-імітатор ИУК-69М; 55. стенд-імітатор ИУК-68М1; 56. стенд-імітатор ИУ-Б; 57. стенд-імітатор ИЦМ-35М; 58. стенд-імітатор ИЦМ-35М.
Договір № 8 та акт прийому - передачі підписані директором орендодавця Іващенком О.І. та директором орендаря Шведюком С.В.
07.02.2020 ТОВ «Системи технологій» звернулося до ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» з листом № 07-02/20, в якому зазначало про закінчення строку оренди 01.03.2020 та запропонувало, в разі потреби, підготувати пропозицію стосовно укладення додаткової угоди на оренду обладнання; у разі відсутності необхідності у подальшому користуванні орендованим обладнанням, ТОВ «Системи технологій» просило підготувати та повернути його.
У відповідь на вказаний лист ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» листом від 27.02.2020 № 14 повідомило ТОВ «Системи технологій», зокрема, про те, що за результатами перевірки актів інвентаризації, починаючи з 01.02.2014 та документів бухгалтерського обліку встановлено, що в основних засобах та позабалансовому обліку майно інших підприємств на Підприємстві не рахується.
12.03.2020 ТОВ «Системи технологій» повторно звернулося до ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» з листом № 12-03/20, в якому просило викласти пропозиції щодо подальшої оренди або термінів повернення стендового обладнання та надіслало рахунок на оплату за оренду майна за період з 16.10.2015 по 01.03.2020 в розмірі 2500,00 грн.
Оскільки ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» пропозицію на укладення додаткової угоди щодо подальшої оренди обладнання не надало, кошти за оренду не сплатило, обладнання не повернуло, ТОВ «Системи технологій» звернулося до суду з позовом про стягнення з Підприємства 2400,00 грн. заборгованості з орендної плати, 1 440 000,00 грн пені за несвоєчасне повернення обладнання та про повернення орендованого обладнання.
ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь», у свою чергу, посилаючись на те, що ТОВ «Системи технологій» не може бути власником переданого в оренду майна, оскільки стенди-пульти для налаштування зенітно-ракетних комплексів ЗРК-С 125М1 належать до спеціальної військової техніки і перебування їх у цивільному обороті не допускається, а також зазначаючи про те, що спірний договір не містить вартості майна з урахуванням її індексації, звернулося до суду із зустрічним позовом у справі про визнання недійсним Договору № 8.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що комплект виробу 5В43А (який станом на 01.01.2005 був один і перебував на обліку в Повітряних Силах Збройних Сил України) згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.08.2008 № 1092-р увійшов у перелік військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужене, та згідно з біржовою угодою від 28.11.2008 № 35 обладнання з виробу 5В43А та його складові частини відчужені КП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» (відповідачем за первісним позовом у справі) та передані ТОВ «Системи технологій» за накладною від 12.12.2008 № 1146.
Згідно з вироком Корольовського районного суду м. Житомир від 22.09.2010 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість), останнього визнано винним у вчиненні інкримінованого злочину, у тому числі, стягнуто з нього на користь держави в особі Міністерства оборони України 20 000,00 грн. спричиненої матеріальної шкоди за фактом незаконного відчуження військової техніки (ПРБ 5В43А) - майна, яке перебувало на відповідальному зберіганні у КП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь», без укладення з уповноваженими особами Міністерства оборони України генеральних угод, окремих договорів комісії та інших цивільно-правових договорів, без перевірки дійсного статусу майна та порядку його реалізації, використання отриманих від реалізації майна коштів.
За приписами частини шостої статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з листом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2021 № 350/129/24/207 станом на 01.01.2005 на обліку в Повітряних Силах Збройних Сил України перебував один комплект виробу 5В43А. У подальшому в 2007 році облік згаданого виробу було передано до Центру обліку надлишкового та списаного військового майна Збройних Сил України.
За висновком судів попередніх інстанцій, належність майна, яке передано в оренду за Договором № 8 на праві власності ТОВ «Системи технологій» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.08.2008 № 1092-р з додатком, наряду ЗРО/Б-473, біржової угоди від 28.11.2008 № 35, довідки відповідача за первісним позовом від 28.11.2008 за № 419/1, договору від 10.11.2008 № 12 на проведення оцінки майна, укладеного відповідачем за первісним позовом з товариством з обмеженою відповідальністю «С-Тиматика» (оцінювачем), в якому зазначений перелік об'єкта оцінки (зокрема, обладнання за Договором № 8).
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи за первісним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для: зобов'язання ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» повернути ТОВ «Системи технологій» орендоване стендове обладнання, яке отримане згідно з актом прийому-передачі від 16.10.2015 у кількості 58 стендів-пультів для ремонту кабіни УНК (ЗРК С125); стягнення з Підприємства 2 400,00 грн. заборгованості з орендної плати, 1 440 000,00 грн. пені за несвоєчасне повернення обладнання, у зв'язку із закінченням строку дії Договору № 8.
Причиною виникнення спору за зустрічним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Договору № 8 недійсним, з підстав того, що ТОВ «Системи технологій» не може бути власником переданого в оренду майна, оскільки стенди-пульти для налаштування зенітно-ракетних комплексів ЗРК-С 125М1 належать до спеціальної військової техніки і перебування їх у цивільному обороті не допускається, а також з огляду на те, що спірний договір не містить вартості майна з урахуванням її індексації.
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування статей 178, 785 Цивільного кодексу України та постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна».
Так, за доводами скаржника, згідно з постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна» спеціальна військова техніка включена до Переліку майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, при цьому згідно з приписами частини першої статті 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. Таким чином, як зазначає скаржник, об'єкт витребування - спеціальна військова техніка не може належати ТОВ «Системи технологій» на праві власності.
Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до приписів статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Приписами статті 319 Цивільного Кодексу України унормовано, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з вироком Корольовського районного суду м. Житомир від 22.09.2010 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість), останнього визнано винним у вчиненні інкримінованого злочину, у тому числі, стягнуто з нього на користь держави в особі Міністерства оборони України 20 000,00 грн. спричиненої матеріальної шкоди за фактом незаконного відчуження військової техніки (ПРБ 5В43А) - майна, яке перебувало на відповідальному зберіганні у КП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь», без укладення з уповноваженими особами Міністерства оборони України генеральних угод, окремих договорів комісії та інших цивільно-правових договорів, без перевірки дійсного статусу майна та порядку його реалізації, використання отриманих від реалізації майна коштів.
Так, за змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно із частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб'єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов'язки. Здійснення правочину законодавством може пов'язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов'язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб'єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб'єктів цивільного права.
Частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
У частині першій статті 215 Цивільного кодексу України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
За частиною першою статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Верховний Суд зазначає, що підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 зі справи № 674/461/16-ц.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені у ньому умови не є такими, що регулюють спірні правовідносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 зі справи № 145/2047/16-ц, у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 зі справи № 385/344/16-ц.
Крім того, у розгляді справи ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» послідовно зазначало про те, що за доводами позивача за первісним позовом в оренду передавалися стенди, проте такі стенди не вказані в накладній від 12.12.2008 № 1146 (тобто, не придбавалися ТОВ «Системи технологій» за біржовою угодою від 28.11.2008 № 35). Як стверджувало ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь», позивач за первісним позовом не довів факту придбання саме того конкретного майна, яке є предметом договору оренди. Стенди-пульти належать до спеціальної військової техніки, які встановлюються на спеціальних автомобілях пересувних ремонтних баз і застосовуються для налаштування зенітно-ракетних комплексів ЗРК-С 125М1. Відтак, стенди-пульти для налаштування зенітно-ракетних комплексів ЗРК-С 125М1 не могли і не можуть бути власністю будь-якої юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі, й позивача за первісним позовом, оскільки перебування їх в цивільному обороті не допускається.
Проте, встановлення обставин, які пов'язані з ідентифікацією майна (у кількісних, обліково-номерних показниках за відповідною номенклатурою згідно діючих на момент виникнення спірних відносин стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі), що було відчужене за біржовою угодою від 28.11.2008 № 35, а також майна, переданого ТОВ «Системи технологій» в оренду, зокрема безпосередньо щодо стендів-пультів для ремонту кабіни УНК (ЗРК С125) у кількості 58 одиниць, а також перебування саме цього обладнання (стендів-пультів) у складі майна комплекту ПРБ 5В43А або його складових частин, як і встановлення особи - власника майна, та можливість впливу рішення суду у справі на права та обов'язки такої особи, залишилися поза увагою судів попередніх інстанцій.
Так, зі змісту оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій не вбачається встановлення обставин повної відповідності номенклатури спірного (витребуваного) у відповідача майна, майну, щодо якого прийняте розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.08.2008 № 1092-р та майну, відчуженому за біржовою угодою від 28.11.2008 № 35.
У залежності від встановленого підлягали з'ясуванню також обставини щодо наявності/відсутності волі власника на відчуження такого майна, з'ясування обставин щодо наявності/відсутності правомочності у юридичної особи - ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» на укладення біржової угоди від 28.11.2008 № 35 щодо блоків, запасних частин та обладнання з виробу ПРБ 5В43А, наявності/відсутності правомочності у ТОВ «Системи технологій» на укладення договору оренди стендового обладнання для ремонту ЗРК С125.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено усі зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення тих фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору з даної справи.
Водночас суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд вважає передчасним надання висновку щодо застосування норм права, на які посилається скаржник, з огляду на те, що без встановлення обставин, зазначених у цій постанови, передчасним є твердження щодо необхідності застосування відповідних норм права, визначених у касаційній скарзі в аспекті перебування/не перебування спірного майна в цивільному обороті та можливості/неможливості його відчуження, при цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що суд касаційної інстанції наділений повноваженням щодо надання висновку щодо застосування норм права у конкретних правовідносинах, а не надавати висновок щодо тлумачення норми права чи її застосування в цілому безвідносно до конкретних правовідносин.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» про порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права у прийнятті оскаржуваних судових рішень знайшли своє часткове підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.
Твердження ТОВ «Системи технологій», викладені у відзиві на касаційну скаргу, наявності таких порушень не спростовують.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
З огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга ДП «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» підлягає частковому задоволенню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене у цій постанові, надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з оцінки всіх доказів здійсненим за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів за правилами статті 86 ГПК України, ураховуючи принципи господарського судочинства, визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, перевірити вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.
Водночас Верховний Суд зазначає про те, що додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 20.05.2021 зі справи, згідно з яким здійснено розподіл судових витрат, жодною із сторін спору не оскаржувалося, відповідно не було предметом касаційного перегляду.
Відповідно до частини третьої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
У зв'язку зі скасуванням судових рішень попередніх інстанцій зі справи питання про поновлення виконання оскаржуваного судового рішення не вирішується.
Судові витрати
Оскільки рішення господарського суду Житомирської області від 28.04.2021 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 зі справи № 906/521/20 підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд, то розподіл судових витрат у справі, у тому числі, й судового збору, сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який ухвалює рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу державного підприємства «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 28.04.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 зі справи № 906/521/20 скасувати.
3. Справу № 906/521/20 передати на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова