Категорія №6.6.4
Іменем України
10 червня 2010 року Справа № 2а-3554/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий-суддя: Твердохліба Р.С.,
при секретарі судового засідання: Чукіній А.Ю.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у місті Красний Луч Луганської області до Державного підприємства «Регіональний медико-реабілітаційний центр» про стягнення дебіторської заборгованості в сумі 13 680 грн. 78 коп., -
06 травня 2010 року позивач - Державна податкова інспекція у місті Красний Луч Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Регіональний медико-реабілітаційний центр» про стягнення дебіторської заборгованості в сумі 13 680 грн. 78 коп. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Комунальне підприємство «Міськтеплокомуненерго» Краснолуцької міської ради 06.09.2003 року було зареєстровано Виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області та взято на податковий облік в ДПІ у м.Красний Луч Луганської області. Так, 19.04.2010 року Державною податковою інспекцією у м.Красний Луч Луганської області з Комунальним підприємством «Міськтеплокомуненерго» Краснолуцької міської ради було укладено договір про переведення права на отримання суми заборгованості з Державного підприємства «Регіональний медико-реабілітаційний центр» в розмірі 13680,78 грн. перед КП «Міськтеплокомуненерго» Краснолуцької міської ради. За вказаним договором позивач набув права вимагати замість платника податків - КП «Міськтеплокомуненерго» Краснолуцької міської ради від дебітора - Державного підприємства «Регіональний медико-реабілітаційний центр» сплати дебіторської заборгованості за договором №195/78 від 15.10.2008р. Право вимоги засновано на документах, що підтверджують право вимоги платника податків до дебітора, а саме: на договорі №195/78 від 15.10.2008р., рахунку №346 від 24.02.2009р. на суму 17136,59 грн. (у частині боргу за теплопослуги на суму 11042,47 грн.), рахунку №392 від 23.03.2009р. на суму 2638,31 грн. (теплопослуги), актом звірки б/н від 15.04.2010р. на суму 13680,78 грн. У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання, Комунальному підприємству «Міськтеплокомуненерго» Краснолуцької міської ради позивачем були направлені перша та друга податкові вимоги відповідно №1/15 від 03.02.2003р. та №2/47 від 07.03.2003р. Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було прийнято рішення №75 від 14.04.2003р. про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів. Оскільки заходи по погашенню податкового боргу не призвели до його погашення, ДПІ у м.Красний Луч Луганської області прийняла рішення №12382/24 від 06.11.2007р. про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків. Відповідно до п.п. 4.15 глави 4 Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, затвердженого наказом ДПА України від 19.09.2003р. №439 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2003р. №926/8247, органи державної податкової служби здійснюють продаж дебіторської заборгованості платника податків, право на вимогу якої переведено на органи державної податкової служби, або подають до судів позови про стягнення такої заборгованості. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з Державного підприємства «Регіональний медико-реабілітаційний центр» дебіторську заборгованість в сумі 13 680 грн. 78 коп.
У судовому засіданні представник позивача - ДПІ у м.Красний Луч Луганської області позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав суду аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, просив задовольнити в повному обсязі позовні вимоги.
Представник відповідача - Державного підприємства «Регіональний медико-реабілітаційний центр» в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з таких підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.
Пункт 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Згідно ч.1 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Міське комунальне підприємство «Міськтеплокомуненерго» зареєстровано Краснолуцьким виконкомом Луганської області 06.09.2002р. за реєстраційним номером №04051945Ю0010223 в якості юридичної особи з присвоєнням коду в ЄДРПОУ 32163587 (аркуш справи 35) та взято на податковий облік у ДПІ у м.Красний Луч Луганської області з 11.09.2002р. за №122 (аркуш справи 33).
Державне підприємство «Регіональний медико-реабілітаційний центр» в якості юридичної особи зареєстровано Виконавчим комітетом Краснолуцькохї міської ради Луганської області 26.08.1999р. за реєстраційним номером №13801200000000446 з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 30463800 (аркуш справи 38) та взято на податковий облік у ДПІ у м.Красний Луч Луганської області з 07.09.1999р. за №189 (аркуш справи 17).
15.10.2008 року між Комунальним підприємством «Міськтеплокомуненерго» Краснолуцької міської ради та Державним підприємством «Регіональний медико-реабілітаційний центр» був укладений договір №195/78 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (аркуші справи 7-10).
За результатами господарської діяльності, у зв'язку з несплатою в строки суми податкових зобов'язань, у Державного підприємства «Регіональний медико-реабілітаційний центр» виникла дебіторська заборгованість в сумі 13 680 грн. 78 коп., яка на цей час залишається непогашеною.
