662/2298/21
2/662/516/2021
20 грудня 2021 року смт Новотроїцьке
Суддя Новотроїцького районного суду Херсонської області Добрострой О.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якої діє адвокат Рева Світлана Леонідівна до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
Ухвалою від 22.11.2021 року позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, які мали бути усунутими протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
З повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7530003022077 вбачається, що позивач отримав ухвалу про залишення його позовної заяви без руху 06.12.2021 року.
08.12.2021 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача адвоката Рева С.Л., відповідно до якої, на виконання ухвали від 22.11.2021 року направляє акт обстеження матеріально-побутових умов від 08.12.2021 року, відповідно до якого місцем фактичного проживання ОСОБА_2 з квітня 2016 року по 2019 рік включно є АДРЕСА_1 .
Станом на 20.12.2021 року недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивачем не усунуті.
Крім того, судом враховується наступне.
Як вбачається з позовної заяви відповідач ОСОБА_2 є громадянином Російської Федерації та має паспорт громадянина Російської Федерації НОМЕР_2 .
Шлюб між сторонами був зареєстрований Рязанським відділом ЗАГС Управління ЗАГС Москви 30 квітня 2016 року, актовий запис №520.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Питання, що виникають у сфері приватно-правових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".
Статтею 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умовами додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Статтею 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Зі змісту наведеної норми можна дійти висновку, що якщо подружжя, що є громадянами різних держав, спільно проживали на території України і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу здійснюється за законодавством України.
Також суд враховує, що відповідно до п. 2 ст. 28 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифіковану Україною відповідним Законом № 240/94-ВР від 10.11.1994, якщо один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий - іншої Договірної Сторони, застосовується законодавство Договірної Сторони, установа якої розглядає справу про розірвання шлюбу.
Законодавством України встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК Українипозови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
В позовній заяві позивачем зазначено адресу місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
Судом, на виконання вимог ч.6 ст.189 ЦПК України, було направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача щодо надання інформації про його зареєстроване місце проживання (перебування).
Згідно інформації Новотроїцької селищної ради Херсонської області від 22.11.2021 р. №5368-02-15/0/21/700-4106-3382, що надійшла до суду 22.11.2021, станом на 19.11.2021 відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 відсутні.
Докази, які підтверджують факт проживання відповідача на території України матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.2 ст.28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відповідно до ч.9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Позивачем на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху було надано акт обстеження матеріально-побутових умов від 08.12.2021, відповідно якого підтверджується фактичне місце проживання ОСОБА_2 , 1982 року народження, за адресою АДРЕСА_1 , з квітня 2016 року по 2019 рік включно.
Разом з тим, відповідно до ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції, що діяла до 01.12.2021) громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Згідно ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»( в редакції, що діяла до 01.12.2021) реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм місце проживання або перебування особи на території України повинно бути зареєстроване.
Суд зауважує, що доказів того, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання або перебування чи постійного заняття (роботи) відповідача є територія на яку поширюється юрисдикція Новотроїцького районного суду Херсонської області позивачем не надано, а направлений до суду акт від 08.12.2021 не може бути належним доказом на підтвердження такого факту, оскільки підтверджує фактичне, а не зареєстроване місце проживання відповідача.
Крім того, сторони спільних дітей не мають та позивач не надає жодних доказів того, не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Також судом враховується, що відповідно до статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77цього Закону; якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначені випадки виключної підсудності.
Шлюб між сторонами укладений на території Російської Федерації, тобто подія, що стала підставою для подання позову, мала місце не на території України, інші підстави, згідно вимог ст.ст.75, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» для розгляду даної справи Новотроїцьким районним судом Херсонської області відсутні
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» У разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими ст. 110 ЦПК
Дослідивши подані позивачем документи, судом встановлено, що позивач не надала докази, на підставі яких можна встановити, що дана цивільна справа підсудна Новотроїцькому районному суду Херсонської області, а суд позбавлений можливості отримати такі докази самостійно.
Відтак, суд приходить до висновку, що ухвала від 22.11.2021 року, якою матеріали позовної заяви ОСОБА_1 залишені без руху, виконана не була, недоліки позовної заяви не були усунуті.
Позивачу було роз'яснено, що у разі неусунення недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
З врахуванням наведеного, а також того, що зазначені в ухвалі недоліки позивачем не усунуті, відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ч. 3ст. 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якої діє адвокат Рева Світлана Леонідівна до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу, вважати неподаною та повернути позивачу.
Позовну заяву з доданими до неї документами повернути позивачу після закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали суду. Копію позовної заяви залишити в суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею, але може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Новотроїцький районний суд Херсонської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Суддя Новотроїцького районного суду
Херсонської області Добрострой О.С.