Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4426/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Селл-Фаст Українна"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталекс Профі"
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Селл-Фаст Україна" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталекс Профі" про стягнення заборгованості за договором поставки № 43/КП/20 від 02.01.2020 року в розмірі 127525,22 грн., з яких 107590,74 грн. основний борг, 7229,10 грн. пені, 3101,95 грн. 3% річних, 9603,43 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, наданими сторонами.
Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позову та строк для подання заперечень на відповідь на відзив.
Позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзив відповідача.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Так, з метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено на юридичні адреси позивача та відповідача копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 15.11.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Від відповідача повернулась ухвала про відкриття провадження у справі з відміткою пошти "адресат відсутній".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.
Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 09.12.2021 року представник позивача надав додаткові пояснення з документами (вх. № 29090). У поданих поясненнях позивач також просив суд визнати поважними причини пропуску подачі додаткових доказів поважними та поновити строк на їх подання.
Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч. 5 ст. 119 ГПК України, пропуск строку, встановленого судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
В обґрунтування поновлення строку на подання додаткових пояснень та доказів позивач посилається на введення карантинних обмежень у місті Києві, що ускладнили роботу підприємства та зумовили затримку у подачі вказаних документів.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе поновити позивачу строк подачу доказів та прийняти подані останнім документи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
02.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селл-Фаст Україна" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сталекс Профі" (відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 43/КП/20, у відповідності до умов якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору отриманий товар: водостічну систему "Ines", водостічну систему та софіт "Bryza", в кількості і номенклатурі відносно до видаткових накладних, оформлених постачальником при прийманні-передачі, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 3.2 Договору ціни на товар, кількість і загальна вартість товарів, що постачаються, встановлюється окремо на кожну партію товару, згідно з виставленим постачальником рахунком-фактурою.
Порядок розрахунків передбачений статтею 4 Договору, а саме, згідно з п.4.1 Договору оплата здійснюється за безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Постачальника.
Відповідно до п. 4.2 Договору Покупець на підставі рахунку-фактури здійснює оплату протягом З0 календарних днів з моменту його поставки.
Поставка Товару здійснюється зі складу Постачальника, який вказаний у видатковій накладній на відвантаження на умовах FCA склад Постачальника (Інкотермс 2010). Сторони можуть погодити інші умови поставки Товару, зокрема, поставку Товару на умовах DAP (Інкотермс 2010) чи інше (п. 5.1 Договору).
Згідно з п. 5.3 Договору датою поставки Товару вважається дата безпосередньої передачі Товару Постачальником Покупцеві або його перевізникові на умовах цього Договору. Пунктом 5.4 Договору передбачено, що прийом Товару по кількості і якості здійснюється Сторонами відповідно до видаткових накладних, в момент поставки Товару.
Як свідчать матеріали справи, протягом 7-28 жовтня 2020 року постачальником було поставлено покупцю товар на загальну суму 128490,78 грн.
На підтвердження поставки товару позивачем було надано до суду видаткові накладні:
- видаткова накладна №8658 від 07.10.2020 р. - на суму 49 838,94 грн., з ПДВ;
- видаткова накладна №8660 від 07.10.2020 р. - на суму 4 328,64 грн., з ПДВ;
- видаткова накладна №9238 від 20.10.2020 р. - на суму 2 964,00 грн., з ПДВ;
- видаткова накладна №9242 від 20.10.2020 р. - на суму 8 673,36 грн., з ПДВ;
- видаткова накладна №9243 від 20.10.2020 р. - на суму 2 964,00 грн., з ПДВ;
- видаткова накладна №9244 від 20.10.2020 р. - на суму 9 111,60 грн., з ПДВ;
- видаткова накладна №9246 від 20.10.2020 р. - на суму 40 615,80 грн., з ПДВ;
- видаткова накладна №9248 від 20.10.2020 р. - на суму 8 195,40 грн., з ПДВ;
- видаткова накладна №9491 від 26.10.2020 р. - на суму 1 013,28 грн., з ПДВ;
- видаткова накладна №9611 від 28.10.2020 р. - на суму 785,76 грн., з ПДВ.
Вищезазначені видаткові накладні підписані з боку позивача та з боку відповідача підписані за допомогою електронного підпису.
Поставка позивачем товару також підтверджується наданими останнім податковими накладними, зареєстрованими у відповідності до норм чинного законодавства.
Крім того, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату (а.с. 34-43).
В свою чергу, як вказує позивач, всупереч умовам договору, відповідачем не здійснено оплату за поставлений позивачем товар у повному обсязі, а здійснено лише оплату в сумі 20900,04 грн.
Таким чином, заборгованість за поставлений позивачем товар становить 107590,74 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення основного боргу в розмірі 107590,74 грн., 7229,10 грн. пені, 3101,95 грн. 3% річних та 9603,43 грн. інфляційних втрат.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже було зазначено вище, позивачем на підставі видаткових накладних було поставлено відповідачу товар на суму 128490,78 грн.
Вищезазначені видаткові накладні підписані з боку відповідача за допомогою електронного цифрового підпису.
Також поставка позивачем товару підтверджується оформленими належним чином податковими накладними позивача.
Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1994, господарські операції господарюючих суб'єктів фіксуються та підтверджуються первинними документами, складеними та оформленими відповідно до вимог зазначеного Положення; первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якого складено документ, назва документа, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, підписи та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та складання первинного документу; первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік.
Згідно з пунктом 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Отже надані позивачем видаткові накладні та податкові накладні є первинними документами, що підтверджують поставку позивачем товару відповідачу.
Як вже було зазначено вище, відповідачем не здійснено оплату за поставлений позивачем товар у повному обсязі - 128490,78 грн., а здійснено лише оплату в сумі 20900,04 грн.
Таким чином, заборгованість за поставлений позивачем товар становить 107590,74 грн.
Відповідач доказів оплати заборгованості в повному обсязі за поставлений товар не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 43/КП/20 від 02.01.2020 року в розмірі 107590,74 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 7229,10 грн. пені, суд зазначає наступне.
У разі недотримання Покупцем термінів оплати Товару, Покупець сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми неоплаченого в строк Товару, за кожен день прострочення оплати, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.6.3 Договору).
Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості у розмірі 7229,10 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо її задоволення.
Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 3101,95 грн. 3% річних та 9603,43 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимога про стягнення 3% річних в сумі 3101,5 грн. та інфляційних втрат в сумі 9603,43 грн. заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталекс Профі" (62500, Харківська область, Вовчанський район, м. Вовчанськ, вул. Рубіжанське шосе, буд. 7, код ЄДРПОУ 38316724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Селл-Фаст Україна" (03118, м. Київ, пр-т Валерія Лобановського, буд. 115, код ЄДРПОУ 34288558) 107590,74 грн. основного боргу, 7229,10 грн. пені, 3101,95 грн. 3% річних, 9603,43 грн. інфляційних втрат та 2270,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Селл-Фаст Україна" (03118, м. Київ, пр-т Валерія Лобановського, буд. 115, код ЄДРПОУ 34288558);
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталекс Профі" (62500, Харківська область, Вовчанський район, м. Вовчанськ, вул. Рубіжанське шосе, буд. 7, код ЄДРПОУ 38316724);
Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "20" грудня 2021 р.
Суддя Н.С. Добреля
922/4426/21