Категорія №6.9
Іменем України
21 червня 2010 року Справа № 2а-3505/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Твердохліба Р.С.,
при секретарі судового засідання Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора м.Луганська в інтересах держави в особі Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Відкритого акціонерного товариства «Лутугинське шахтобудівельне управління» про стягнення штрафної санкції за правопорушення на ринку цінних паперів в сумі 850,00 грн., -
05 травня 2010 року Прокурор м.Луганська звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Відкритого акціонерного товариства «Лутугинське шахтобудівельне управління» про стягнення штрафної санкції за правопорушення на ринку цінних паперів в сумі 850,00 грн., в якому послався на те, що в порушення ст.40 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та вимог Положення «Про розкриття інформації емітентами цінних паперів», затвердженого рішенням ДКЦПФР №1591 від 19.12.2006 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2007р. за №97/13364, ВАТ «Лутугинське шахтобудівельне управління» не розмістило річну інформацію в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії за 2008 рік. Дії відповідача підпадають під ознаки правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів» - нерозміщення інформації в загальнодоступній інформаційній базі даних ДІКЦПФР. Постановою позивача №190-ЛУ від 10.07.2009 року до відповідача було застосовано штрафні санкції у сумі 850,00 грн., які останній мав сплатити протягом 15 днів з дня отримання постанови, однак до теперішнього часу вказана сума відповідачем не сплачена. Тому прокурор просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету штрафні санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у розмірі 850,00 грн.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали суду пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заперечень проти позову не надав, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пункт 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок і строки розкриття на фондовому ринку регулярної, особливої інформації та інформації про іпотечні цінні папери емітентами цінних паперів та подання її до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку регулюється Положенням «Про розкриття інформації емітентами цінних паперів», затвердженого рішенням ДКЦПФР №1591 від 19.12.2006 року.
Згідно глави 1 розділу 5 Положення «Про розкриття інформації емітентами цінних паперів», затвердженого рішенням ДКЦПФР №1591 від 19.12.2006 року, емітенти цінних паперів зобов'язані розкривати регулярну річну інформацію (далі - річна інформація) у повному обсязі відповідно до вимог цього розділу, звітним періодом для складання річної інформації є календарний рік.
Згідно п.1 глави 7 розділу 5 Положення «Про розкриття інформації емітентами цінних паперів», затвердженого рішенням ДКЦПФР №1591 від 19.12.2006 року розкриття річної інформації має здійснюватись шляхом розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії, опублікування у офіційному друкованому виданні та подання до Комісії, розкриття річної інформації здійснюється у такі строки: розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії - у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; опублікування у офіційному друкованому виданні - у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; подання до Комісії - не пізніше 1 червня року, наступного за звітним.
Судом встановлено, що відповідач, який відноситься до вказаних осіб, цей обов'язок не виконав, що було встановлено під час перевірки, внаслідок чого позивачем було винесено акт №190-ЛУ від 01 липня 2009 року про те, що Відкрите акціонерне товариство «Лутугинське шахтобудівельне управління» порушило вимоги глави 7 розділу 5 Положення «Про розкриття інформації емітентами цінних паперів» (аркуш справи 6).
Згідно з п.3 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації накладається штраф у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що постановою позивача № 190-ЛУ від 10.07.2009 року про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів на відповідача було накладено штраф у сумі 850,00 грн. (50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян), який відповідач повинен був сплатити протягом 15 днів з дня отримання постанови (аркуш справи 9), дана постанова була направлена відповідачеві 13.07.2009 року за вих. № 2841-1 (аркуш справи 10), але до теперішнього часу сума штрафу не сплачена.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, позовні вимоги прокурора м.Луганська в інтересах держави в особі Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку знайшли обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства.
У зв'язку з цим, суд вважає за можливе стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Лутугинське шахтобудівельне управління» в дохід Державного бюджету України штрафної санкції за правопорушення на ринку цінних паперів в сумі 850,00 грн.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як прокурор звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 21 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 29 червня 2010 року, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» суд,-
Адміністративний позов Прокурора м.Луганська в інтересах держави в особі Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Відкритого акціонерного товариства «Лутугинське шахтобудівельне управління» про стягнення штрафної санкції за правопорушення на ринку цінних паперів в сумі 850,00 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Лутугінське шахтобудівельне управління" (місцезнаходження: 92020 Луганська область, Лтутугинський район, с.Врубівський, вул.К.Маркса,2; код ЄДРПОУ 00181013) в дохід Державного бюджету України (на рахунок р/р 31115106700170 в ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, код 23487074, код бюджетної класифікації 21081100) штрафні санкції за правопорушення на ринку цінних паперів в сумі 850,00 грн.(вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено та підписано 29 червня 2010 року.
СуддяТвердохліб Р.С.