Справа № 761/40888/21
Провадження № 1-кс/761/22555/2021
16 листопада 2021 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з вищою освітою, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працює директором ТОВ «Запорожці», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у кримінальному провадженні № 12021100030000614, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12021100030000614, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 без визначення розміру застави.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_8 , будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та визначивши подальше вчинення злочинів як основне джерело для здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, діючи з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, шляхом скоєння умисних злочинів - розбоїв, тобто нападів з метою заволодіння чужим майном, поєднаних із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, вчинив нові кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 з метою вчинення умисних злочинів, направлених на вчинення нападів з метою заволодіння чужим майном, поєднаних із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, у невстановлений досудовим розслідуванням час вступив у попередню змову з ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та невстановленою досудовим розслідуванням особою. Вищевказані особи попередньо, умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, вступили у попередню змову між собою з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий всім співучасникам, з розподілом функцій кожного співучасника групи, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_8 як керівнику групи, свідомо виконуючи всі його вказівки, тобто заздалегідь, до початку вчинення злочинів домовились про спільне їх вчинення.
Органом досудового розслідування встановлено, що для вчинення злочинів, що являють собою підвищену суспільну небезпеку, співучасниками вчинення злочинів заздалегідь було розроблено план з розподілом функцій, згідно з яким об'єктами вчинення злочинів визначено фізичних осіб - мешканців міста Києва та юридичних осіб, що здійснюють свою господарську діяльність на території міста Києва, які мають у володінні значні суми готівкових грошових коштів в національній або іноземній валюті. Предметом злочинного посягання було визначено чуже майно, а саме, готівкові грошові кошти та інші матеріальні цінності.
Так, для підготовки та вчинення злочинів, вчинюваних за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_8 підшукав з числа своїх знайомих осіб, в тому числі тих, які мали кримінальне минуле, розподілив функції кожного зі співучасників групи, а також осіб, які повинні були сприяти реалізації розробленого ним злочинного плану та які повинні були входити до числа вказаних осіб як активні учасники.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 умисно, здійснюючи підбір та перевірку надійності співучасників, знаходячись в невстановленому місці та у невстановлений час, не пізніше початку березня 2021 року запропонував своїм знайомим ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та невстановленій досудовим розслідуванням особі взяти участь у вчиненні нападів з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу та застосуванням такого насильства, на що останні добровільно надали свою згоду.
Відповідно до розробленого ОСОБА_8 плану злочинних дій, його співучасникам необхідно було здійснити наступне: провести розвідувально-пошукові заходи, направлені на встановлення об'єктів злочинних посягань - фізичних осіб з числа мешканців міста Києва та юридичних осіб, що здійснюють свою господарську діяльність на території міста Києва, які мають у володінні значні суми готівкових грошових коштів в національній або іноземній валюті або інші матеріальні цінності, для здійснення на них розбійних нападів; установити під час проведення зазначених заходів місце проживання фізичних осіб, стосовно яких планувалось вчинення злочинних дій, роботи зазначених осіб, місця отримання та передачі готівкових грошових коштів; установити під час проведення зазначених заходів місце розташування юридичних осіб, стосовно яких планувалось вчинення злочинних дій, режим їх роботи, місця отримання, передачі та зберігання готівкових грошових коштів, точне місцезнаходження грошових коштів у приміщенні, наявність/відсутність охорони приміщення, де зберігаються готівкові кошти; підшукати знаряддя злочину для їх використання з метою виведення з ладу сигналізаційних пристроїв, подолання опору потерпілих під час здійснення розбійних нападів; підшукати транспортні засоби для швидкого пересування учасників організованої групи та перевезення майна, здобутого злочинним шляхом; прибути до місця майбутнього вчинення злочину та діючи відповідно до завчасно розподілених між учасниками злочинної групи ролей, встановити місцезнаходження грошових коштів та інших матеріальних цінностей у приміщенні, а також шляхи відходів після вчинення злочину, учинити розбійний напад на особу/осіб, які перебуватимуть в приміщенні, в результаті якого заволодіти чужими грошовими коштами та іншими матеріальними цінностями; після вчинення розбійного нападу, зникнути з майном, здобутим злочинним шляхом з місця вчинення злочину на автомобілі, який використовувався для пересування співучасників до місця вчинення злочину; розподілити грошові кошти та інші матеріальні цінності, здобуті злочинним шляхом під час вчинення розбійного нападу між співучасниками.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що вчинивши сукупність дій, спрямованих на підготовку до вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, з метою реалізації єдиного плану злочинної діяльності, направленого на вчинення нападів з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я осіб, які зазнали нападу, та застосуванням такого насильства, діючи відповідно до розробленого раніше плану та відведених кожному зі співучасників ролей, вчинили дії, спрямовані на підготовку до вчинення та безпосередньо вчинили вказані злочини у період з 06.03.2021 по 02.06.2021 за наступних обставин.
