Справа № 212/10036/21
2/212/4622/21
20 грудня 2021 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лапшин Володимир Валентинович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
08 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лапшин В.В., звернулася до суду з позовом до відповідача ТОВ «Форвард Фінансів», у якому просила суд визнати виконавчий напис № 70430 від 11.06.2021, вчинений приватний нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у розмірі 9832,02 грн., таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у вересні 2021 року позивач від приватного виконавця Сидорук Л.В. поштою отримала постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.09.2021 з примусового виконання виконавчого напису № 70430 від 11.06.2021 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованість в сумі 9832,02 грн. Позивач не погоджується з виконавчим написом, вважає, що він вчинений з порушенням вимог законодавства, а саме нотаріусом проігноровані вимоги ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», згідно якій нотаріус вчиняє написи за умови, що з дня виникнення права вимоги стягувача минуло не більше трьох років, натомість у виконавчому написі зазначено, що стягнення проводиться за період з 26.12.2016 по 07.06.2021, тобто понад три роки. Крім того, виконавчий напис повинен вчинятися лише за нотаріально посвідченими договорами, а оскільки позивач такий договір не укладав, то ця обставина є підставою для визнання виконавчого напису таким, що підлягає виконанню.
09 листопада 2021 року ухвалою судді відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз'яснено учасникам справи їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.
08 грудня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що доводи позивача не заслуговують на увагу, відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису біли надані документи, що підтверджують безспірність заборгованості, просив відмовити у задоволенні позову. Крім того, надав заяву про зменшення витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що заявлені витрати не визначені, не надано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, у тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату, просив відмовити позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу.
Станом на час розгляду справи від приватного нотаріуса Грисюк О.В. будь-які пояснення у справі не надходили. Відповідно до інформації, розміщеної у вільному доступі на офіційному сайті Мін'юст України - у Єдиному реєстрі нотаріусів приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна відсутня.
Від приватного виконавця Сидорук Л.В. також пояснення не надходили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Вивчивши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 11 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис № 70430 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є Боржником за Кредитним договором 592094513 від 26 грудня 2016 року , укладеним з АТ «Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 2 від 21 грудня 2020 є ТОВ «ФК «Флексіс», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 21-12/20 від 21 грудня 2020 є ТОВ «Вердикт Капітал», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 28-01/21 від 28 січня 2021 є ТОВ «Центр Фінансового Лізингу», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 02-06/21 від 02 червня 2021 є ТОВ «Форвард Фінансів».
Строк платежу за Кредитним договором 592094513 від 26.12.2016 настав, боржником допущено прострочення платежів, стягнення заборгованості проводиться за період з 26.12.2016 по 07.06.2021, у розмірі 9182,02 грн., у тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 719,77 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 1491,02 грн., строкова заборгованість за комісією становить 371,23 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом становить 5000 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 1600 грн., за вчинення виконавчого напису 650,00 грн., загальна сума , що підлягає стягненню 9832,02 грн. (а.с. 5).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. від 20.09.2021 відкрито виконавче провадження № 66874179 з примусового виконання виконавчого напису № 70430, виданого 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форвард Фінансів» заборгованості в розмірі 9832,02 грн. (а.с. 6).
Як вбачається з наданої поз0ивачем копії свідоцтва про шлюб, ОСОБА_1 змінила прізвище у зв'язку із реєстрацію шлюбу, на ОСОБА_1 (а.с. 13).
Предметом спірних правовідносин у цій справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Статтею 525 ЦК України заборонено односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону), зокрема Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з пп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Також пп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до підпункту 3.5. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.
Згідно із приписами підпунктів 5.1. та 5.2. пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.
Пунктом 1.37 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що розрахунково-касове обслуговування клієнта банком здійснюється на підставі відповідного договору, укладеного між ними.
Тобто порядок, періодичність друкування форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видання або відсилання клієнту (п. 5.6 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ 04.07.2018 № 75, далі - Положення № 75).
Первинний документ банку - це документ, який містить відомості про операцію, складається на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України (на паперових носіях або в електронній формі) (пп. 14 п. 3 Положення № 75).
Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 4071/14-ц та від 12.04.2018 у справі № 761/32388/13-ц.
З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від ТОВ «Форвард Фінансів» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Також не встановлено, що при винесені виконавчого напису нотаріусом встановлено, що заборгованість є безспірною.
Крім того, суду не доведений факт повідомлення позивача не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення ним кредитних зобов'язань, а також не надано доказів на підтвердження отримання цієї вимоги позивачем.
Також, на думку суду, включення до загальної заборгованості суми заборгованості за комісією, обумовлює наявність спору щодо стягнення за виконавчим написом, оскільки відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21 вересня 2021 року, прийнятої у справі № 910/10374/17.
Зазначене вище дає суду підстави для визнання спірного виконавчого напису № 19091 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, 07 жовтня 2021 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Лапшиним В.В. укладено Договір № 07/10/2021 про надання правничої допомоги (а.с. 10), відповідно до якого сторонами погоджено, що оплата послуг (гонорар) проводиться клієнтом по взаємній домовленості. Обсяг та вартість робіт визначаються та погоджуються шляхом підписання виконаних робіт по кожній конкретній справі, також доданий акт виконаних робіт № 01 до договору про надання правничої допомоги , яка полягає у консультації, роз'ясненні норм законодавства та складання позовної заяви, усього у розмірі 4000 грн., також у цьому Акті сторони погодили, що його підписання свідчить про здійснення оплати у повному обсязі (а.с. 16).
Враховуючи, що витрати на правову допомогу документально підтверджені та доведені, пов'язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, суд дійшов висновку про стягнення судових витрат на правничу допомогу у повному обсязі у розмірі 4 000 грн., таким чином, відхиляючи доводи відповідача щодо не співмірності витрат складності справи.
Згідно із ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 908 грн. за подачу позову та 454 грн. за подачу заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610, 623, 1054 ЦК України, ст.ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 141, 178, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лапшин Володимир Валентинович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 70430 від 11 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» заборгованості за Кредитним договором № 592094513 від 26.12.2016 у розмірі 9182,02 грн., у тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 719,77 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 1491,02 грн., строкова заборгованість за комісією становить 371,23 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом становить 5000 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 1600 грн., за вчинення виконавчого напису 650,00 грн., загальна сума , що підлягає стягненню 9832,02 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. та судовий збір у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн.
Заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 66874179 з примусового виконання виконавчого напису № 70430, вчиненого 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» заборгованості у загальній сумі 9832,02 грн., що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни, продовжують діяти протягом дев'яносто днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», ЄДРПОУ 44328497, юридична адреса: 03186, м. Київ, бул. Чоколівський, 19.
Треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, адреса: АДРЕСА_2 ;
приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, адреса: 49083, м. Дніпро, вул. Хмельницького Богдана, 4 офіс 400.
Повне судове рішення складено та підписано 20 грудня 2021 року.
Суддя: О. В. Колочко