Категорія №6.6.4
Іменем України
17 червня 2010 року Справа № 2а-3866/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Твердохліба Р.С.,
при секретарі судового засідання Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський торговий дім «Тетрікс» про стягнення податкового боргу з з податку на додану вартість в сумі 680,00 грн. та податку на прибуток в сумі 170,00 грн., а всього 850,00 грн. шляхом звернення стягнення на його активи, -
19 травня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський торговий дім «Тетрікс» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 680,00 грн. та податку на прибуток в сумі 170,00 грн., а всього 850,00 грн. шляхом звернення стягнення на його активи. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський торговий дім «Тетрікс», код ЄДРПОУ 36129340, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 25.09.2008 року за реєстраційним номером 1382102000001574 в якості суб'єкта підприємницької діяльності за адресою: м.Луганськ, кв.Солнєчний, буд.1а кв.148, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств України та перебуває на податковому обліку ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську в якості платника податків з 26.09.2008р. року за №06725. Згідно статуту Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський торговий дім «Тетрікс» є юридичною особою приватного права, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, має печатку та штамп зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Керівником ТОВ є Панасенко Сергій Миколайович. У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у відповідача станом на 24.12.2009 року виник податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток підприємств у розмірі 170,00 грн. (що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.05.2009р. №0024871510, прийнятого позивачем на підставі акту перевірки від 23.03.2009р. №277/151) та заборгованість з податку на додану вартість в сумі 680,00 грн. (що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0019421510 від 11.03.2009р., прийнятого позивачем на підставі акту перевірки від 04.02.2009р. №29/160, податкового повідомлення-рішення № 0024841510/0 від 07.05.2009р., прийнятого позивачем на підставі акту перевірки від 23.03.2009р. №277/160 та податкового повідомлення-рішення №0031161510/0 від 28.09.2009р., прийнятого позивачем на підставі акту перевірки від 24.07.2009р. №599/160). Відповідно до п.п.5.3.1, 5.4.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума податкового зобов'язання несплачена платником податків у 10 - денний строк з дня отримання податкового повідомлення вважається податковим боргом. В порушення норм діючого законодавства, податковий борг відповідачем не сплачено, у адміністративному та судовому порядку податкове зобов'язання відповідачем не оскаржено, тому відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №2181 вважається узгодженим. У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, згідно діючого законодавства, ДПІ в Жовтневому районі у місті Луганську на адресу ТОВ «Луганський торговий дім «Тетрікс» були надіслані перша податкова вимога №1/510 від 18.05.2009р. та друга податкова вимога №2/1143 від 24.09.2009р., які через неможливість вручення були розміщені на дощці податкових оголошень та вважаються врученими з дня їх розміщення, у даному випадку з 25.08.2009р. та з 13.11.2009р., однак, суми податкового боргу, вказані у податкових вимогах залишилися несплаченими. 14.12.2009р. ДПІ в Жовтневому районі у місті Луганську було прийнято рішення №125 про стягнення коштів та продаж інших активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу. Усі вжиті позивачем заходи не дали позитивних результатів. Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідача податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток підприємств у сумі 170,00 грн. та з податку на додану вартість в сумі 680,00 грн., а всього 850,00 грн. шляхом звернення стягнення на активи боржника.
Представник позивача в судове засідання не прибув, до початку розгляду справи надав суду заяву №8245/10 від 17.06.2010р. про розгляд справи без участі представника ДПІ в Жовтневому районі у місті Луганську.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом надання заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову повністю з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.
Пункт 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський торговий дім «Тетрікс», код ЄДРПОУ 36129340, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 25.09.2008 року за реєстраційним номером 1382102000001574 в якості суб'єкта підприємницької діяльності за адресою: м.Луганськ, кв.Солнєчний, буд.1а кв.148 (аркуш справи 7), внесено до Єдиного державного реєстру підприємств України (аркуші справи 8,9) та перебуває на податковому обліку ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську в якості платника податків з 26.09.2008р. року за №06725 (аркуш справи 12).
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Згідно ч.1 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР визначено порядок сплати податку на прибуток підприємств, зокрема, відповідно до ст. 3 Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Відповідно до п. 16.1 ст. 16 Закону платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.
Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначено Законом України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) від 03.04.1997р. №168/97-ВР. Згідно зі ст. 7 цього Закону, суб'єкти господарювання зобов'язані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач є платником податку на прибуток з підприємств та податку на додану вартість, у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання станом на 24.12.2009 року має заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток підприємств у сумі 170,00 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.05.2009р. №0024871510, прийнятого позивачем на підставі акту перевірки від 23.03.2009р. №277/151, та з податку на додану вартість, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0019421510 від 11.03.2009р., прийнятим позивачем на підставі акту перевірки від 04.02.2009р. №29/160, податковим повідомленням-рішенням № 0024841510/0 від 07.05.2009р., прийнятим позивачем на підставі акту перевірки від 23.03.2009р. №277/160 та податковим повідомленням-рішенням №0031161510/0 від 28.09.2009р., прийнятим позивачем на підставі акту перевірки від 24.07.2009р. №599/160. Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем у встановленому законодавством порядку не оскаржені та не скасовані (аркуші справи 16,23,27,32).
Позивачем вживалися встановлені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ заходи щодо погашення відповідачем зазначеної заборгованості, поштою на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський торговий дім «Тетрікс» надсилалися перша податкова вимога форми «Ю1» № 1/510 від 18.05.2009 року (аркуш справи 34) та друга податкова вимога форми «Ю2» № 2/1143 від 24.09.2009 року (аркуш справи 35), які через неможливість вручення були розміщені на дощці податкових оголошень та вважаються врученими з дня їх розміщення, у даному випадку з 25.08.2009р. та з 13.11.2009р., факт неможливості вручення вказаних податкових вимог засвідчений відповідними актами фахівців ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську від 25.08.2009р. та від 13.11.2009р. (аркуші справи 34-зворотній бік, 35-зворотній бік).
14.12.2009 року заступником начальника ДПІ в Жовтневому районі у місті Луганску винесено рішення №125 про стягнення коштів та продаж активів платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський торговий дім «Тетрікс» в рахунок погашення його податкового боргу (аркуш справи 36).
Однак, відповідач, незважаючи на всі прийняті Державною податковою інспекцію в Жовтневому районі у місті Луганську заходи щодо добровільного погашення ним податкового боргу, свої податкові зобов'язання платника податків не виконав.
Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення, якщо воно протягом 10 днів з дня отримання не оскаржено платником податків. Факту оскарження відповідачем податкового зобов'язання судом не встановлено.
Згідно п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.
Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки позивач відноситься до суб'єкта владних повноважень, вказаними вище Законами йому надано право на звернення до суду з позовами у зазначених випадках про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи боржника, при цьому передбачено, що таке стягнення можливе тільки виключно на підставі рішення суду, тому суд вважає, що виниклі правовідносини носять характер публічно-правових, а тому адміністративний суд має право розглядати такі спори та приймати відповідні рішення з цього приводу.
Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м.Луганську знайшли обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства. У зв'язку з цим, суд вважає за можливе стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський торговий дім «Тетрікс» на користь державного бюджету податковий борг з податку на прибуток підприємств у розмірі 170,00 грн. та з податку на додану вартість в сумі 680,00 грн., а всього 850,00 грн. шляхом звернення стягнення на активи платника податків.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 17 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 22 червня 2010 року, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 3,5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, суд
Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський торговий дім «Тетрікс» про стягнення податкового боргу з з податку на додану вартість в сумі 680,00 грн. та податку на прибуток в сумі 170,00 грн., а всього 850,00 грн. шляхом звернення стягнення на його активи - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський торговий дім «Тетрікс» (місцезнаходження: 91050 м.Луганськ, кв.Солнєчний, буд.1а кв.148; р/р 26004018510410, грн., Луганська філія АТ «Брокбізнесбанк», м.Луганськ, МФО 304632, код ЄДРПОУ 36129340) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість в сумі 680 грн. 00 коп. (шістсот вісімдесят гривень 00 копійок) та з податку на прибуток в сумі 170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 копійок), а всього 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) шляхом звернення стягнення на активи платника податків.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 22 червня 2010 року.
СуддяТвердохліб Р.С.