Так, реалізовуючи спільний злочинний умисел співучасників вчинення злочинів, направлений на здійснення розбійних нападів на фізичних осіб з числа мешканців міста Києва, які мають у володінні значні суми готівкових грошових коштів в національній або іноземній валюті, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.03.2021, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_8 за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , яким розповів деталі плану вчинення злочину - розбійного нападу на офісне приміщення, вказавши точну адресу вчинення кримінального правопорушення: АДРЕСА_2 . Останні надали свою згоду на реалізацію плану розбійного нападу та на невстановленому автомобілі 06.03.2021 поїхали в напрямку вулиці Пухівської в місті Києві до офісного приміщення, розташованого в будинку 1-А.
Приблизно о 02 год. 57 хв. 06.03.2021 продовжуючи діяти відповідно до раніше розробленого злочинного плану, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_6 одягли засоби для маскування обличчя та зовнішності, підготовлені ними заздалегідь, а саме, маски та озброївшись невстановленим предметом, схожим на пістолет, маючи при собі заздалегідь приготовлені знаряддя для злому та пошкодження створу вікна з металопластикової конструкції, після чого безперешкодно та не помічено для працівників охорони через вікно кухні, розташованої на першому поверсі будівлі, проникли до охоронюваного приміщення, в якому розташований офіс ФОП « ОСОБА_10 » за вищевказаною адресою.
Знаходячись на першому поверсі будівлі вказаної будівлі, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_6 пройшли з приміщення кухні, що розташована на першому поверсі, до кімнати охорони, яка розташована біля входу до приміщення будівлі, в якій знаходився раніше не знайомий їм працівник охорони ОСОБА_11 .
Користуючись тим, що ОСОБА_11 не помітив сторонніх осіб у приміщенні кімнати для охорони до того часу, як двоє з нападників, з числа ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 наблизились до нього упритул ззаду, в той час як один з них залишився в коридорі будівлі. Після цього, з метою уникнення передчасного викриття їхньої незаконної діяльності, можливого опору з боку ОСОБА_11 , діючи спільно та узгоджено між собою, відповідно до раніше розподілених злочинних ролей, один з нападників схопив потерпілого ОСОБА_11 за голову, чим застосував до нього насильство, яке не було небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, та наказали йому лягти на підлогу. При цьому, один з присутніх, діючи спільно та узгоджено, відповідно до раніше розподілених злочинних ролей, з метою залякування потерпілого та уникнення з його боку можливого опору їхнім незаконним діям, продемонстрував потерпілому ОСОБА_11 предмет схожий на пістолет, після чого останній, сприймаючи демонстрацію зброї як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю в разі невиконання ним цих незаконних вимог, змушений був лягти на підлогу.
В цей же час до приміщення кімнати охорони, в якій знаходився потерпілий, також зайшов третій учасник розбійного нападу. Одночасно із демонстрацією предмету, схожого на пістолет, з метою подолання опору з боку особи, яка зазнала нападу, користуючись перевагою у фізичних можливостях один з нападників сів на спину потерпілому ОСОБА_11 , в той час як інші двоє учасників злочинної групи почали заздалегідь підготовленим скотчем обмотувати ноги потерпілого, чим позбавили його можливості самостійно пересуватись.
