Категорія №6.13
Іменем України
08 червня 2010 року Справа № 2а-3887/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Твердохліба Р.С.,
при секретарі судового засідання - Смішливій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Біловодська пересувна механізована колона №146» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за січень 2008 року в сумі 3 666,48 грн.,-
20 травня 2010 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Біловодська пересувна механізована колона №146» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за січень 2008 року в сумі 3 666,48 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ВАТ «Біловодська пересувна механізована колона №146» зареєстровано в УПФУ в Біловодському районі Луганської області 25.04.1997 року в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-I відповідач зобов'язаний внести до Пенсійного фонду відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-I та п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII за січень 2008 року в сумі 3 666,48 грн. На виконання п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №221-1 Управлінням ПФУ в Біловодському районі Луганської області посадовій особі відповідача було вручено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII за 2007,2008 роки з повідомленням строку, до якого повинно бути здійснено відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, який було отримано головним бухгалтером ВАТ «Біловодська пересувна механізована колона №146» особисто 19.01.2009 року. Однак, у порушення вимог діючого законодавства, відповідач у встановлений термін не відшкодував Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, через що за ним утворилася заборгованість, яка складає 3 666,48 грн.,яка на цей час залишається несплаченою. Таким чином, загальний борг підприємства станом на 01.05.2010 року склав 11359,47 грн., з якого сума боргу за 2007 рік склала 7692,99 грн., що була стягнута постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.03.2009 року. Так, 06.05.2010р. Управлінням ПФУ в Біловодському районі Луганської області до ВАТ «Біловодська пересувна механізована колона №146» була направлена претензія на загальну суму 11359,47 грн. Листом від 13.05.2010р. №42 підприємство відповідача визнало зазначену заборгованість в повному обсязі, але через відсутність коштів сплатити заборгованість з відшкодування пільгових пенсій не має можливості. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за січень 2008 року в сумі 3 666,48 грн. на свою користь.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом надання заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.
Пункт 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-I.
Спеціальним законом, який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII.
Поняття платника страхових внесків, порядок реєстрації страхувальників і застрахованих осіб та облік платників страхових внесків, розміри та порядок нарахування й сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, порядок стягнення заборгованості зі страхувальників та інше врегульовується Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №221-1.
Відповідно до пунктів «б-з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Згідно п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №221-1, відшкодуванню підлягають 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Як встановлено в судовому засіданні, підтверджується матеріалами справи, станом на 01.05.2010 року за січень 2008 року Управлінням Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області до відповідача - ВАТ «Біловодська пересувна механізована колона №146» пред'явлено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №2, на суму 3 666,48 грн.
Позивачем надавались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (аркуші справи 6,7).
Так, 06.05.2010р. Управлінням ПФУ в Біловодському районі Луганської області до ВАТ «Біловодська пересувна механізована колона №146» була направлена претензія на загальну суму 11359,47 грн. (аркуш справи 9).
Листом від 13.05.2010р. №42 ВАТ «Біловодська пересувна механізована колона №146» визнало зазначену заборгованість в повному обсязі, але через важке матеріальне становище сплатити заборгованість з відшкодування пільгових пенсій не має можливості.
Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області заперечень та не оскарживши їх в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
Однак, заборгованість відповідачем до цього часу залишається несплаченою.
Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Біловодська пересувна механізована колона №146» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за 2008 рік в сумі 3 666,48 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 08 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 14 червня 2010, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 98, 136, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Біловодська пересувна механізована колона №146» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за 2008 рік в сумі 3666,48 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Біловодська пересувна механізована колона №146" (92800 Луганська область, смт.Біловодськ, вул.Гуньяна,65; р/р 260023030201 в ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 364025; р/р 26002759888 в ВАТ "Український комунальний банк", МФО 304988, код ЄДРПОУ 01035578) на користь Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області (92800 Луганська область, смт.Біловодськ, вул.Леніна,77; р/р 25603301741 ЛОУ Ощадбанк, МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792488) фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за списком №2 за січень 2008 року в сумі 3 666 грн. 48 коп. (три тисячі шістсот шістдесят шість гривень 48 коп).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Повний текст постанови складено 14 червня 2010 року.
СуддяТвердохліб Р.С.