Категорія №2.16
Іменем України
27 травня 2010 року Справа № 2а-1637/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Твердохліба Р.С.,
при секретарі Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Об'єднаного житлово-будівельного кооперативу „Луч” до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій №306 від 11.12.2010, -
встановив:
02 березня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов об'єднаного житлово-будівельного кооперативу „Луч” до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій №306 від 11.12.2010
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 03 грудня 2009 року по 09 грудня 2009 року була проведена позапланова перевірка об'єднаного житлово-будівельного кооперативу „Луч” на предмет перевірки дотримання дисципліни цін при застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги.
09 грудня 2009 року Головним державним інспектором відділу контролю цін Колесніковою М.П., за результатами перевірки було складено акт перевірки № 659 від 09.12.2009 в якому зазначено, що за період з 01.01.2009 по 3.1.10,2009, при застосувані тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених рішенням виконкому Луганської міської ради від 12.05.2008 № 127, підприємством завищено вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців будинку, який розташовано за адресою: м. Луганськ, кв. Дружби, 2, за рахунок включення повної вартості послуги „Освітлення місць загального користування”, при фактичному надані цієї послуги не в повному обсязі.
Однак, позивачем, послуга „Освітлення місць загального користування” надавалась мешканцям житлового будинку на кв. Дружби, 2 у м. Луганську в повному обсязі згідно встановленої періодичності та норм споживання, а саме, щоденно в темний час доби. Вказані обставини підтверджуються відсутністю актів, в яких зафіксовано відсутність освітлення в місцях загального користування, відсутністю заяв та скарг на відсутність освітлення, оскільки лише при наявності зазначених документів можливо встановити фактичне надання послуги не в повному обсязі. Документів, які б підтвердили вказані обставини, державним інспектором під час перевірки не виявлено.
Вважав, що порушення вказані в акті перевірки, документально не підтверджені, в наслідок чого детально невідображено механізм скоєння порушення, просив скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області №306 від 11.12.2009 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач - Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області позовні вимоги не визнала, про що подала суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.45-47). В запереченнях проти позову відповідач просить у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що оскаржуване ОЖБК „Луч” рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін прийнято в межах повноважень, визначених Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, Законм України „Про ціни та ціноутворення”, Положенням про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою КМУ від 13.12.2000 № 1819, а також Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою спільним наказом Міністерства економіки та питань Європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 №298/629, на підставі діючого законодавства, тому є законним і обґрунтованим.
Зокрема, в запереченнях проти позову відповідач зазначає, що суть порушення, за яке застосовані економічні санкції, полягає в тому, що позивачем порушено порядок формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а саме, в період з 01.01.2009 по 31.10.2009 при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.05.2008 №127, підприємством вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців будинку, який розташовано за адресою: м. Луганськ, кв. Дружби, буд. 2, за рахунок включення повної вартості послуги „Освітлення місць загального користування” при фактичному наданні цієї послуги не в повному обсязі. Внаслідок чого підприємством необгрунтовано одержана виручка.
Ці дії призвели до порушення вимог п.5 ч.1 ст.20, п.6 ч.2 ст.21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, п.2 загальної частини Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №560, п.2 загальної частини Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженої встановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №529, п.4 рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.05.2008 №127 „Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій”.
Відповідно до статті 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін, підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки.
Рішенням Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 11.12.2009 №306 за вказане порушення на підставі статті 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” до ОЖБК „Луч” застосовані економічні санкції у розмірі 4214,28 грн., які складаються зі штрафу в сумі 2809,52 грн. і вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 1404,76 грн.
У судовому засіданні представник відповідача доводи заперечень проти позову підтримав у повному обсязі та просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з огляду на таке.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із статтею 12 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення” координацію роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.
Закон України „Про ціни та ціноутворення” поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.
В народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Так, ст. 8 Закону України „Про ціни та ціноутворення” передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:
- державних фіксованих цін (тарифів);
- граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Державний контроль за цінами відповідно до ст.13 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення” здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.
Основними завданнями Державної інспекції з контролю за цінами є:
- організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів);
- проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.
Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого:
- у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування;
- надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, суб'єктів господарювання обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів;
- вживає відповідно до законодавства заходів за порушення суб'єктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами;
- застосовує відповідно до законодавства адміністративно-господарські санкції за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).
Відповідно до підпунктів 5 та 12 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та звертатись до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Абзацом 1 п.6 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, передбачено, що начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної суб'єктом господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.
Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, відповідно до абзацу першого пункту 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819.
Відповідно до статті 14 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ „Про ціни і ціноутворення” та пункту 1.3. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.
Пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема:
- нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються;
- застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання;
- застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний;
- застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни;
- завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється;
- включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри;
- включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт);
- застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір;
- застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг;
- застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.
Пунктом 2.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється:
- при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;
- при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства;
- при неправомірному застосуванні цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, - уся сума незаконно стягнутих коштів;
- при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі - як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання.
Пунктом 3.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.
Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Як вбачається з матеріалів справи, з 03.12.2009 по 09.12.2009 державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області проведено позапланову перевірку Об'єднаного житлово-будівельного кооперативу „Луч”, з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановлені і застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги.
Оскільки підставою для здійснення позапланово заходу стало звернення мешканців будинку розташованого за адресою: м. Луганськ, кв. Дружби, буд.2, перевірка з питань застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій проводилась саме по цьому будинку.
Відповідно до пункту 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №560, розмір тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з типовим переліком послуг.
В ході зазначеної перевірки було встановлено, що у січні 2009 року, мешканцям житлового будинку, який розташовано за адресою: м. Луганськ, кв. Дружби, буд.2 нараховано за послугу „Освітлення місць загального користування” - 272,32 грн. Фактичні витрати з освітлення місць загального користування буд. №2 на кв. Дружби за зазначений період склали 115,06 грн.
У лютому 2009 року, мешканцям житлового будинку, який розташовано за адресою: м. Луганськ, кв.Дружби, буд.2 нараховано за послугу „Освітлення місць загального користування” - 272,32 грн. Фактичні витрати з освітлення місць загального користування буд. №2 кв. Дружби за зазначений період склали 115,06 грн.
В березні 2009 року, мешканцям житлового будинку, який розташовано за адресою: м. Луганськ, кв. Дружби, буд.2 нараховано за послугу „Освітлення місць загального користування” - 272,32 грн. Фактичні витрати з освітлення місць загального користування за зазначений період склали 118,90 грн.
В квітні 2009 року, мешканцям житлового будинку, який розташовано за адресою: м. Луганськ, кв.Дружби, буд.2 нараховано за послугу „Освітлення місць загального користування” - 272,40 грн. Фактичні витрати з освітлення місць загального користування буд. №2 кв. Дружби за зазначений період склали 94,03 грн.
В травні 2009 року, мешканцям житлового будинку, який розташовано за адресою: м. Луганськ, кв.Дружби, буд.2 нараховано за послугу „Освітлення місць загального користування” - 272,40 грн. Фактичні витрати з освітлення місць загального користування буд. №2 кв. Дружби за зазначений період склали 214,80 грн.
В червні 2009 року, мешканцям житлового будинку, який розташовано за адресою: м. Луганськ, кв.Дружби, буд.2 нараховано за послугу „Освітлення місць загального користування” - 272,40 грн. Фактичні витрати з освітлення місць загального користування буд. №2 кв. Дружби за зазначений період склали 111,90 грн.
В липні 2009 року, мешканцям житлового будинку, який розташовано за адресою: м. Луганськ, кв.Дружби, буд.2 нараховано за послугу „Освітлення місць загального користування” - 272,64 грн. Фактичні витрати з освітлення місць загального користування за зазначений період склали 110,72 грн.
В серпні 2009 року, мешканцям житлового будинку, який розташовано за адресою: м. Луганськ, кв.Дружби, буд.2 нараховано за послугу „Освітлення місць загального користування” - 272,64 грн. Фактичні витрати з освітлення місць загального користування буд. №2 кв. Дружби за зазначений період склали 92,31 грн.
