Категорія №6.6.4
Іменем України
16 червня 2010 року Справа № 2а-2992/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Твердохліба Р.С.,
при секретарі судового засідання - Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості з єдиного податку в сумі 597,20 грн.,
20 квітня 2010 року Стахановська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості з єдиного податку в сумі 597,20 грн., в якому посилається на таке. Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Стахановської міської ради 17.07.2002 року за реєстраційним номером №8481 та внесений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, відповідач самостійно обрав спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку серії Д №108716. Сума несплаченого відповідачем податкового боргу з єдиного податку станом на 05.08.2009 року становить 597,20 грн., яка добровільна сплачена не була. На виконання вимог п.п.6.2.1,6.2.3, п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III Стахановською ОДПІ Луганської області приймалися заходи для погашення податкового боргу в примусовому порядку шляхом направлення на адресу відповідача першої податкової вимоги №1/65 від 13.04.2009р. та другої податкової вимоги №2/94 від 05.08.2009р., однак, до теперішнього часу фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 виконані не були. Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3, п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у 10-денний термін з дня отримання податкового повідомлення вважається податковим боргом. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету міста Стаханова Луганської області податковий борг з єдиного податку у розмірі 597,20 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час слухання справи повідомлявся належним чином (аркуші справи 29-30,31-32). Правом надання заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований у виконавчому комітеті Стахановської міської ради фізичною особою - підприємцем (дата проведення державної реєстрації - 17 липня 2007 року, номер запису про державну реєстрацію -8481 (аркуш справи 8).
У грудні 2006 року відповідач звернувся до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області з заявою про застосування до нього спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (аркуш справи 6).
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII „Про систему оподаткування” передбачені обов'язки платників податків і зборів (обов'язкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.
Відповідно до п. 4.1.4. ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступного за останнім днем відповідного граничного строку.
Пунктом 2.3.1. ст. 2 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Згідно із статтею 1 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності.
Відповідно до статті 2 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99) суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Як зазначено у ст. 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Частиною 2 статті 5 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99) також передбачено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Так, на підставі п.п.6.2.1,6.2.3, п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III Стахановською ОДПІ Луганської області приймалися заходи для погашення податкового боргу в примусовому порядку шляхом направлення на адресу відповідача першої податкової вимоги №1/65 від 13.04.2009р. (аркуш справи 10) та другої податкової вимоги №2/94 від 05.08.2009р. (аркуш справи 14).
Однак, відповідач не виконав належним чином обов'язок щодо своєчасної сплати податкового зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 05 серпня 2009 року за ним утворилась заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 597,20 грн.
Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3, п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у 10-денний термін з дня отримання податкового повідомлення вважається податковим боргом.
Враховуючи те, що активи платника податків відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, а також те, що відповідач за час судового розгляду справи в добровільному порядку заборгованість з єдиного податку у сумі 597,20 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості з єдиного податку в сумі 597,20 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1), на користь місцевого бюджету міста Стаханова на розрахунковий рахунок №34216379700085, банк УДК в м.Луганськ, МФО 804013 податкову заборгованість з єдиного податку в розмірі 597 грн. 20 коп.( п'ятсот дев'яносто сім гривень двадцять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СуддяТвердохліб Р.С.