Справа №949/1321/21
14 грудня 2021 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Дубровицької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дубровицької міської ради та просить визначити йому додатковий строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті його баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з моменту набрання законної сили рішенням суду.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельні ділянки, загальною площею 2,52 га, які розташовані на території Лісівської сільської ради Сарненського району Рівненської області. Під час пошуку свідоцтва про народження баби, позивач виявив в шафі, серед документів - заповіт, про існування якого він раніше не здогадувався. Із вказаного заповіту позивач дізнався, що його баба, ОСОБА_2 залишила на його ім'я заповіт від 29 січня 2004 року, яким вона заповіла позивачу житловий будинок з надвірними будівлями та все майно. Для подання заяви про прийняття спадщини позивач звернувся до приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Таборовця М.І., однак він повідомив, що так, як на момент смерті ОСОБА_2 він з нею не проживав, тому пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини та рекомендував йому звертатися до суду. На день смерті ОСОБА_2 проживала одна, за адресою: АДРЕСА_2 . Малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця, непрацездатного вдівця та непрацездатних батьків спадкодавця, які б претендували на обов'язкову частку майна останньої - немає.
До початку судового засідання від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, а позов просить задоволити.
Від представника відповідача до початку судового засідання надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечують.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14 грудня 2020 року судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с.5).
Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 квітня 2003 року (а.с.10) та земельні ділянки, загальною площею 2,52 га, які розташовані на території Лісівської сільської ради Сарненського району Рівненської області, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №076527 (а.с.11).
Згідно заповіту, посвідченого 29 січня 2004 року сільським головою Лісівської сільської ради Дубровицького району Рівненської області Кузло Р.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №20, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належний їй на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями та все майно заповіла ОСОБА_1 (а.с.9).
Згідно довідки за вих. №45/1 від 30 серпня 2021 року, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради, ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала по АДРЕСА_2 . На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала одиноко (а.с.8).
Як вбачається із повідомлення приватного нотаріуса Таборовця М.І. №121/01-09 від 07 жовтня 2021 року, згідно Витягу зі Спадкового реєстру за №66759295 від 07 жовтня 2021 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.6, 7).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , позивач звернувся до приватного нотаріуса, однак йому було повідомлено, що він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленум Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
Як на підставу позовних вимог, позивач у позовній заяві вказує, що шестимісячний строк для прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, оскільки про існування заповіту йому раніше відомо не було.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до роз'яснень, даних у п.24 постанови Пленум Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем за заповітом та встановлено, що заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 він не подав своєчасно у шестимісячний строк, в зв'язку з тим, що про існування заповіту йому раніше відомо не було, оскільки про існування заповіту він дізнався лише коли виявив його в шафі під час пошуку свідоцтва про народження баби.
Таким чином перешкодою для своєчасного подання позивачем заяви про прийняття спадщини за заповітом була необізнаність позивача про наявність заповіту, тому суд визнає вказану обставину поважною, при цьому продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом не буде суперечити закону та не порушить будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів, тому за вищенаведених обставин, слід дійти висновку, що є достатні підстави для задоволення позовних вимог та визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
Керуючись ст.ст.1223, 1233, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Дубровицької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задоволити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті його баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з моменту набрання законної сили рішенням суду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 17 грудня 2021 року о 16-00 год.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає по АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 13 квітня 1998 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області.
Відповідач: Дубровицька міська рада, вул. Воробинська, 4, м.Дубровиця Рівненська область, код ЄДРПОУ 05390907.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області Оборонова І.В.