Справа № 569/24439/21
16 грудня 2021 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судового засідання Добровчан К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ромашко Людмили Григорівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватний виконавець Виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ромашко Людмила Григорівна (далі - представник позивача) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватний виконавець Виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчиненний приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 22 червня 2021 року за №207536 про стягнення заборгованості на користь ТОВ «Форвард Фінансів» заборгованість в розмірі 8994,63 грн.
Позовну заяву мотивує тим, що 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №207536 про стягнення заборгованостіна користь ТОВ «Форвард Фінансів», якому ТОВ «ЦЕНТР ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ», відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №02-06/21 від 02.06.2021 року, якому ТОВ «Вердикт Капітал» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №28-01/21 від 28.01.2021 року, якому ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛ ВЕСТА» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №16-01/19/1 від 16.01.2019, якому ТОВ «Кредитні ініціативи» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №2019-ІКІ/ВЕСТА, якому Акціонерним товариством «Альфа-Банк» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №1 від 21.06.2016 року, заборгованості за кредитним договором №482092639 від 09.06.2014 року, укладеного між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , в загальній сумі 8 994,63 грн. Однак, виконавчий напис не підлягає виконанню, так як він вчиненний з порушенням діючого законодавства, зокрема: оспорюванні виконавчі написи нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства; документи, які надані для вчинення виконавчих написів не свідчать про безспірність суми заборгованості; не надано доказів видачі кредиту та сплати заборгованості; не додано виписки з особового рахунку за кредитним договором; не надано розрахунку заборгованості; не надано оригінал кредитного договору.
Представник позивача 30 листопада 2021 року звернулася до суду із заявою про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватний виконавець Виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 01 грудня 2021 року вищевказаний позов було забезпечено шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса від 22 червня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., та зареєстрованого в реєстрі за № 207536 про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» в сумі 8994,63 грн., до вирішення справи по суті.
Ухвалою суду від 01 грудня 2021 року позовну заяву представника позивача Ромашко Л.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову так як в силу діючого законодавства нотаріус мав право вчиняти виконавчий напис та дотримався при цьому усіх вимог.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович в судове засідання не з'явився жодного разу, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний виконавець Виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович в судове засідання не з'явився жодного разу, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПКфіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №207536 про стягнення заборгованості на користь ТОВ «Форвард Фінансів» заборгованість в розмірі 8994,63 грн.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до частин восьмої, одинадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
У частині п'ятій статті 254 КАС України зазначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, -через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (стаття 255 КАС України).
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що виконання судового рішення про присудження полягає у вчиненні певних дій або в утриманні від певних дій, передбачених судовим рішенням. Наприклад, за судовим рішення про стягнення коштів відповідач повинен сплатити позивачу відповідну суму; за рішенням про припинення дії, яка порушує право, відповідач повинен утриматись від відповідних дій тощо. Водночас інші судові рішення, зокрема рішення про визнання права, про зміну правовідношення, виконанню не підлягають, оскільки такі судові рішення безпосередньо створюють відповідний правовий ефект: призводять до усунення правової невизначеності, змінюють правовідношення.
Безпосередній правовий ефект створює і судове рішення про визнання незаконним та нечинним нормативно-правового акта: такий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням. Указане судове рішення не потребує його виконання.
Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить висновки: 1) про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині; 2) про зобов'язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині. Отже, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими було передбачено зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов'язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду.
Тому Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи відповідача щодо зупинення ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду (01 листопада 2017 року), оскільки зупинення виконання обов'язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови не впливає на набрання вказаною постановою законної сили та її дію в частині визнання незаконною та нечинною постанови № 662.
Таким чином, вчиняючи 22 травня 2017 року виконавчі написи № 779 та № 780, приватний нотаріус Авдієнко О. В. неправомірно керувалася пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів № 779 та № 780 такими, що не підлягають виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Оскарженний виконавчий напис вчиненний нотаріусом 22 червня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та позивачем договів про надання споживчого кредиту №482092639 від 09.06.2014 року не був посвідченний нотаріально.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про задоволення позову.
Крім того, 16 грудня 2021 року до ухвалення рішення у справі представник позивача адвокат Ромашко Л. подала клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги, представником позивача адвокатом Ромашко Л.Г. було надано суду: договір про надання правничої допомоги № б/н від 26.11.2021 року, акт приймання-передачі від 15.12.2021 року, наданих адвокатом послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 26.11.2021 року, меморіальний ордер " 25956401SB про оплату адвокату 3000 гривень за надання правової допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
16 грудня 2021 року відповідачем ТзОВ "Фарвард Фінансів" було подано клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, в якій відповідач зазначав, що 3000 грн є неспівмірними між складністю справи та, що такі витрати не є підтвердженні. Однак в заяві лише на власний розсуд висвітлено припущення, що такі витрати є неспівмірними зі складністю справ, однак не подано доказів такої неспівмірності.
Зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу здійснюється судом лише за клопотанням іншої сторони ( ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ( ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Доводи відповідача ТОВ "Форвард Фінансів" про необхідність зменшення судових витрати є безпідставними та необґрунтованими.
Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини шостої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано належних доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано доказів на їх спростування.
Витрати, які поніс позивач на правову допомогу у справі є доказаними, пов'язаними з розглядом справи, обґрунтованими та пропорційними до предмета спору, значення справи для сторін.
Проаналізувавши надані докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, зважаючи на складність справи, з врахуванням співмірності із складністю справи та виконаних адвокатом робіт часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, які документально підтверджені, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені, у розмірі 908, 00 гривень.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В И Р I Ш И В:
Позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ромашко Людмили Григорівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватний виконавець Виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задоволити.
Визнати такими, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 22 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №207536 про стягнення заборгованості на користь ТОВ «Форвард Фінансів» заборгованість в розмірі 8994,63 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», ЄДРПОУ 44328497, місцезнаходження: м. Київ, б. Чоколівський, буд. 19.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на сторові відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович , місцезнаходження: м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на сторові відповідача - Приватний виконавець Виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 4а/6а, оф. 304.
Суддя Рівненського міського суду Н.Г. Кучина