01 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/905/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,
за участю представників
відповідача Юрченка О.В. (самопредставництво);
третьої особи 1,2,3 Кучерук Н.С. (адвокатка),
третьої особи 4 Махиніч Н.В. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Танкмар Шипінг КО ЛТД"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Мудрий С.М.)
від 13.04.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Пашкіна С.А., судді - Сітайло Л.Г., Шаптала Є.Ю.)
від 26.08.2021
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Танкмар Шипінг КО ЛТД"
до Міністерства юстиції України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Сервіс",
2. ОСОБА_1 ,
3. ОСОБА_2 ,
4. ОСОБА_3
про визнання протиправним та скасування наказу.
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2021 юридична особа за законодавством Кіпру - Limited Liability Company "TANKMAR SHIPPING CO LTD" (надалі - Компанія) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (надалі - Мін'юст) про визнання протиправним та скасування наказу №4426/5 від 23.12.2020 (надалі - Наказ) про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 від 30.10.2020 та скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.10.2020 № 1001191070031004010 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 28.10.2020 №1001191070032004010 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведених державним реєстратором Городенківської районної державної адміністрації Кісілюком Володимиром Ярославовичем щодо ТОВ "Торговий Сервіс" (надалі - Товариство).
2. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що Наказ Мін'юсту про скасування реєстраційних дій, є протиправним, оскільки:
- висновок Колегії, що реєстраційні дії щодо зміни складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю проводяться виключно на підставі оригіналу акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є хибним, оскільки Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року N 755-IV (тут і надалі - Закон про державну реєстрацію юридичних осіб, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), не містить такої вимоги, тому подання нотаріально засвідченої копії такого акту не могло бути підставою для скасування реєстраційної дії;
- державний реєстратор згідно з частиною четвертою статті 6 Закон про державну реєстрацію юридичних осіб не мав правових підстав перевіряти повноваження представників, що підписали акт від 22.07.2020, оскільки цей акт був нотаріально посвідчений, і саме нотаріус наділений правом перевіряти повноваження представника;
- Колегія дійшла помилкового висновку щодо встановленого строку довіреності (до 19.06.2020), на підставі якої Петрук О.М. діяв від імені ОСОБА_1 , підписуючи акт від 22.07.2020, оскільки не брала до уваги та не надала оцінки тим обставинам, що в нотаріально посвідченій копії довіреності та у витязі з Єдиного реєстру довіреностей міститься дата до 19.06.2021, а відповідно до листа-відповіді Південно-Східного регіонального управління Мін'юсту щодо перевірки законності дій нотаріуса встановлено, що у тексті примірника довіреності, що зберігається в архіві нотаріуса, була допущена технічна помилка, що виправлена у встановленому порядку, проте у тексті довіреності, що видана ОСОБА_1 виправлення не вчинялись;
- Колегія не надала правової оцінки діям державних реєстраторів, натомість здійснила перевірку обставин щодо посвідчення довіреності від 19.06.2020 № 905, яка не подавалась безпосередньо для проведення скасованої реєстраційної дії щодо зміни учасників товариства, перевищила свої повноваження та прийняла рішення, що суперечить власній практиці з розгляду аналогічних скарг та положень чинного законодавства.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 22.07.2020 за твердженням позивача між ОСОБА_1 (продавець), в імені якого діяв Петрук О.М. (на підставі довіреності за реєстровим №905, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Двірник І.В.), та Компанією (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства у розмірі 99,9%. Цього ж дня сторонами укладено в нотаріальній формі акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Василенком В.М. (у матеріалах справи відсутні відповідні докази).
4. 23.07.2020 на підставі поданих представником Компанії Бондаренком Д.В. документів державний реєстратор Поберезької сільської ради Тисменського району Федориним М.М. здійснив реєстраційну дію №11191070028004010 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах".
5. 23.07.2020 загальні збори учасників Товариства, проведені за участі нового учасника - Компанії, прийняли рішення про зміну керівника товариства, у зв'язку із чим 23.07.2020 новопризначений генеральний директор подав державному реєстратору новий пакет документів для проведення державної реєстрації зміни відомостей про керівника товариства.
