61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
20.12.2021 Справа № 5006/27/69б/2012 (905/215 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1
до відповідача-1 Відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради
до відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю спільне
українсько-польське підприємство «Регалс»
до відповідача -3 Малого приватного підприємства «Галакс»
про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора
в межах справи № 5006/27/69б/2012
про банкрутство Малого приватного підприємства «Галакс»
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
16.11.2021, через підсистему «Електронний суд», на адресу Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради; Малого приватного підприємства «Галакс» та Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Регалс» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46251812 від 02.04.2019, державного реєстратора Строчкіна Вадима Юрійовича одночасно зі зміною /поновленням відомостей про об'єкт нерухомого майна (актуальної інформації про об'єкт нерухомого майна) у вигляді: реєстраційний номер майна: 12906540; тип майна: нежитлова будівля; адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 ; загальна площа (кв.м.):8080,1; номер запису:1861в книзі 4; відомості про права власності: дата прийняття рішення про державну реєстрацію:12.09.2012; дата внесення запису: 12.09.2012; назва: «Регалс» товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-польське підприємство код ЄДРПОУ 20392605; форма власності: приватна; частка власності:1/1: підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, 2658, 06.09.2012, приватний нотаріус О.А. Дубровська.
Позов обґрунтований тим, що не зважаючи на накладені 09.08.2013 арешти на об'єкт нерухомого майна загальною площею 8 080,1 кв,м. за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 09.08.2013 та ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецьку в межах кримінального провадження №320013050290000014, що станом на 2013 рік належав на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "СП "Регалс", рішенням від 02.04.2019 №46251812 державного реєстратора Строчкіна Вадима Юрійовича 27.03.2019 було зареєстровано право власності за Малим приватним підприємством "Галакс" на вказаний об'єкт нерухомого майна. Позивачка вважає, що оскільки вона є стягувачем у виконавчому провадженні №44189237 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство "Регалс" 3067514,99 грн, то будь які дії щодо його майна позбавили її права стягнути борг останнього на її користь.
Судом встановлено, що спір стосується державної реєстрації права власності нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ; загальною площею 8080,1 кв.м., яка згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на теперішній час, зареєстрована за Малим приватним підприємством "Галакс".
Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
За таких обставин, вказана позовна заява підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкротство Малого приватного підприємства "Галакс".
В провадженні Господарського суду Донецької області (суддя Огороднік Д.М.) знаходиться справа №5006/27/69б/2012 про банкрутство Малого приватного підприємства "Галакс" на стадії ліквідації.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства від 11.08.2021, справа № 905/2158/21 передана судді Огороднік Д.М.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.11.2021 №5006/27/69б/2012 (905/2158/21) постановлено: відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради; Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Регалс» та Малого приватного підприємства «Галакс» про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора; позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом п'яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 22.11.2021 роз'яснено, що заявниці необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду: докази сплатити 2270,00 грн судового збору на реквізити Господарського суду Донецької області, надавши суду належним чином оформлений оригінал відповідного доказу; заяву із зазначенням серії та номеру паспорту фізичної особи позивача, наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Також, ухвалою суду позивачці роз'яснено, що вона не позбавлена права надати належні та допустимі докази на підтвердження наявності підстав для звільнення останньої від сплати судового збору разом з відповідним клопотанням.
Ухвала суду від 22.11.2021 була отримана позивачкою 10.12.2021.
15.12.2021, через підсистему «Електронний суд», на адресу Господарського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви разом з клопотанням про звільнення позивачки від сплати судового збору на підставі наданої довідки про доходи 3464402923 за 2020 рік від 13.12.2021. До заяви додана копія довідки про доходи 3464402923 за 2020 рік від 13.12.2021.
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами п.2 ч.1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-IX від 15.12.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 по 30.06.2021 встановлений на рівні 2270,00 грн.
Тобто мінімальний судовий збір, що є необхідний до сплати за позовну вимогу немайнового характеру становить 2270,00 грн.
