Іменем України
08 грудня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/911/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., секретаря судового засідання Скороход А.О., розглянувши справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прогресивні інвестиційні стратегії", провулок Шевченка Тараса, буд. 3, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 38870645
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім", 16520, Чернігівська область, Бахмацький р-н, село Городище, вул. Перемоги, буд. 79, код ЄДРПОУ 32659577
про визнання недійсними договору, акту та стягнення частки у статутному капіталі у розмірі 24,9%, що становить 1867 500 грн
За участю представників учасників:
від позивача: Балтуцька О.М., Ніцос А.А.
від відповідача: Буряк О.І.,
від 3-ї особи: Буряк О.І.
Розгляд справи здійснюється після перерви, оголошеної судом 06.12.2021, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Чернігівської області 25.08.2021 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прогресивні інвестиційні стратегії", що діє від свого імені та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Девелопмент Агро", в якій просить суд:
- визнати недійсним Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі, укладений 07.05.2019 року ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прогресивні інвестиційні стратегії", що діє від свого імені та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Девелопмент Агро";
- визнати недійсним Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім", укладений 07.05.2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прогресивні інвестиційні стратегії", що діє від свого імені та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Девелопмент Агро", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Білоус A.A.;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прогресивні інвестиційні стратегії", що діє від свого імені та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Девелопмент Агро" на користь ОСОБА_1 частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" у розмірі 24,9%, що становить 1 867 500,00 грн. (один мільйон вісімсот шістдесят сім тисяч п'ятсот гривень 00 копійок);
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прогресивні інвестиційні стратегії", що діє від свого імені та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Девелопмент Агро" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 552,50 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що укладення Договору та Акту відбулося поза її волею, їй не було відомо про його укладення, вона не давала відповідних доручень та повноважень, не погоджувала його умови та не виражала намір про відчуження частки відповідачу. Укладений договір та вчинений відповідно йому правочин не тільки не відповідав внутрішній волі позивача, а є несправедливим, нерозумним та недобросовісним. Відчуження корпоративних прав відбулося за ціною, яка у 5 разів менша номінальної вартості корпоративних прав ТОВ «СП «Агродім». Довіреністю від 14.09.2018 року, на підставі якої укладено договір, позивач наділила представника правом набувати і відчужувати частки в Статутному капіталі за ціною та на умовах їй відомих. При цьому, ціна відчуження, і умови представнику ні в усній, ні в письмовій формі, ні у формі, передбаченій для оформлення довіреності, тобто нотаріальній, повідомлені не були. Позивач не наділяла ОСОБА_2 правом на власний розсуд визначати умови відчуження, вартість продажу 24,9% корпоративних прав, правомочностей визначати покупця, форму та строк розрахунку, передавати частку на користь відповідача. Підписуючи спірний договір, його сторони не визначили повністю характеристику предмета відчуження, що є істотною умовою договору купівлі-продажу, визначивши ціну, значно меншою від номінальної. Позивач зазначає, що за п.2.1 Договору право власності на частку передається покупцю на умовах корпоративного договору, проте, довіреністю не передбачені повноваження представнику укладати корпоративний договір, який на момент видачі довіреності не існував, його умови не були відомі представнику.
Водночас позивач зазначає, що вимога про визнання недійсним Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім» та стягнення вартості частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" у розмірі 24,9%, що становить 1 867 500,00 грн. є похідними вимогами.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2021 справа №927/911/21 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.
Ухвалою від 27.08.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство «Агродім». Встановив відповідачу, позивачу та третій особі строки подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень, пояснень тощо; підготовче засідання призначив на 23.09.2021.
20.08.2021 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.
20.09.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов. У відзиві відповідач заперечив проти позовних вимог та зазначив, що 07.05.2019 між TOB "КУА "Прогресивні інвестиційні стратегії" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі, яку передано за актом приймання-передачі від 07.05.2019. Спірний договір, підписаний представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка діяла на підставі та у межах повноважень, визначених довіреністю від 14.09.2018 та мала необхідний обсяг цивільної дієздатності. Відповідач вважає, що дії позивача суперечать її попередній поведінці, є недобросовісними та суперечливими з огляду на те, що позивач не скасувала довіреність від 14.09.2018. Крім того, позивач, звертаючись до суду з позовом у іншій справі № 927/481/21 з вимогою про розірвання договору купівлі-продажу частки від 07.05.2019 у зв'язку з несплатою TOB "КУА "Прогресивні інвестиційні стратегії" вартості такої частки ОСОБА_1 зазначала, що спір у справі №927/481/21 виник не через факт укладення договору купівлі-продажу частки від 07.05.2019, а через невиконання покупцем свого обов'язку з оплати її вартості при тому, що позивачем було виконано обов'язок продавця щодо передачі частки за актом приймання-передачі.
