29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"14" грудня 2021 р.Справа № 924/911/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши заяву ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" м.Київ
до 1. Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" м.Нетішин Хмельницької області
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон-Центр" м. Нетішин Хмельницької області
про визнання недійсним договору № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021
Представники сторін: не з'явились
В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.12.2021 позов Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" м.Київ до 1.Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" м.Нетішин Хмельницької області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон-Центр" м.Нетішин Хмельницької області про визнання недійсним договору № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021 залишено без розгляду.
На адресу суду 06.12.2021 надійшла заява від представника Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС", в якій останній просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" 6750,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. Обґрунтовуючи заяву представник вказує, що у відзиві на позовну заяву було зазначено, що судові витрати по справі очікуються в розмірі 14900,00 грн. Враховуючи наведене відповідач 1 надіслав відповідні докази витрат на суму 6750,00 грн на професійну правничу допомогу, які понесено у зв'язку з розглядом справи №924/911/21. Заявник звертає увагу, що сума витрат зменшена, оскільки адвокат брав участь не у всіх засіданнях суду, а засідань по розгляду справи по суті не відбулось, оскільки позивач подав заяву про залишення позову без розгляду. Крім того, адвокату не сплачується гонорар успіху. Відповідач 1 звертає увагу на безпідставність позовних вимог з огляду на наступне. Акціонери не мають права безпосередньо вирішувати питання фінансово-господарських операцій акціонерного товариства, якою і являється купівля-продаж обладнання по договору. Договір № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу від 14.05.2021 врегульовує сукупність господарських зобов'язань між юридичними особами - сторонами договору відповідачем 1 та відповідачем 2 , права та обов'язки акціонерів, у т.ч. відповідача 1, безпосередньо укладенням договору ніяк не змінюються. Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства. При цьому наявність юридичного спору означає, що сторони цього спору перебувають у правовідносинах, пов'язаних з реалізацією ними своїх прав, які мають суперечливий, протилежний характер, та прагнуть вирішити наявний між ними конфлікт із застосуванням відповідних правових механізмів. Але, як вбачається з позовних вимог позивача, спір немає наведених ознак, тобто позов є штучно надуманим. Позовні вимоги позивача явно не призводять до захисту його інтересів, оскільки неможливо застосувати реституцію. Крім того, звертає увагу на безпідставність клопотань про призначення експертизи. До заяви додано докази в підтвердження понесених витрат.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.12.2021 вказану заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.
Ухвалою суду від 07.12.2021 заяву Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено до розгляду в судовому засіданні на 16:50 год. 14 грудня 2021 року.
Представник позивача для участі в судовому засіданні 14.12.2021 не з'явився, до суду надіслав заперечення на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, згідно з якими просить відмовити в задоволенні заяви відповідача 1 у повному обсязі. В обґрунтування заяви вказує, що стягнення з однієї сторони компенсації понесених іншою стороною витрат, зокрема і витрат на правничу допомогу у разі залишення без розгляду позову, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій такої сторони. Так, Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію повивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. В силу положень ст.74 ГПК України стороні/особі, що заявляє про компенсацію здійснених нею витрат, внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони (у разі залишення заяви без розгляду) необхідно довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії іншої сторони були ним вчинені в ході розгляду справи і в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну мету - ущемлення, прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні та який ступінь її вини й чим це підтверджується, тощо. Представник зазначає, що враховуючи вищезазначене, оскільки ухвалою суду від 01.12.2021 у справі № 924/911/21 позовну заяву було залишено без розгляду, то відповідач 1, який заявив про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу необхідно довести які саме необґрунтовані дії були вчинені ПрАТ "МЕК" в ході розгляду даної справи і в чому вони полягали. Однак, відповідач 1 не подав будь - яких доказів з приводу вищевикладених обставин на підтвердження своїх доводів. З огляду на викладене, позивач просить відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у повному обсязі.
Представники відповідачів, повідомленні належним чином, для участі в судовому засіданні 14.12.2021 не з'явились.
При вирішенні заяви Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.
Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням сторони. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
За змістом п. 1 ч.2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказане відповідає правовій позиції Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, та позиції Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19.
Разом з тим, у ст. 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.
