Рішення від 06.12.2021 по справі 921/574/20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 грудня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/574/20(921/534/21)

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянувши у порядку загального позовного провадження справу №921/534/21, заяву відповідача - Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (№06-4/1051 від 06.12.2021(вх№9921 від 06.12.2021)) про визнання позову у справі

за позовом: Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. О. Кульчицької, буд. 8, м. Тернопіль, 46001

до відповідача: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001

про стягнення 96 732 грн 21 коп. заборгованості.

За участі представників:

Позивача: адвокат Кавійчик Віта Петрівна, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВО №1024549 від 04.10.2021 (договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються), ;

Відповідача: начальник юридичного відділу Борова Любов Володимирівна, довіреність №06-4/707 від 14.07.2021 (дійсна до 31.12.2021); положення про юридичний відділ б/н від 15.04.2014.

1. Судові процедури. Суть та рух справи.

Державне підприємство “Дорожній науково-технічний центр” звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою без номера від 08.12.2020 (вх.№923 від 17.12.2020) до відповідача Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України'', вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001 про стягнення заборгованості у сумі 34 446 грн 95 коп., з яких 24 792 грн - основний борг, 2 043 грн 47 коп. - пеня, 2 038 грн 24 коп. - відсотки за користування грошовими коштами, 3 837 грн 80 коп. - інфляційні збитки, 1 735 грн 44 коп. штраф.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.08.2021 головуючим у справі №921/574/20 (921/534/21) визначено суддю Гевко В.Л.

Ухвалою суду від 25.08.2021 позовну заяву №08-04/1120 від 16.08.2021 (вх.№591 від 16.08.2021) залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Службою автомобільних доріг у Тернопільській області через канцелярію суду подано заяву №08-04/2047 від 30.08.2021 (вх.№7047 від 30.08.2021) про усунення недоліків позовної заяви та клопотання №08-04/2096 від 02.09.2021 (вх.№7173 від 02.09.2021), з яких вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі від 25.08.2021.

Ухвалою суду від 06.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням у справі підготовчого засідання на 21.09.2021 о 10 год. 20 хв.

В порядку статті 183 ГПК України, підготовче судове засідання, неодноразово відкладалось та його розгляд продовжувався з підстав, зазначених в ухвалах.

Так, ухвалою від 22.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження у даній справі по 06.12.2021 та відкладено підготовче судове засідання на 06.12.2021 о 12 год. 00 хв.

Представник позивача у призначеному судовому засіданні 06.12.2021 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Присутній, у призначеному судовому засіданні 06.12.2021 представник відповідача підтримав, подану ним 06.12.2021, до початку розгляду справи по суті, заяву (№06-4/1051 від 06.12.2021(вх№9921)) про визнання позову по справі №921/574/20(921/534/21).

Суд, у судовому засіданні 06.12.2021, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

2. Аргументи сторін.

2.1.Аргументи позивача.

Позивач у поданому суду позові від 16.08.2021 №08-04/1120 (вх. №591 від 16.08.2021), серед іншого, зазначає таке.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25 вересня 2020 року відкрито провадження у справі №921/574/20 від 25.09.2020 року про банкрутство Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «ТО «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», боржник) та розміщено 28.09.2020р. відповідне оголошення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.

Дочірнє підприємство «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», (код ЄДРПОУ 31995099, надалі ДП «Тернопільський облавтодор»), зареєстроване органами державної реєстрації, як юридична особа та знаходиться на обліку в Тернопільському управлінні Головного управління ДПС у Тернопільській області як платник податків.

02.01.2015 між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області (надалі іменується „Кредитор”) та ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” (надалі іменується „Боржник”) укладено Договір про розподіл витрат за спожиті послуги № б/н від 02.01.2015 (далі - Договір). Відповідно до умов вказаного Договору ДП „Тернопільський облавтодор” зобов'язується відшкодовувати кошти за оплачені Службою комунальні послуги, а саме: спожиту електроенергію, воду та вивезення сміття, що визначаються пропорційно займаній площі адміністративного будинку за адресою: м. Тернопіль, вул. О. Кульчицької, 8 (загальна площа 2 147,60 м2, з яких 930,4 м2 площа приміщень ДП „Тернопільський облавтодор” (п.1.2. Договору).

Підставою укладення даного договору стала передача в господарське відання Службі автомобільних доріг у Тернопільській області та ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” частин адміністративного будинку, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. О. Кульчицької, 8 та неможливість, у зв'язку з конструктивними особливостями будівлі, встановлення окремих лічильників за спожиту електроенергію та водопостачання.