Відповідач наголосив, що факт підписання ОСОБА_1 та засвідчення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О.О. справжності її підпису на протоколі № 122 від 05.06.2020 спростовує доводи позивача про те, що вона не була обізнана про намір та безпосереднє вчинення договору купівлі-продажу.
Відповідач звернув увагу, що вартість передачі у власність TOB "КУА "Прогресивні інвестиційні стратегії" частки у статутному капіталі TOB "СП "АГРОДІМ" у розмірі 24,9 % за ціною 421 809,73 гривень, є вищою, ніж ціна, за якою ОСОБА_1 придбала її за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі TOB "СП "Агродім" від 26.12.2018, яка становила 354 806,31 грн.
Як стверджує у відзиві відповідач, спірний договір між ОСОБА_1 та TOB "КУА "Прогресивні інвестиційні стратегії", укладений, як складова частина правовідносин домовленості сторін з фінансування на загальну суму 11 000 000,00 доларів США, тому, ціна спірного договору (421809,73 гривень) визначалася сторонами, виходячи з того, що договір був укладений в якості певного механізму забезпечення виконання зобов'язань за договором позики №07/05/2019 та контрактом №07/05/2019 і як гарантія повернення позики. За належного виконання яких, частка в розмірі 24,9 відсотків була б продана TOB "КУА "Прогресивні інвестиційні стратегії" назад ОСОБА_1 за ціною 421809,73 грн.
Право на зворотній викуп частки в розмірі 24,9 відсотків, на думку відповідача, ОСОБА_1 втратила через невиконання вимоги про дострокове повернення позики зі сторони TOB "СП "Агродім" у встановлений строк, що стало підставою для припинення зобов'язань TOB "КУА "Прогресивні інвестиційні стратегії" за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі TOB "СП "Агродім" (зворотного продажу (РЕПО) частки).
На думку відповідача, присутністю на загальних зборах учасників 05.06.2020 та підписанням протоколу № 122, ОСОБА_1 , підтвердила, що ознайомлена з фактом укладення договору купівлі-продажу частки з TOB "КУА "Прогресивні інвестиційні стратегії", за яким останнє набуло частку в статутному TOB "СП "Агродім" в розмірі 24,9 відсотків та є учасником TOB "СП "Агродім", а тому фактично погодилася з такими обставинами.
Підсумовуючи, відповідач наполягає на відсутності підстав для визнання недійсними договору купівлі-продажу, акту приймання-передачі та, відповідно, підстав для стягнення частки. Наголошує, що позивач не довів наявність у нього порушеного права чи інтересу у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу, вважає, що у суду наявні підстави для відмови у задоволенні позову.
Відзив прийнято судом та долучено до матеріалів справи.
23.09.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів, необхідних для встановлення обставин щодо об'єктивної вартості корпоративних прав, які відчужено. Клопотання мотивоване наміром позивача провести експертну оцінку та надати суду експертний висновок визначення ринкової вартості частки в розмірі 24,9% в статутному капіталі ТОВ "СП "Агродім" на момент відчуження за спірним договором, який не міг бути поданий разом із позовною заявою.
23.09.2021 суд ухвалою задовольнив клопотання позивача та витребував у Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області Державної податкової служби України та у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" документи фінансової звітності, зазначені у клопотанні позивача від 23.09.2021. Зобов'язав позивача надати суду копії документів, які він отримав від податкового органу на свої адвокатські запити з приводу звітності третьої особи у строк до 18.10.2021. Продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів. Підготовче засідання відклав на 20.10.2021.
Витребувані ухвалою суду від 23.09.2021 документи фінансової звітності надійшли 08.10.2021 та долучені до матеріалів справи.
13.10.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позов.
Зазначена відповідь на відзив судом до уваги не приймається, оскільки подана із порушенням строку та за відсутності поважних причин для його поновлення.
18.10.2021 на адресу суду надійшло клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи документів фінансової звітності ТОВ «СП «Агродім» за 2019 та 2020 роки.