6. 24.07.2020 державний реєстратор Федорин М.М. здійснив реєстраційну дію в ЄДР №11191070029004010 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" та внесено в ЄДР відомості про зміну керівника товариства із ОСОБА_1 на ОСОБА_5 .
7. 28.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до Колегії Мін'юсту зі скаргою на зазначені вище реєстраційні дії, проведені державним реєстратором Поберезької сільської ради Тисменського району Федориним М.М.
8. 06.08.2020 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 28.07.2020 Колегія Мін'юсту прийняла рішення (висновок) про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 та скасування реєстраційних дій від 23.07.2020 за №11191070028004010 та від 24.07.2020 за №11191070029004010.
9. На підставі цього висновку Мін'юст прийняв наказ № 2687/5 від 07.08.2020 про визнання дій державного реєстратора Федорина М.М. незаконними та скасування проведених ним реєстраційних дій відносно Товариства.
10. 27.10.2020 представник Компанії Бондаренко Д.В. подав повторно державному реєстратору пакет документів для проведення державної реєстрації внесення змін до відомостей про склад учасників Товариства, що містяться ЄДР у зв'язку з набуттям Компанією частки у статутному капіталі Товариства.
11. Для проведення реєстраційної дії щодо зміни учасника Товариства державному реєстратору було надано, зокрема, нотаріально засвідчену копію акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства від 22.07.2020.
12. На підставі поданих документів державним реєстратором 27.10.2020 проведено реєстраційну дію № 1001191070031004010 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу".
13. 27.10.2020 загальні збори учасників Товариства, що були проведені за участі нового учасника - Компанії, прийняли рішення щодо припинення із 27.10.2020 повноважень ОСОБА_1 на посаді генерального директора та призначення на цю посаду із 28.10.2020 ОСОБА_5 , зміну місцезнаходження товариства, а також затвердження статуту Товариства в новій редакції.
14. Цього ж дня ОСОБА_5 подав державному реєстратору пакет документів для проведення державної реєстрації зазначених вище змін до відомостей про Товариство.
15. Рішенням від 27.10.2020 державний реєстратор відмовив у державній реєстрації зазначених змін на підставі пункту 1 частини першої статті 28 Закону про державну реєстрацію юридичних осіб, оскільки документи подано особою, яка не має на це повноважень.
16. 28.10.2020 ОСОБА_5 , вже як генеральний директор ТОВ "Торговий Сервіс", повторно подав державному реєстратору документи, на підставі яких останнім було проведено реєстраційну дію №1001191070032004010 від 28.10.2020 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу".
17. 30.10.2020 ОСОБА_1 повторно звернувся до Колегії зі скаргою на зазначені вище реєстраційні дії, проведені державним реєстратором.
18. У висновку Колегії Мін'юсту від 19.11.2020 зазначено, що "за результатами вивчення матеріалів скарги та доданих до неї документів, після перевірки відомостей, які містяться в ЄДР, колегією встановлено, що для проведення оскаржуваної реєстраційної дії щодо зміни складу учасників ТОВ "Торговий Сервіс" державному реєстратору Кісілюку В.Я. було, зокрема, подано: нотаріально засвідчену копію акта приймання - передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Сервіс", підписаний між ОСОБА_1 , від імені якого на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Двірник І.В. 19.06.2020 за р. № 905, діяв Петрук Олег Миколайович , а також юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр - Товариством з обмеженою відповідальністю "Танкмар Шипінг КО ЛТД" в особі представника за довіреністю Бондаренка Д.В. Справжність підписів на даному акті було засвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Василенком В.М. 22 07.2020 за р. № № 1165,1166".
19. 23.12.2020 на підставі висновку Колегії був прийнятий Наказ Мін'юсту №4426/5, яким:
1) скаргу ОСОБА_1 від 30.10.2020 задоволено частково;
2) скасовано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.10.2020 №1001191070031004010 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 28.10.2020 №1001191070032004010 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведених державним реєстратором Городенківської районної державної адміністрації Кісілюком Володимиром Ярославовичем щодо ТОВ "Торговий Сервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 31790495);
3) у задоволенні інших вимог відмовлено.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
20. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 у позові відмовлено повністю.
21. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
22. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржуваний Наказ Мін'юсту про скасування реєстраційних дій був прийнятий відповідно до норм чинного законодавства, оскільки для державної реєстрації змін до відомостей щодо складу учасників Товариства Компанія надала нотаріально засвідчену копію акта приймання - передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, проте законодавством передбачено, що така реєстрація може здійснюватися лише на підставі оригіналу акту, а не його копії. Окрім того, суди зазначили, що позивач не надав ні оригінал ні копії акту-приймання передачі частки від 22.07.2020 та договору купівлі-продажу частки від 22.07.2020.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу.
23. 23.09.2021 Компанія звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
24. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суди неправильно застосували норми підпункту "г" пункту 3 частини п'ятої статті 17 Закону про державну реєстрацію юридичних осіб та дійшли помилкового висновку, що державна реєстрація змін складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю не може здійснюватися на підставі нотаріально засвідченої копії акту прийому-передачі частки у статутному капіталі. Висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах відсутній, що є підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
25. Скаржник також визначає, що підставою для касаційного оскарження судових рішень є пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди неповно з'ясували обставин, що мають значення для справи, порушили норми статей 7, 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 2, 13, 86, 198, частини 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України, не дослідили зібрані у справі докази щодо правомірності Мін'юста при винесенні спірного наказу (нотаріальну копію довіреності від 19.06.2020, на підставі якої діяв представник Петрук О.М.; витяг з Єдиного державного реєстру довіреностей від 19.06.2020), а також не дослідили та не надали правову оцінку діям Колегії при прийнятті висновку від 19.11.2020 та дослідженні акту приймання - передачі від 22.07.2020, на підставі якого було проведено оскаржувану реєстраційну дію.
26. 03.11.2021 адвокатка Махиніч Н.В, що діє від імені третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_3 , надіслала до суду засобами поштового зв'язку відзив на касаційну скаргу, в якому просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою в частині оскарження на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України; судові рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення, посилаючись на те, що:
- у Законі про державну реєстрацію юридичних осіб чітко визначений перелік документів, подання яких допускається у вигляді нотаріально засвідчених копій,
- згідно з частиною 5 статті 17 цього Закону акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю не відноситься до таких документів, тому подається лише в оригіналі;
- у пункті 7.1.7 постанови від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про застосування цієї норми, тому в цій частині касаційне провадження слід закрити відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України;
- доводи, викладені в касаційній скарзі в обґрунтування підстави відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, є необґрунтованими і ґрунтуються на незгоді із встановленими обставинами, що суперечить статті 300 ГПК України;
- позивач не надав жодних доказів на порушення його корпоративних прав.
27. 03.11.2021 адвокатка Паюнова Н.А., що діє в імені третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ТОВ "Торговий Сервіс", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , також надіслала до суду засобами поштового зв'язку відзив на касаційну скаргу, в якому просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою в частині оскарження на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України; судові рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення з аналогічних підстав.
28. Мін'юст своїм правом подання відзиву на касаційну скаргу у строк, встановлений судом, не скористався.
29. За пропозицією Верховного Суду учасники подали додаткові письмові пояснення щодо поставлених питань у судовому засіданні.
Позиція Верховного Суду
30. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третіх осіб, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
31. Відповідно до частини першої, пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
32. Відповідно до частини десятої статті 34 Закону про державну реєстрацію юридичних осіб рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
33. Згідно з частиною першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
34. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі № 821/1504/17 (провадження № 11-1265апп18)).
35. Отже, Наказ Мін'юсту, як правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, може бути оскаржений та визнаний судом незаконним за наявності одночасно двох умов: 1) суперечить актам цивільного законодавства; 2) порушує цивільні права або інтереси.
36. У даному випадку позивач посилається на те, що він набув право на частку у статутному капіталі Товариства в розмірі 99,9% за договором купівлі-продажу від 22.07.2020, укладеним з ОСОБА_1 , проте оскаржуваним Наказом за відсутності правових підстав була скасована державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо Компанії, як учасника Товариства, чим порушено права та інтереси позивача.
37. ОСОБА_1 заперечував проти укладання такого договору та відчуження частки на користь Компанії.
38. Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.
39. Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
40. Суди обох інстанцій виходили з того, що Компанія не надала до матеріалів справи ні копію, ні оригіналу акту-приймання передачі частки від 22.07.2020 та договору купівлі-продажу частки від 22.07.2020.
41. Представник позивача в судовому засіданні Верховному Суду пояснював, що надавав для огляду суду першої інстанції копії акту-приймання передачі частки від 22.07.2020, договору купівлі-продажу частки від 22.07.2020, а також докази його виконання (розписка про отримання коштів ОСОБА_1 за участі свідків), проте суд не долучив відповідні докази та не задовольнив клопотання позивача про витребування договору з матеріалів кримінальної справи.
42. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 74, частин другої та десятої статті 80 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
43. Матеріалами справи не підтверджується, що позивач подавав відповідні докази разом з позовною заявою, через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Так само в матеріалах справи відсутні клопотання про їх витребування.
44. У касаційній скарзі скаржник не оскаржує відповідні висновки судів щодо відсутності визначених доказів, але звертає увагу, що в межах цієї справи оскаржується не сам акт приймання-передачі частки в статутному капіталі чи сам факт переходу частки в статутному капіталі, а лише правомірність дій Мін'юста, тому інша сторона має право звертатися до суду про визнання правочину недійсним, удаваним.
45. Такі аргументи Верховний Суд відхиляє, оскільки, зважаючи на положення частини першої статті 21 ЦК України, статті 74 ГПК України, завдання господарського судочинства, а також заперечення третіх осіб, обставини щодо набуття та наявності у позивача права на частку також є предметом доказування у цьому спорі. Їх недоведеність зумовлює відмову в позові незалежно він інших підстав.
46. Верховний Суд також відхиляє аргументи скаржника щодо неправильного застосування норм підпункту "ґ" пункту 3, абзацу дев'ятнадцятого частини п'ятої статті 17 Закону про державну реєстрацію юридичних осіб, оскільки погоджується з висновками судів, що державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється виключно на підставі оригіналу акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, справжність підписів на якому засвідчується нотаріально з обов'язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.
47. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 Закону про державну реєстрацію юридичних осіб державна реєстрація базується на таких основних принципах, зокрема, врегулювання відносин, пов'язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.
48. Отже, саме законом має бути встановлено можливість подання нотаріально засвідченої копій документів, необхідних для державної реєстрації. Якщо ж така можливість прямо не обумовлена (наприклад, як у пунктах 12, 19 частини першої, абзаці шостому частини третьої, пунктах 3, 9, 10, 16 частини четвертої, абзацу сімнадцятого частини п'ятої статті 17 Закону, тощо), то це означає, що документи подаються виключно в оригіналі.
49. Відповідно до пункту 9 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року N 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року N 1150) під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:
1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту;
2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах;
3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
50. Згідно з пунктом 14 цього Порядку за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
51. Зокрема, відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини шостої статті 34 Закону про державну реєстрацію юридичних осіб за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції.
52. Отже, встановивши, що відповідно до вимог ст. 74 ГПК України позивач не довів порушення Мін'юстом норм чинного законодавства під час прийняття оскаржуваного Наказу, суди обґрунтовано та законно відмовили у задоволенні позову про його скасування.
53. Доводи скаржника щодо неповного з'ясування обставин справи та не дослідження зібрані у справі докази, які мають значення для правильного вирішення спору, Верховний Суд відхиляє, оскільки згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України (на який в обґрунтування підстав касаційного оскарження посилався позивач у касаційній скарзі) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
54. Проте, як уже зазначалося, підстава касаційного оскарження - пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, наведена скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження. З огляду на встановлені обставини (недоведеність права на частку та неподання державному реєстратору оригіналу акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства), обставини щодо чинності довіреності, на підставі якої діяв представник, у даному випадку не мають суттєвого значення для правильного вирішення спору.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
55. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
56. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
57. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
Розподіл судових витрат
58. З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника згідно зі статтею 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 300, 301 пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Танкмар Шипінг КО ЛТД" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 у справі № 910/905/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
Л. Стратієнко