Справа № 202/7957/21
Провадження № 1-кс/202/6820/2021
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
17 грудня 2021 року м. Дніпро
слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, має на утриманні 4 малолітніх дітей, депутата Дніпропетровської обласної ради, працюючого на посаді першого заступника Криворізького міського голови, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.129 КК України, -
У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021040000000903 від 10.12.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.129 КК України.
16 грудня 2021 року на адресу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.129 КК України.
Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 16 грудня 2021 року.
Згідно з матеріалами клопотання, в ході досудового розслідування встановлено, що рішенням Дніпропетровської обласної ради №І-І/VI від 12.11.2010 року ОСОБА_5 обрано головою Дніпропетровської обласної ради VI скликання. Так, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду в органі місцевого самоврядування, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а відтак, будучи відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України службовою особою, будучи зобов'язаним неухильно додержуватись зазначених вище вимог законодавства, а також діяти на засадах законності, вчинив умисний корупційний злочин у сфері службової діяльності за таких обставин.
Так, до сфери управління Дніпропетровської обласної ради входить Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (код ЄДРПОУ 23926934) (далі КП ДОР «Аульський водовід»), яке засновано на спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Дніпропетровської області. Відповідно до статуту КП ДОР «Аульський водовід», підприємство створено з метою задоволення потреб населення Дніпропетровської області в якісній питній воді та для надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Станом на 2010 рік КП ДОР «Аульський водовід» мало заборгованість за зобов'язаннями з оплати електроенергії перед Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпрообленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго»).
В свою чергу, у голови Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_5 в період часу з листопада 2010 року до серпня 2011 року (більш точну дату органом досудового розслідування не встановлено) виник злочинний умисел, направлений на протиправну передачу на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» нерухомого майна, яке належить до об'єктів електроенергетики, шляхом зловживання своїм службовим становищем, який останній реалізував наступним чином.
Так, ОСОБА_5 , як голова Дніпропетровської обласної ради, на підставі повноважень та обов'язків згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування», маючи можливості та обов'язок організації роботи підпорядкованих йому заступників голови обласної ради, а також службових осіб відділів виконавчого апарату обласної ради, був відповідальним за дотримання порядку приватизації комунального майна, яке належить на праві спільної власності територіальним громадам сіл, селищ, міст Дніпропетровської області.
Крім того, голова Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_5 з метою реалізації свого злочинного умислу не пізніше серпня 2011 року вступив у попередню змову з невстановленими на теперішній час службовими особами Дніпропетровської обласної ради, комунальних підприємств обласної ради та ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» з метою вчинення в інтересах товариства незаконної передачі об'єктів нерухомого майна в порушення чинного законодавства.
Так, голова Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_5 у серпні 2011 року, більш точну дату слідством не встановлено, реалізовуючи злочинний умисел, направлений на протиправну передачу на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» нерухомого майна, яке належить до об'єктів електроенергетики комунальної форми власності, перебуваючи на своєму робочому місці в приміщенні Дніпропетровської обласної ради за адресою: м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 2 (колишня назва:м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, буд. 2), діючи умисно, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби в інтересах третіх осіб, надав вказівку службовим особами відділу комунального господарства та комунальної власності Дніпропетровської обласної ради підготовити проект рішення обласної ради «Про доповнення переліку об'єктів комунального майна, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області об'єктами електропостачання». Відповідно до підготовленого проекту рішення облради, заплановано визнати 580 об'єктів електропостачання, які розташовані на території Дніпропетровської області, об'єктами права спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області, закріпити зазначені об'єкти електропостачання за обласним комунальним підприємством «Електромережі-Південне» (далі - ОКП «Електромережі-Південне»), надати ОКП «Електромережі-Південне» дозволи виступати поручителем КП ДОР «Аульський водовід» за зобов'язаннями з оплати електроенергії перед ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», передавати ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» під заставу та відчужувати об'єкти електропостачання, які закріплені за підприємством на праві господарського відання та уповноважено директора ОКП «Електромережі-Південне» укласти договори застави, поруки, відчуження.
В свою чергу, відповідно до злочинного замислу голови Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_5 та інших осіб, з якими він перебував у попередній змові, винесення на сесію обласної ради та затвердження проекту рішення у вказаній редакції мало на меті надати йому вигляд попереднього рішення про продаж майна, забезпечити видимість додержання процедури приватизації комунального майна з метою подальшого таємного проведення непрозорого, неконкурентного та незаконного продажу об'єктів електропостачання, та надасть іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам можливість вчиняти подальші дії з оформлення права власності та подальшої реалізації об'єктів електропостачання.