18.10.2021 від третьої особи надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 23.09.2021.
19.10.2021 від третьої особи надійшли письмові пояснення у справі.
Суд не приймає до розгляду зазначені пояснення, оскільки вони подані із порушенням встановленого процесуальним законом строку для подання останніх без наведення поважних причин.
В підготовчому засіданні 20.10.2021 представник позивача просив суд оголосити перерву для можливості проведення економічної експертизи за заявою сторони та надання суду висновку. Представник відповідача заперечив, зазначивши, що в разі призначення експертизи, має бути призначена судова експертиза, за ухвалою суду. Представник 3-ї особи наголосив на відсутності необхідності проводити експертизу, проте заявив клопотання про оголошення перерви для можливості надати пояснення щодо висновку експерта, який буде наданий позивачем.
В підготовчому засіданні 20.10.2021 суд, з'ясувавши у учасників процесу чи всі докази надані суду та обставини справи повідомлені, постановив ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.11.2021, надав позивачу строк для подання висновку експерта до початку розгляду справи по суті, до 11.11.2021.
15.11.2021 від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи Висновку експерта за результатами проведення економічної експертизи від 08.11.2021 № 140-11/21 та оригіналу Консультаційного висновку про визначення діапазону вартості бізнесу ТОВ «СП «Агродім», складеного 01.11.2021.
В судовому засіданні 22.11.2021 суд дослідив своєчасність подання зазначених доказів щодо проведеної експертизи позивачем та долучив їх до матеріалів справи.
22.11.2021 від відповідача надійшли письмові пояснення щодо наданих позивачем висновку і дослідження експерта. Відповідач зазначив, що позивач подав додаткові докази лише 15.11.2021, а отже відповідач був позбавлений можливості оцінити їх та висловити свої доводи, а тому просить суд визнати поважними причини пропуску строку для подання доказів та долучити до матеріалів справи Звіт № 05/11-002 про незалежну оцінку майнових прав ТОВ «СП «Агродім» та Висновок експерта № 30 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 12.11.2021, виконаний за замовленням відповідача. Відповідач заперечив проти висновків експертних досліджень, наданих позивачем з підстав, викладених у запереченнях.
В судовому засіданні 22.11.2021 суд задовольнив клопотання відповідача та залучив до матеріалів справи пояснення з експертним висновком.
У відповідності до ч.8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
У Постанові від 16.10.2019 у справі № 182/7775/15-ц Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що складовою справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін. Цей принцип передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.
Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.
За змістом ст.80 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що учасники справи повинні подавати докази до суду разом із поданням заяв по суті (позову, відзиву на позов, письмових пояснень) або у строк, встановлений судом для їх подання.
Водночас процесуальний закон також надає можливість особі подати докази поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, суд може прийняти до розгляду докази, подані стороною на стадії розгляду справи по суті, коли встановить, що сторона не мала можливості подати їх у визначений законом або судом строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому необхідно враховувати, що чинний ГПК України має на меті забезпечити своєчасний розгляд справ і правову визначеність, унеможливити зловживання процесуальними правами та підвищити ефективність судочинства в цілому, для чого встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо подання доказів.
Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно для того, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.
Під час підготовчого провадження суд задля можливості реалізації позивачем процесуального права задовольнив клопотання та надав йому час для подання суду висновку експерта. Після чого, в судовому засіданні з розгляду справи по суті 22.11.2021 відповідач заявив про намір надати заперечення щодо проведеної позивачем експертизи. З метою дотримання принципу рівності сторін, суд залучив, подані відповідачем документи під час розгляду по суті, враховуючи об'єктивну неможливість подати їх раніше.
В судовому засіданні 22.11.2021, 02.12.2021, 03.12.2021, 06.12.2021 судом оголошено перерву.
Ухвалами від 03.12.2021 та 06.12.2021 суд відмовив позивачу у задоволенні заяв про відвід судді з підстав, викладених в ухвалах суду.
В судовому засіданні 03.12.2021 позивачем подано заяву про виклик експертів для надання усних пояснень щодо складеного висновку. Позивач просив викликати оцінювачів (експертів) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які склали Звіт № 05/11-002 про незалежну оцінку майнових прав (частки корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ «СП «Агродім»), за замовленням відповідача.
В судовому засідання 03.12.2021 суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, оскільки таке клопотання вже розглядалося, і суд відмовив в долученні додаткових документів через пропущення строків.
