Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" червня 2007 р. 10:40 Справа № АС-42/259-07
вх. № 6974/1-42
Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.
за участю секретаря судового засідання Булавінова Ю.В.
представників сторін
позивача - Горбань О.В. (дов.)
відповідача - Пікалов О.В. (дов.)
по справі за позовом ТОВ сільськогосподарського підприємства "Мелихівське", с. Мелихівка Нововодолазького району Харківської області
до Нововодолазької МДПІ Харківської області, с. Н. Водолага Харківської області
про спонукання к вчиненню дій
Позивач просить суд визнати заборгованість до бюджету, яка лічитьсястаном на 31.12.2005р. по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 121228,87грн., безнадійною відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та зобов'язати відповідача списати даний борг як безнадійний.
Відповідач проти позову заперечує повністю, свої заперечення виклав у відзиві на позов.
Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності підприємства є вирощування сільськогосподарських культур. Протягом 2003-2005 років господарська діяльність ТОВ СП "Мелихівське" супроводжувалась несприятливими погодними умовами.
03.07.06р. відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку з доходу фізичних осіб в частині повноти та своєчасності перерахування до бюджету, за результатами якої складено довідку №17-028/41. Перевіркою встановлено, що позивач утримував із заробітної плати своїх працівників податок, але до бюджету не сплачував. По даним перевірки станом на 31.12.2005р. заборгованість відповідача по податку з доходів фізичних осіб складає 121288,87 грн.
Позивач не заперечує факт наявності заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 121288,87 гривень, але вважає цю заборгованість безнадійною в силу наступних обставин:
Заборгованість в сумі 121288,87 грн. виникла станом на 31.12.2005р. внаслідок форс-мажорних обставин, що підтверджується висновками ТПП України від №6673/05-4 від 19.06.2003р., №7180/05-4 від 27.06.2003р., №12201/05-4 від 12.09.2003р., №3125/05-4 від 22.07.2004р., №6672/05-4 від 19.06.03р.
Згідно фінансових звітів Позивача «Звіт про фінансові результати" за підсумками 2003 року, в якому виникли форс-мажорні обставини, розмір прямих збитків, які виникли внаслідок таких обставин, рахувався в сумі 1606,2 тис.грн., при цьому підприємство мало заборгованість по заробітній платі, оренді землі, по фіксованому сільськогосподарському податку, перед кредиторами та постачальниками на загальну суму 2378,1 тис.грн.
Наступні роки 2004-2005 були фінансово складні.
Пунктом 18.2 ст. 18 Закону N 2181 визначено випадки та критерії визнання податкового боргу платників податків безнадійним та процедуру їх списання, зокрема, під терміном "безнадійний" розуміється:
"г" - податковий борг юридичних та фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Відповідач в обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що відповідно до ст. 68 Закону України № 2505 від 03.25.2005 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України" заборонено у 2005 році проводити реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами... Ця заборона також закріплена в ст.70 Закону України від 20.12.2005 року № 3235 «Про Державний бюджет України на 2006 рік", та на 2007 рік Законом України №398 від 30.11.2006р.
Ст. ст. 2, 4, 9 Закону України "Про систему оподаткування" передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Стаття 9 Закону України "Про систему оподаткування" закріплює перелік обов'язків платників податків, де одним з них є обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, і що цей обов'язок припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Довідкою відповідача №17-028/41 від 03.07.06р. підтверджена наявність суми боргу у позивача зі сплати податку з доходів фізичних осіб станом на 31.12.05р. в сумі 121228,87грн.