Після того як потерпілий ОСОБА_11 був позбавлений можливості рухатись та чинити опір їхнім незаконним діям, двоє з нападників пройшли до кімнати відпочинку, в якій знаходився раніше не відомий їм потерпілий ОСОБА_12 , в той час як один з нападників залишався поряд з потерпілим ОСОБА_11 , забезпечуючи своєю присутністю належну поведінку останнього та цим самим позбавляючи останнього подати сигнал тривоги. Одночасно із цим, користуючись тим, що потерпілий ОСОБА_12 спить, в зв'язку з чим не може чинити належного опору їхнім незаконним діям, двоє з осіб, що здійснили розбійний напад, з числа ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , зв'язали руки та ноги потерпілого ОСОБА_12 , чим застосували до нього насильство, яке не було небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу. Після того як потерпілий ОСОБА_12 був позбавлений можливості самостійно рухатись та чинити активний опір їх незаконним діям, з метою приховання своїх злочинних дій, його перемістили на підлогу. Після цього у кімнату відпочинку, в якій знаходився потерпілий ОСОБА_12 , особи, що здійснили розбійний напад, з числа ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , затягнули потерпілого ОСОБА_11 , який був позбавлений можливості самостійно пересуватись, тим самим застосовуючи до нього фізичне насильство, яке не було небезпечним для його життя та здоров'я в момент застосування.
Розмістивши потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на підлозі обличчям донизу із зв'язаними руками та ногами, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_6 переконались в тому, що охоронці приміщення ізольовані і не можуть чинити належний опір їх незаконним діям, залишили останніх в кімнаті відпочинку, після чого почали огляд приміщень будівлі, де розташовані офісні приміщення.
Так, діючи спільно та узгоджено між собою, за попередньою змовою групою осіб, відповідно до раніше розробленого злочинного плану та розподілених злочинних ролей, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_6 , рухаючись послідовно по приміщенню, зламавши замки на вхідних дверях до офісних приміщень, проникли до приміщення офісу ФОП « ОСОБА_10 », розміщеного у приміщенні № 316, розташованого на 3 поверсі будівлі.
Знаходячись у вищевказаному приміщенні з різних його місць, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , використовуючи заздалегідь пристосований пристрій, зламали дверцята сейфу, з якого викрали грошові кошти в сумі 30854 грн., а також сумку «Луі Вітон», яка знаходились в цьому приміщенні. Також з цього ж приміщення, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 було викрадене майно, що належить ОСОБА_13 , а саме: монети «Ранні Совети 1921-1931 рр», в кількості 25 шт., номіналом 10,15,20 коп., вартістю 20 грн. за 1 монету, а всього на суму 500 грн.; монети «Російська Імперія 1741-1912 рр», в кількості 20 шт., номіналом 50, 15 коп., вартістю 30 грн. за 1 монету, а всього на суму 600 грн.; монети «Дінарії 2-4 вік н.е.» 20 шт., вартістю 50 грн. за 1 монету, а всього на суму 1000 грн.; монети «Періоду татаро-монгольского іга 12-14 вік», в кількості 20 шт., вартістю 40 грн. за 1 монету, а всього на суму 800 грн.; монети «Російська Імперія 1764-1780 рр Катерина друга», номіналом 5 коп., в кількості 3 шт., вартістю 300 грн. одна монета, а всього на суму 900 грн.; монети «Російської Імперії 1834-1850 Александр 1», репліка номіналом 1 рубль, в кількості 7 шт., вартістю 50 грн. кожна, а всього на суму 350 грн.; дві запальнички «Зіпо», на яких зображено хрест та полумісяць, вартістю 500 грн. за 1 шт., всього 1500 грн. Загальна вартість викраденого 5650 грн.
Всього в результаті здійснення розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_11 останнім було заподіяно фізичного болю, а також викрадено майно ФОП « ОСОБА_10 » на загальну суму 30854 гривень та майно, що належить потерпілому ОСОБА_13 на загальну суму 5650 гривень, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд.