Наявність і розмір дебіторської заборгованості Державного підприємства «Регіональний медико-реабілітаційний центр» визначена та підтверджується: довідкою ДПІ в м.Красний Луч Луганської області №5658/24 від 22.04.2010р.; корінцем першої податкової вимоги №1/15 від 03.02.2003р. на суму 19515,01 грн., яка була вручена заступнику головного бухгалтера відповідача особисто та отримана 05.02.2003р., про що свідчить підпис на цьому корінцї; корінцем другої податково вимоги від №2/24 від 07.03.2003р. на суму 18995,43 грн.., яка була також вручена заступнику головного бухгалтера відповідача та отримана ним особисто 12.03.2003р., про що свідчить підпис на цьому корінці (аркуш справи 28).
На час розгляду справи, документи які б підтверджували сплату відповідачем суми податкового боргу суд не має.
Також судом встановлено, що станом на 13.04.2010 року Державне підприємство «Регіональний медико-реабілітаційний центр» має дебіторську заборгованість перед Комунальним підприємством «Міськтеплокомуненерго» Краснолуцької міської ради з послуг за постачання теплової енергії у вигляді гарячої води в сумі 13680,78 грн., що підтверджується договором №195/78 від 15.10.2008р. 78 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (аркуші справи 7-10), актом звірки взаємних розрахунків, підписаним представниками сторін договору №195/78 від 15.10.2008 року (аркуш справи 11) та рахунками про вартість наданих послуг №346 від 24.02.2009р., №392 від 23.03.2009р. (аркуш справи 12).
Листом №93 від 15.04.2010р. КП «Міськтеплокомуненерго» Краснолуцької міської ради повідомило ДПІ в м.Красний Луч Луганської області про наявність існуючої дебіторської заборгованості, зокрема, за Державним підприємством «Регіональний медико-реабілітаційний центр» в сумі 13680,78грн. (аркуш справи 6).
Залишок дебіторської заборгованості в сумі 13 680,78 грн. був описаний позивачем - Державною податковою інспекцією в м.Красний Луч Луганської області актом опису активів від 19.04.2010 року як додаткове джерело погашення податкового боргу (аркуш справи 5).
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, у разі коли заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення може бути визначено, продаж активів платника податків, а саме суми заборгованості інших осіб перед платником податків, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення.
На підставі п. 4 Наказу ДПА України від 19.09.2003р. № 439 та п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ Державною податковою інспекцією в м.Красний Луч Луганської області з Комунальним підприємством «Міськтеплокомуненерго» Краснолуцької міської ради укладено договір про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків від 19.04.2010 року (аркуш справи 13-14).
Згідно п.1.5 зазначеного договору платник податків - Комунальне підприємство «Міськтеплокомуненерго» Краснолуцької міської ради передало органу стягнення - Державній податковій інспекції в м.Красний Луч Луганської області свої права по стягненню з дебітора - Державного підприємства «Регіональний медико-реабілітаційний центр» дебіторської заборгованості в розмірі 13 680,78грн. (аркуш справи 13).
Про укладання договору про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків від 19.04.2010 року ДПІ в м.Красний Луч Луганської області повідомила Державне підприємство «Регіональний медико-реабілітаційний центр» листом № 5658/24 від 22.04.2010 року (аркуш справи 16).
Відповідно до п.4.5 Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, затвердженого Наказом ДПА України від 19.09.2003р. № 439, зареєстрованим в Мінюсті України 13.10.2003р. за № 926/8247, переведення платником податків прав вимоги боргу (дебіторської заборгованості), що випливає з відносин платника податків з дебітором, на орган стягнення здійснюється на основі договору переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, укладеного в письмовій формі між платником податків та податковим органом.
Факту оскарження відповідачем податкового зобов'язання судом не встановлено.
До теперішнього часу дебіторська заборгованість відповідачем у добровільному порядку не погашена.
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи податкової служби мають право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України та ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, органам державної податкової служби надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 10 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 15 червня 2010 року, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 30 статті 2 Бюджетного кодексу України та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, суд,-
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Красний Луч Луганської області до Державного підприємства «Регіональний медико-реабілітаційний центр» про стягнення дебіторської заборгованості в сумі 13 680 грн. 78 коп. - задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Регіональний медико-реабілітаційний центр" (місцезнаходження: 94509 Луганська область, м.Красний Луч, вул.Бочневського,буд.4А; код ЄДРПОУ 30463800, розрахунковий рахунок 2615930120519 філія ПАТ ПІБ в м.Красний Луч Луганської області, МФО 304375) на користь Державного бюджету України заборгованість перед Комунальним підприємством "Міськтеплокомуненерго" Краснолуцької міської ради в сумі 13 680 грн. 78 коп. (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят гривень 78 коп.), переведену на орган стягнення - Державну податкову інспекцію в місті Красний Луч Луганської області на підставі договору про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків від 19 квітня 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанову в повному обсязі складено та підписано 15 червня 2010 року.
СуддяТвердохліб Р.С.