Справа № 201/9464/21
Провадження № 2/201/3546/2021
02 грудня 2021 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Шумейко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко Сергій Григорович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Стислий виклад позиції позивача
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 20 вересня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко Сергій Григорович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 22 березня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю. було вчинено виконавчий напис за № 254 про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс» заборгованості в розмірі 447 488,58 грн. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко С.Г. від 16 серпня 2021 року відкрито виконавче провадження № 66513370 на виконання виконавчого напису № 254 від 22 березня 2021 року. Вказаний виконавчий напис, позивач вважає таким, що вчинений з порушенням вимог чинного законодавства. Крім того, зазначає про відсутність безспірності грошової вимоги, а тому сума заборгованості не відповідає фактичним обставинам та не є безспірною (а.с.1-6).
18 листопада 2021 року від керівника ТОВ «ФК «ФАКТОРІНС» ТЛ. Огородника надійшов відзив на позовну заяву в якому останній просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог пославшись на наступне. Так відповідачем відповідно до норм чинного законодавства та кредитного договору надіслано повідомлення про відступлення та вимогу повідомлення про дострокове погашення заборгованості, що підтверджується описом вкладених у лист, фіскальним чеком та списком згрупованих відправлень Украпошта Експрес. Щодо безспірності заборгованості зазначили, що при зверненні товариства до нотаріуса було подано вичерпний пакет документів, передбачений Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, натомість позивачем не надано жодного доказу на підтвердження відсутності простроченої заборгованості та відсутності порушення зобов'язання за кредитним договором (а.с.52-57).
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 20 вересня 2021 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.41-42).
27 вересня 2021 року ухвалою суді відкрито провадження у справі позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко Сергій Григорович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та витребувано докази (а.с.43-45).
Позивач в судове засідання не з'явився 02 грудня 2021 року надав заяву про слухання справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав (а.с. 82).
Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Фактичні обставини, встановлені судом
07 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» було укладено договір «Автопакет» № 8/2007/840-К/729-АП про надання позивачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 11 572,28 доларів США на придбання автотранспортного засобу та витрати, пов'язанні з його державною реєстрацією, строком до 06 червня 2014 року зі сплатою 14,3 % річних.
Відповідно пункту 3 договору в якості забезпечення виконання зобов'язання Позичальником Зобов'язань щодо погашення Кредиту/Кредитної лінії, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, Позичальник передає в заставу Автотранспортний засіб, що набувається Позичальником по договору купівлі - продажу автотранспортного засобу/довідці-рахунку № СФ -0009909 від 05 червня 2007 року, укладеного між позичальником та ТОВ «Автоприват».
Згідно п.1.1.4 Договору, банк надає Позичальнику кредит з терміном погашення до 06 червня 2014 року (а.с.20-22).
16 березня 2009 року ВАТ КБ «Надра» було надіслано ОСОБА_1 претензію про погашення заборгованості в розмірі 15 545,05 доларів США станом на 13 березня 2009 рок (а.с.23).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2010 року справа №2-4552/10 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» борг у сумі 119 597,33 грн. та судові витрати по справі, яке набрало чинності 24 січня 2013 року (а.с.24-25).
На виконання виконавчого листа №2-4552/10 виданого 15 листопада 2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 42231788 (а.с. 26).
26 лютого 2016 року постановою державного виконавця Резніченко А.О. виконавче провадження № 42231788 було завершено і повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 (а.с.27-34).
21 березня 2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 254, яким стягнуто на користь ТОВ «Фінансова компанія «Факторінгс» до якого перейшло право вимоги на підставі договору про відступлення прав вимоги № GL2N78545 від 08 травня 2020 року, який укладений між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК Факторінгс» з боржника ОСОБА_1 заборгованості яка виникла за Договором «Автопакет» №8/2007/840-К/729-АП від 07 червня 2007 року, який укладено між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» та згідно виписки з рахунку боржника від 22 березня 2021 року становить 447 488,58 грн. та складається з 326 634 грн. основного боргу та 120 854,58 грн. процентів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 15 квітня 2018 року по 15 березня 2021 рік (а.с.9).
