Справа № 216/5725/21
Провадження № 2/216/2739/21
іменем України
09 грудня 2021 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Кузнецова Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Кацюби В.І.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та в законних інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: виконавчого комітету Центрально-Міської районної ради, Органу опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим будинком, -
встановив:
Позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом, який обґрунтовувала тим, що вона є власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстровані позивач, її донька ОСОБА_2 , зять ОСОБА_4 та неповнолітній онук ОСОБА_3 . Відповідачі з січня 2019 року не проживають у вказаному житловому приміщенні. Разом з цим, позивач за рахунок своїх власних коштів сплачує за відповідачів комунальні платежі, що нараховуються на кількість зареєстрованих осіб у будинку. Крім того, реєстрація відповідачів унеможливлює оформлення субсидії, внаслідок чого відбувається порушення прав позивача. У зв'язку з чим, позивач просить визнати відповідачів таким, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача, відповідно до ч. 1 ст. 276 ЦПК України, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідачі, про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, судом повідомлялися належним чином, але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк не подали суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подали до суду відзив на позовну заяву.
У зв'язку з чим, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Суд, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України та Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу будинку та земельної ділянки від 11.10.2018 позивач є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як встановлено з акту, затвердженого головою квартального комітету від 26.08.2021 відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та фактично там не проживають з січня 2019 року.
З висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради від 06.12.2021, суд встановив, що орган опіки та піклування вважає доцільним визнання малолітнього ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, оскільки таке рішення не призведе до порушення охоронюваних законом житлових прав малолітньої дитини.
У відповідності до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 405 ЦК України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, №4, №7 та №11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Таким чином, суд приходить до висновку, що перешкоди створені відповідачами позбавляють позивача можливості користуватися та розпоряджатися належним йому на праві приватної власності нерухомим майном. Тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позов.
У силу ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до ст.ст. 3,6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. Реєстрація місця проживання це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.
Таким чином, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є самостійною та достатньою підставою дня зняття цієї особи з реєстрації.
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 15, 319, 321, 391, 405 ЦК України, ч. 2 ст. 2, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 223, 259, 263-265, 276, 279 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та в законних інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: виконавчого комітету Центрально-Міської районної ради, Органу опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим будинком - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
-позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
-відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 воєводство, РНОКПП: НОМЕР_2 ;
-відповідач: ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 воєводство, РНОКПП: НОМЕР_3 ;
-відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 воєводство, РНОКПП: НОМЕР_4 ;
-третя особа: виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27;
-третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27.
Суддя Р.О. Кузнецов