Крім того, продовжуючи спільний злочинний умисел співучасників вчинення злочинів, направлений на здійснення розбійних нападів на юридичних осіб, що здійснюють господарську діяльність на території міста Києва та на фізичних осіб з числа мешканців міста Києва, які мають у володінні значні суми готівкових грошових коштів в національній або іноземній валюті, 01.06.2021 у невстановлений час, в невстановленому органом досудового розслідування місці, ОСОБА_8 за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, яким розповів деталі плану вчинення злочину - розбійного нападу на приміщення офісу юридичної особи, не вказавши точну адресу вчинення кримінального правопорушення. Останні надали свою згоду на реалізацію плану розбійного нападу та на двох автомобілях марки «Renault kangoo», темно синього кольору із держаними номерними знаками НОМЕР_1 та «Mitsubishi L200» чорного кольору із державними номерними знаками НОМЕР_2 та приблизно о 23 год. 01.06.2021 прибули за місцем знаходження складських приміщень ТОВ «АльянсЛогістик», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Курінівській 14-б. При цьому, на автомобілі марки «Renault kangoo», темно синього кольору із держаними номерними знаками НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_9 пересувався ОСОБА_6 , в той час як ОСОБА_8 пересувався на автомобілі марки «Mitsubishi L200» чорного кольору із державними номерними знаками НОМЕР_2 , яким керувала невстановлена слідством особа.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що впродовж години часу приблизно від 23 год. 01.06.2021 приблизно до 01 год. 30 хв. 02.06.2021 на вказаних автомобілях вищевказана група осіб, які діяли між собою спільно та узгоджено, відповідно до раніше розподіленого злочинного плану, рухались навкруги зазначеного приміщення, очікуючи поки працівники підприємства залишать місце роботи.
Приблизно о 02 год. 30 хв. 02.06.2021, переконавшись в тому, що працівники залишили приміщення офісу ТОВ «Альянс Логістик», розташованого на 3 поверсі будівлі, а також в тому, що працівник охорони будівлі та прилеглої території не спостерігає за навколишньою ситуацією, діючи відповідно до раніше розробленого злочинного плану, спільно та узгоджено між собою, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 залишили автомобіль «Renault kangoo», темно синього кольору із держаними номерними знаками НОМЕР_1 , неподалік від заїзду на територію розташування складських приміщень та офісу ТОВ «Альянс Логістік», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Курінівська, 14-б та зустрілись із ОСОБА_8 , в той час як невстановлена слідством особа на автомобілі «Mitsubishi L200» чорного кольору із державними номерними знаками НОМЕР_2 продовжувала рухатись по навколишнім вулицям, щоб в разі викриття їх незаконної діяльності, попередити інших учасників злочину про небезпеку бути затриманими.
В той же час, продовжуючи діяти відповідно до раніше розробленого злочинного плану, спільно та узгоджено між собою та невстановленою слідством особою, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_6 одягли засоби для маскування обличчя та зовнішності, підготовлені ними заздалегідь, а саме, маски та озброїлись невстановленим предметом, схожим на пістолет, маючи при собі заздалегідь приготовлені знаряддя для зламу та пошкодження металевого дроту, після чого безперешкодно та не помічено для працівників охорони, проникли на територію розташування офісу та складських приміщень ТОВ «Альянс Логістик», що по вул. Курінівській 14-б у м. Києві.
Для цього вказані особи відшукали в бетонній огорожі зазначеної території зручне місце, де використовуючи заздалегідь приготовлені знаряддя, а саме, металеві ножиці, перерізали колючий дріт на огорожі, після чого перелізли через бетону огорожу та у такий спосіб незаконно проникли на охоронювану територію. Після цього, користуючись тим, що офісні приміщення ТОВ «Альянс Логістик» розміщенні поза полем зору працівників, що здійснюють охорону території, у невстановлений спосіб проникли у приміщення будівлі. Знаходячись на першому поверсі будівлі вказаного підприємства зі сторони розташування офісних приміщень, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , з метою уникнення можливого опору з боку працівників ТОВ «Альянс Логістик», які могли знаходиться у приміщенні, почали оглядати робочі приміщення офісу. На першому поверсі будівлі в коридорі біля кімнат відпочинку працівників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 зустріли раніше не відомого їм ОСОБА_14 .
