Справа № 677/1809/20
Провадження № 1-кп/677/44/21
20 грудня 2021 року м. Красилів
Красилівський районний суд
Хмельницької області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові кримінальне провадження №12021240170000017 від 22 січня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше судимого:
вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 16 серпня 2012 року за ч. 1 ст. 296, ст.. 124, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк два роки;
вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, на підставі ст.. 75 КК України звільненого із застосуванням іспитового строку три роки, ухвалою Красилівського районного суду від 04 червня 2015 року скасовано іспитовий строк, направлено на відбуття покарання реально;
вироком Красилівського районного суду від 12 лютого 2016 року за ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, звільнений з місць позбавлення волі 02 серпня 2019 року,
вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2021 року за ч. 2 ст. 185, ч. 1, 3 ст. 367 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік,
20 січня 2021 року близько 19 год., у кімнаті будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , під час спільного розпивання алкогольних напоїв, між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, викликаний тим, що ОСОБА_8 нецензурно образив ОСОБА_6 , в ході чого у останнього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Після цього, ОСОБА_6 20 січня 2021 року близько 19 год. 10 хв., перебуваючи у кімнаті будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно, з мстою спричинення тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_8 , який сидів на ліжку, та кулаками обох рук завдав 5 ударів по обличчю ОСОБА_8 , внаслідок чого останній впав на підлогу.
Надалі ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, наніс близько 10 ударів ногами по грудній клітині з лівої сторони ОСОБА_8 , після чого руками повернув останнього спиною до себе та наніс ще близько 5 ударів ногами в ліву частину його спини.
Своїми умисними діями ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини, прямий перелом тіла грудини між 2 і 3 ребрами, непрямий перелом тіла грудини між 4 і 5 ребрами, непрямі переломи 3,4 ребер справа по передньо-підпаховій лінії, 2,3,4 ребер зліва по передньо-підпаховій лінії, прямі переломи 4,5 ребер зліва по передньо-підпаховій лінії, 4,5,6 ребер зліва по задньо-підпаховій лінії з ушкодженням плеври в проекції 6 ребра, ушкодження по задній поверхні нижньої долі лівої легені, гемопневмотораксу (в лівій плевральній порожнині до 300 мл рідкої темно-червоної крові, ліва легеня спавшася), з точками прикладання - крововиливи по передній поверхні грудної клітини зліва в проекції 3-5 ребер по передньо-підпаховій лінії, які за своїм характером відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як таких, що призвели до розвитку небезпечного для життя стану, та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, та тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в лобно-скроневій ділянці зліва, в тім'яній ділянці голови посередині, під м'які тканини голови в тім'яній ділянці по середині, в лівій та правій навколоочних ділянках, в лобній ділянці справа, по передній поверхні лівого плечового суглобу, в проекції правої лопатки, по передній поверхні лівого плеча в середній третині, по зовнішній поверхні лівого передпліччя в середній та нижній третинах, по тильній поверхні лівої кисті, які за своїм характером відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_2 .
Своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 121 КК України, не визнав, погодився із фактом умисного заподіяння потерпілому ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень, таким чином не погодився із кваліфікацією його дій за ч. 2 ст. 121 КК України, а вважав, що його дії слід кваліфікувати як заподіяння легких тілесних ушкоджень за ч. 1 ст. 125 КК України, цивільний позов не визнав.