В вересні 2009 року, мешканцям житлового будинку, який розташовано за адресою: м. Луганськ, кв.Дружби, буд.2 нараховано за послугу „Освітлення місць загального користування” - 272,64 грн. Фактичні витрати з освітлення місць загального користування буд. №2 кв. Дружби за зазначений період склали 124,48 грн.
В жовтні 2009 року, мешканцям житлового будинку, який розташовано за адресою: м. Луганськ, кв.Дружби, буд.2 нараховано за послугу „Освітлення місць загального користування” - 272,64 грн. Фактичні витрати з освітлення місць загального користування буд. №2 кв. Дружби за зазначений період склали 130,54 грн.
За період з 01.01.2009 по 31.10.2009, мешканцям житлового будинку, який розташовано за адресою: м. Луганськ, кв. Дружби, буд. 2, необгрунтовано нараховано за послугу „Освітлення місць загального користування” 1496,92 грн.
Загальна необгрунтовано нарахована сума мешканцям будинку, який розташовано за адресою: м. Луганськ, кв. Дружби, буд. 2, за ненадані або надані не в повному обсязі послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.01.2009 по 31.10.2009 склала 2858,71 грн.
За наслідками перевірки було складено акт №659 від 09 грудня 2009 року. Відповідно до висновків вказаного акту, загальна сума необґрунтовано отриманої виручки ОЖБК „Луч” за період з 01.01.2009 по 31.10.2009 за послуги з утримання будинків споруд та прибудинкових територій складає 2640,22 грн., у тому числі за період з 01.01.2009 по 30.06.2009 за послугу „Дератизація” - 494,22 грн., за послугу „Дезінсекція” - 741,27 грн., за період з 01.01.2009 по 31.10.2009 за послугу „Овітлення місць загального корисування” - 1404,76 грн. (а.с.5-10).
В період з 01.01.2009 по 31.10.2009 при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, затверджених рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.05.2008 №127, ОЖБК „Луч” завищено вартість послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій для мешканців будинку, який розташовано за адресою: м. Луганськ, кв. Дружби буд.2, за рахунок включення повної вартості послуг „Дератизація”, „Дезінсекція”, Овітлення місць загального корисування”, при фактичному ненаданні або наданні цих послуг не в повному обсязі, що є порушенням вимог п.5 ч.1 ст.20, п.6 ч.2 ст.21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, п.2 загальної частини Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №560, п.2 загальної частини Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженої встановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №529.
Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, дане порушення є підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме включення у вартість тарифу фактично не виконаних послуг або виконаних не в повному обсязі.
Згідно вимог статті 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” сума необґрунтовано отриманої виручки за період з 01.01.2009 по 31.10.2009 за рахунок включення повної вартості послуги „Освітлення місць загального користування”, при фактичному наданні цієї послуги не в повному обсязі підлягає вилученню в доход Державного бюджету із застосуванням економічних санкцій.
Доводи позивача стосовно того, що розрахунок фактичних послуг інспекторами зрблено без урахування матеріальних витрат суд не бере до уваги, оскільки вказані доводи спростовуються відомостями, які містяться у акті перевірки №659 від 09.12.2009 та додатками до нього.
Всі дані, на підставі яких Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області робила розрахунки необґрунтовано одержаної виручки, надавались ОЖБК „Луч” за підписом посадових осіб - директора та головного бухгалтера. Зазначені дані є додатками до акта перевірки (а.с.21).
За актом перевірки від 09 грудня 2009 року № 659, Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області винесла Рішення про застосування до ОЖБК „Луч” економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №306 від 11 грудня 2009 року (а.с.25). Порушення, за які винесено оскаржуване рішення відповідають порушенням, виявленим перевіркою.
Рішення про застосування економічних санкцій прийнято відповідачем з дотриманням строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України, розмір необґрунтовано одержаної виручки, яка підлягає вилученню, відповідає матеріалам перевірки, а розмір застосованого штрафу відповідає вимогам статті 14 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення”.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій та рішень, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 27 травня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
У задоволенні адміністративного позову Об'єднаного житлово-будівельного кооперативу "Луч" до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій №306 від 11.12.2010 - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 01 червня 2010 року.
Суддя
Твердохліб Р.С.