05.08.2011 року проект рішення обласної ради «Про доповнення переліку об'єктів комунального майна, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, об'єктами електропостачання», розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, затверджено та винесено на розгляд 8-ї сесії Дніпропетровської обласної ради VI скликання.
Під час обговорення проекту рішення на пленарному засіданні Дніпропетровської обласної ради 12.08.2011 року голова обласної ради ОСОБА_5 з метою забезпечення прийняття вказаного проекту рішення та доведення свого злочинного наміру до кінця, особисто запевнив депутатів обласної ради про те, що надається лише попередня згода на продаж майна та після проведення інвентаризації та оцінки майна питання затвердження порядку та ціни продажу буде винесено на розгляд сесії обласної ради, що в подальшому зроблено не було.
Присутні під час голосування депутати Дніпропетровської обласної ради були впевнені, що голосують за надання попередньої згоди на продаж майна, та що після проведення інвентаризації та оцінки майна питання затвердження порядку та ціни продажу буде винесено на розгляд сесії обласної ради. Результати голосування оформлені як рішення № 160-8/VI від 12.08.2011 «Про доповнення переліку об'єктів комунального майна, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, об'єктами електропостачання» (далі - Рішення ДОР №160-8/VІ), відповідно до якого доповнено перелік об'єктів нерухомого майна, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області об'єктами із закріпленням на праві господарського відання за ОКП «Електромережі-Південне». ОКП «Електромережі-Південне» дозволено виступати поручителем КП ДОР «Аульський водовід» за зобов'язаннями з оплати електроенергії перед ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», передавати ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» під заставу та відчужувати об'єкти електропостачання, які закріплені за підприємством на праві господарського відання, та уповноважено директора ОКП «Електромережі-Південне» укласти договори застави, поруки, відчуження.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на протиправну передачу ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» нерухомого майна, яке належить до об'єктів електроенергетики, голова Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_5 12.08.2011 року, в робочий час, перебуваючи у своєму робочому кабінеті за адресою: проспект Олександра Поля, 2 м. Дніпро (колишня назва: м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, буд. 2), діючи умисно, всупереч інтересам служби, в інтересах третьої особи - ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», зловживаючи своїм службовим становищем, підписав Рішення ДОР №160-8/VІ «Про доповнення переліку об'єктів комунального майна, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, об'єктами електропостачання», на підставі якого дозволив ОКП «Електромережі-Південне» відчуження об'єктів електропостачання, які закріплені за підприємством на праві господарського відання.
Крім того, з метою реалізації злочинного наміру, направленого на незаконне відчуження об'єктів нерухомого майна комунальної власності, голова Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_5 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам служби, підписав довіреності № вих-1250/0/2-11 від 20.07.2011 року та №59/0/2-12 від 16.01.2012 року, якими протиправно уповноважив сторонню особу ОСОБА_7 , яка не є працівником облради та комунального підприємства, представляти інтереси облради в підприємствах бюро технічної інвентаризації та інших підприємствах, установах і закладах з питань реєстрації прав власності з наданням права підписувати та подавати від імені облради необхідні документи, вносити платежі.
ОСОБА_7 , в період з 2011 року по 2013 року, на підставі виданих головою Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_5 довіреностей здійснив дії з підготовки технічної документації на нерухоме майно - будівлі трансформаторних підстанцій на території Дніпропетровської області.
Згідно з рішенням обласної ради від 15.03.2013 року №430-18/VІ, ОСОБА_8 з 04.04.2013 року призначено на посаду директора ОКП «Електромережі-Південне» строком на один рік з укладанням контракту від 04.04.2013 року № 135-1.
Починаючи з 12 липня 2013 року, директор ОКП «Електромережі-Південне» ОСОБА_8 , який призначений на посаду на підставі рішення обласної ради та був їй підзвітний, використовуючи рішення Дніпропетровської обласної ради №160-8/VІ як формальну підставу для укладення договорів з відчуження майна, уклав 55 договорів з ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» про продаж об'єктів нерухомого майна на загальну суму 9 745 149,90 грн. з ПДВ (8 120 958,25 грн. без ПДВ), всі дії якого з продажу майна були достовірно відомі та охоплювались умислом голови Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_5 .