З метою уникнення передчасного викриття їхньої незаконної діяльності, припинення можливого опору з боку ОСОБА_14 , діючи спільно та узгоджено між собою відповідно до раніше розподілених злочинних ролей, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 швидко наблизились до ОСОБА_14 , при цьому один з них продемонстрував потерпілому ОСОБА_14 предмет схожий на пістолет та наказав йому лягти на підлогу. Одночасно із демонстрацією предмету, схожого на пістолет, маючи на меті уникнення можливого опору з боку особи, яка зазнала нападу, користуючись перевагою у фізичних можливостях, один з нападників схопив потерпілого ОСОБА_14 за нижню частину лівої руки та застосовуючи до потерпілого фізичну силу, тобто насильство яке не було небезпечним для його життя та здоров'я у момент спричинення, завів ліву руку потерпілого йому за спину, своєю другою рукою натискаючи йому на шию ззаду, тим самим примушуючи потерпілого, який намагався уникнути фізичного болю від цих незаконних дій, пригнути донизу голову та нахилитись корпусом тіла вперед, після чого вказана особа, утримуючи потерпілого ОСОБА_14 за ліву руку, застосувала до нього силовий прийом, внаслідок чого останній впав на підлогу.
В подальшому, користуючись тим, що потерпілий ОСОБА_14 перебуває у збентеженому та розгубленому стані, з метою обмеження його у пересування та здійсненні активних дій, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , використовуючи заздалегідь приготовлені пластикові стяжки, зафіксували руки потерпілого ОСОБА_14 у положенні заведених за спину, а також зв'язали йому ноги, позбавивши у такий спосіб потерпілого ОСОБА_14 можливості самостійно пересуватись, продовжуючи свої незаконні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом здійснення нападу, діючи спільно та узгоджено із невстановленою досудовим розслідуванням особою, відповідно до відведених їм злочинних ролей ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , утримуючи потерпілого ОСОБА_14 під руки, перенесли його з коридору до приміщення, розташованого поряд із виходом з будівлі, де залишили на підлозі обличчям донизу.
Переконавшись в тому, що реалізації їхнім подальшим злочинним діям ніхто не перешкоджатиме, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , знаходячись на дворі будівлі, використовуючи приставну дерев'яну драбину, відшукану неподалік від будівлі, шляхом віджиму вікна пластикового склопакету на другому поверсі будівлі таємно проникли до службового приміщення ТОВ «Альянс Логістик», в якому знаходились два сейфи із грошовими коштами та матеріальними цінностями. Знаходячись у кабінеті ТОВ «Альянс Логістик», продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, діючи спільно та узгоджено з невстановленою слідством особою, яка залишилась спостерігати за оточуючою обстановкою, щоб в разі небезпеки бути викритими, своєчасно повідомити інших учасників злочинної групи, через вищезазначене вікно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 винесли на вулицю два металеві сейфи вартістю 9000 грн. та 4000 грн., в яких знаходились грошові кошти та матеріальні цінності ТОВ «Альянс Логістик».
Знаходячись біля будівлі, використовуючи заздалегідь приготований пристрій, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 виламали дверцята обох сейфів, з яких викрали: грошові кошти підприємства на загальну суму 93000 грн.; мобільний телефон «Нокіа» вартістю 120 грн. без сім-картки; мобільний телефон «Самсунг» вартістю 200 грн. без сім-картки; мобільний телефон «Сіменс» вартістю 70 грн. без сім-картки.
