Справа № 589/2076/21
Провадження № 2/589/1095/21
10 грудня 2021 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Євдокімової О.П.
за участю секретарясудового засідання Мусіхіної І.В.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
треті особи Никонова Г.І. , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Шосткинського міського нотаріального округу Никонова Галина Іванівна, ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом не дійсним
Позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому зазначила, що після смерті чоловіка вона отримала свідоцтво про право на спадщину, як спадкоємиця першої черги, однак в даному свідоцтві нотаріусом невірно визначена її частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Вибір», тому просить скасувати зазначене свідоцтво.
Справа розглядалась у порядку загального позовного провадження із проведеним підготовчого судового засідання.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала мотивуючи їх тими ж підставами.
Відповідач позов не визнав , вважає позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з підстав зазначених в запереченні проти позову, просить в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти задоволення позову, так як позивач не довела, що внесок в статутний капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Вибір» є спільним майном її та померлого, крім цього внески до статутного капіталу є майном товариства а не подружжя, тому просить в задоволенні позову відмовити.
Третя особа Приватний нотаріус Шосткинського міського нотаріального округу Никонова Галина Іванівна заперечує проти задоволення позову позивача. Вважає звернення до суду з зазначеним позовом є неналежним способом захисту прав позивача, та зауважила, що свідоцтво про право на спадщину видано відповідно до вимог діючого законодавства на підставі наданих позивачем заяви та документів. Просить в задоволенні позову відмовити.
Третя особа ОСОБА_5 вважає позов таким, що не підлягає задоволенню. Так він разом з померлим ОСОБА_6 є засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Вибір», яке придбали у попередніх власників. Жодних внесків в статутний капітал вони не робили в тому числі і померлий, а тому посилання позивача , що за їх спільні кошти внесені до зазначеного товариства не відповідають дійсності. Просить в задоволенні позову відмовити.
Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 (а.с. 4), після його смерті відкрилась спадщина.
Спадкоємцями першої черги є позивач - дружина померлого (а.с. 5) та діти .
Позивач отримала свідоцтво про право на спадщину 16.09.2020р. (а.с.6) як дружина померлого.
За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права.
Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України, 2003 року, законами України «Про нотаріат», «;Про міжнародне приватне право», іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права, крім того, у судовій практиці застосовується постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частин першої, другої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом (ст.1301 ЦК України).
Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачою свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. оформлення його неуповноваженою на те посадовою особою; оформлення не за місцем відкриття спадщини; недодержання встановленої законом форми свідоцтва; видача свідоцтва, якщо серед імовірних спадкоємців за законом або заповітом є ненароджена дитина спадкодавця, зачата за його життя тощо.
Таким чином особливість визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину як спеціального способу захисту спадкових прав судом зумовлена сутністю свідоцтва про право на спадщину, що за своєю правовою природою не є правочином.
Як наголошено у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 р. (судова справа № 916/780/18) свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє права та обов'язки, тобто не є правочином.
Однак свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину, і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі.
Оскільки свідоцтво про право на спадщину не має правочинного характеру, воно не може визнаватися недійсним із посиланням на ст. ст. 203, 215-236 ЦК. На які посилається позивач у позовній заяві
При цьому слід звернути увагу, що у книзі 6 ЦК «Спадкове право» визначений ще один спеціальний спосіб захисту спадкових прав - внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, що досить часто ототожнюється у судовій практиці з визнанням такого свідоцтва недійсним. Хоча між цими двома способами захисту існує істотна різниця, невипадково вони розміщені в окремих статтях глави 89 ЦК.
Відповідно до ч. 2 ст. 1300 ЦК на вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. Зміни до свідоцтва про право на спадщину вносяться без визнання попереднього свідоцтва про право на спадщину недійсним. У такому випадку нотаріус повинен вилучити у спадкоємців раніше видані свідоцтва та замість них видати нові, з актуальною інформацією.
При цьому слід враховувати правову позицію Верховного Суду, який в постанові від 13.11.2019 р. (судова справа № 758/5329/15, провадження № 61-18376св18) відзначив, що передбачений ст. 1300 ЦК порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину є самостійним способом захисту прав спадкоємців.
У разі настання підстав для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину законом не обумовлюється, що зміни до нього повинні вноситись внаслідок визнання попереднього свідоцтва недійсним.
Звертаючись з вимогою про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, слід зважати на те, що сторона у спірних правовідносинах не позбавляється права на спадкування, проте її частка змінюється.
У судовому засіданні позивач зазначила, що в свідоцтві про спадщину її не влаштовує саме визначена частка в статутному капіталі вказаного товариства. Інших претензій до зазначеного свідоцтва вона не має.
Отже даному випадку правильним способом захисту прав позивача є саме внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, а не про визнання його недійсним, так як позивач не позбавлена права спадкувати за законом першої черги, а тому законних підстав для скасування даного свідоцтва про прийняття спадщини нема, а тому в задоволенні позову слід відмовити
Так як позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню то нема законних підстав для стягнення з відповідача і сплачений нею при подачі позову судовий збір .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 84, 263-265 ЦПК України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Шосткинського міського нотаріального округу Никонова Галина Іванівна, ОСОБА_5 про визнання не дійсним свідоцтва про право на спадщину за законом виданого на ім'я ОСОБА_1 від 16.09.2020р. зареєстрованим за № 1316.
Рішення може бути оскаржене в Сумський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 10.12.2021
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області О.П.Євдокімова