У зв'язку з невиконанням Договору про розподіл витрат за спожиті послуги, заборгованість ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» перед Службою, за період з 01.10.2020 до 03.05.2021, становить 70 136,28 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2020-03.05.2021.

Так вказаний акт звірки містить загальну заборгованість боржника на суму 344 367,71 грн, при цьому заборгованість в сумі 274 231,43 грн виникла до порушення провадження у справі про банкрутство і щодо неї Службою було подано заяву в термін визначений законом.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області у справі №921/574/20 від 20.05.2021 вимоги Служби в сумі 274 231,43 грн включені в реєстр вимог кредиторів.

Оскільки Договір залишається чинним, а Відповідач і надалі не виконує своїх зобов'язань щодо відшкодування оплачених Службою комунальних послуг, поточна заборгованість за Договором зростає.

24.05.2021 Службою на адресу ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” направлено вимогу № 08-05/1101 про виконання зобов'язання за вище зазначеним Договором відповідно до акту звірки, від 03.05.2021, та сплату боргу.

На дану вимогу відповіді від ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” не отримано.

При цьому, ДП „Тернопільський облавтодор” і далі ігнорує виконання умов Договору про розподіл витрат за спожиті послуги, у зв'язку з чим заборгованість за травень 2021 - червень 2021 становить 13 187,56 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період: травень 2021 - червень 2021.

01.06.2021 між Службою та ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” було укладено додаткову угоду №1 до Договору про розподіл витрат за спожиті послуги від 02.01.2015.

Підставою укладення додаткової угоди стало укладення Договору оренди нерухомого майна №47ДГ від 31.08.2021, яким ДП „Тернопільський облавтодор” передало Службі в строкове платне користування частину приміщень, що обліковуються на балансі ДП „Тернопільський облавтодор”, загальною площею 176,5 м2. Також, сторони дійшли згоди внести зміни в п.1.2 Договору, виклавши його в такій редакції: „Витрати на відшкодування вартості наданих комунальних послуг визначаються пропорційно площі: загальна площа 2147,60 м2, з яких 753,9 м2 - площа приміщень ДП „Тернопільський облавтодор”. Решта умов Договору, не змінені цією додатковою угодою є незмінними та обов'язковими до виконання Сторонами.

У зв'язку з укладеною вище зазначеною додатковою угодою №1 від 01.06.2021 Службою здійснено перерахунок відшкодування вартості наданих комунальних послуг за квітень - червень 2021 та зменшено заборгованість ДП „Тернопільський облавтодор” перед Службою на суму 4 750,59 грн.

Станом на час звернення до суду із позовом , на підставі даних бухгалтерського обліку Служби, ДП «Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” не відшкодовано Службі, за період з 01.10.2020 по 30.06.2021, грошові кошти в сумі 78 573,25 грн спожитих комунальних послуг, які Служба своєчасно оплачувала постачальникам комунальних послуг та щомісячно, відповідно до умов Договору, надавала рахунки ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України”, що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області та ДП „Тернопільський облавтодор”, за 01.10.2020 - 03.05.2021 та за травень 2021 - червень 2021.

Боржник у встановлений договором строк не сплачував коштів за спожиті електроенергію, воду та вивезення сміття, що призвело до виникнення боргу перед „Кредитором”, з яким „Боржник” погодився, підписавши Акти звірки взаємних розрахунків за 01.10.2020 - 03.05.2021 та за травень 2021 - червень 2021.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Служби автомобільних доріг у Тернопільській області 78 573,25 грн (70 136,28 грн. - акт звірки від 03.05.2021 +13 187,56 - акт звірки за травень - червень 2021 - 4 750,59 грн - бухгалтерська довідка 52 від 01.06.2021).

2.2. Аргументи відповідача.

Відповідач, у судовому за сіданні 06.12.2021 підтримав подану ним заяву про визнання позову по справі №921/574/20(921/534/21).

У поданій заяві (№06-4/41051 від 06.12.2021 (вх№9921 від 06.12.2021)) ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", керуючись п.1ч.2 ст.46 ГПК України, повністю визнає заявлені позивачем вимоги і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення його позову.

3. Фактичні обставини встановлені судом.

Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.

Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Згідно із статтею 4 ГПК, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно із статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

За положеннями ч.1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 191 ГПК України).

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства до визнання боржника банкрутом визначено, що спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настання цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України, визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

3.1. Мотивована оцінка судом аргументів,

наведених позивачем у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

У проваджені Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/574/20 про банкрутство ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Частиною другою статті 7 КУ з процедур банкрутства визначено підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника як сторони у такому спорі в межах справи про банкрутство, розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Аналогічної позиції дотримано ВП ВС в постановах від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц. від 18.02.2020 у справі №918/335/17, постановах КГС ВС від 30.01.2020 у справі №921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі №910/1116/18.