Зокрема, обвинувачений ОСОБА_6 дав показання суду про те, що 20 січня 2021 року розпивали спиртні напої в ОСОБА_8 . Їх було четверо в будинку - він, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Між ним та ОСОБА_8 виникла розмова з приводу знайомого ОСОБА_6 , про якого ОСОБА_8 почав нецензурно виражатись і шарпати ОСОБА_6 за одежу. На що ОСОБА_6 відреагував та вдарив ОСОБА_8 , заподіявши три удари по обличчю та два удари руками в плече ОСОБА_8 . Після чого їх розборонив ОСОБА_9 і сказав, щоб він не бив, оскільки перебуває під домашнім арештом , а сам взяв палицю і почав наносити удари ОСОБА_8 , спочатку в лоб, від чого той впав, а потім по тулубу. Потім вже ОСОБА_9 хотів нанести удари співмешканці ОСОБА_11 , тоді ОСОБА_6 втрутився, вдарив його і ОСОБА_9 втік з хати. ОСОБА_8 лежав на підлозі і хрипів, тоді він і ОСОБА_11 підняли його і положили на ліжко. Після цього випили ще трохи алкогольних напоїв, і ОСОБА_6 пішов лягти на ліжко в іншу кімнату. Через деякий час прийшли ОСОБА_9 та ОСОБА_12 і почали його будити і бити палкою. Потім ОСОБА_9 дістав паспорт, телефон і гроші і забрав собі і вони пішли. Коли він прийшов в себе після побиття, то пішов додому сам. Перебуваючи дома, до нього приїхали працівники поліції і повідомили про смерть ОСОБА_8 . Показання ОСОБА_9 , ОСОБА_11 вважає неправдивими і такими, що його оговорюють, оскільки хочуть всю вину перекласти на ОСОБА_6 . Доказами того, що показання ОСОБА_11 є неправдивими є те, що вона сказала неправду з приводу того, що не пила горілки, що не виходила з будинку, і що не вона викликала швидку.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю доказів, наданих стороною обвинувачення та досліджених відповідно до ст.23 КПК України судом безпосередньо в ході судового розгляду.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 дала показання про те, що потерпілий ОСОБА_8 є її братом. 20 січня 2021 року близько обіду вона бачилась з братом, він був здоровий, на ньому не було жодного тілесного ушкодження, на погане самопочуття не скаржився. Близько 14 години він пішов додому. З 20 січня 2021 року по 22 січня 2021 року вона його не бачила і вони не спілкувались. 22 січня 2021 року їй зателефонували з лікарні та повідомили про смерть брата. Коли вона приїхала, то побачила його усього в синяках та тілесних ушкодженнях, зокрема ніс, очі, голова були всі в гематомах і синяках, пальці на руках і долоні були всі в синяках, решту тіла вона не бачила, оскільки він був одягнений. Також була кров на його одежі і покривалі. Про обставини події вона взнала від співмешканки брата, яка повідомила, що це ОСОБА_6 побив його за татуювання. В подальшому вона організовувала і оплачувала поховання, зокрема витратила на це 14 150 грн., які просить стягнути з ОСОБА_6 . Щодо міри покарання покладається на думку суду, але вважає, що оскільки її брата фактично було жорстоко вбито, при цьому йму неодноразово погрожував ОСОБА_6 фізичною розправою, то вважає, що слід призначити реальне покарання у виді позбавлення волі.
Свідок ОСОБА_11 дала показання суду про те, що вона близько семи років проживала спільно у фактичних шлюбних відносинах із потерпілим ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_8 було 47 років, він був достатньо здоровим, тяжких хронічних захворювань не мав, вживав алкогольні напої, однак не зловживав ними, наркотичні речовини не вживав, по характеру був спокійний, не конфліктний. 20 січня 2021 року близько 19 години до них додому за вищевказаною адресою прийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_9 . Всі троє вживали алкогольні напої. Потім ОСОБА_6 , будучи вже в стані алкогольного сп'яніння, почав чіплятись до ОСОБА_8 по причині того, що в нього на тілі були зроблені татуювання, однак оскільки він не відбував покарання у в'язниці, то ОСОБА_6 сказав, що той не має права їх мати, тому сказав взяти ніж та позрізати їх зі шкіри. ОСОБА_8 нічого не відповідав. Тоді ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_8 , який сидів на стільці, та вдарив його по голові, від чого останній впав на підлогу на правий бік, а ОСОБА_6 , який був взутий в туфлі з гострим носком, почав бити його ногами і кулаками рук по голові і тулубу, особливо по ребрах спереду. Точну кількість ударів назвати не може, але їх було багато - близько 15-20. ОСОБА_8 не бив у відповідь, а просто намагався захиститись від ударів руками, тому його руки також були побиті. Вона хотіла припинити побиття і намагалась розборонити їх, однак ОСОБА_6 вдарив ще і її. Побиття припинив ОСОБА_9 , який відтягнув ОСОБА_6 . Після цього вона допомогла лягти на ліжко ОСОБА_8 , а ОСОБА_6 ліг в іншій кімнаті. Через деякий час прийшли двоє чоловіків і забрали ОСОБА_6 з хати. При цьому при ній ОСОБА_6 ніхто не бив. Ще півтори доби ОСОБА_8 був дома. Міг встати в туалет, їсти не хотів. При цьому постійно кашляв і говорив, що йому болить щось сильно в області грудей і важко дихати. Вона неодноразово пропонувала викликати швидку, однак він забороняв, казав, що полежить і пройде. Потім прийшли його провідати ОСОБА_13 та ОСОБА_12 і при них він помер, тоді вже викликали швидку і поліцію. Також повідомила, що ОСОБА_6 зі слів сестри постійно погрожував ОСОБА_8 і агресивно висловлювався в його сторону.
Свідок ОСОБА_12 дав показання суду про те, що січні 2021 року близько 12 год. 30 хв. прийшли разом із ОСОБА_13 до ОСОБА_8 . Двері в будинок були привідкриті, тому вони зайшли. В будинку був він сам і лежав на ліжку. ОСОБА_12 присів до нього на ліжко і спитав, що трапилось, на що ОСОБА_8 повідомив, що його за татуювання побив «Багіра», ким є ОСОБА_6 . Йому було важко говорити, у нього було побите і опухле обличчя. ОСОБА_12 запропонував випити, налив горілки і дав стопку ОСОБА_8 , останній взяв її, спробував піднятись, однак почав стогнати і ліг на ліжко і в цей час раптово побілів. В цей час прийшла його співмешканка і почала кричати. ОСОБА_13 перевірив його пульс, якого не було. Потім викликали швидку і поліцію. Після їх приїзду встановили смерть і повезли в морг в Старокостянтинів. Там почекали і привезли його назад.
Свідок ОСОБА_13 дав показання про те, що в січні 2021 року йшов з лікарні, зустрів ОСОБА_11 , яка сказала піти подивитись, як побили ОСОБА_8 . З її слів знає, що побив «Багіра» за татуювання. Він зустрів ОСОБА_12 і вони пішли разом до ОСОБА_8 додому. ОСОБА_8 лежав на ліжку і вже не міг говорити, але сказав, що його побив ОСОБА_6 і показав на палку, якою бив. Потім йому стало погано і він при ньому помер. Після чого викликали швидку і поліцію.
Свідок ОСОБА_9 дав показання суду про те, що в січні 2021 року він разом із ОСОБА_6 прийшли в гості до ОСОБА_8 . Всі випивали горілку, тому були в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_6 в якійсь момент почав чіплятись до ОСОБА_8 за татуювання. Коли останній сидів на ліжку, вдарив його в голову, від чого він впав на підлогу, а ОСОБА_6 наносив багато ударів ногами - близько15-20. Куди саме вони попадали , він сказати не може. Співмешканка ОСОБА_8 хотіла втрутитись, то також отримала удар від ОСОБА_6 , тому вже він його відтягнув і припинив бійку. Після чого залишив його в хаті і пішов. Зустрівши ОСОБА_14 сказав піти забрати ОСОБА_6 з хати. Коли прийшли, то ОСОБА_6 лежав на ліжку. На їх прохання піти він почав буянити, тому його втихомирили, вдаривши раз, після чого всі разом пішли з будинку, довели ОСОБА_6 до магазину, звідки він втік. Вже на наступний день взнав про смерть ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_14 дав показання суду про те, що в січні 2021 року зустрів свого знайомого ОСОБА_9 , який попросив його допомогти, а саме піти на одну адресу і забрати звідти ОСОБА_6 . При цьому розповів, що ОСОБА_6 побив людину, сказав, що він копав і стрибав на потерпілому, а також вдарив декілька разів і самого ОСОБА_9 . Причину бійки і самого потерпілого ОСОБА_14 не знає. Коли вони прийшли в будинок, то він побачив ОСОБА_6 , який лежав на ліжку, а ще в будинку була жінка, яку він не знає. Потерпілого ОСОБА_8 він не бачив. Вони з ОСОБА_9 розбудили ОСОБА_6 , але він почав буянити та впиратись, тому вони завдали йому декілька ударів, щоб втихомирити, і забрали його з хати. При цьому він не звернув уваги, чи були якісь тілесні ушкодження на ОСОБА_6 чи ОСОБА_9 .
Свідок ОСОБА_15 дала показання суду про те, що є сестрою потерпілого ОСОБА_8 . Орієнтовно 17-18 січня 2021 року до неї допомогти по господарству прийшов ОСОБА_8 і вони мали час поспілкуватись. Під час розмови ОСОБА_8 їй повідомив, що його мають «прибити», на що вона запитала хто і чому. ОСОБА_8 розповів, що «Багіра», ким є ОСОБА_6 , що він постійно йому погрожує, постійно чіпляється. ОСОБА_8 по характеру такий, що не ліз в суперечки і бійки, тому такі погрози він сприймав серйозно та боявся як самого ОСОБА_6 , так і писати заяву в поліцію щодо нього.
Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_16 , з метою роз'яснення і доповнення даного ним висновку № 14 від 16 лютого 2021 року, дав показання суду про те, що отримані ОСОБА_8 тілесні ушкодження могли утворитись за обставин та у час, вказані в обвинувальному акті. Виявлені тілесні ушкодження у потерпілого не виключають того, що потерпілий ОСОБА_8 міг прожити ще півтори доби, оскільки гемопневмоторакс уговорювався поступово - поступово наповнювалась навколосерцева сумка кров'ю, стискало серце і в якійсь момент настільки заповнилась, що серце вже не змогло битись. При таких тілесних ушкодженнях потерпілий протягом певного часу може пересуватись, їсти, пити, однак поступово з'являється задишка і людина вже слабшає. За таких тілесних ушкоджень при своєчасній медичній допомозі людина могла би жити.
Також винуватість ОСОБА_6 у вчиненні вищезазначеного злочину підтверджується сукупністю доказів, наданих стороною обвинувачення та досліджених відповідно до ст. 23 КПК України судом безпосередньо в ході судового розгляду, зокрема:
даними витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22 січня 2021 року (т. 1, а.м.к.м. 127) та від 23 лютого 2021 року (т.1, а.м.к.п. 128).
Даними рапорту помічника чергового Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_17 від 22 січня 2021 року про раптову смерть ОСОБА_8 , 1973 року народження, в власному житловому будинку по АДРЕСА_2 , зів слів співмешканки йому спричинили тілесні ушкодження два дні тому, труп направлено на судово-медичну експертизу (т. 1, а.м.к.п. 130).
Даними протоколу огляду місця події від 22 січня 2021 року із доданою фото таблицею (т. 1, а.м.к.п.131-138), який проведений на підставі заяви ОСОБА_11 про надання дозволу працівникам поліції для огляду домогосподарства за адресою АДРЕСА_2 (т.1, а.м.к.п. 129), в ході якого було оглянуто житловий будинок АДРЕСА_2 , та у кімнаті № 4 було виявлено труп чоловічої статі, який лежав на ліжку, в положенні на спині.
Даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22 січня 2021 року, а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а.м.к.п. 139-140).
У відповідності до лікарського свідоцтва про смерть № 459 від 22 січня 2021 року, , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1, а.м.к.п. 147).
Довідкою про причину смерті № 459 від 22 січня 2021 року зазначено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 від пневмотораксу, тобто закритої травми грудної клітки (т.1, а.м.к.п. 147).
