Категорія №6.19
Іменем України
03 червня 2010 року Справа № 2а-3651/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Твердохліба Р.С.,
при секретарі судового засідання - Смішливій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Прокурора Кремінського району Луганської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Інспекції Держенергонагляду в Луганській області в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Політекс» про стягнення штрафу в сумі 680,00 грн. за порушення законодавства про електроенергетику,-
12 травня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Кремінського району Луганської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Інспекції Держенергонагляду в Луганській області в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Політекс» про стягнення штрафу, в якому прокурор зазначив, що на відповідача накладено штраф в розмірі 680,00 грн. у зв'язку з невиконанням припису №2-12-10-4661/П/ТЕС-7/81-1 від 19.12.2008 року.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові та просили задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином (аркуш справи 35). Правом надання заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У судовому засіданні встановлено, що в грудні 2008 року було обстежено Товариство з обмеженою відповідальністю «Політекс», за результатами якого останнього приписом було зобов'язано вжити заходи щодо усунення порушень законодавства з метою безпечного та раціонального використання електрообладнання з терміном виконання -лютий 2009 року(аркуші справи 5-6).
У березні 2009 року інспектором Державної інспекції з енергетичного нагляду було проведено перевірку виконання припису Інспекції №2-12-10-4661/П/ТЕС-7/81-1 від 19.12.2008 року про усунення порушень законодавства про електроенергетику.
На підставі вказаної перевірки складено акт №02/23-0094 від 18.03.2009р., яким встановлено невиконання відповідачем вимог припису Інспекції №2-12-10-4661/П/ТЕС-7/81-1 від 19.12.2008 року (аркуш справи 7).
10 червня 2009 року на підставі вказаного акту перевірки інспекцією прийнято постанову №02-23-0094 про накладення штрафу на відповідача за порушення законодавства про електроенергетику на суму 680,00 грн. у зв'язку з невиконанням припису №2-12-10-4661/П/ТЕС-7/81-1 від 19.12.2008 року (аркуш справи 9).
Постанову про накладення штрафу №02-23-0094 від 10.06.2009р. отримано відповідачем 04.07.2009 року, про що свідчить особистий підпис директора підприємства ТОВ «Політекс» на повідомленні про вручення поштового відправлення (аркуші справи 10,11).
Указом Президента України «Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади" від 15.12.1999 року № 1573/99 Міністерство палива та енергетики України (далі - Мінпаливенерго) визначено центральним органом виконавчої влади на який покладено здійснення державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу.
Державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії відповідно до Закону України «Про електроенергетику» здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (далі - Держенергонагляд), яка підпорядкована безпосередньо Мінпаливенерго в частині виконання функцій, покладених на Держенергонагляд Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 07.08.1996 р., та діє у складі державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ДП НЕК „Укренерго") та його структурних підрозділів.
Відповідно до п. 1.2 Статуту ДП НЕК «Укренерго» воно засновано на державній власності та підпорядковується Мінпаливенерго відповідно до Указу Президента України від 14.04.2000 №598/2000.
Головною метою діяльності ДП НЕК «Укренерго» є забезпечення цілісності об'єднаної енергетичної системи України, задоволення інтересів держави у сфері енергопостачання, здійснення централізованого оперативно-технологічного управління ОЕС, запобігання порушенням режимів і аваріям системного значення та ліквідація можливих аварій у країні (абзаци 1-4 пункту 2.1 Статуту), до основних напрямків діяльності віднесено здійснення державного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії відповідно до Закону України «Про електроенергетику» та Положення (п.п. 2.2.16 п. 2.2. Статуту).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електроенергетику» до принципів державної політики в енергетиці належать створення умов безпечної експлуатації об'єктів електроенергетики, а також забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів. Частиною 1 ст. 9 зазначеного закону визначено, що державний нагляд в електроенергетиці здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (далі - Інспекція) у порядку, визначеному законодавством України, а частиною 5 ст. 9 зазначеного закону Інспекції надано повноваження щодо застосування, у встановленому порядку, санкцій до суб'єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів у сфері ПЕК.
Так, відповідно до ч. З ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, зокрема, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Інспекції та порушення умов ліцензування у вигляді штрафу.
Пунктом 10 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 р. № 1312, передбачено, що суб'єкт господарської діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення постанови, а у разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.
До теперішнього часу штраф відповідачем не сплачено. Відомостей щодо оскарження постанови Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Луганській області №02-23-0094 від 10.06.2009р. про накладення штрафу до суду не надійшло.
Частиною 6 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що суми штрафів повинні сплачуватися до Державного бюджету України.
Несплата суб'єктами господарювання сум штрафів, накладених Державною інспекцією з енергонагляду унеможливлює виконання державою відповідних економічних програм та спричиняє значні негативні наслідки у сфері ПЕК.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані прокурором підтверджують обставини, на які прокурор посилається та їх обґрунтування.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 03 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 08 червня 2010 року, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ч. 4 ст. 9 Закону України «Про електроенергетику», п. 10 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, ст.ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Прокурора Кремінського району Луганської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Інспекції Держенергонагляду в Луганській області в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Політекс» про стягнення штрафу в сумі 680,00 грн. за порушення законодавства про електроенергетику - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Політекс" (місцезнаходження: 92943 Луганська область, Кремінський район, с.Боровеньки, вул.Молодіжна,9; розрахунковий рахунок 26003320003 в СФ АБ "Укркомунбанк" м.Сєвєродонецьк, МФО 304740, ідентифікаційний код 13378252) до Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100, поточний рахунок 31112106700151, МФО 804013, УДК в Кремінському районі, ід.код 24048615) штраф за порушення законодавства про електроенергетику в сумі 680 грн. 00 коп. (шістсот вісімдесят гривень 00 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 08 червня 2010 року.
СуддяТвердохліб Р.С.