У разі коли боржник є стороною у спорі, такий спір має вирішуватися відповідно до статті 7 КУзПБ господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, за правилами, визначеними ГПК України, в межах цієї справи. Подібна правова позиція викладена в постанові від 26.01.2021 у справі №910/2034/20.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає до задоволення судом з огляду на таке.

Предметом даного спору є заявлені вимоги позивача про стягнення з відповідача 96 732 грн 21 коп. заборгованості, що виникла наслідок несплати боржником коштів за спожиті електроенергію, воду та вивезення сміття, у встановлений договором строк.

Як встановлено судом, 02.01.2015 між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області (надалі іменується „Кредитор”) та ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” (надалі іменується „Боржник”) укладено Договір про розподіл витрат за спожиті послуги № б/н від 02.01.2015 (далі - Договір). Відповідно до умов вказаного Договору ДП „Тернопільський облавтодор” зобов'язується відшкодовувати кошти за оплачені Службою комунальні послуги, а саме: спожиту електроенергію, воду та вивезення сміття, що визначаються пропорційно займаній площі адміністративного будинку за адресою: м. Тернопіль, вул. О. Кульчицької, 8 (загальна площа 2 147,60 м2, з яких 930,4 м2 площа приміщень ДП „Тернопільський облавтодор” (п.1.2. Договору).

Підставою укладення даного договору стала передача в господарське відання Службі автомобільних доріг у Тернопільській області та ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” частин адміністративного будинку, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. О. Кульчицької, 8 та неможливість, у зв'язку з конструктивними особливостями будівлі, встановлення окремих лічильників за спожиту електроенергію та водопостачання.

Згідно п.2.1. договору Служба автомобільних доріг у Тернопільській області зобов'язується :

- укладати договори і оплачувати рахунки постачальників комунальних послуг, зазначених в розділі І цього договору;

- у триденний термін після одержання рахунків постачальників комунальних послуг пред'являти рахунки ДП "Тернопільський облавтодор" ;

- вчасно інформувати ДП "Тернопільський облавтодор" про зміни вартості комунальних послуг.

В свою чергу, ДП "Тернопільський облавтодор" зобов'язується :

- оплачувати виставлені Службою рахунки щомісячно, до 20 числа місяця наступного за звітним, у безготівковому вигляді на рахунок Служби автомобільних доріг у Тернопільській області ;

- не встановлювати додаткових потужностей з електроспоживання без відома Служби автомобільних доріг у Тернопільській області. (п.2.2. договору).

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання п.2.1 Договору Службою укладені договори з постачальниками вказаних вище комунальних послуг та своєчасно сплачуються рахунки (грошові кошти) за спожиті двома юридичними особами послуги.

Пунктом 4.4. договору сторони погодили, що Сторона, що не бажає продовжувати дію даного договору, повинна за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії, письмово попередити про це іншу сторону.

Якщо жодна із сторін не заявила про розірвання договору до його закінчення , то він вважається пролонгованим на наступний рік, на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Згідно з п. п 4.4, 4.5 Договору, він залишається чинним.

У зв'язку з невиконанням Договору про розподіл витрат за спожиті послуги, заборгованість ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» перед Службою, за період з 01.10.2020 до 03.05.2021, становить 70 136,28 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2020-03.05.2021. Акт звірки завірений уповноваженими представниками позивача та відповідача.

Як вбачається із даного Акту, у ньому зазначено загальну заборгованість боржника на суму 344 367,71 грн, при цьому заборгованість в сумі 274 231,43 грн виникла до 31.10.2020, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство і щодо неї Службою було подано заяву в термін, визначений законом.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області у справі №921/574/20 від 20.05.2021 вимоги Служби в сумі 274 231,43 грн включені в реєстр вимог кредиторів.

Проте, враховуючи, що Договір залишається чинним, а Відповідач і надалі не виконує своїх зобов'язань щодо відшкодування оплачених Службою комунальних послуг, поточна заборгованість за Договором зростає.

24.05.2021 Службою на адресу ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” направлено вимогу № 08-05/1101 про виконання зобов'язання за вище зазначеним Договором відповідно до акту звірки, від 03.05.2021, та сплату боргу, проте відповідачем - ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” дана вимога залишена без реагування.

При цьому, як вказує позивач, ДП „Тернопільський облавтодор” і далі ігнорує виконання умов Договору про розподіл витрат за спожиті послуги, у зв'язку з чим заборгованість за травень - червень 2021 становить 13 187,56 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період: травень - червень 2021. Зазначений Акт звірки завірений уповноваженими представниками позивача та відповідача.