Висновком експерта № 14 від 22 січня - 16 лютого 2021 року (т. 1, а.м.к.п.148-150), згідно з яким смерть ОСОБА_8 настала від закритої травми грудної клітки, яка виразилась переломом тіла грудини, множинними двобічними переломами ребер з ушкодженням плеври, правої легені, і ускладнилась гемопневмотораксом. Смерть ОСОБА_8 настала за 2-4 години до початку проведення судово-медичної експертизи, тобто між 12 і 14 годинами 22 січня 2021 року, що підтверджується даними експертизи: труп на дотик охолоджений на відкритих ділянках тіла, трупне заклякання виражене у всіх звичайно досліджуваних групах м'язів, трупні плями добре виражені, синюшно-фіолетового кольору, розташовані на задній поверхні тіла при натисканні на них пальцем бліднуть та відновлюють свої властивості через 1 хвилину. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлено наступні тілесні ушкодження: - закрита травма грудної клітки: прямий прямий перелом тіла грудини між 2 і 3 ребрами, непрямий перелом тіла грудини між 4 і 5 ребрами, непрямі переломи 3,4 ребер справа по передньо-підпаховій лінії, 2,3,4 ребер зліва по передньо-підпаховій лінії, прямі переломи 4,5 ребер зліва по передньо-підпаховій лінії, 4,5,6 ребер зліва по задньо-підпаховій лінії з ушкодженням плеври в проекції 6 ребра, ушкодження по задній поверхні нижньої долі лівої легені, гемопневмотораксу (в лівій плевральній порожнині до 300 мл рідкої темно-червоної крові, ліва легеня спавшася), з точками прикладання - крововиливи по передній поверхні грудної клітини зліва в проекції 3-5 ребер по передньо-підпаховій лінії, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя (п.п. 2.1.3.л. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, Наказ МОЗ України № 06 від 17 січня 1995 року про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України); - крововиливи в лобно-скроневій ділянці зліва, в тім'яній ділянці голови посередині, під м'які тканини голови в тім'яній ділянці посередині, в лівій та правій навколо очних ділянках, в лобній ділянці справа, по передній поверхні лівого плечового суглобу, в проекції правої лопатки, по передній поверхні лівого плеча в середині третини, по зовнішній поверхні лівого передпліччя в середині та нижній третинах, по тильній поверхні лівої кисті, які виникли від, як мінімум, вісімнадцяти дій - ударів тупими твердими предметами, якими могли бути кулаки рук, ноги сторонньої особи, їм подібні предмети, можливо в строк та за обставин вказаних в постанові, в причинному зв'язку з настанням смерті не знаходяться, і мають ознаки легких тілесних ушкоджень; - старий консолідований перелом 7-го ребра справа по середньо-підпаховій лінії, який міг виникнути від дії тупого твердого предмету, або при падінні та ударі об такий, більше як за 30 діб до моменту настання смерті, в причинному зв'язку з її настанням не знаходиться, і має ознаки середнього ступеня тяжкості; при судово-токсикологічній експертизі зразка крові із трупа ОСОБА_8 , наявність етилового алкоголю не виявлено.
Висновком експерта № 29 від 28 січня 2021 року (т. 1, а.м.к.п.151), згідно з яким кров з трупа ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
Висновком експерта № 213 від 29 січня - 02 лютого 2021 року (т. 1, а.м.к.п. 152), згідно з яким при судово-медичній експертизі зразка крові з трупа ОСОБА_8 , 1973 року народження, наявність етилового алкоголю не виявлено, не виявлено: метиловий, пропіловий, бутиловий, аліловий спирти та їх ізомери.
Висновком експерта № 158 від 01 лютого - 10 лютого 2021 року (т. 1, а.м.к.п. 153), згідно з яким у трупа ОСОБА_8 виявлений: тотальний дистелектаз в легенях, інтерстиційний набряк легень, набряк головного мозку, ділянки фрагментації м'язових волокон міокарду, помірний набряк міжволоконної сполучної тканини міокарду, дистрофія печінки, хронічний пієлонефрит, полікістоз нирок, в м'яких тканинах з ребер дрібновогнищеві крововиливи з поодинокими лейкоцитами в товщі.
Даними постанови слідчого СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_18 від 22 січня 2021 року про перекваліфікацію злочину в кримінальному провадженні № 12021240170000017 з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 К України (т.1, а.м.к.п. 154).
Даними заяви ОСОБА_11 про надання дозволу працівникам поліції для проведення слідчого експерименту за адресою м. Красилів, вул. Партизанська, 8 (т.1, а.м.к.п. 155).
Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 25 січня 2021 року (т.1, а.м.к.п. 156-158), який проводився у відповідності до вимог ст. 240 КПК України та відтвореному в судовому засіданні відеозаписом слідчої дії, відповідно до яких свідок ОСОБА_9 відтворив відомі йому обставини події, зокрема показав, де і як відбулась сутичка між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , а також яким чином ОСОБА_6 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_8 .
Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 11 березня 2021 року (т.1, а.м.к.п. 159-161), який проводився у відповідності до вимог ст. 240 КПК України та відтвореному в судовому засіданні відеозаписом слідчої дії, відповідно до яких свідок ОСОБА_11 відтворила відомі їй обставини події, зокрема показав, де і як відбулась сутичка між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , а також яким чином ОСОБА_6 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_8 .