Позивачем надано до матеріалів справи документальні докази про існування факту непереборної сили, який спричинив загибель врожаю Позивача, а саме висновки Торгово-Промислової Палати України №6673/05-4 від 19.06.2003р., №7180/05-4 від 27.06.2003р., №12201/05-4 від 12.09.2003р., №3125/05-4 від 22.07.2004р., №6672/05-4 від 19.06.03р., в яких зазначено, що несприятливі погодні умови: відсутність снігового покриву взимку 2002-2003р., зливи та градобій влітку 2003р., посуха осінню 2003р., надмірні опади у травні 2004р., що відбулися та спричинили загибель і пошкодження посівів сільськогосподарських культур на площах позивача (загибель озимої пшениці у 2003р., та посівів проса у 2004р.) є форс-мажорними обставинами), а тому відповідно до п.18.2 ст.18 Закону України "Про порядок погашенню зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" такий борг підлягає списанню.
Згідно розрахунку завданих збитків, що підтверджено документально, позивачем в 2003 р. отримані збитки при вирощуванні основних культур отримані збитки в сумі 3505,3тис.грн., згідно фінансових звітів позивача за підсумками 2003 року, в якому виникли форс-мажорні обставини, розмір збитків склав 1606,2 тис.грн., при цьому підприємство мало заборгованість у сумі 2378,1 тис.грн.
В наступні роки 2004-2005 згідно балансів позивача підприємство також мало збитки, в 2004р. - 1365,7 тис.грн., в 2005р. - 851,5 тис.грн.
Пунктом 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено випадки та критерії визнання податкового боргу платників податків безнадійним та процедуру їх списання, зокрема, під терміном "безнадійний" розуміється:
"г" - податковий борг юридичних та фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Згідно з діючим Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, розробленим на виконання вимог Закону N 2181 (наказ ДПАУ від 14.03.2001 р. N 103, зареєстрований у Мін'юсті України 10.01.2002 р. N 16/6304 із змінами та доповненнями), факт наявності обставин непереборної сили підтверджується ТПП України, рішенням Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації або рішенням КМУ про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха. Вказані уповноважені органи видають відповідний документ, в якому зазначається фактична дата виникнення форс-мажорних обставин.
Як передбачено пунктом 3.4 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001 р. № 103, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2002 р. за № 16/6304, під безнадійним податковим боргом розуміється податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин наприклад стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), тобто не з вини платників податків, і які неможливо упередити або запобігти своїми заходами, за умови, що форс-мажорні обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань.
Водночас на підставі пп. 4.2 Порядку № 103 день виникнення безнадійного податкового боргу визначається, виходячи з конкретного місяця, в якому такий факт мав місце.
Стосовно зв'язку між настанням форс-мажорних внаслідок несприятливих умов у 2003р. - 2004р. на площах позивача та боргом з прибуткового податку за відповідні роки, суд зазначає, що засвідчені ТПП України форс-мажорні обставини спричинили загибель посівів сільськогосподарських культур, вирощування та продаж врожаю яких фактично є головним видом господарської діяльності позивача. За таких обставин позивач не зміг отримати запланованих доходів від продажу врожаю загиблих сільськогосподарських культур.
Загальна сума витрат на пересів сільськогосподарських культур склала 778,4 тис.грн., про що свідчать надані позивачем розрахунки.
Таким чином позивач не мав можливості за 2003 рік повністю здолати пагубний вплив форс-мажорних обставин на результати фінансово-господарської діяльності товариства. Результати фінансової кризи, яка виникла у результаті загибелі посівів у 2003 році вплинули на результати господарської діяльності позивача також у 2004-2005р.р.
Крім зобов'язань по сплаті податків, позивач повинен був виконувати і цивільно-правові зобов'язання, необхідність у яких викликана потребами його господарської діяльності (заборгованість перед банківськими установами за кредитними договорами, по сплаті заробітної плати, орендної плати за земельні паї, заборгованість перед постачальниками необхідної продукції: паливно-мастильні матеріали, запчастини до с/г техніки, добрива та ін.).
Оскільки чинне законодавство не передбачає механізму визнання таких зобов'язань безнадійними, через що їх несвоєчасне виконання з невідворотністю спричинить банкрутство позивача.