03.12.2021 під час судового засідання представник позивача заявив клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та залучення третьої особи до участі у справі.
Суд залишив без задоволення клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та залучення до участі у справі третьої особи. Господарський процесуальний кодекс України повернення зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження не передбачає, і судом було надано позивачу час для надання додаткових доказів до початку судового розгляду справи по суті.
В судовому засідання 06.12.2021 представник відповідача наголосив на зловживанні позивачем процесуальними правами та просив суд застосувати до позивача заходи процесуального примусу.
За ч.3 ст.42 Господарського процесуального кодексу України у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Частиною 1 ст.131 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Аналізуючи норми чинного законодавства суд не вбачає підстав для застосування заходів процесуального примусу до позивача та відмовляє у задоволенні клопотання.
В судовому засіданні 08.12.2021 представник позивача підтримав своє клопотання про виклик експертів для надання пояснень.
За ч.2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Судова експертиза може призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли, висновок експерта не можуть замінити інші засобі доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.
Однією з підстав позову є реалізація спірної частки в статутному капіталі за ціною, яка є в декілька разів нижчою від номінальної.
При визначенні в підготовчому засіданні необхідності призначення судової експертизи для встановлення вартості спірної частки суд, з'ясувавши думку представників сторін, дійшов висновку про відсутність такої необхідності у спеціальних знаннях, оскільки:
- по-перше, реалізація частки за ціною, яка нижче номінальної не заперечується сторонами та підтверджується документально;
- по-друге, до предмету доказування не відноситься питання про встановлення ринкової вартості частки.
Суд задовольнив клопотання позивача про надання висновку спеціаліста (експерта) для можливості реалізації позивачем процесуального права, проте, оскільки належними доказами (спірним договором, актом приймання-передачі частки) підтверджується обставина реалізації частки за ціною, яка нижче номінальної, дослідження питання реальної ринкової вартості статутного капіталу виходить за межі предмета доказування, тому суд відмовив у задоволенні клопотання про виклик експерта та оцінювачів для надання додаткових пояснень.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:
Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 06.05.2019, ОСОБА_1 , як учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" (далі за текстом - Товариство), належала частка у розмірі 100% статутного капіталу Товариства, що у грошовому еквіваленті становить 7500000,00 грн.
07.05.2019 між ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності від 14.09.2018, посвідченої Дмитренко В.М., приватним нотаріусом Носівського районного нотаріального округу та зареєстрованої в реєстрі за № 733, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стратегії», що діє на підставі Ліцензії на здійснення професійної діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) серії АЕ № 286775, виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, дата видачі 24.12.2013, строк дії Ліцензії з 24.12.2013 необмежений, що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Девелопмент Агро», реєстраційний код за ЄДРІСІ 23300271 укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі.
Відповідно до п. 2.1., 2.2. Договору на умовах, передбачених цим договором та корпоративним договором, продавець зобов'язується передати у власність покупця частку в статутному капіталі товариства у розмірі 24,9% у статутному капіталі товариства (надалі - частка), а покупець зобов'язується прийняти цю частку та оплатити її в порядку і на умовах, визначених цим договором.
Сторони погодили, що право власності у покупця на частку виникає з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства, справжність підписів на якому засвідчується нотаріально.
Ціна частки становить 421809,73 грн. Ціна договору визначається ціною частки. Покупець зобов'язується оплатити частку за ціною, що визначена у п. 2.1. договору до кінця строку повернення позики за договором позики. Розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом перерахування покупцем відповідних грошових сум на рахунок продавця або шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (п. 3.1.,3.2. Договору).
У зв'язку із укладенням між сторонами 07.05.2019 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім» та керуючись ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Давиденко Валентина Миколаївна (сторона 1), в особі ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності від 14.09.2018, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стратегії» (сторона 2) 07.05.2019 уклали Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім», підписи на якому посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Білоус А.А. та зареєстровано в реєстрі за № 904, 905 (далі - Акт).
За п. 1 Акту сторона 1 з дотриманням вимог чинного законодавства України, передала у власність сторони 2 частину своєї частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім» у розмірі 24,9% статутного капіталу ТОВ «СП «Агродім», що в грошовому еквіваленті становить 1867500,00 гривень, а сторона 2 прийняла вказану частку.