Всього в результаті здійснення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_14 останньому було заподіяно фізичного болю, а також викрадено майно ТОВ «Альянс Логістик» на загальну суму 93320 грн., після чого,приблизно о 03 год. 25 хв. 02.06.2021 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
В обґрунтування свого клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим зазначено, що ОСОБА_6 інкримінуються діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачено у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна, ризики, які враховувались судом раніше, не змінились та не зменшились, а застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти існуючим ризикам щодо можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою, оскільки ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного є необґрунтованими, підозрюваний наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду не має, на утриманні у нього перебуває неповнолітня дитина та хворий батько, він офіційно працевлаштований, працює директором ТОВ «Запорожці», позитивно характеризується, а тому на переконання захисника інший більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Захисник ОСОБА_15 в судовому засіданні також заперечував проти задоволення клопотання та подав письмові заперечення на вказане клопотання і зазначив, що відсутні ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки досудове розслідування перебуває на завершальній стадії, органу досудового розслідування залишилось отримати лише п'ять висновків експертиз, підозрюваний ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується, а відтак, на його думку, домашній арешт у певний час доби зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позиції своїх захисників і також просив суд змінити застосований щодо нього запобіжний захід з тримання під вартою на інший менш суровий, оскільки у нього на утриманні перебуває малолітня дитина і батько після інсульту.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, захисників та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.
Так, слідчим суддею встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 12021100030000614 від 06.03.2021 за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 187 КК України.
02.06.2021 16 год. 50 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за адресою: м. Київ, вул. Стальського, 6.
03.06.2021 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04.06.2021 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 31.07.2021.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців, тобто до 03.12.2021 включно.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.07.2021 ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжено строком до 24.09.2021 включно.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.09.2021 ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжено строком до 19.11.2021 включно.
19.11.2021 закінчується строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , однак закінчити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні у вказаний строк неможливо внаслідок особливої складності провадження та у зв'язку із необхідністю проведення значної кількості слідчих (розшукових) і процесуальних дій та прийняття відповідних процесуальних рішень, без яких неможливо завершити досудове розслідування.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно вимог до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає,що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення(рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Так, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_6 , та причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за особами; повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_14 ; проведенням огляду місця події від 02.06.2021 за адресою: АДРЕСА_3 ; проведенням огляду місця події від 02.06.2021 за адресою: АДРЕСА_3 ; показаннями потерпілого ОСОБА_14 ; показаннями свідка ОСОБА_16 ; показаннями свідка ОСОБА_17 ; показаннями свідка ОСОБА_18 ; показаннями свідка ОСОБА_19 ; показаннями свідка ОСОБА_20 ; повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_21 ; проведенням огляду місця події від 06.03.2021 за адресою: АДРЕСА_2 ; показаннями свідка ОСОБА_21 ; показаннями потерпілого ОСОБА_11 ; показаннями потерпілого ОСОБА_12 ; показаннями потерпілого ОСОБА_10 ; показаннями свідка ОСОБА_22 ; показаннями свідка ОСОБА_23 ; проведенням огляду від 31.03.2021 в ході якого оглянуто диск із записами камер відео-спостереження за 03.06.2021, зробленими у приміщенні будівлі за адресою АДРЕСА_2 ; проведенням 02.06.2021 невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якого за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_8 вилучено: видаткову накладну № 993 ФОП ОСОБА_24 на 1 арк.; накладну № 2121 відправник Основний Куренівка на 1 арк.; акт № ПВ-К0016088 ТОВ «Альянс-Логістик» на 2 арк.; товарно-транспортна накладна № К 060200293 ТОВ «Альянс-Логістик» на 3 арк.; акт надання послуг від виконавця ОСОБА_25 на 3 арк.; акт надання послуг ТОВ «Альянс-Логістик» на 3 арк., включаючи