Так, відповідно до положень ч.ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Вказана норма передбачає надання оцінки судами діям позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а не обґрунтованості/необґрунтованості поданого позивачем позову. В той же час вищевказані приписи не встановлюють критеріїв для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
За змістом ГПК України (ст. 129 (розподіл судових витрат) та ст. 130 (розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) при вирішенні питання про розподіл судових витрат у разі залишення позову (заяви) без розгляду суд зобов'язаний виходити з положень ч.5 ст. 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною по відношенню до загальних правил розподілу судових витрат, встановлених ст.129 ГПК України. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 904/9024/16, від 26.04.2021 у справі №910/12099/17, додаткових ухвалах від 12.07.2021 у справі № 903/317/20, від 02.09.2021 у справі № 922/2568/20.
За змістом ч. 5 ст. 130 ГПК України однією із умов для компенсації особі (одній стороні) здійснених нею витрат, пов'язаних з розглядом справи, мають бути необґрунтовані дії іншої сторони, що і зумовили відповідні витрати під час розгляду справи та пов'язані з цим розглядом.
Тобто стягнення з однієї сторони компенсації понесених іншою стороною витрат, зокрема і витрат на правничу допомогу у разі залишення без розгляду позову, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій такої сторони.
Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
В силу положень ст. 74 ГПК України обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
А тому, стороні/особі, що заявляє про компенсацію здійснених нею витрат, внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони (у разі залишення заяви без розгляду) необхідно довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії іншої сторони були ним вчинені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні та який ступінь її вини й чим це підтверджується тощо. Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі №924/804/20.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ухвалою суду від 01.12.2021 у справі № 924/911/21 позов Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" м.Київ до 1. Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" м.Нетішин Хмельницької області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон-Центр" м. Нетішин Хмельницької області про визнання недійсним договору № 09-ВМ/21-КП купівлі-продажу обладнання від 14.05.2021 було залишено без розгляду, то Публічному акціонерному товариству "Управління будівництва Хмельницької АЕС", яке заявило про стягнення на його користь судових витрат на правничу допомогу, необхідно довести які саме необґрунтовані дії були вчинені Приватним акціонерним товариством "Міжнародна енергетична компанія" в ході розгляду даної справи та в чому вони полягали.
Однак у поданій до суду заяві від 03.12.2021 Публічне акціонерне товариство "Управління будівництва Хмельницької АЕС" не подало доказів з приводу вищевикладених обставин.
Доводи відповідача 1 з приводу безпідставності позовних вимог позивача суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до приписів ч. 5 ст. 130 ГПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат у разі залишення позову без розгляду суд надає оцінку на предмет обґрунтованості/необґрунтованості діям позивача, а не поданого ним позову.
Також суд приймає до уваги, що з положень статей 2, 4, 14 ГПК України вбачається, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Приписами п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Отже, звернення до суду із заявою про залишення позову без розгляду є практичною реалізацією принципу диспозитивності господарського судочинства, адже саме учаснику справи належить право розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд зазначає, що аналіз обставин розгляду цієї справи свідчить про добросовісність користування Приватним акціонерним товариством "Міжнародна енергетична компанія" наданими йому процесуальними правами та відсутність з його сторони зловживань щодо них. Доказів на спростування вказаного в матеріали справи не подано.
Публічним акціонерним товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" також не доведено та судом не встановлено обставин безпідставного ініціювання провадження у даній справі; протиправності мети подання позовної заяви, зокрема у вигляді ущемлення прав та інтересів відповідачів, а тому у суду відсутні підстави для покладення на Приватне акціонерне товариство "Міжнародна енергетична компанія" судових витрат на професійну правничу допомогу.
Зважаючи на викладене, враховуючи приписи ч. 5 ст. 130 ГПК України та встановлені судом обставини, суд відмовляє у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" 03.12.2021 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 130, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" від 03.12.2021 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала набирає законної сили після її підписання 14.12.2021 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст.254-259 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 20.12.2021.
Суддя Л.О. Субботіна
Виготовлено у 4 примірниках:
1- до справи,
2 - представнику позивача адвокату Токарчуку Б.В. на електронну адресу: tokarchuk.lawyer@gmail.com,
3- відповідачу 1 на електронну адресу: ubxaes@ukr.net,
4 - представнику відповідача 2 адвокату Олійнику Ю.П. на електронну адресу:
Petrovich.oliynik@gmail.com.