Справа № 675/2050/21
Провадження № 3/675/1000/2021
13 грудня 2021 року м. Ізяслав
Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Демчук П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності № 2 Шепетівського районного управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 01.08.1996 року Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області, за ч.1 ст.164-16 КУпАП,
У протоколі про адміністративне правопорушення від 03 грудня 2021 року серії ВАБ № 499444 зазначено, що 15 листопада 2021 року о 13 год. 55 хв. гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 займався забороненими видами господарської діяльності, а саме: здійснив продаж горілки домашнього виробництва гр. ОСОБА_2 за ціною 10 грн. за 0,1 літра. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 164-16 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти продажу алкоголю для ОСОБА_2 та пояснив, що діяльністю з продажу горілки він не здійснює.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.
За змістом ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Оцінка доказів, як це регламентовано ст. 252 КУпАП, здійснюється за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Приписами ст. 129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.
Враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування ст. 32 Конвенції, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в адміністративній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог КУпАП. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в судовому процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Згідно практики Європейського Суду з прав людини адміністративне обвинувачення має бути доведено державою в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Частиною 1 статті 164-16 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Під господарською діяльністю, відповідно до ст. 3 ГК України, розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. При цьому, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Частиною 2 статті 3 ГК України визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
З метою визначення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, необхідно встановити всі характеризуючі ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність та систематичність. При цьому, чітких кількісних критеріїв систематичності (тобто, скільки разів потрібно зайнятися діяльністю для того, щоб вона вважалася підприємницькою) законодавством не встановлено.
Разом з тим, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме: вчинення три і більше разів.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП доказом в справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який повинен містити всі перелічені в даній статті відомості, які необхідні для вирішення справи.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення від 03 грудня 2021 року серії ВАБ № 499444 як підстава для притягнення особи до адміністративної відповідальності, не містить опису систематичності здійснення такої діяльності ОСОБА_1 , оскільки з тексту протоколу слідує, що останній здійснив продаж 100 грам горілки домашнього виробництва один раз 15 листопада 2021 року.
Вказана постанова по справі про адміністративне правопорушення містить дані лише про один випадок придбання у ОСОБА_1 горілки домашнього виробництва, а тому не може бути доказом систематичного зайняття ОСОБА_1 забороненим видом господарської діяльності, щодо якого є спеціальна заборона, встановлена законом.
У матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_1 від 03.11.2021 року, в яких він зазначив, що дійсно виготовляє горілку домашнього виробництва близько трьох місяців, тому що знаходиться в скрутному становищі.
Також у матеріалах адміністративної справи містяться постанова від 15 листопада 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за те, що він придбавав у ОСОБА_1 самогон 15.11.2021 року о 13 год.55 хв. Придбане у ОСОБА_2 не вилучалося.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності, з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164-16 ч. 1 КУпАП, у зв'язку з чим вважаю за можливе до цих правовідносин застосувати п. 1 ст. 247 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 164-16 ч. 2, 245, 247 ч. 1 п. 1, 251, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164-16 ч. 1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя П.В.Демчук