угоду; акт надання послуг ТОВ «Альянс-Логістик» від 28.02.2021; акт надання послуг ТОВ «Альянс-Логістик» від 28.02.2021 на 3 арк.; акт надання послуг ТОВ «Альянс-Логістик» № ОМ-00006953 від 28.02.2021 на 3 арк.; предмет, схожий на пістолет чорного кольору з маркуванням «EKOL ALP Cal 9 mm», « НОМЕР_3 »; проведенням 02.06.2021 невідкладного обшуку гаражного боксу № НОМЕР_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , який використовувався підозрюваним ОСОБА_8 та з якого вилучено: 15 стріляних гільз, калібру 9 мм; балаклава чорного кольору; проведенням 02.06.2021 невідкладного обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено наступне: фото копії документів «ТОВ «Альянс-Логістик» акт надання послуг - 3 шт., угода на 1 арк., на зберігання валютних цінностей на 1 арк.; монета срібного кольору; камуфляжна сумка - рюкзак; штани камуфляжні, толстовка чорного кольору з капюшоном; проведенням 02.06.2021 невідкладного обшуку автомобілю марки RENAULT KANGOO д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстровано за ОСОБА_26 , в ході якого виявлено та вилучено: змиви на стерильний зонд з різних поверхонь з зовнішньої та внутрішньої сторони автомобілю; мікрочастинки з поверхонь в середині салону автомобілю; рюкзак зеленого кольору тряпчаний, на ручці виявлено надпис «EXCLUSIVE», і якому знаходиться пластикові стяжки у кількості 4 шт; металевий лом та саперна лопата; куртка чоловіча чорного кольору, розмір «М»; тряпчані рукавиці білого кольору з синіми гумовими наліпками; поліетиленовий пакет чорного кольору «BMW», в якому знаходиться куртка зеленого кольору, в кишені якої знаходиться балаклава чорного кольору, куртки наявний шеврон з емблемою «SPECIAL FORCES AIRBONE», спереду - «V.S. ARMIA»; будівельні перчатки помаранчевого кольору; чоловічі берці чорного кольору з біркою «Воєнторг Панцирь»; показами потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_27 ; проведеними впізнанням речей; матеріалами експертиз; проведеними оглядами вилучених документів ТОВ «Альянс-Логістик» та іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
З огляду на зазначене та враховуючи матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_6 ознак інкримінованого кримінального правопорушення.
Крім того, обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення встановлена слідчими суддями Шевченківського районного суду міста Києва під час розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та під час продовження вказаного запобіжного заходу.
Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Так, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя враховує, що згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.09.2021 ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнано можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя бере до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_6 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Так, інкриміноване ОСОБА_6 діяння відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжкого насильницького злочину, відповідальність за який передбачено у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що тяжкість покарання у разі визнання судом його винним сама по собі може бути обставиною, яка може обумовити ризик переховування останнього від органів досудового розслідування, суду.
Також на переконання слідчого судді про наявність існування вказаного ризику свідчить і те, що інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення вчинене у складі організованої групи та посягають на громадську безпеку, життя, здоров'я та власність громадян.
Також, слідчий суддя вважає, що продовжує існувати і ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_6 на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, який ґрунтується на ролі ОСОБА_6 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, а також в тому, що йому відомі анкетні дані свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчим суддею враховано встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Слідчим суддею також береться до уваги те, що в силу положення ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Відтак, ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Відповідні обставини, з огляду на приписи кримінального процесуального законодавства, залишають ризик впливу актуальним і дотепер.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що наведений у клопотанні слідчого ризик, а саме, ризик знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не знайшов свого підтвердження. Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні наведенні лише припущення, які не були підтвердженні жодним належним та допустимим доказом, щодо можливості існування на даний час вказаного ризику. Крім того, досудове розслідування вже перебуває на завершальній стадії, а відтак всі речі та документи вже вилучені і перебувають під безпосереднім контролем органу досудового розслідування.
Слідчий суддя також приходить до переконання про відсутність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_6 іншим чином може перешкоджати кримінальному провадженню.