Пунктом 4 Акту визначено, що підписанням даного Акту сторона 1 та сторона 2 підтверджують факт передачі частки відповідно до Договору. У зв'язку з цим здійснено державну реєстрацію змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до відомостей про розмір часток у статутному капіталі ТОВ «СП «Агродім» та склад учасників ТОВ «СП «Агродім».
В силу ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Главою 17 Цивільного кодексу України унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів. Відповідно до частин першої та третьої статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
За частиною першою статті 241 Цивільного кодексу України у випадку вчинення правочину представником з перевищенням повноважень, такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.
Відповідно до положень ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Із аналізу наведених норм випливає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
У відповідності до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 249 Цивільного кодексу України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення.
Матеріалами справи підтверджено, а сторонами не спростовано, що 07.05.2019 між ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_2 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стратегії» укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі. За актом приймання-передачі частку передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стратегії».
Укладаючи спірний Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.05.2019, ОСОБА_2 , діяла на підставі довіреності від 14.09.2018. Згаданою довіреністю позивач - ОСОБА_1 , надала право представнику - ОСОБА_2 , бути представником у взаємовідносинах з будь-якими фізичними та юридичними особами з усіх питань, пов'язаних із набуттям та розпорядженням часток у статутному капіталі, зокрема Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство «Агродім». Представнику надано право набувати та відчужувати частки (частину частки) в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство «Агродім» за ціною та на умовах їй відомих (тобто відомих представнику); укладати та підписувати договори купівлі-продажу частки (частину частки) в Статутному капіталі Товариства; підписувати Акти прийому-передачі частки в Статутному капіталі Товариства.
Зазначена довіреність чинна та не скасована, дійсна до 14.09.2021 року.
Зазначене спростовує твердження позивача, що договір укладений без волевиялення ОСОБА_1 , оскільки довіреність визначає повноваження, за якими діяв представник.
Твердження позивача щодо заниження вартості частки спростовуються наявними в матеріалах справи угодами між сторонами (фінансовою угодою), частиною яких є спірний договір.
Так, 07.05.2019 між ТОВ «СП «Агродім» та ТОВ «КУА «Прогресивні інвестиційні стратегії» укладено договір позики №07/05/2019, за яким ТОВ «СП «Агродім» отримало від ТОВ «КУА «Прогресивні інвестиційні стратегії» позику, в розмірі 6 600 000,00 доларів США. Тоді ж, 07.05.2019, між Маркеб Еуражиан Груп Лімітед (Markeb Eurasian Group Limited, юридична особа відповідно до законодавства Об'єднаних Арабських Еміратів, особа, афілійована з ТОВ «СП «Агродім»), в якості продавця, та ІНЕРКО ТРЕЙД СА (ІNERCO ТRADE S.А., юридична особа відповідно до законодавства Швейцарії, особа, афілійована з ТОВ «КУА «Прогресивні інвестиційні стратегії»), в якості покупця, укладено контракт (форвардний) №07/05/2019 за яким (в якості попередньої оплати за товар) Маркеб Еуражиан Груп Лімітед отримало від ІНЕРКО ТРЕЙД СА 4 400 000,00 доларів США.
В якості механізму забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «СП «Агродім» за договором позики №07/05/2019 та Маркеб Еуражиан Груп Лімітед за контрактом №07/05/2019, ОСОБА_1 (від імені якої діяла ОСОБА_2 ) продала частину своєї частки, в розмірі 24,9 відсотків на користь ТОВ «КУА «Прогресивні інвестиційні стратегії» та в розмірі 51,1 відсоток на користь ОСОБА_5 . Сторони договорів купівлі-продажу домовилися, що в разі належного виконання і повернення позики та належного виконання зобов'язань за контрактом №07/05/2019 зазначені частки повинні бути передані ОСОБА_1 , про що 07.05.2019, були укладені відповідні договори купівлі-продажу часток в статутному капіталі ТОВ «СП «Агродім» (зворотнього продажу (РЕПО) частки) між ТОВ «КУА «Прогресивні інвестиційні стратегії» та ОСОБА_1 , від імені якої діяла ОСОБА_2 .
Крім договорів купівлі-продажу часток, в якості забезпечення виконання зобов'язань за укладеним договором позики №07/05/2019, між ТОВ «КУА «Прогресивні інвестиційні стратегії» та ТОВ «СП «Агродім» були укладені: договір іпотеки, на підставі якого ТОВ «СП «Агродім» передало ТОВ «КУА «Прогресивні інвестиційні стратегії» нерухоме майно та договір застави, за яким, в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за договором позики №07/05/2019, ТОВ «СП «Агродім» передало ТОВ «КУА «Прогресивні інвестиційні стратегії» рухоме майно.
