Категорія №6.14
Іменем України
27 січня 2010 року Справа № 2а-15/10/1270
судді: Твердохліба Р.С.
при секретарі: Горпенюк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов прокурора м.Лисичанська в інтересах держави в особі Лисичанського міського центру зайнятості -робочого органу загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 28019,80 грн.,-
11 січня 2010 року прокурор м.Лисичанська звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Лисичанського міського центру зайнятості - робочого органу загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, в якому просить сягнути з Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4» заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 28019,80 грн., яка складається з недоїмки в розмірі 22728,63 грн. та пені в сумі 5291,17 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Лисичанське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №4» зареєстровано як платник страхових внесків на випадок безробіття у Лисичанському міському центрі зайнятості 08.04.1998 року. У відповідності до Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Мінпраці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року №339, працівниками Лисичанського міського центру зайнятості було проведено перевірку правильності нарахування, своєчасного і повного перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4», за результатами якої складено акт №113 від 07.06.2007 року та №212 від 11.09.2009 року. Станом на 01.10.2009 року відповідно до наданої ЛКП «ЖЕК №4» розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2009 року заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду становить 70401,68 грн. (у тому числі недоїмка в розмірі 57578,95 грн. та пеня в розмірі 12822,73 грн.) З цієї заборгованості борг у сумі 39973,04 грн. (у тому числі й недоїмка в розмірі 34178,04 грн. та пеня в розмірі 5248,00 грн.) за період по 31.12.2005 року підлягає стягненню за рішенням Господарського суду Луганської області від 17.03.2006 року №1/64. Також за рішенням Господарського суду Луганської області від 26.09.2006 року №2/433 ад підлягає стягненню борг в сумі 2955,84 грн. (у тому числі недоїмка в розмірі 672,28 грн. та пеня в сумі 2283,56 грн.) за період з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року. Таким чином, за період з 01.07.2006 року по 01.10.2009 року підлягає стягненню з ЛКП «ЖЕК №4» борг в сумі 28019,80 грн.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, суду надав аналогічні позовній заяві пояснення.
Представник позивача та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, причину неявки суду не доповіли, про дату й час слухання справи повідомлялися належним чином.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року N 1533-ПІ.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач, Лисичанське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №4» зареєстровано як платник страхових внесків на випадок безробіття у Лисичанському міському центрі зайнятості 08.04.1998 року як платник страхових внесків на випадок безробіття (арк. справи 8) та є юридичною особою.
Згідно із п.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що підлягають сплаті до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України, встановлений ч.2 ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» №2213 -111 від 11.01.2001 року.
Відповідно до ч.і ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, затверджено порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду
загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків. При цьому Розділом 9 продубльовано вказані положення Закону стосовно відповідальності платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
У відповідності до Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Мінпраці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року №339, працівниками Лисичанського міського центру зайнятості було проведено перевірку правильності нарахування, своєчасного і повного перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4», за результатами якої складено акт №113 від 07.06.2007 року та акт №212 від 11.09.2009 року.
Пунктом 1 ч.1 ст.38 Закону визначено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Згідно з п. 2 ч.1 ст.38 Закону штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.
Пунктом 3 ч.1 ст.38 Закону передбачено, що пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Станом на 01.10.2009 року відповідно до наданої ЛКП «ЖЕК №4» розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2009 року заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду становить 70401,68 грн. (у тому числі недоїмка в розмірі 57578,95 грн. та пеня в розмірі 12822,73 грн.) З цієї заборгованості борг у сумі 39973,04 грн. (у тому числі й недоїмка в розмірі 34178,04 грн. та пеня в розмірі 5248,00 грн.) за період по 31.12.2005 року підлягає стягненню за рішенням Господарського суду Луганської області від 17.03.2006 року №1/64. Також за рішенням Господарського суду Луганської області від 26.09.2006 року №2/433 ад підлягає стягненню борг в сумі 2955,84 грн. (у тому числі недоїмка в розмірі 672,28 грн. та пеня в сумі 2283,56 грн.) за період з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року. Таким чином, за період з 01.07.2006 року по 01.10.2009 року підлягає стягненню з ЛКП «ЖЕК №4» борг в сумі 28019,80 грн.
Згідно із ч.2 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.
За таких обставин позовні вимоги позивача є обгрунтовними та підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор м.Лисичанська звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.35, ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, Розділом 9 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги прокурора м.Лисичанська в інтересах держави в особі Лисичанського міського центру зайнятості - робочого органу загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 28019,80 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4» ( рр 2600811108, 260049717 в ЛОД АППБ «Аваль», МФО 304007, код ЄДРПОУ 20187779. кв. Дружби народів, 39, м.Лисичанськ) на користь Лисичанського міськрайдентру зайнятості (пр. Леніна, 177, м. Лисичанськ, р/рЗ7173975900051, одержувач: ГУДКУ у Луганській області,м.Луганськ, код 13391634, МФО 804013) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в розмірі 28019,80 грн. (двадцять вісім тисяч дев'ятнадцять гривень 80 коп.)
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
СуддяТвердохліб Р.С.