14 грудня 2021 року
м. Рівне
Справа № 570/4768/20
Провадження № 22-ц/4815/1540/21
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савонік Наталії Ігорівни на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 08 вересня 2021 року у складі судді Красовського О. О., ухвалене в м. Рівне Рівненської області,
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог вказувало, що на підставі заяви б/н від 06.05.2019 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту. Зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором у відповідача станом на 08 вересня 2020 року виникла заборгованість в сумі 77 697,67 грн. з яких: 41 920,35 грн. заборгованості за тілом кредиту, 25 450,54 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 2627,43 грн. заборгованості за нарахованими відсотками, 7 699,35 грн заборгованості за простроченими відсотками. Просив суд стягнути з відповідача заборгованість у зазначеному розмірі, а також судові витрати.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 08 вересня 2021 року вказаний позов задоволено повністю. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ ПриватБанк» 77 697, 67 грн. - заборгованість за кредитом згідно правочину № б/н від 06.05.2019 року; та 2102 грн. 00 грн. - судові витрати (сплата судового збору), а всього 79 799 грн. 67 коп..
Рішення суду першої інстанції вмотивоване передбаченим законом обов'язком позичальника повернути кредит у строк та на умовах, передбачених договором, та обґрунтовано тими обставинами справи, які вказують, що про такий обов'язок позичальник не був дотриманий, а тому заборгованість, до якої включено окрім тіла, відсотки та прострочені відсотки, підлягає стягненню в судовому порядку.
Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, представник ОСОБА_1 - адвокат Савонік Наталія Ігорівна оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує на помилковість застосування місцевим судом ст. 634 ЦК України, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору та пояснює, що Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку неодноразово змінювалися останнім в період виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду в цій справі. Зазначає, що ОСОБА_1 було повністю погашено тіло кредиту, що підтверджується випискою по рахунку. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Згідно ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що 06 травня 2019 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н.
Договір складається із Анкети-заяви, Пам'ятки клієнта, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку.
Про згоду відповідача на укладення договору свідчить підпис ОСОБА_1 в Анкеті-заяві.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Спірні відносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, і - як наслідок - виникнення заборгованості, про стягнення якої Банк і звернувся з даним позовом до суду.
Із долученого до позовної заяви розрахунку вбачається, що Банк визначив заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 08 вересня 2020 року в розмірі 77 697,67 грн. з яких: 41 920,35 грн. заборгованості за тілом кредиту, 25 450,54 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 2627,43 грн. заборгованості за нарахованими відсотками, 7 699,35 грн заборгованості за простроченими відсотками.
Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Водночас, відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, ч.1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
На обґрунтування позовних вимог Банк зазначав, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами банківських послуг та Тарифами банку складають між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Окрім того, вказував, що заявою відповідача підтверджується і той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були йому надані для ознайомлення в письмовій формі. На підтвердження додано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» від 06.05.2019 року, яка підписана сторонами.
Разом з тим, при дослідженні вказаної Заяви встановлено, що остання не містить даних про суму кредиту чи кредитного ліміту, даних про номер, вид та строк дії кредитної картки.
Вказана Заява містить підпис ОСОБА_1 в графі про отримання та ознайомлення з Пам'яткою клієнта, Тарифами і основними умовами обслуговування і кредитування, проте докази на підтвердження того, що вона ознайомлена саме із цими документами, відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.
На обґрунтування позовних вимог Банк вказує, що при укладання договору сторони керувалися саме вказаними нормами законодавства, при цьому, формулярами та стандартними формами є Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, згідно яких обслуговується відповідач.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо зміни кредитного ліміту, сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Покликання у апеляційній скарзі на те, що позичальник був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, згідно яких обслуговується відповідач, включаючи стягнення неустойки за порушення умов договору, заслуговують на увагу суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З тексту Заяви, підписаної відповідачем, не вбачається, що особа ознайомилася з умовами надання преміальної кредитної картки Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature, Витяг із Тарифів обслуговування яких долучений позивачем до позовної заяви, оскільки останні не підписані відповідачем, а тому такі Витяги не є належним доказом встановлення та погодження сторонами умов укладеного між ними кредитного договору.
Оскільки відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні таких позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк».
Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17.
За таких обставин, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача наведених у позовній заяві та розрахунку заборгованості станом на 08.09.2020 року нарахованих та відсотків, розрахованих з урахуванням передбаченого Умовами та правилами порядку збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов'язань у разі недостатності на рахунку коштів для нарахування відсотків, заборгованості за простроченими відсотками в розмірі та заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит в розмірі відсоткової ставки визначеної з урахуванням Тарифів з обслуговування преміальних кредитних карток Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature, яку сторони в письмовому вигляді не обумовлювали.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що позовна вимога про стягнення заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором підлягає до задоволення.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою позикодавцю в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № б/н від 06.05.2019 року, наданого Банком, заборгованість позичальника по тілу кредиту (поточне тіло - 41920,35 грн., + прострочене тіло - 25450,54 грн.) становить 67 370 гривень 89 копійки.
Така заборгованість відповідачем не спростована, підтвердження розрахунками, наданими позивачем, де відображено рух коштів з використанням кредиту та його погашенням, і відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору, а тому підлягає до стягнення.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по відсотках та прострочених відсотках.
У зв'язку з наведеним, апеляційний суд приходить до переконання, що місцевим судом було неповно встановлено обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють кредитні правовідносини, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № б/н від 06.05.2019 року в частині тіла кредиту на суму 67 370,89 грн..
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Як вбачається із платіжного доручення від 29.10.2020р № ZZ429B16CV, Банком при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір в сумі 2102,00 грн.
Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені ним судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого за подачу позовної заяви в сумі 2 102,00 грн.. З огляду на задоволення позовних вимог Банку у відсотковому відношенні до заявлених на 91,2%, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення витрати по сплаті судового збору в сумі 1 917,02 грн..
При зверненні із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції відповідачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 3 153,00 грн.. Вимоги апеляційної скарги зводилися до ухвалення нового судового рішення у справі та відмову в позові повністю. Зважаючи на задоволення вимог апеляційної скарги на 8,8% від заявлених, до стягнення з позивача на користь відповідача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених апеляційних вимог в сумі 277,46 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савонік Наталії Ігорівни задовольнити частково.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 08 вересня 2021 року скасувати.
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, юридична адреса: 01001, м.Київ вул.Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором № бн від 06 травня 2019 року в сумі 67 370 (шістдесят сім тисяч триста сімдесят) гривень 89 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, юридична адреса: 01001, м.Київ вул.Грушевського, 1Д) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 917 (одна тисяча дев'ятсот сімнадцять) гривень 02 копійок.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, юридична адреса: 01001, м.Київ вул.Грушевського, 1Д) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 277 (двісті сімдесят сім) гривень 46 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 грудня 2021 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Хилевич С. В.
Шимків С. С.