На момент укладення договору позики №07/05/2019, ТОВ «СП «Агродім», як позичальник, мав чинний договір позики № 1 від 28 лютого 2013 року з Кверсус Інвестментс Лімітед, як позикодавцем. В рамках угоди, 07.05.2019 Кверсус Інвестментс Лімітед відступило право вимоги за договором позики № 1 від 28 лютого 2013 року з ТОВ «СП «Агродім» на користь компанії Рестомон Лімітед (особа, афілійована з ТОВ «КУА «Прогресивні інвестиційні стратегії»). Сторони домовилися, що у разі належного виконання і повернення фінансування (повернення ТОВ «СП «Агродім» позики ТОВ «КУА «Прогресивні інвестиційні стратегії», на умовах, передбачених в договорі, та належного виконання зобов'язань за контрактом №07/05/2019 Маркеб Еуражиан Груп Лімітед), Рестомон Лімітед повертає право вимоги на користь Кверсус Інвестментс Лімітед (зворотне відступлення, про яке сторони домовилися 07.05.2019 та уклали відповідний договір відступлення права вимоги. Умовою зворотного відступлення було належне і своєчасне виконання у сукупності договору позики №07/05/2019 зі сторони ТОВ «СП «Агродім» та контракту №07/05/2019 зі сторони Маркеб Еуражиан Груп Лімітед або звернення стягнення на предмет іпотеки і предмет застави за договорами іпотеки та застави (п. 9.2 договору зворотного відступлення), про які йшлося вище.
В рамках угоди був укладений корпоративний договір від 07.05.2019 щодо ТОВ «СП «Агродім» між ОСОБА_5 , ОСОБА_1 (від імені якої діяла ОСОБА_2 ), ТОВ «КУА «Прогресивні інвестиційні стратегії» та ОСОБА_6 . За його умовами сторони домовилися реалізувати свої права і повноваження стосовно ТОВ «СП «Агродім», а саме, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 повністю управляють поточною діяльністю ТОВ «СП «Агродім» до реалізації зворотного викупу без втручання в управління ОСОБА_5 та ТОВ «КУА «Прогресивні інвестиційні стратегії» (п. F корпоративного договору). Сторони корпоративного договору домовилися, що корпоративний договір припиняється при настанні будь-якої з подій (п. 21.2 корпоративного договору): ТОВ «СП «Агродім» і Маркеб Еуражиан Груп Лімітед виконали належним чином свої зобов'язання за договором позики №07/05/2019 і контрактом №07/05/2019, тоді реалізується умова про зворотний викуп і ОСОБА_5 та ТОВ «КУА «Прогресивні інвестиційні стратегії» продають свої частки (на підставі укладених договорів купівлі-продажу часток в статутному капіталі ТОВ «СП «Агродім» (зворотного продажу (РЕПО) частки) ОСОБА_1 , і, як наслідок, перестають бути учасниками ТОВ «СП «Агродім» або ТОВ «СП «Агродім» і Маркеб Еуражиан Груп Лімітед не виконали належним чином свої зобов'язання за договором позики №07/05/2019 і контрактом №07/05/2019, тоді зворотній викуп не підлягає реалізації, а ОСОБА_5 та ТОВ «КУА «Прогресивні інвестиційні стратегії» залишаються учасниками ТОВ «СП «Агродім» і отримують право управляти ТОВ «СП «Агродім» як повноправні учасники.
Порушення контракту №07/05/2019 в частині сплати відсотків зі сторони Маркеб Еуражиан Груп Лімітед на користь ІНЕРКО ТРЕЙД СА, було підставою для пред'явлення вимоги про дострокове повернення позики ТОВ «СП «Агродім» на користь ТОВ «КУА «Прогресивні інвестиційні стратегії» (п. 7.2.1.8 договору позики). Зазначена вимога про дострокове повернення позики з боку ТОВ «СП «Агродім» у встановлений строк не була виконана, що стало підставою для проведення загальних зборів учасників 05.06.2020 (оформлених протоколом № 122, на яких прийнято рішення про зміну складу наглядової ради ТОВ «СП «Агродім»), припинення зобов'язань ОСОБА_5 та ТОВ «КУА «Прогресивні інвестиційні стратегії» за договорами купівлі-продажу часток в статутному капіталі ТОВ «СП «Агродім» (зворотнього продажу (РЕПО) частки) (п. 4.2 договору РЕПО), припинення корпоративного договору (п. 21.2 корпоративного договору), ненастання умов, при яких Рестомон Лімітед повинен переуступити назад на користь Кверсус Інвестментс Лімітед право вимоги за кредитним договором.
