Категорія №6.6.4
Іменем України
17 червня 2010 року Справа № 2а-3586/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий-суддя: Твердохліба Р.С.,
при секретарі судового засідання: Чукіній А.Ю.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 1597,97 грн., -
07 травня 2010 року позивач - Алчевська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 1597,97 грн., в якому позивач зазначив, що відповідно до договору оренди землі від 30.04.2008 року виконавчим комітетом Алчевської міської ради громадянину ОСОБА_1 у тимчасове користування була передана земельна ділянка, що розташована по вулиці Липовенко,16 у м.Алчевську Луганської області. На умовах вказаного договору відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату за землю в розмірі земельного податку на умовах договору. Так, станом на момент подання позову відповідач має податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 1597,97 грн. Відповідно до Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III фізичній особі ОСОБА_1 були направлені перша податкова вимога №1/3 від 08.01.2010р. та друга податкова вимога № 2/13 від 09.03.2010р. До погашення податкового боргу ці заходи не призвели. Враховуючи, що з граничного строку сплати податкового боргу минув значний період часу, а податковий борг відповідачем не сплачено, позивач вважає за необхідне лише примусово стягнути його з відповідача рішенням суду. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 1597,97 грн. на користь місцевого бюджету міста Алчевська Луганської області.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеному у позові та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суду не доповів, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином. Правом надання заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.
Пункт 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що фізична особа ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ Луганської області в якості платника орендної плати за землю з фізичних осіб згідно з договором оренди землі №040841200276 від 20.05.2008 року, укладеним останнім з Алчевською міською радою Луганської області строком до 31.12.2012 року (аркуші справи 4,14-15).
08.01.2010 року Алчевською ОДПІ Луганської області на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу за №1/3 на суму 1597,97 грн. та другу податкову вимогу форми від 09.03.2010р. за №2/13 на таку ж суму (аркуші справи 12,13), які вважаються врученими та узгодженими, не оскаржені та не скасовані відповідачем у встановлено законодавством порядку.
Згідно облікової картки платника відповідач станом на 16.04.2010 року має податкову заборгованість з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 1597,97 грн. (аркуш справи 7).
Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спеціальним законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. №2535-XII .
Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі сплачують земельний податок.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. №2535-XII ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.
Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, то середні ставки земельного податку встановлюються в залежності від чисельності населенного пункту.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. №2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно ч.2 ст.17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. №2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III - у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до ч.2 п.5.3.1 ст.5 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III - у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Враховуючи те, що активи платника податків відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, а також те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 17 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 22 червня 2010 року, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 136, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 1597,97 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 1 597 грн. 97 коп. (одну тисячу п'ятсот дев'яносто сім гривень дев'яносто сім копійок) на користь місцевого бюджету міста Алчевська Луганської області (одержувач: Управління держказначейства в м.Алчевськ, банк одержувач: Головне управління держказначейства України в Луганській області, і.к.24046768, МФО 804013, код платежу 13050500, р/р 33212815700027).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 22 червня 2010 року.
СуддяТвердохліб Р.С.