Висновком судово-психіатричного експерта № 60 від 03 лютого 2021 року (т. 1, а.м.к.п.162-164), згідно з яким ОСОБА_6 потребує направлення на стаціонарну судово-психіатричну експертизу з поміщенням у відділення судово-психіатричних експертиз КНП «ХОЗЗНПД» ХОР для професійного тривалого, всебічного обстеження, проведення інструментальних та пара клінічних досліджень з подальшим вирішенням діагностичних та експертних питань.
Висновком судово-психіатричного експерта № 109 від 10 березня 2021 року (т. 1, а.м.к.п.166-169), яка проведена на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_19 від 25 лютого 2021 року про направлення ОСОБА_6 до відділення судово-психіатричних експертиз КНП «ХОЗЗНПД» ХОР, для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи (т. 1, а.м.к.п. 165), згідно з яким ОСОБА_6 в період вчинення інкримінованого йому діяння виявляв емоційно-нестійкий розлад особистості, імпульсивний тип ускладнений психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, в стані тимчасового розладу психічної діяльності не знаходився. ОСОБА_6 на сьогоднішній день виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості, імпульсивний тип ускладнений психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. ОСОБА_6 на період інкримінованого йому злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, може усвідомлювати свої дії та керувати ними і на теперішній час. ОСОБА_6 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
Таким чином, суд дослідивши безпосередньо надані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні усіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_6 доведений склад кримінального правопорушення - злочину, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, а саме заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Суд критично оцінює доводи обвинуваченого ОСОБА_6 щодо своєї невинуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, зокрема обвинувачений зазначає про те, що показання свідка ОСОБА_11 та ОСОБА_9 є неправдивими, що вони домовились оговорити ОСОБА_6 , щоб вигородити ОСОБА_9 , який як раз і наніс усі решта тілесні ушкодження потерпілому, які і призвели до смерті. Зокрема, ОСОБА_6 вказав, що свідок ОСОБА_11 говорить неправду, оскільки її показання в частині того, що вона не пила алкогольні напої та не виходила того вечора з будинку не співпадають з показаннями ОСОБА_9 та його показаннями, оскільки алкогольні напої пили всі четверо, а також вона разом із ОСОБА_6 ходила купувати ще алкогольні напої. Суд не вважає такі суперечності суттєвими і такими, що можуть вплинути на визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки усі свідки, які були очевидцями події, дають послідовні та логічні показання щодо місця, послідовності, кількості ударів, нанесених ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 , обставин, що передували їх нанесенню, а також поведінці ОСОБА_6 після цього, що узгоджуються з іншими доказами по спарві. У суду немає підстав сумніватись у цих показаннях, натомість показання ОСОБА_6 суд вважає намаганням уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Суд критично оцінює доводи захисника про те, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України не доведено,а тому слід його дії перекваліфікувати на ч. 1 ст. 125 КК України з урахуванням тої кількості ударів, щодо заподіяння яких ОСОБА_6 погоджується, оскільки такі докази, як слідчі експерименти тривали досить мало часу, оскільки, по-перше, слідчі експерименти проводились за участю свідків, які показали місце і орієнтовну кількість ударів потерпілому, по-друге, судом досліджено інші докази, які є належними, допустимими, а головне достатніми для підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні цього кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.
При призначенні покарання суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є відповідно до вимог ст. 12 КК України тяжким злочином, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як особа ОСОБА_6 раніше судимий за майнові злочини, відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Красилівської міської ради Хмельницької області від 26 січня 2021 року, скарг щодо обвинуваченого ОСОБА_6 в міську раду не надходило , відповідно до довідки Красилівської центральної районної лікарні Хмельницької області № 99 від 26 січня 2021 року, ОСОБА_6 з 2009 року знаходиться під наглядом із діагнозом хронічний алкоголізм, довідки Красилівської центральної районної лікарні Хмельницької області № 14 від 26 січня 2021 року, обвинувачений ОСОБА_6 з 2010 року знаходиться на Д/обліку у лікаря психіатра із діагнозом емоційно-нестійкий розлад особистості.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів.
