Категорія №2.11.15
Іменем України
25 травня 2010 року Справа № 2а-1404/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Твердохліба Р.С.,
при секретарі - Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001112360/0 від 30 грудня 2009 року, стягнення суми бюджетного відшкодування за перший квартал 2008 року в розмірі 105886,00 грн.-
24 лютого 2010 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодон», звернувся до суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську, головного управління Державного казначейства України в Луганській області, у якому зазначає, що Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську у грудні 2009 року здійснено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Автодон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за І квартал 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з ІІ кварталу 2005 року по IV квартал 2007 року. В результаті перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001112360/0 від 30.12.2009 року та акт перевірки №1162/23-616/21843398 від 23.12.2009 року. ТОВ «Автодон» не погоджується з результатами перевірки, вважає, що перевірку проведено з порушенням норм діючого законодавства та вважає, що податкове повідомлення - рішення №0001112360/0 від 30.12.2009 року підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представники першого відповідача Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганська (далі - Ленінської МДПІ) позовні вимоги не визнали, зазначили, що під час перевірки правильності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за І квартал 2008 року не було остаточно перевірено всіх постачальників позивача по ланцюгу постачання до виробника та виявлено завищення заявленої до відшкодування суми ПДВ на 105886,00 грн., у зв'язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001112360/0 від 30.12.2009 року про зменшення бюджетного відшкодування на вказану суму. Просив у задоволенні позову відмовити.
Представник другого відповідача Головного управління державного казначейства України у Луганській області у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодон» зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 20.06.1995 року за номером 13821200000001702.
Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість видано Ленінською МДПІ 25.03.2002 року за № 17305565.
Як платник податку на додану вартість позивач 11.05.2008 року подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за І квартал 2008 року, якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у розмірі 1891406,00 грн.
Достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за І квартал 2008 року у сумі 1891406,00 грн. перевірялась під час позапланової виїзної перевірки, за результатами якої складено Акт від 23.12.2009 року № 1162/23-616/21843398 про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Автодон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за І квартал 2008 року (а.с. 6-12).
При цьому в Акті перевірки зазначено, що суми ПДВ у декларації підтверджені податковими накладними, перевіркою правильності формування податкових зобов'язань, податкового кредиту, визначення від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у І кварталі 2008 року, а також достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодування за І квартал 2008 року порушень не встановлено. Безтоварність угод не виявлено, в ході перевірки цін реалізації виробів та послуг, нижче цін придбання у перевіреному періоду не виявлено.
Позивачем надано до суду копії отриманих та виданих податкових накладних за спірний період. (а.с. 88-120)
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість». Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття "бюджетне відшкодування" та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.
Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Як вбачається з акту перевірки, заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ за 1 квартал 2008 року перевірена в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки результати якої оформлено актом від 16.12.2008 №1571/23-616/21843398 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Автодон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за І квартал 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з ІІ кварталу 2005 року по IV квартал 2007 року». За результатами зазначеної перевірки Ленінська МДПІ дійшла висновку про неможливість підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за І квартал 2008 року на суму 1 328 818,00 грн., що пов'язано з направленням запитів по основним постачальникам та неотриманням відповідей.
Однак в Акті від 23.12.2009 року № 1162/23-616/21843398 про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Автодон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за І квартал 2008 року зазначено, що за результатами отриманих відповідей неможливо підтвердити факт виникнення податкових зобов'язань по ланцюгу постачання до виробника продукції або імпортера, а також факт надмірної сплати суми ПДВ по даному ланцюгу постачання, що передбачено п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», а також неможливо встановити період виникнення податкових зобов'язань по підприємствам ТОВ «Інтер-М», ЗАТ «СПЕКС», ЧМЗЗ ВАТ «Промтехмонтаж-2», КУМ-36 ВАТ «Промтехмонтаж», як це зазначено у п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 «Про податок на додану вартість».
У зв'язку з викладеним, Ленінською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001112360/0 від 30.12.2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у тому числі за І квартал 2008 року на суму 105886,00 грн. (а.с. 5)
Відповідно до пункту 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Підпунктом 7.5.1 пнкту 7.5 статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено Актом.
Підпунктами 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього Закону передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” - протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Так, на підставі п. 9 ч. 6 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” працівниками Ленінської МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Автодон» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у тому числі за І квартал 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з ІІ кварталу 2005 року по ІV квартал 2007 року, за результатами яких складено відповідний Акт перевірки від 16.12.2008 року № 1571/23-616/21843398. Перевіркою порушення з боку ТОВ «Автодон» не виявлено, проте податковий орган безпідставно залишив за собою право переглянути результати підтвердженого бюджетного відшкодування при отриманні додаткової інформації, яка буде надходити за результатами проведених перевірок підприємств-постачальників по ланцюгу постачання до виробника.