Так, слідчий у своєму клопотанні на підтвердження існування вказаного ризику зазначає про те, що на даний час проводяться слідчі та розшукові заходи, спрямовані на виявлення та документування злочинної діяльності інших учасників злочинної групи, водночас доказів існування вказаного твердження не наведено ні в самому клопотанні, ні в долучених до нього матеріалах. Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до клопотання органу досудового розслідування у даному кримінальному провадженні необхідно лише переглянути гриф таємності по матеріалах проведення негласних слідчих (розшукових) дій (розсекречування), на підставі зібраних доказів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 повідомити про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, виконати вимоги ст. 290 КПК України і скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, що свідчить про відсутність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_6 іншим чином може перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки вказане кримінальне провадження перебуває на завершальній стадії.
Відтак, як у клопотанні слідчим, так і прокурором в судовому засіданні не доведено наявність ризиків такого ступеню, який би давав підстави слідчому судді застосувати найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Так, необґрунтовані ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, не можуть бути підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на підтвердження чого Європейський суд з прав людини у справі «Мхітарян проти Російської Федерації» від 05.02.2013, зазначив, що на національній владі лежить обов'язок встановити існування конкретних фактів, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою. Перекладання на затриману особу тягаря доведення цих аргументів рівносильне скасуванню правила ст. 5 Конвенції, яка оголошує взяття під варту винятком з права на свободу, яке допустимо тільки в суворо визначених обставинах.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішень, зокрема, «Харченко проти України» від 10.02.2011, «Фельдман проти України» від 08.04.2010 неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж, такі підстави мають бути чітко вказані.
У рішенні від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» Європейський суд з прав людини щодо застосування п. 3 ст. 5 Конвенції вказав, що після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того, ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, яким він є, повинно бути переконливо наведено державою, а квазіавтоматичне продовження такого періоду суперечить гарантіям, встановленим у п. 3 ст. 5 Конвенції (п. 66 рішення від 09.01.2003 у справі «Шишков проти Болгарії», п. 40 рішення від 10.06.2008 у справі «Тейс проти Румунії»).
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При цьому, слідчий суддя повинен з?ясувати наявність достатніх даних, які б свідчили, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та відповідно, наявність обставин, які б обґрунтовували застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Водночас, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).
Вирішуючи питання про продовження підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 , а також обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_6 .
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, що підтверджується долученими в судовому засіданні документами, раніше не судимий, у нього на утриманні перебуває цивільна дружина, малолітня дитина та хворий батько після інсульту.
Зазначені факти на переконання слідчого судді у разі продовження застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою можуть негативно вплинути на його фізичний та майновий стан та стан здоров'я членів його родини.
Слідчим суддею також враховано і наявність у ОСОБА_6 постійного місця проживання.
Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 14.10.2020 у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором обґрунтування клопотання.
Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу підозрюваного, а саме, наявність у нього міцних соціальних зв'язків, перебування на його утриманні цивільної дружини, малолітньої дитини та хворого батька, наявність у нього постійного місця роботи, позитивної характеристики, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який, з урахуванням усіх обставин справи, на думку слідчого судді, буде достатнім запобіжним заходом, здатним забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та зможе запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду. За тих же обставин, слідчий суддя також вважає, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, крім домашнього арешту, у тому числі і особистого зобов'язання, може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Положеннями ч. ч 1 та 2 ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У справі «Манчіні проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст.5 §1(с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можливо зробити висновок про те, що цілодобовий домашній арешт цілком може забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків.
Враховуючи викладене, а також те, що органом досудового розслідування доведено причетність ОСОБА_6 до події інкримінованого правопорушення та часткову наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, однак не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає за доцільне на даній стадії кримінального провадження застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту у межах строку досудового розслідування, тобто до 03.12.2021 включно, з покладенням визначених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, а саме: прибувати до слідчого СУ ГУ НП у м. Києві у вказаному кримінальному провадженні, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з потерпілими та свідками; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, з метою уникнення можливості вчинення дій, визначених ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 196, 199, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погодженого прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021100030000614, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_6 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у межах строку досудового розслідування, тобто до 03.12.2021 включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого СУ ГУ НП у м. Києві у вказаному кримінальному провадженні, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування з потерпілими та свідками;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1