Крім того, відповідач не заперечує, що вартість частки, визначена у спірному договорі нижча за номінальну, пояснюючи це тим, що за умови повернення позики ТОВ «СП «Агродім», позивач - ОСОБА_1 , мала б змогу зворотного повернення частки в розмірі 24,9 відсотків за ціною 421809,73 грн.
Твердження позивача щодо того, що спірний договір є договором застави спростовуються умовами договору, за якими відбувся перехід права власності на частку у статутному капіталі на користь відповідача. Хоча угода і передбачала право зворотного викупу частки, суд не вважає спірний договір купівлі-продажу удаваним договором застави, так як за договором застави не відбувається переходу права власності.
За приписами ч.2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
Копії заяви ОСОБА_2 від 27.05.2021 та заява-пояснення ОСОБА_1 від 07.04.2021 року, посвідчені нотаріально, не приймаються судом до уваги, як належні докази на підтвердження позиції позивача, оскільки спростовані наявною в матеріалах справи довіреністю ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 14.09.2018 року із визначеним переліком повноважень. Судом враховуються обсяг повноважень наданих позивачем ОСОБА_2 , зазначений в довіреності.
Довіреністю є письмовий документ, який видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчиняти представнику, при цьому зазначені дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненими.
Суттю представництва є вчинення представником правочинів від імені та в інтересах особи, яку представляють, відповідно до наданих йому повноважень. Саме тому правочин, вчинений представником, породжує права і обов'язки для сторони, яку представляють, якщо він здійснений представником в межах повноважень.
Суд зазначає, що у зазначеній справі позивач не довів наявності обставин, за якими Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.05.2019 може бути визнаний недійсним.
У постанові Верховного Суду від 10.03.2021 року у справі № 607/11746/17 зазначено, що з урахування принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуватості договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуватості».
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивачем не доведено наявності законних та обґрунтованих підстав для визнання Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.05.2019, та як похідної вимоги, визнання недійсним Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" від 07.05.2019, та стягнення частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" у розмірі 24,9%, що становить 1 867 500,00 грн.
Щодо наданих позивачем Висновку експерта за результатами проведення економічної експертизи від 08.11.2021 № 140-11/21 та Консультаційного висновку про визначення діапазону вартості бізнесу ТОВ «СП «Агродім», а також наданих відповідачем Висновку експерта №30 за результатами проведення судово-економічної експертизи за заявою директора ТОВ «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стратегії» А.Т. Попова від 03.11.2021, складеного 12.11.2021 та Звіту № 05/11-002 про незалежну оцінку майнових прав, суд повторно наголошує, що встановлення ринкової вартості спірної частки виходить за межі предмета доказування, тому такі висновки та звіти не можуть бути прийняті як належні докази обставин, на які посилаються учасники справи.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду у справі №910/13407/17.
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на питання, що входять до предмету доказування у даній справі.
Інші доводи учасників справи судом не приймаються, оскільки не спростовують викладені вищі висновки суду.
Підсумовуючи викладене вище, позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі як недоведені та необґрунтовані.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 32552,50 грн покладаються на позивача.
Керуючись ст.129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прогресивні інвестиційні стратегії", що діє від свого імені та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Девелопмент Агро", про визнання недійсним Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, укладеного 07 травня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прогресивні інвестиційні стратегії", що діє від свого імені та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Девелопмент Агро"; визнання недійсним Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім", укладеного 07 травня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прогресивні інвестиційні стратегії", що діє від свого імені та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Девелопмент Агро"; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прогресивні інвестиційні стратегії", що діє від свого імені та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Девелопмент Агро" на користь ОСОБА_1 частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" у розмірі 24,9% статутного капіталу, що становить 1 867 500,00 грн. (один мільйон вісімсот шістдесят сім тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України
Повний текст рішення складено та підписано 20.12.2021 року.
Суддя М.В. Фесюра