Категорія №6.13
Іменем України
09 червня 2010 року Справа № 2а-3449/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Твердохліба Р.С.,
при секретарі судового засідання - Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області до Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1,№2 в сумі 250038,96 грн., -
30 квітня 2010 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути зі Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1,№2 за період з 01.03.2010 року по 25.04.2010 року в сумі 250038,96 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Спільне підприємство з іспанським інвестором «Інтерсплав» зареєстрований в УПФУ в м.Свердловську Луганської області в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За період з 01.03.2010 року по 25.04.2010 року Спільне підприємство з іспанським інвестором «Інтерсплав» має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1,№2 в сумі 250038,96 грн., з яких: за списком №1 в сумі 177086,01 грн., за списком №2 в сумі 72952,95 грн., яка на теперішній час залишається не погашеною. Позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість на свою користь.
Представник позивача в судове засідання не прибув надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника УПФУ в місті Свердловську Луганської області.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, у наданих суду письмових запереченнях проти позову №908 від 04.06.2010 року просив розглянути справу за його відсутності через відсутність коштів для направлення у відрядження. Зокрема, в запереченнях зазначив, що він дійсно має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.03.2010 року по 25.04.2010 року в сумі 250 038,96 грн., яка виникла з причини відсутності обігових коштів у підприємства, які вилучено у бюджетну заборгованість з податку на додану вартість і протиправно утримуються та неповернуті підприємству з бюджету. Спільне підприємство з іспанським інвестором «Інтерсплав»належним чином виконувало обов'язки з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У травні 2009 року вперше затримало ці виплати. Причина затримки полягала у відсутності обігових коштів на рахунках підприємства у зв'язку з не відшкодуванням підприємству податку на додану вартість. Протягом грудня 2007 року - березня 2008 року в зв'язку з відсутністю обігових коштів на рахунках підприємства з причини не відшкодування підприємству податку на додану вартість СП «Інтерсплав» не здійснювало виробничої діяльності, працівники знаходилися на простої. Внаслідок чого утворилися багатомільйонні збитки підприємства. У такому самому становищі підприємство опинилося і в листопаді 2008 року, з 03.11.2008 року по 30.06.2009 року на підприємстві знову було введено простій, виробнича діяльність зупинилася і до теперішнього часу не відновлена. Підприємство змушено було скоротити чисельність працюючих робітників протягом 2009 року, в 1999 році чисельність працівників з 849 чоловік зменшилася до 331 чоловіка в 2008 році, а станом на 01.02.2010 року чисельність працюючих складає 75 чоловік, в той час, як станом на 01.01.2009 року чисельність працюючих складала 236 чоловік. 167 робітників підприємства були попереджені про звільнення у червні 2009 року через скорочення чисельності штату. Фактично, в період з 19.06.2009 року по 17.08.2009 року із загальної кількості працюючих на підприємстві 236 чоловік, звільнено 147, що складає 63%. Станом на 03.06.2010р. бюджетна заборгованість з податку на додану вартість перед підприємством складає 11 574 871 грн., підприємство має заборгованість з виплати заробітної плати, по платежам до бюджету, Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування, з оренди державного майна станом на 03.06.2010р. - 10 657 188,86 грн. Підприємство вимушено звертатися до суду за захистом свого порушеного права в частині стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, але судові рішення державними органами не виконуються. Відповідач вважав, що скрутне становище підприємства викликано не за рахунок неправильного здійснення ним господарської діяльності, а за рахунок незаконних дій органів державної виконавчої влади. Отже, існуюча заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.03.2010 року по 25.04.2010 року в сумі 250 038,96 грн. сталася внаслідок невідшкодування підприємству податку на додану вартість, на що жодним чином вплинути відповідач не в змозі. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю з наступних підстав та мотивів.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.
Пункт 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-I.
Спеціальним законом, який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII.
Відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Відповідно до п.п. «б»-«з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Судом установлено, що Спільне підприємство з іспанським інвестором «Інтерсплав» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (аркуш справи 7).
На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списками № 1 та № 2.
Позивачем їм відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.
Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками № 1 та № 2, передбачена діючим законодавством.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегулювано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Згідно із п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:
- 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).
Позивачем надавались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (аркуші справи 23-32).
Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області заперечень та не оскарживши їх в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до ст. 263 КАС України - за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, який видав виконавчий документ, із поданням, а сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з викликом заявника та осіб, які беруть участь у справі і у виняткових випадках може відстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
На підставі викладеного та враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.03.2010 року по 25.04.2010 року в сумі 250038,96 грн. не сплатив, у письмових запереченнях фактично визнав наявність такої заборгованості, позовні вимоги визнаються судом документально обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідаючими чинному законодавству, та такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до п. 30 та п. 34 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 09 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 14 червня 2010 року, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись частиною 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, ст. ст. 2,17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області до Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1,№2 за період з 01.03.2010 року по 25.04.2010 року в сумі 250038,96 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути зі Спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" (місцезнаходження: 94800 Луганська область, м.Свердловськ, вул.О.Кошового,буд.1 "к", код ЄДРПОУ 05827201) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області (місцезнаходження: 94800 Луганська область, м.Свердловськ, вул.Пирогова,буд.9, код ЄДРПОУ 21792442) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за списками №1 та №2 за період з 01.03.2010 року по 25.04.2010 року в сумі 250 038 грн. 96 коп. (двісті п'ятдесят тисяч тридцять вісім гривень 96 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 14 червня 2010 року.
СуддяТвердохліб Р.С.