Таким чином, приймаючи до уваги характер та обставини вчиненого діяння, зокрема тяжкість тілесних ушкоджень та наслідок - смерть потерпілого, обставини, за яких воно було вчинено, зокрема жорстокість діяння - заподіяння великої кількості ударів, відсутність причини для такої жорстокості, що підкреслює цинічність дій обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчиненого злочину та його відношення до злочину, зокрема відсутність будь-якого розкаяння у вчиненому чи жалю по відношенню до потерпілого, враховуючи особу винного, який раніше судимий за майнові злочини проти власності та насильницький злочин, а також інші в сукупності обставини та їх поєднання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2021 року був засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 1,3 ст. 357 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік, то в даному випадку остаточне покарання слід призначити в порядку ч. 4 ст. 70 КК України шляхом повного складання покарань у виді позбавлення волі. Застосовуючи принцип повного складання покарань при призначенні остаточного покарання ОСОБА_6 , суд враховував обставини вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, та наявність обставин, що його обтяжують.
При цьому, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, суд з урахуванням того, обвинувачений, будучи раніше судимим за насильницький злочин та корисливі злочини проти власності, через незначний час після відбуття покарання знову вчинив тяжкий насильницький злочин, за відсутності пом'якшуючих покарання обставин, суд не вбачає підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України.
Таким чином, на переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
В межах даного кримінального провадження потерпілою ОСОБА_5 було подано цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, а саме 14 150 грн., які включають 8150 грн. на поховання, 800 грн. витрати на оплату роботи працівників по викопуванню ями, 900 грн. - витрати на релігійний обряд поховання, 4300 грн. - витрати на поминальний обід, то з приводу вказаного позову суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.1201 ЦК України визначено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Отже, в даному випадку важливим є визначення, що є витратами на поховання.
У свою чергу, ст.2 (визначення термінів) Закону України "Про поховання та похоронну справу" визначено, що поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.
Отже, виходячи із положень чинного законодавства, поховання, як процес завершується після поміщення труни з тілом у могилу, тоді як і право на відшкодування втрат особа має лише на поховання. Решта витрат, зокрема і поминальні обіди, в силу положень діючого законодавства не можуть бути відшкодовані винними особами, оскільки право на це не передбачено діючим законодавством. Крім того, такі витрати особа може нести, а може і не нести, залежно, зокрема, і від віросповідання, оскільки звичай проводити поминальні обіди не є характерним для всіх видів віросповідання. Аналогічна правова позиція висловлена і в постанові (ВС/КЦС № 554/1793/15-ц від 19.03.2018).
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог в частині відшкодування витрат на проведення поминального обіду на суму 4300 грн.
Щодо витрат, на поховання які підтверджуються товарним чеком від 22 січня 2021 р. в сумі 8150 грн., суд приходить до висновку що такі витрати є належно підтвердженими і такими, які в силу вищевказаних норм законодавства підлягають до стягнення на користь потерпілої з обвинуваченого - цивільного відповідача.
Щодо витрат на оплату церковного обряду в розмірі 900 грн. та послуг копання ями в розмірі 800 грн., то при вирішенні питання про можливість їх стягнення з обвинуваченого суд виходить із такого.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, на сторону покладається обов'язок доказування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Потерпіла в поданій позовній заяві вказувала про відсутність документу, підтверджуючого сплату даних витрат.
З врахуванням того, в даному випадку, самою ж цивільною позивачкою вказано ту обставину, що в неї відсутні належні та допустимі докази на підтвердження реального понесення цих витрат,за таких обставин, позовні вимоги потерпілої в цій частині задоволенню не підлягають.
Оскільки ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, останній раніше судимий за умисні злочини, з метою забезпечення виконання вироку та з метою запобігти його спробам вчинити інші кримінальні правопорушення та уникнути від покарання, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Питання документів та речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.. 100 КПК України. Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом повного складання покарання, призначеного цим вироком, та покарання, що призначене за попереднім вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2021 року, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк дев'ять років.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з 20 грудня 2021 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк тримання його під вартою з 22 січня 2021 року по 19 грудня 2021 року включно з розрахунку одному дню тримання під вартою відповідає один день попереднього ув'язнення.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироку законно сили залишити попередній - тримання під вартою.
Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 8150 грн. витрат на поховання.
Процесуальні витрати відсутні.
Документи-ДВД - диски із відеозаписами слідчих експериментів (т.1,а.м.к.п.158,161) залишити в матеріалах справи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження. Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя Красилівського
районного суду ОСОБА_1