Таким чином, голова Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_5 , діючи умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем та, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи в інтересах третьої особи, з метою одержання юридичною особою ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» неправомірної вигоди у вигляді незаконної переваги у придбанні комунального майна за заниженою на 357 723 гривні ціною, на підставі наданих йому повноважень, достовірно знаючи про те, що питання продажу майна жодного разу на комісію Дніпропетровської обласної ради з питань приватизації комунального майна не виносилось, у порушення загальної процедури приватизації комунального майна, визначеної п.4 розділу 4 Положення, в порушення п.5.1, п.5.3 розділу 5 Положення, без опублікування інформації про продаж майна у засобах масової інформації, визначеної комісією з питань відчуження комунального майна; в порушення порядку п.п.7.2.1 розділу 7 Положення та п.8.1, п.8.2 розділу 8 Положення без проведення аукціону, уповноваженим на це обласною радою суб'єктом; діючи в порушення принципів законності, відкритості та прозорості; повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про порядок приватизації та відомостей про об'єкти приватизації; не забезпечивши конкурентності продажу, передбачених розділом 2 Положення та ч.2 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного майна», умисно не забезпечив дотримання встановленої процедури приватизації комунального майна та не виніс питання продажу майна на розгляд обласної ради, внаслідок чого об'єкти комунального майна незаконно вибули зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, та громадським інтересам спричинено шкоду на загальну суму 9 745 149,90 грн. з ПДВ (8 120 958,25 грн. без ПДВ), що більш ніж у 14 784 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є тяжкими наслідками.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб використанні службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки громадським інтересам, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У жовтні 2016 року ОСОБА_5 , у зв'язку з займаною ним посадою першого заступника міського голови, стало достовірно відомо про проведення досудового розслідування кримінального провадження за фактом розтрати бюджетних коштів службовими особами Криворізької міської ради.
Розуміючи, що правоохоронними органами можуть бути встановлені факти злочинної діяльності як стосовно службових осіб Криворізької міської ради які діяли на виконання його вказівок, так і групи підприємств, які причетні до вчинених злочинів, ОСОБА_5 , прагнучи порушити психічну рівновагу потерпілого, з тим, щоб підпорядкувати собі його волю, вирішив застосувати психічне насильство до ОСОБА_9 , особи, якій відомі фактичні дані, щодо вчинюваних злочинів, та яка могла бути допитана правоохоронними органами як свідок.
ОСОБА_5 , нехтуючи загальноприйнятими правилами людської поведінки щодо охорони життя та здоров'я особи, використовуючи свої службові повноваження, у період жовтня 2016 року, більш точний час слідством не встановлено, викликав до свого службового кабінету № 318, розташованому на 3 поверсі виконкому Криворізької міської ради за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Молодіжна, 1, ОСОБА_10 , який займав посаду начальника управління капітального будівництва виконкому Криворізької міської ради, знаходився в підпорядкуванні ОСОБА_5 та був обізнаний щодо можливих незаконних дій ОСОБА_5 .
У жовтні 2016 року, в денний час доби, перебуваючи в приміщенні службового кабінету № 318, розташованому за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Молодіжна, 1, маючи прямий умисел на погрозу вбивством та усвідомлюючи, що ця погроза здатна викликати у ОСОБА_10 побоювання за своє життя, ОСОБА_5 словесно інтенсивно в грубій формі погрожував останньому вбивством.
Вербальна погроза, висловлена за таких обставин, була сприйнята потерпілим ОСОБА_9 як реальна, чим викликала в нього почуття страху і тривоги, переконала у реальності здійснення погрози, оскільки він розумів, що перебуває у службовій залежності від ОСОБА_5 , а також те, що ОСОБА_5 має вогнепальну зброю - пістолет ТТ № НОМЕР_1 та гладкоствольної рушниці BINELLI №MS12/4740Z/ НОМЕР_2 , та приватну озброєну охорону, тобто потерпілий сприймав погрозу вбивством як таку, що може здійснитися.
Крім того, ОСОБА_5 , нехтуючи загальноприйнятими правилами людської поведінки щодо охорони життя та здоров'я особи, використовуючи свої службові повноваження, у листопаді та грудні 2016 року, більш точний час слідством не встановлено, викликав до свого службового кабінету № 318, розташованого на 3 -му поверсі виконкому Криворізької міської ради, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Молодіжна, 1, ОСОБА_10 , який займав посаду начальника управління капітального будівництва виконкому Криворізької міської ради, знаходився в підпорядкуванні ОСОБА_5 з метою залякування ОСОБА_9 та примушування його до підписання завідомо неправдивих документів - актів виконаних робіт з ПАТ «Криворіжіндустрбуд».
У листопаді та грудні 2016 року, більш точний час слідством не встановлено, в денний час доби, перебуваючи в приміщенні службового кабінету № 318, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Молодіжна, 1, маючи прямий умисел на погрозу вбивством та усвідомлюючи, що ця погроза здатна викликати у ОСОБА_10 побоювання за своє життя, ОСОБА_5 словесно інтенсивно в грубій формі погрожував останньому вбивством.
Вербальна погроза, висловлена за таких обставин, була сприйнята потерпілим ОСОБА_9 як реальна, чим викликала в нього почуття страху і тривоги, переконала у реальності здійснення погрози, оскільки він розумів, що перебуває у службовій залежності від ОСОБА_5 , а також те, що ОСОБА_5 має вогнепальну зброю - пістолет ТТ № НОМЕР_1 та гладкоствольної рушниці BINELLI №MS12/4740Z/ НОМЕР_2 та приватну озброєну охорону, тобто потерпілий сприймав погрозу вбивством як таку, що може здійснитися.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися в погрозі вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, кваліфікуються за ч. 1 ст. 129 КК України.
У жовтні 2016 року ОСОБА_5 , у зв'язку з займаною ним посадою першого заступника міського голови, стало достовірно відомо про те, що ОСОБА_11 має зв'язки з політичними конкурентами ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 , прагнучи порушити психічну рівновагу потерпілого, з тим, щоб підпорядкувати собі його волю з метою усунення політичних конкурентів та запобігання поширення негативної інформації про себе, вирішив застосувати психічне насильство до ОСОБА_11 - особи, якій відомі фактичні дані, щодо вчинюваних злочинів.
ОСОБА_5 , нехтуючи загальноприйнятими правилами людської поведінки щодо охорони життя та здоров'я особи, використовуючи свої службові повноваження, у період жовтня 2016 року, більш точний час слідством не встановлено, викликав до свого службового кабінету № 318, розташованого на 3-му поверсі виконкому Криворізької міської ради, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Молодіжна, 1, ОСОБА_11 , який займав посаду начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, знаходився в підпорядкуванні ОСОБА_5 та був обізнаний щодо можливих незаконних дій ОСОБА_5 .
У жовтні 2016 року, в денний час доби, перебуваючи в приміщенні службового кабінету № 318, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Молодіжна, 1, маючи прямий умисел на погрозу вбивством та усвідомлюючи, що ця погроза здатна викликати у ОСОБА_11 побоювання за своє життя, ОСОБА_5 словесно інтенсивно в грубій формі погрожував останньому вбивством у разі, якщо останній не припинить спілкування та обмін інформацією щодо діяльності Криворізької міської ради з політичними опонентами - членами політичних партій «Сила людей», «Укроп», «Самопоміч».
Вербальна погроза, висловлена за таких обставин, була сприйнята потерпілим ОСОБА_11 як реальна, чим викликала в нього почуття страху і тривоги, переконала у реальності здійснення погрози, оскільки він розумів, що перебуває у службовій залежності від ОСОБА_5 , а також те, що ОСОБА_5 має вогнепальну зброю - пістолет ТТ № НОМЕР_1 та гладкоствольної рушниці BINELLI №MS12/4740Z/ НОМЕР_2 та приватну озброєну охорону, тобто потерпілий сприймав погрозу вбивством як таку, що може здійснитися.
До того ж, починаючи з листопада 2016 року, більш точний час слідством не встановлено, на підставі запиту Криворізької місцевої прокуратури № 2, відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради розпочато процедуру здійснення перевірки 78 торгових павільйонів. На початку 2017 року надійшов повторний запит із тих же питань.
На підставі цього, після збору необхідної інформації і матеріалів перевірки начальник відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради ОСОБА_11 довів до відома працівників відділу про необхідність об'єктивного проведення перевірки та обов'язкового фіксування порушень містобудівного законодавства, встановлених під час її проведення.
ОСОБА_5 , нехтуючи загальноприйнятими правилами людської поведінки щодо охорони життя та здоров'я особи, використовуючи свої службові повноваження, перед початком перевірки, приблизно наприкінці березня - початку квітня 2017 року, викликав до свого службового кабінету № 318, розташованому на 3-му поверсі виконкому Криворізької міської ради, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Молодіжна, 1, ОСОБА_11 , який займав посаду начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, знаходився в підпорядкуванні ОСОБА_5 та був обізнаний щодо можливих незаконних дій ОСОБА_5 .