Згідно приписів Закону України „Про податок на додану вартість”, який регламентує, серед іншого, питання, пов'язані із визначенням порядку обліку звітності та внесення податку на додану вартість до бюджету, - право платника податків на формування податкового кредиту на бюджетне відшкодування не ставиться в залежність від проведення зустрічних перевірок контрагентів платника по всьому ланцюгу до кінцевого виробника. Навпаки, зазначений Закон України визначає, що податковий орган повинен діяти у певний спосіб, а саме за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Утримання від однієї з вказаних дій означає належне здійснення владних повноважень. Таким чином, проведення повторної невиїзної документальної перевірки питання правомірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого в декларації з податку на додану вартість за І квартал 2008 року, яке було предметом попередньої перевірки, є безпідставним, оскільки Закон України „Про податок на додану вартість” є спеціальним законом щодо окремого податку і містить спеціальні норми, які передбачають порядок, строки, види та підстави проведення перевірок, пов'язаних з обґрунтованістю заявленого бюджетного відшкодування ПДВ.
Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Ленінської МДПІ зазначено порушення ТОВ «Автодон» п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, внаслідок чого завищено заявлену до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 105886,00 грн., у зв'язку з не підтвердженням факту наявності надмірної сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання до виробника.
Суд вважає, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів „поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою”, без врахування далі слів „у випадках, визначених цим Законом”. За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.
Крім того, суд вважає, що перевірка була здійснена з порушенням строку, встановленим п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” для її проведення.
Чинним законодавством України не передбачена можливість проведення перевірки достовірності заявленої до відшкодування суми ПДВ поза межами строку, встановленого Законом України „Про податок на додану вартість” .
Також слід зазначити, що нормами Закону України „Про податок на додану вартість” право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
Представниками відповідача підтверджено, що ТОВ «Строитель ЛТД» не мав безпосередніх правовідносин з ПП «ТП Нотарк», яке є постачальником ТОВ «ТП «Маркет Брухт», а для ТОВ «Строитель ЛТД» є постачальником третьої ланки ланцюга постачання. Таким чином, посилання представника першого відповідача на те, що позивач систематично взаємодіє з підприємствами, які не сплачують податки та мають ознаки фіктивності суперечать матеріалам справи.
Крім того, згідно відповіді Алчевської ОДПІ ПП «ТП Нотарк» не знаходиться за юридичною адресою, однак, підприємство постійно подавало декларації до податкового органу. У декларації з ПДВ ПП «ТП Нотарк» за січень 2008 року, у якій зазначено суму податкових зобов'язань - 466667 грн., податковий кредит - 463937 грн. та сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету - 2730 грн.
Ленінською МДПІ не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення № 0001112360/0 від 30.12.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за І квартал 2008 року на 105886,00 грн.
За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001112360/0 від 30 грудня 2009 року. підлягають задоволенню.
Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі - Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.
Таким чином, органи Державного казначейства здійснюють операції з перерахування коштів держбюджету з податку на додану вартість за висновками податкових органів або за рішенням суду, у зв'язку з чим Головне УДК України у Луганській області правомірно залучено в якості другого відповідача.
Що ж стосується позовних вимог щодо зобов'язання відобразити у картці особового рахунку по податку на додану вартість наявність бюджетної заборгованості по відшкодуванню з податку на додану вартість по декларації за перший квартал 2008 року, суд не вважає за можливе їх задовольнити з огляду на той факт, що така вимога не є способом захисту прав платника ПДВ через те, що в разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується неодержанням коштів з бюджету, способом захисту має бути вимога про їх стягнення, в разі задоволення якої вносяться зміни до картки особового рахунку платника податків.
Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами позивача щодо правильності визначення податкових зобов'язань та суми податкового кредиту, а також правильності визначення суми бюджетного відшкодування, тому позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості по декларації за І квартал 2008 року у розмірі 105886,00 грн. підлягає задоволенню.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168 /97-ВР від 03.04.1997 р., ст. ст. 2, 11, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001112360/0 від 30 грудня 2009 року, стягнення суми бюджетного відшкодування за перший квартал 2008 року в розмірі 105886,00 грн. задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 0001112360/0 від 30.12.2009 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодон" (вул. Совєтська, 40, оф. 506, м.Луганськ, іпн. 218433912362, код ОКПО 21843398, р/р 2600830210000 в ФЛВ ВАТ "Ощадбанк", МФО 304665) суму бюджетного відшкодування за І квартал 2008 року в розмірі 105886,00 грн. (сто п'ять тисяч вісімсот вісімдесят шість тисяч гривень).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 31 травня 2010 року.
Суддя
Твердохліб Р.С.