13 серпня 2021 року ТО «ФК «Факторінгс» звернулися до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко С.Г. з заявою про прийняття до виконання та відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом № 254 (а.с. 10).
16 серпня 2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко С.Г. на виконання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса, відкрито виконавче провадження № 66513370 (а.с. 12-13).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За загальним правилом статей 15, 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій: шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Разом з тим нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною стягувачем.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком.
Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом розділом ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. При цьому нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Для правильного застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження №14-278гс18).
Висновки за результатами розгляду матеріалів справи
На суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, цією статтею; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Як встановлено статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Зі змісту наведених правових норм вбачається покладення процесуального обов'язку на кожну із сторін довести належними доказами наявність або відсутність тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
До матеріалів справи долучений Договір «Автопакет» від 07 червня 2007 року укладений між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» про надання позивачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 11 572,28 доларів США на придбання автотранспортного засобу та витрати, пов'язанні з його державною реєстрацією, строком до 06 червня 2014 року зі сплатою 14,3 % річних. Згідно п.1.1.4 Договору, банк надає Позичальнику кредит з терміном погашення до 06 червня 2014 року (а.с.20-22).
Окрім того суду надано договір про відступлення права вимоги № GL2N78545 від 08 травня 2020 року ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «ФК Факторінгс» за Договором «Автопакет» №8/2007/840-К/729-АП від 07 червня 2007 року (а.с. 75-76), однак доказів належного сповіщення боржника про зміну кредитора у зобов'язанні відповідно до положень ст.ст.516-518 ЦК України суду надано не було.
Також суду не представлено розрахунку заборгованості за відсотками, що унеможливлює перевірку правильності їх нарахування. Крім того, строк договору сплинув 06 червня 2014 року, а нарахування відсотків поза межами строку дії договору жодним чином не обгрунтовано.
Позивачем надано рішення Шевченківського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2010 року справа №2-4552/10, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» борг у сумі 119 597,33 грн.
Відповідно рішення суду заборгованість позивача перед відповідачем станом на 17 березня 2009 рік становила 15 532,12 доларів США, що дорівнювало 119 597,33 грн, а саме 94 483,39 грн. сума основного боргу, 19 819,34- заборгованість за відсотками, 5 294,60 грн. пеня.
На виконання виконавчого листа №2-4552/10 виданого 15 листопада 2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 42231788 (а.с. 26), а 26 лютого 2016 року постановою державного виконавця Резніченко А.О. виконавче провадження № 42231788 було завершено і повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з твердженнями позивача, про те що виконавчий напис вчинено поза межами строку позовної давності, та нотаріусу не було надано документи на підтвердження безспірності заборгованості.
Право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Встановлені судом фактичні обставини не дають суду підстав вважати вказаний у виконавчому написі розмір заборгованості позичальника безспірним, а виконавчий напис винесеним відповідно до чинного законодавства України.
З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), докази належного повідомлення боржника про зміну кредитора у зобов"язанні, тому на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед Відповідачем є безспірним.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що виконавчий напис вчинено за відсутності доказів безспірності вимог відповідача та поза межами перебігу трьохрічного строку з дня виникнення права вимоги.
Оцінивши усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, в розумінні вказаних норм, а тому підлягають задоволенню в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко Сергій Григорович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити в повному обсязі.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко Сергієм Григоровичем. від 22 березня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 254, за яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс» у розмірі 447 488,58 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс» (ЄДРПОУ 40298218, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, буд. 15А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати в розмірі 908 грн.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс», ЄДРПОУ 40298218, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, буд. 15А
Треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу
Виноградова Владислав Юріївна, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 15А,
приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко Сергій
Григорович, м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого, буд. 30, оф. 5
Повний текст рішення виготовлено 07 грудня 2021 року
Суддя С.О. Демидова