Наприкінці березня - початку квітня 2017 року, в денний час доби, перебуваючи в приміщенні службового кабінету № 318, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Молодіжна, 1, маючи прямий умисел на погрозу вбивством та усвідомлюючи, що ця погроза здатна викликати у ОСОБА_11 побоювання за своє життя, ОСОБА_5 словесно інтенсивно в грубій формі погрожував останньому вбивством в разі відмови виконати вимогу не фіксувати порушення містобудівного законодавства, встановлені перевіркою 78 торгових павільйонів.
Вербальна погроза, висловлена за таких обставин, була сприйнята потерпілим ОСОБА_11 як реальна, чим викликала в нього почуття страху і тривоги, переконала у реальності здійснення погрози, оскільки він розумів, що перебуває у службовій залежності від ОСОБА_5 , а також те, що ОСОБА_5 має вогнепальну зброю - пістолет ТТ № НОМЕР_1 та гладкоствольної рушниці BINELLI №MS12/4740Z/ НОМЕР_2 та приватну озброєну охорону, тобто потерпілий сприймав погрозу вбивством як таку, що може здійснитися.
Окрім того, 12.05.2017 року, у робочий час, одразу після затримання прокуратурою Дніпропетровської області виконувача обов'язків начальника управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , нехтуючи загальноприйнятими правилами людської поведінки щодо охорони життя та здоров'я особи, використовуючи свої службові повноваження, викликав до свого службового кабінету № 318, розташованому на 3 -му поверсі виконкому Криворізької міської ради, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Молодіжна, 1, ОСОБА_11 , який займав посаду начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, знаходився в підпорядкуванні ОСОБА_5 та був обізнаний щодо можливих незаконних дій ОСОБА_5 та висловив вимогу останньому виїхати з міста Кривого Рогу, піти у відпустку та не з'являтися на виклики правоохоронних органів і не розголошувати їм інформацію про злочинну діяльність службових осіб Криворізької міської ради та пов'язаних осіб, а в разі відмови виконати вимогу погрожував фізичною розправою, а саме умисним вбивством.
ОСОБА_11 , розуміючи, що перебуває у службовій залежності від ОСОБА_5 , а також те, що ОСОБА_5 має вогнепальну зброю та приватну озброєну охорону і висловлював свої погрози інтенсивно в грубій формі, у зв'язку із співпрацею ОСОБА_11 із правоохоронними органами сприйняв висловлену погрозу вбивством реально і мав реальні підстави побоюватися її здійснення.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися в погрозі вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, кваліфікуються за ч. 1 ст. 129 КК України.
За сукупністю ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 364 КК України.
15 грудня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 364 КК України.
Слідчий в обґрунтування клопотання зазначив про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що знаходячись на свободі підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, враховуючи наявність у нього паспорту для виїзду за кордон та оголошення у розшук ОСОБА_5 постановою старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління прокуратури Дніпропетровської області від 14.06.2017 у кримінальному провадженні №42015040770000031. У ході проведення заходів у кримінальному провадженні №42015040770000031, направлених на встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 , органом досудового розслідування встановлено, що 16.05.2017 підозрюваний ОСОБА_5 здійснив виїзд з України через пункт пропуску «Доманово» Волинської області та більше року до території України не повертався. Крім того, ОСОБА_5 документований паспортом громадянина Польщі серії НОМЕР_3 та має нерухомість у вказаній країні, що у сукупності із тяжкістю кримінального правопорушення та невідворотністю покарання обґрунтовує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_5 , використовуючи свої зв'язки, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.
Про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_5 в подальшому, як у спосіб погроз, так і реально може незаконно впливати на свідків у провадженні, а саме на ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інших свідків зазначеного кримінального правопорушення, останній може впливати на даних осіб для зміни їх показів на такі, що будуть вигідні стороні захисту. Вказаний ризик також обґрунтовується наявністю підозри у вчиненні кримінальних проступків, погрози вбивством по відношенню до ОСОБА_11 , та ОСОБА_9 , які у вказаному кримінальному провадженні мають статус потерпілих. Вказаний ризик є реальним, враховуючи наявність у ОСОБА_5 озброєної приватної охорони та безпосередньо у ОСОБА_5 зброї, пістолета ТТ № НОМЕР_1 та гладкоствольної рушниці BINELLI №MS12/4740Z/ НОМЕР_2 .
