Справа №760/31960/21 2-з/760/1335/21
02 грудня 2021 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільні справі за посовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Осипенко Д. О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій вона просить зупинити стягнення, яке здійснюється приватним виконавцем Корольовим М. А. на підставі виконавчого напису від 09 січня 2019 року № 75 виданого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Осипенко Д. О.
Заява мотивована тим, що заявник у позовній заяві просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Осипенком Д. О. з підстав порушення порядку вчинення виконавчого напису. При цьому, на час пред'явлення позову відкрито виконавче провадження № 58325037, в межах якого було призначено оцінку квартиру, Ѕ частки якої є власністю заявника, що свідчить про підготовку до електронних торгів.
Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог частини першої статті 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується в тому числі зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. (постанова Верховного Суду від 04.06.2020 р. у справі № 200/12227/17)
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору між сторонами є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З доданих до заяви про забезпечення позову доказів, вбачається, що приватним приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Осипенком Д. О. 09 січня 2019 року вчинено виконавчий напис та зареєстровано в реєстрі за № 75.
Однак, будь-яких інших доказів, які б підтверджували, обставини, на які посилається заявник в обґрунтування заяви не надано, зокрема постанови про відкриття провадження та доказів, що приватним виконавцем вчиняються дії для примусового виконання оспорюваного виконавчого напису. Таким чином, обставини на які посилається представник позивача, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Відсутність зазначених відомостей позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Судом враховується, що відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
За таких обставин, аналізуючи вищевикладене, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, враховуючи, що обставини, викладені в заяві про забезпечення позову ґрунтуються на припущеннях позивача та не підтверджені жодними доказами, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 149-154,157,353 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільні справі за посовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (частина перша статті 355 ЦПК України)або через суд першої інстанції (пункт 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. М. Ішуніна