01.06.2021 між Службою та ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” було укладено додаткову угоду №1 до Договору про розподіл витрат за спожиті послуги від 02.01.2015.

Підставою укладення додаткової угоди стало укладення Договору оренди нерухомого майна №47ДГ від 31.08.2021, яким ДП „Тернопільський облавтодор” передало Службі в строкове платне користування частину приміщень, що обліковуються на балансі ДП „Тернопільський облавтодор”, загальною площею 176,5 м2. Також, сторони дійшли згоди внести зміни в п.1.2 Договору, виклавши його в такій редакції: „Витрати на відшкодування вартості наданих комунальних послуг визначаються пропорційно площі: загальна площа 2147,60 м2, з яких 753,9 м2 - площа приміщень ДП „Тернопільський облавтодор”. Решта умов Договору, не змінені цією додатковою угодою є незмінними та обов'язковими до виконання Сторонами.

У зв'язку з укладеною додатковою угодою №1 від 01.06.2021 Службою здійснено перерахунок відшкодування вартості наданих комунальних послуг за квітень - червень 2021 та зменшено заборгованість ДП „Тернопільський облавтодор” перед Службою на суму 4 750,59 грн.

Як встановлено судом, на підставі даних бухгалтерського обліку Служби, ДП «Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” не відшкодовано Службі, за період з 01.10.2020 по 30.06.2021, грошові кошти в сумі 78 573,25 грн спожитих комунальних послуг, які Служба своєчасно оплачувала постачальникам комунальних послуг та щомісячно, відповідно до умов Договору, надавала рахунки ДП „Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України”, що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області та ДП „Тернопільський облавтодор”, за 01.10.2020 - 03.05.2021 та за травень 2021 - червень 2021.

За поточними зобов'язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Дочірнє підприємство «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», (код ЄДРПОУ 31995099, надалі ДП «Тернопільський облавтодор»), зареєстроване органами державної реєстрації, як юридична особа та знаходиться на обліку в Тернопільському управлінні Головного управління ДПС у Тернопільській області як платник податків.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Судом перевірено подані позивачем розрахунки, Бухгалтерську довідку №52 від 01.06.2021, Акти звірки (підписані представниками позивача та відповідача, та скріплені їх печатками), та досліджено інші докази, наявні у матеріалах справи. За результатом перевірки, суд дійшов до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Судом встановлено, що заяву про визнання позовних вимог підписано уповноваженим на подання такої заяви представником відповідача Боровою Л.В., повноваження якої на подання до суду заяв про визнання позову підтверджуються ордером адвоката, довіреністю № 06-4/707 від 14.07.2021 (дійсна до 31.12.2021).

Судом у судовому засіданні роз'яснено сторонам наслідки визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 3 статті 185 ГПК України визначено, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи визнання відповідачем позову, відсутність у суду підстав для постановлення ухвали про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовження судового розгляду, суд, з огляду на приписи ч. 4 ст. 191 ГПК України, вважає за необхідне прийняти визнання позову відповідачем та ухвалити рішення про задоволення позову.

4. Судові витрати.

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому, суд вважає, що спір у справі виник у результаті неправильних дій зі сторони відповідача - Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", що полягали у несплаті ним, як платником податків,узгоджених самостійно податкових зобов'язань по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів та земельного податку з юридичних осіб, що стало підставою для звернення позивача до суду даними позовними вимогами.

А тому суд, використовуючи право, надане йому частиною 9 статті 129 ГПК України судові витрати у вигляді судового збору, понесені позивачем покладає на відповідача у справі - ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та присуджує стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в користь Служби автомобільних доріг у Тернопільській області - 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, з 74 по 79, 86, 129, 185, 191, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заву відповідача - Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (№06-4/1051 від 06.12.2021(вх№9921 від 06.12.2021)) про визнання позову.

2. Позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в користь Служби автомобільних доріг у Тернопільській області - 96 732 (дев'яносто шість тисяч сімсот тридцять дві) грн 21 коп. заборгованості.

4. Судовий збір покласти на відповідача - Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

5. Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в користь Служби автомобільних доріг у Тернопільській області - 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Позивач - Служба автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. О. Кульчицької, буд. 8, м. Тернопіль, 46001 (код ЄДРПОУ 25887079);

Відповідач - Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001, (код ЄДРПОУ 31995099).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статей з 253 по 259 ГПК України подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.12.2021, на протязі робочих днів з дня проголошення скороченої (вступної та резолютивної) частини рішення.

Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручено наручно особисто уповноваженим представникам за їх зверненням.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко