Справа № 766/18171/17
н/п 2/766/3075/21
про залишення позовної заяви без розгляду
16.12.2021 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.,
при секретарі Ференц А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Першої Херсонської державної нотаріальної контори Гудима Олег Борисович про визнання договору дарування недійсним,-
Позивач 20.10.2017р. звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з вищезазначеним позовом.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.10.2017р. відкрито провадження по справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.05.2018р. визначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2020 року справа № 766/18171/17 надійшла до провадження судді Войцеховської Я.В.
Ухвалою суду від 17.04.2020р. справу прийнято до розгляду, призначено справу до розгляду за правилами загального провадження.
05.05.2020р. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
Позивач та його представник в підготовче засідання не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про проведення засідання без її участі, не заперечувала проти закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалами суду від 03.12.2020 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті, повернуто зустрічну позовну заяву.
У судові засідання призначені на 02.03.2021, 26.05.2021, 29.06.2021, 01.07.2021, 23.09.2021, 02.11.2021 року позивач та його представник не з'явилися.
Від відповідача надійшла заява про вирішення питання про залишення позову без розгляду в зв'язку з неодноразовою неявкою позивача в судові засідання.
Відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В призначені судові засідання позивач та його представник не з'явилися, заяв на адресу суду про розгляд справи без їх участі на адресу суду не надходило.
Про належне повідомлення позивача на останні дві дати судових засідань свідчать довідки про доставку смс повідомлень на номер мобільного телефону, вказаного позивачем у заявах та заяви самого позивача про відкладення розгляду справи :
Про належне повідомлення позивача на дату судово засідання 16.12.2021 свідчить заява позивача від 16.12.2021 року про відкладення розгляду справи.
Про належне повідомлення позивача на дату судово засідання 02.11.2021 свідчить довідка про доставку смс повідомлення від 23.09.2021 та заява позивача про відкладення розгляду справи від 27.10.2021 року .
Про належне повідомлення позивача на дату судово засідання 23.09.2021 свідчить довідка про доставку смс повідомлення від 01.07.2021 та заява позивача про відкладення розгляду справи від 21.09.2021 року .
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Така позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2020р. № 658/1141/18.
Встановивши, що позивач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання, призначене на 16.12.2021 року, його представник також не з'явився повторно в судове засідання і від них не надходило заяв про розгляд справи за їх відсутності, суд приходить до висновку про залишення заяви ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним - без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Згідно із п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 223, 257, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Першої Херсонської державної нотаріальної контори Гудима Олег Борисович про визнання договору дарування недійсним - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Суддя Я.В.Шестакова