Справа № 758/9358/19
Категорія 17
21 квітня 2021 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група» Теміс Лав'єрс Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група» Теміс Лав'єрс Груп Київ» про стягнення заборгованості,-
В липні 2019 р. позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представлені адвокатом Удовіченком А.Г., звернулася до Подільського районного суду м. Київ із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання правової допомоги №31/07-15-1 від 31.07.2015 в розмірі 72 060,16 грн.
Позов мотивований тим, що 31.07.2015 р. між юридичною фірмою ТОВ «Міжнародна адвокатська група» Теміс Лав'єрс Груп Київ» та ОСОБА_2 був укладений Договір про надання юридичних послуг № 31/07-15-1 та Додаток № 1 до цього договору, відповідно до якого оплата послуг здійснюється відповідно до тарифів на надання абонентських послуг, з можливістю відстрочки платежу на 10 днів. Відповідно до даного договору передбачена сплата пені в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. 24.01.2018 р. між ТОВ «Міжнародна адвокатська група» Теміс Лав'єрс Груп» та ТОВ «Міжнародна адвокатська група» Теміс Лав'єрс Груп Київ» було укладено договір № 24/01-18/2549-2відступлення прав вимоги. 15.03.2018 р. ТОВ ТОВ «Міжнародна адвокатська група» Теміс Лав'єрс Груп» за договором № 2549-2-07 відступило ОСОБА_1 право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_2 щодо оплати наданих послуг за договором від 31.07.2015 р., за яким відповідач мав заборгованість в розмірі 18 000,0 грн. Позивач звернулась до відповідача 07.05.2019 р. з листом про досудове врегулювання спору, але відповідач не розрахувався з боргом.
Провадження у справі відкрито ухвалою від 30.09.2019 р. з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі.
Від представника позивача - адвоката Удовіченка А.Г. надійшли пояснення по справі, в яких представник позивача заперечував проти доводів, викладених в позовній заяві, та вважав їх безпідставними, зазначаючи про те, що за незаконним розпорядженням адвоката ОСОБА_6 було підроблено документи матеріали позовної заяви у даній справі №758/9358/19, що були направлені за підписом Удовіченка А.Г. , які в подальшому були направлені за його підписом до Подільського районного суду м. Київа, а саме: - договір про надання адвокатських послуг №63/1 від 12.04.2018 р., укладений між ОСОБА_1 та АО «Меркурій - 8», підписаний юристом АО «Ліга справедливості» Ісуповою Катериною Вадимівною, від імені ОСОБА_4 ; - ордер на надання правової допомоги від АО «Меркурій - 8» в інтересах ОСОБА_1 , підписаний юристом АО «Ліга справедливості» Ісуповою Катериною Вадимівною, від імені ОСОБА_4 ; - відмітка про надходження адвокатського запиту адвоката Удовіченко А.Г. №28/25 від 05.03.2019 р. від імені представника ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп «Київ» Шарковського І.М. виконано юристом АО «Ліга справедливості» Ісуповою Катериною Вадимівною, від імені ОСОБА_4 ; - відповідь ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп «Київ» від 11.03.2019 р. на адвокатський запит №28/25 від 05.03.2019 р., підпис на якому від імені представника ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп «Київ» Шарковського І.М. виконано юристом АО «Ліга справедливості» Ісуповою Катериною Вадимівною; - документи, підтверджуючі понесення позивачем витрат на правову допомогу: Акт здачі прийняття робіт №ОУ-0000109 від 23.04.2019 р., рахунок - фактура №СФ -00007 від 23.04.2019 р., квитанція про оплату №67 від 23.04.2019 р. Зазначає, що безпосередній замовник та організатор даного позову - адвокат ОСОБА_1 відмовився пояснювати та надавати підтверджуючі документи, що доводять належне виконання та перехід права вимоги за договором відступлення права вимоги № 24/01-18/2549-2 від 24.01.2018 р. який укладений між ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп» та ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп «Київ», а також договором відступлення права вимоги №2549-2-07 від 15.03.2018 р. укладеного між ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп «Київ» та ОСОБА_1 . Наголошує, що адвокат ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_5 є засновниками ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп «Київ» та АО «Меркурій - 8», від імені якого укладено Договір про надання адвокатських послуг №63/1 від 12.04.2018 р. на представництво інтересів ОСОБА_1 про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Стверджує, що оскільки позивач у даній справі, а саме ОСОБА_1 є матір'ю адвоката ОСОБА_6, тобто є близьким родичем безпосереднього замовника та організатора позову у справі №758/9358/19, то адвокатом ОСОБА_6, як засновником АО «Меркурій - 8» завідомо створено передумови для конфлікту інтересів. Одночасно повідомив про припинення подальшого представництва інтересів позивача ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю правових підстав для вістоювання її інтересів в даній цивільній справі.
Відзив на позов не поданий.
В судове засідання позивач повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за відсутності позивача не надано.
Представник відповідача - адвокат Довженко С.С., будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі та відповідача.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явивлись, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомили, заяв по суті справи та з процесуальних питань не подавали.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Водночас положення пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв'язку із положенням статі 223 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України).
При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина 5 статті 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з таким самим позовом (частина 2 статті 257 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.
Відповідно до ст.2 ч.1, 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №310/12817/13 від 22 травня 2019 року, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанова Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 359/7882/19).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 18.11.2020 р., не з'явився, через канцелярію суду 18.11.2020 р. подав заяву про відкладення розгляду для витребування документів та повідомлення про нову дату судового засідання за вказаною у клопотанні адресою. В зв'язку з чим, на підставі ст.223 ч.2 ЦПК України судовий розгляд справи був відкладений на 21.04.2021 р.
В судове засідання, призначене на 21.04.2021 р., позивач не з'явився (судова повістка, надіслана йому поштою на адресу, яка була зазначена в позові та в клопотанні про відкладення, повернулась без вручення з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою). Іншої адреси позивача, ніж та, що зазначена в позові, матеріали справи не містять. При цьому дата та час судового засідання є відкритою інформацією для учасників справи і містяться на сайті «Судова влада України».
Про причини неявки в судове засідання, призначене на 21.04.2021 р., позивач не повідомила, а в клопотанні позивача від 12.03.2021 р., що надійшло до суду засобами поштового зв'язку міститься лише посилання на вимоги чинного законодавства та твердження про те, що, на думку позивача, позов підлягає задоволенню. При цьому в даному клопотанні відсутнє клопотання про розгляд справи без участі позивача.
Отже, позивач, будучи у встановленому законом порядку належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання 21.04.2021 р. не з'явився, що є повторністю (тобто двічі поспіль), про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за відсутності позивача не подав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.43 ч.2 п.2 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов'язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до ст.44 ч.1 ЦПК України позивач, як учасник судового процесу, повинен добросовісно користуватись процесуальними правами та не зловживати ними.
Відповідно до ст.131 ч.3 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов'язаний повідомляти суд про причини своєї неявки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Як вбачається з матеріалів, справа вже тривалий час перебуває в провадженні суду, але сторона позивача, звернувшись до суду з вищевказаним позовом, жодного разу не з'явилась в судові засідання, рухом справи не цікавились. При цьому вся інформація для позивача щодо справи за його позовом є відкритою та міститься на сайті «Судова влада України».
Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на те, що позивач повторно не з'явився в судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257 ч.1 п.3, 258-260, 261, 279, 353 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група» Теміс Лав'єрс Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група» Теміс Лав'єрс Груп Київ» про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги через Подільський районний судм.Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяН. М. Ларіонова