Обставинами, які підтверджують ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, які мали місце протягом тривалого часу у період з 2011 по 2017 рік, можна зробити висновок, що протиправна діяльність підозрюваного є систематичною, умисною та пов'язаною із погрозою вбивства. Вказані факти також дають підстави вважати, що ОСОБА_5 є схильним до вчинення кримінальних правопорушень та перебуваючи на свободі може повторно вчинити новий умисний злочин.
Прокурор у своєму клопотанні звертає увагу слідчого судді на те, що запобіжні заходи не пов'язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, у зв'язку із чим просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів, із визначенням розміру застави у розмірі 4072 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 14.12.2021 року становить 9 744 296 грн.
У судовому засіданні прокурори підтримали клопотання та просили його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Наголосили на обґрунтованості підозри та просили застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На думку прокурорів існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам та застосування більш м'якого запобіжного заходу є неможливим.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 , в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов'язання. Наголосила на необґрунтованості підозри та відсутністю складу злочину передбаченого ч.2 ст.364 КПК України та недоведеність ризиків передбачених ст.177 КПК України.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав доводи свого захисника. Звернув увагу на те, що він не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя, заслухавши прокурорів, підозрюваного, захисника підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021040000000903 від 10.12.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.129 КК України.
15 грудня 2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 364 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.129 КК України, за які законом передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суспільну небезпеку інкримінованих ОСОБА_5 кримінально протиправних дій.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З приводу доводів захисника щодо необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
З огляду на зазначене, враховуючи, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки наявність відомостей про перетин 16.05.2017 року ОСОБА_5 державного кордону України, не свідчить про бажання підозрюваного виїхати за межі України. Слідчий суддя критично відноситься до наданої копії паспорту громадянина Польщі, серії НОМЕР_3 , оскільки прокурором жодним належним доказом не доведено, що зазначений паспорт належить ОСОБА_5 .
Крім того, прокурором також не доведено існування ризиків передбачених п. 2, п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обґрунтування не носить характер наявності реальної можливості існування даних ризиків та в судовому засіданні встановлено, що досудове розслідування триває з 2015 року.
Слідчий суддя приймає до уваги існування ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, згідно якого підозрюваний, використовуючи свої зв'язки, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Виходячи із зазначеного, оцінюючи в сукупності обставини вчиненого кримінального правопорушення та матеріали кримінального провадження, вважаю, що не було доведено неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш м'якого запобіжного заходу та вважаю вказаний запобіжний захід невмотивовано жорстким.
З приводу клопотання захисника підозрюваного про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу
Однак, зважаючи на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч.2 ст.364 КК України, слідчий суддя вважає, що за встановлених під час судового розгляду обставин та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою та доходить висновку, про можливе застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.
Щодо визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, виходячи з вимог статей 176, 177, 178, 182 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, матеріальне становище підозрюваного, та наданих органом досудового розслідування доказів щодо спричинених матеріальних збитків, слідчий суддя вважає, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного у даному кримінальному провадженні є застава в розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 135 000,00 грн.)
Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, та не порушує права підозрюваного.
Так, у відповідності до положень ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, однак при цьому слід також враховувати особисті обставини його життя, а саме те, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, має родину - дружину, літніх батьків та п'ятеро дітей, четверо з яких є малолітніми, позитивно характеризується за місцем постійного проживання, має винагороди, грамоти, подяки за плідну працю, є публічною особою, перебуває на посаді першого заступника Криворізького міського голови, має певний рівень суспільної поваги, що свідчить про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків.
З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки даної особи для надання показань тощо, доходжу висновку про необхідність відмови в задоволення клопотання про застосовування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважаю, що даний випадок є виключним і для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та запобігання встановленим ризикам вважає необхідним визначити заставу у розмірі, який перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде достатнім для забезпечення досягнення мети запобіжних заходів.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов'язки.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -
В задоволенні клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.129 КК України - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 135 000 (один мільйон сто тридцять п'ять тисяч) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок UA158201720355229002000017442, МФО: 820172, код ЄДРПОУ: 26239738, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня застосування запобіжного заходу такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.
Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 194 КПК України.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу; при цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень; застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Визначити дату закінчення дії ухвали в частині покладених обов'язків - 11 лютого 2022 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1