З огляду на викладене, форс-мажорні обставини для позивача спричинили неотримання запланованих доходів, прямі несприятливі фінансові наслідки від загибелі посівів та витрат на їх пересів в сумі 778,4 тис. грн., обтяження іншими зобов'язанням. Здійснивши витрати на ліквідацію наслідків форс-мажорних обставин та маючи вказану заборгованість, позивач не мав можливості своєчасно сплатити прибутковий податок у повному обсязі.
Таким чином, несплачений своєчасно прибутковий податок з доходів фізичних осіб трансформувався в податковий борг.
Отже, єдиною причиною виникнення у позивача боргу по сплаті прибуткового податку, вказаного у позовній заяві є форс-мажорні обставини, дію яких позивач не міг ані передбачити, ані попередити, ані усунути власними силами. Згідно з п.п. "в" п.п.18.2.1 п. 18.2 ст.18 Закону України №2181-111 податковий борг, що виник внаслідок форс-мажорних обставин визнається безнадійним і підлягає списанню.
Суд зазначає, що правовий інститут списання безнадійного податкового боргу встановлений законом України № 2181, який є законом про оподаткування. За змістом названого закону списання безнадійного податкового боргу призводить до погашення податкових зобов'язань, що його сформували. Таким чином, згідно з законом про оподаткування, яким є Закон України №2181, внаслідок списання безнадійного податкового боргу обов'язок платника податку сплатити ті суми податків і зборів, які входять до його складу, припиняється. З огляду на викладене, списання безнадійного податкового боргу є невід'ємною частиною механізму справляння податків, зборів (обов 'язкових платежів).
В силу приписів Закону України "Про систему оподаткування" зміна механізму справляння податків, зборів (обов 'язкових платежів) можлива лише шляхом внесення змін до законів про оподаткування. В Закон України №2181 відповідні зміни, які б зупиняли дію п.п."в" п.п.18.2.1 п.18.2 вказаного закону, не вносились. Натомість, зупинення дії названої норми закону було здійснено Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", та на "...2006 рік". Однак, згаданий закон не є законом про оподаткування і тому не може вносити змін до законодавчо визначеного механізму справляння податків.
Законом України №398 від 30.11.06р. зупинено на 2007 рік дію п.п. "в" та "г" п.п.18.2.1 ст.18 Закону України №2181, але суд зазначає, що спірні правовідносини виникли до 2006 року.
Законодавчий орган в змозі зупинити дію певних норм закону, але не в змозі зупинити непереборну природну силу, внаслідок якої виникають форс-мажорні обставини, тому примушення сільгоспвиробника-платника податку до погашення податкового боргу, який виник внаслідок обставин непереборної сили, приведе до масового банкрутства та знищення вітчизняного сільгоспвиробника, що призведе до більшої економічної та політичної кризи в суспільстві, ніж несплата такої податкової заборгованості.
На підставі наведеного, суд задовольняє позовні вимоги.
Керуючись статтями 4, 8, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
Позовні вимоги задовольнити.
Зобов"язати Нововодолазьку МДПІ у Харківській області визнати безнадійним на підставі п.п."в" п.п.18.2.1 п.18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг ТОВ СП "Мелихівське" по податку з доходів фізичних осіб у сумі 121288,87 грн., який рахується за підприємством станом на 31.12.2005р.
Зобов'язати Нововодолазьку МДПІ у Харківській області списати як безнадійний на підставі п.п."в" п.п.18.2.1 п.18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг ТОВ СП "Мелихівське" по податку з доходів фізичних осіб у сумі 121288,87 грн., який рахується за підприємством станом на 31.12.2005р.
Стягнути з держбюджету на користь Сільськогосподарського ТОВ "Мелихівське" (63000 Харківська область, Нововодолазький район, с.Мелихівка, вул.Центральна, 284, код 00707188) держмито в сумі 3,40 грн.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі складена 25.06.2007р.
Суддя Яризько В.О.