Отже, сума судового збору за подання до господарського суду позовної заяви із вимогою немайнового характеру дорівнює 1 розміру прожиткового мінімуму, а саме 2270,00грн.
За таких обставин, ОСОБА_2 при подання позовної заяви мала сплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн, про що їй роз'яснено в ухвалі суду від 22.11.2021 разом з роз'ясненням підстав відмови у задоволенні клопотання про звільнення її від сплати судового збору.
Проте, до позовної заяви та до заяви про усунення недоліків позовної заяви, позивачкою не додано доказів сплати судового збору.
Разом з тим, через підсистему «Електронний суд», позивачкою подано ще одне клопотання про звільнення її від сплати судового збору. Клопотання обґрунтовано положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та тим, що ОСОБА_1 не мала ніякого доходу за 2020 рік, що підтверджується довідкою про доходи 3464402923 за 2020 рік від 13.12.2021
Розглядаючи клопотання позивачки про звільнення її від сплати судового збору, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, виходячи з положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" законодавцем передбачено, що суд може, тобто не зобов'язаний, за клопотанням сторони відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір судового збору або звільнити від сплати судового збору, зокрема, у разі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.
Суд, що вирішує питання відкриття провадження, встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого свого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою (виключним правом) відповідного суду.
З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Суд вважає, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Суд також враховує те, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи, тому у кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Верховний Суд в ухвалі від 15.09.2020 у справі № 640/20109/19 зазначив: оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі Княт проти Польщі (Kniat v. Poland), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі Єдамскі та Єдамска проти Польщі (Jedamski and Jedamska v. Poland), заява №73547/01).
У цій же справі Верховний Суд, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, вказав, що надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній рік не свідчать про відсутність у заявника інших джерел доходів, доводи про скрутний майновий стан належними та допустимими доказами не підтверджені.
У даному випадку позивачем до заяви про звільнення від сплати судового збору додані лише відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2020 рік. Такі відомості містять виключно інформацію, що наявна в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, яка підтверджує відсутність у позивача лише оподатковуваних доходів за цей період.
Так, у відповідності до пункту 2 розділу І Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, Державний реєстр створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З вказаного вбачається, що надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників не охоплюють виплати, які не підлягають оподаткуванню. Отож, такі відомості самі по собі не є достатнім доказом майнового стану особи.
Враховуючи вищевикладене, доказів відсутності інших джерел доходів за попередній рік (інформації про наявність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, тощо) та, відповідно, скрутного майнового стану, що зумовили неможливість сплати судового збору, в матеріалах позовної заяви та в заяві про усунення недоліків позовної заяви немає, що свідчить про необґрунтованість вказаного клопотання. При цьому суд повинен враховувати майновий стан сторони в цілому, а не лише відсутність окремих джерел доходу, в даному випадку тих, що підлягають оподаткуванню.
Обов'язок сплатити судовий збір має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно, застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Крім того, невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту.
Норма, що передбачає повноваження суду на звільнення особи від сплати судового збору не є імперативною, це є правом, а не обов'язком суду. Водночас сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від його сплати є неприпустимим. При цьому судом враховується розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання цієї позовної заяви, який є мінімальним.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору, а тому в задоволенні клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Також, суд звертає увагу позивачки на те, що в ухвалі суду від 22.11.2021 зобов'язано позивачку надати заяву із зазначенням серії та номеру паспорту фізичної особи позивачки, що також не виконано останньою.
Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, заявнику необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду: докази сплатити 2270,00 грн судового збору на реквізити Господарського суду Донецької області, надавши суду належним чином оформлений оригінал відповідного доказу; заяву із зазначенням серії та номеру паспорту фізичної особи позивачки.
Суд повідомляє про необхідність надсилання, відповідно до ч. 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України копій доказів, що подаються до суду, особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Відповідно до приписів частин 3 та 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Керуючись статтями 91, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Надати ОСОБА_1 додатковий строк для усунення недоліків позовної заяви.
3. Позивачці усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
4. Роз'яснити позивачці те, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику відповідно до п.п. 4, 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д.М. Огороднік